Court ruling № 3146984, 09.10.2007, Administrative Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Administrative Court of Ukraine)

К-12799/06

ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ

________________

01010, м. Київ, вул. Московська, 8

УХВАЛА

Іменем України

“09”жовтня 2007 р. Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Федорова М.О.

суддів: Брайка А.І.

Голубєвої Г.К.

Карася О.В.

Бившевої Л.І.

секретар судового засідання Ярцева С.В.

за участю представників згідно протоколу судового засіданні від 09.10.07р. (в матеріалах справи)

розглянувши касаційну скаргуЗАТ з іноземними інвестиціями «Дніпропетровський олійноекстракційний завод» на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 30.08.2005

у справі № 27/65

за позовом ЗАТ з іноземними інвестиціями «Дніпропетровський олійноекстракційний завод»

до 1) Управління державного казначейства України у Дніпропетровській області

2) Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську

про стягнення 8 714 627,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Закрите акціонерне товариство з іноземними інвестиціями „Дніпропетровський олійноекстракційний завод" (далі - Позивач) звернулось із позов до управління Державного казначейства України в Дніпропетровській області (далі - Відповідач 1) та спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську (далі - Відповідач 2) про стягнення з бюджету суми бюджетної заборгованості з податку на додану вартість у сумі 8714 627грн. за податковий звітний період жовтень 2004 року.

Рішенням господарським судом Дніпропетровської області від 31.03.05 позовні вимоги задоволено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 30.08.2005 скасовано рішення місцевого господарського суду та прийнято нове рішення, яким відмовлено в задоволення позовних вимог.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням суду апеляційної інстанції, позивач звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в який просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 30.08.2005 та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судом апеляційної інстанції при вирішення спору по даній справі порушено норми матеріального права .

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, Вищий адміністративний суд України вважає, що касаційну скаргу слід задовольнити з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 19.11.2004р. позивачем було надано до СДПІ у м. Дніпропетровську податкову декларацію по податку на додану вартість за жовтень 2004р, згідно з якою, сума бюджетного відшкодування по податку склала 8714627грн. (зазначено про необхідність перерахування на рахунок позивача після погашення податкових зобов'язань платника протягом трьох наступних звітних періодів).

Задовольняючи позовні вимоги, господарський суд Дніпропетровської області посилався на п.п. 7.7.1, п.п. 7.7.2, п.п. 7.7.3 п. 7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", де зазначено, що у разі коли за результатами звітного періоду сума, визначена згідно з підпунктом 7.7.1 ст. 7 згаданого Закону, має від'ємне значення, така сума підлягає відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету України протягом місяця, наступного після подачі декларації за звітний період.

Скасовуючи зазначене рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позовних вимог апеляційний суд мотивував тим, що однією з обов'язкових підстав включення сум до податкового кредиту з податку на додану вартість є сплата цих сум до Державного бюджету України.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про задоволення позовних вимог в повному обсязі з огляду на таке.

Згідно з пп. 7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" суми податку, що підлягають сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету, визначаються як різниця між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з будь-яким - продажем товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду.

Відповідно до пп.7.7.2 п.7.2 ст.7 вказаного Закону у строки, передбачені законом для відповідного податкового періоду, платник податку подає органу державної податкової службі за місцем свого знаходження податкову декларацію незалежно від того, чи виникло у цьому періоді податкове зобов'язання, чи ні.

Підпунктом 7.7.3 п.7.7 ст.7 Закону визначено, що у разі коли за результатами звітного періоду сума, визначена згідно з підпунктом 7.7.1 цієї статті, має від'ємне значення, така сума підлягає відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету України протягом місяця наступного після подачі декларації. Підставою для отримання відшкодування є дані тільки податкової декларації за звітний період. За бажанням платника податку сума бюджетного відшкодування може бути повністю або частково зарахована в рахунок платежів з цього податку. Таке рішення платника податку відображається в податковій декларації.

Відшкодування здійснюється шляхом перерахування відповідних грошових сум бюджетного рахунку на рахунок платника податку в установі банку, що його обслуговує, або шляхом видачі казначейського чека, який приймається до негайної оплати (погашення) будь якими банківськими установами.

Суми, не відшкодовані платнику податку (протягом визначеного у цьому пункті строк) вважаються бюджетною заборгованістю. На суму бюджетної заборгованості нараховуються проценти на рівні 120 відсотків від облікової ставки Національного банку Україні встановленої на момент її виникнення, протягом строку її дії, включаючи день погашенні Платник податку має право у будь-який момент після виникнення бюджетної заборгованості звернутися до суду з позовом про стягнення коштів бюджету та притягнення до відповідальності посадових осіб, винних у несвоєчасному відшкодуванні надмірно сплачені; податків.

Як вбачається з матеріалів справи, ЗАТ "Дніпропетровський олійноекстракційний завод" виконані всі необхідні дії, які потрібні для відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок, однак, заборгованість в сумі 8 714 627грн. відшкодовано не було.

Про обґрунтованість вказаної суми зазначено також в акті №279-02/2-24-00374385 в 30.11.2004р. "Про результати позапланової документальної перевірки ЗАТ "Дніпропетровські олійноекстракційний завод" з питання правильності та достовірності заявленого до відшкодування податку на додану вартість за жовтень 2004р.- Факт надмірної сплати позивачем ПДВ у складі ціни товарів (робіт, послуг) підтверджується наявними в матеріалах справи копіями платіжних доручень, книги обліку придбання товарів (робіт, послуг) за жовтень 2004р., виписками банківської установи.

Отже, враховуючи суть спору, характер спірних правовідносин, викладені обставини свідчать про не з'ясування судом апеляційної інстанції всіх обставин, які мають значення для правильного вирішення спору, та про не дослідження всіх доказів у їх сукупності всупереч приписам ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України.

Протре, суд першої інстанції виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Враховуючи вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційна скарга ЗАТ з іноземними інвестиціями «Дніпропетровський олійноекстракційний завод» підлягає задоволенню, постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 30.08.2005 у справі № 27/65 скасуванню, а рішення господарського суду Дніпропетровської області від 31.03.2005 року у справі № 27/65 залишається в силі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ЗАТ з іноземними інвестиціями «Дніпропетровський олійноекстракційний завод» задовольнити.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 30.08.2005 у справі № 27/65 скасувати.

Залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім випадків, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

ГоловуючийМ.О. ФедоровСуддіА.І. БрайкоГ.К. ГолубєваО.В. КарасьЛ.І.Бившева