Court ruling № 3148540, 24.04.2008, Administrative Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Administrative Court of Ukraine)

№ К-25001 /06

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2008року                                                                                                  м. Київ

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Усенко Є.А.,

суддів: Брайка А.І., Голубєвої Г.К., Шипуліної Т.М., Федорова М.О.

розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Вінниці

на ухвалуЖитомирського апеляційного господарського судувід 23.05.2006р.

у справі№ 14/354-05 господарського суду Вінницької області

за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю «Міськжитлотепло»

до Державної податкової інспекції у м. Вінниці

провизнання частково нечинним податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Постановою господарського суду Вінницької області від 06.02.2006р., залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного господарського суду від 23.05.2006р., позов задоволено: визнано нечинним податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Вінниці від 27.09.2005р. № 0002432320/0 в частині визначення товариству з обмеженою відповідальністю «Міськжитлотепло» податкового зобов’язання з податку на прибуток за І півріччя 2005 року в сумі 100,00 грн. основного платежу та 50,00 грн. штрафних санкцій, накладених на підставі підпункту 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Судові рішення вмотивовані посиланням на пункти 1.23, 1.31 статті 1, підпункт 4.1.6 пункту 4.1 статті 4, підпункт 7.9.1 пункту 7.9 статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та висновком суду про те, що між позивачем та ТОВ «Балкан Імекс» був укладений договір позички від 15.02.2005р. № 1 ПМ, який не передбачає перехід права власності на майно /кладову інженерно-побутового корпусу/, передане в позичку. Посилання ж податкового органу на отримання позивачем доходу у вигляді безоплатно наданих послуг за користування позичковим майном є, за висновком суду, необґрунтованим з огляду на недоведення відповідачем вартості таких послуг, яка була взята податковою інспекцією для розрахунку податкового зобов’язання.

В касаційній скарзі ДПІ у м. Вінниці просить скасувати постановлені у справі судові рішення та постановити нове рішення про відмову в позові, посилаючись на порушення та неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій статті 3 Господарського кодексу України та підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що фактичною підставою для визначення ТОВ «Міськжитлотепло» податкового зобов’язання у спірній сумі слугував висновок ДПІ у м. Вінниці, викладений в акті перевірки від 27.09.2005р. № 62/-2320/20094144, про порушення підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» внаслідок заниження валового доходу в декларації про прибуток підприємства за І півріччя 2005 року на дохід у вигляді безоплатно отриманих послуг за користування позичкою. Як зазначено в акті перевірки, вказане порушення виявлено при перевірці договору товариства на здійснення фінансово-господарської діяльності.

Із наданого в судовому процесі договору позички від 15.02.2005р. № 1ПМ вбачається, що ТОВ «Балкан Імекс» /позичкодавець/ зобов’язується передати ТОВ «Міськжитлотепло» /позичкоодержувач/ в позичку майно /кладову № 26 на другому поверсі інженерно-побутового корпусу № 2 площею 5,6 кв. м., що складає 1/527 частку від загальної площі корпуса/ на строк до 01 лютого 2006 року; балансова вартість товару – 1904,00 грн.; позикоодержувач не сплачує ніяких коштів за товар та зобов’язується повернути його після закінчення строку договору в тому ж стані, в якому він товар одержав.

Відповідно до підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в редакції, чинній протягом І півріччя 2005 року, валовий дохід включає доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді вартості товарів /робіт, послуг/, безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді.

За визначенням пункту 1.31 статті 1 зазначеного Закону продаж результатів робіт /послуг/ будь-які операції цивільно-правового характеру з надання результатів робіт (послуг), з надання права на користування або на розпоряджання товарами, у тому числі нематеріальними активами та іншими ніж товари, об’єктами власності за компенсацію, а також операції з безоплатного надання результатів робіт (послуг). Продаж результатів робіт (послуг) включає, зокрема, надання права на користування товарами у межах договорів лізингу (оренди), продаж, передачу права на підставі авторських або ліцензійних договорів, а також інші способи передачі об’єктів авторського права, патентів, знаків для товарів і послуг, інших об’єктів права інтелектуальної, в тому числі промислової, власності.

Оскільки, як встановлено судом, відповідач не надав будь-яких доказів та обґрунтувань визначення ним вартості послуг, отриманих позивачем від ТОВ «Балкан Імекс» у вигляді права на користування майном, переданим в позичку, висновок судів першої та апеляційної інстанцій про наявність підстав для задоволення позову відповідає правильному застосуванню частини 2 статті 71 КАС України та підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновку судів попередніх інстанцій, у зв’язку з чим підстави для її задоволення відсутні.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Вінниці залишити без задоволення, а ухвалу Житомирського апеляційного господарського судувід 23.05.2006р.– без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий                                               підпис                                  Усенко Є.А.

Судді                                                            підпис                                    Брайко А.І.

                                                                       підпис                                    Голубєва Г.К.

                                                                       підпис                                    Шипуліна Т.М.

                                                                       підпис                                    Федоров М.О.

З оригіналом згідно

Відп. секретар КовальЄ.В.