№ 31469210, 28.05.2013, Odesa District Administrative Court

Справа № 815/2541/13-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2013 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бутенко А.В.,

за участю секретаря - Рачкова О.І.,

сторін:

представники позивача - Котляров П.І., Бондарчук І.І. (по довіреності)

представник відповідача - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом спільного українсько-японського підприємства «Морімото і компанія» у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю до Державної податкової інспекції в Овідіопольському районі Одеської області Державної податкової служби про визнання дій протиправними та скасування податкових повідомлень рішень № 0000272301 від 01.02.2013 року та № 0000392220 від 05.03.2013 року,

В С Т А Н О В И В:

З позовом до суду звернулось спільне українсько-японське підприємство «Морімото і компанія» у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю до Державної податкової інспекції в Овідіопольському районі Одеської області Державної податкової служби про визнання дій протиправними та скасування податкових повідомлень рішень № 0000272301 від 01.02.2013 року та № 0000392220 від 05.03.2013 року.

В судовому засіданні 23.05.2013 року представники позивача позовні вимоги підтримали у повному обсязі, в обґрунтування позовних вимог щодо визнання протиправними дій та скасування податкових повідомлень - рішень № 0000272301 від 01.02.2013 року яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 8580,00 грн., № 0000392220 від 05.03.2013 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 8222,00 грн. зазначили, що вказані податкові повідомлення - рішення підлягають скасуванню як такі, що не відповідають чинному законодавству, оскільки прийняти на підставі хибних висновків, до яких прийшов відповідач в ході проведення перевірки та вважають, що вони винесені незаконно, пославшись на обставини зазначені у позовній заяві та додатках (а.с.3-38).

Відповідач або його представник 23.05.2013 року до судового засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлявся належним чином (а.с. 197), а тому на підставі ст.128 КАС України справа слухалась за його відсутності за наявними в матеріалах справи доказами. Заперечень до суду не надали.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

Відповідач на підставі ст.20 Податкового кодексу України є місцевим підрозділом центрального органу державної виконавчої влади, який здійснює повноваження щодо встановлення порушень податкового законодавства, нарахування, стягнення заборгованості з податків та зборів, штрафних санкцій, а тому справи за позовами щодо правомірності рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень відповідно до п.1 ч.2 ст.17, ст.50 КАС України віднесені до юрисдикції адміністративних судів та повинні розглядатись за правилами адміністративного судочинства.

Спільне українсько-японське підприємство «Морімото і компанія» у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю зареєстроване Овідіопольською районною державною адміністрацією Одеської області від 01.10.1996 року та взяте на податковий облік у ДПІ в Овідіопольському районі Одеської області ДПС від 03.10.1996 року за №489, відповідно до довідки ЄДРПОУ СУЯП «Морімото і компанія» ТОВ здійснює діяльність з оптової торгівлі деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням, неспеціалізованої торгівлі, також підприємство є платником податку на додану вартість свідоцтво № 100331119 індивідуальний податковий номер 245316815212 (а.с.49-51).

Судом встановлено що, Державною податковою інспекцією у Овідіопольському районі Одеської області ДПС проведено зустрічну звірку СУЯП «Морімото і компанія» ТОВ щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ «Укрзерногруп», їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.11.2011 року по 30.11.2011 року, за результатами якої складено акт № 43/22-1/24531682 від 18.01.2013 року (а.с.9-30).

В акті перевірки зроблено висновок про те, що СУЯП «Морімото і компанія» ТОВ не підтверджено реальність здійснення господарських відносин із ТОВ «Укрзерногруп» їх, обсяг, якість та розрахунки за період листопад 2011 року у розмірі 5720 грн. в результаті чого на порушення:

-п. 198.1, 198.3, ст. 198 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на додану вартість всього у загальній сумі 5720 грн., у т.ч. листопад 2011 року в сумі 5720 грн.;

- п. 138.2 ст.138 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на прибуток всього у загальній сумі 6578 грн., у т.ч., 4 квартал 2011 року у сумі 6578 грн.

На підставі зазначеного акту зустрічної звірки ДПІ у Овідіопольському районі Одеської області ДПС прийнято податкові повідомлення - рішення № 0000272301 від 01.02.2013 року, № 0000282301 від 01.02.2013 року, де визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 6578 грн. та з податку на додану вартість у сумі 5720 грн. та штрафні санкції (а.с.6-7)

На зазначені податкові повідомлення-рішення СУЯП «Морімото і компанія» ТОВ було подано первинну скаргу від 07.02.2013 року до Державної податкової служби в Одеській області, однак рішенням №475/10/10-2007 від 27.02.2013 року про результати розгляду первинної скарги(а.с.31-37), податковий орган залишив без змін податкове повідомлення-рішення № 0000272301 від 01.02.2013 року, скаргу в цій частині - без задоволення, та скасував податкове повідомлення-рішення № 0000282301 від 01.02.2013 року в частині застосованої штрафної санкції в сумі 3289 грн., в решті зазначене податкове повідомлення - рішення - залишив без змін.

На підставі рішення Державної податкової служби в Одеській області від 27.02.2013 року №475/10/10/-2007 та акту зустрічної звірки № 43/22-1/24531682 від 18.01.2013 року ДПІ в Овідіопольському районі Одеської області ДПС виписано податкове повідомлення рішення №0000392220 від 05.03.2013 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 8222 грн. (а.с.8).

На вище зазначене податкове повідомлення-рішення СУЯП «Морімото і компанія» ТОВ 07.03.2013 року було подано скаргу до ДПС в Одеській області (а.с.59-63), однак рішенням ДПС в Одеській області №600/10/10/-2007 від 14.03.2013 року скаргу залишено без задоволення (а.с.64-65).

Не погоджуючись з діями податкового органу по складанню акту звірки та податковими повідомленнями-рішеннями № 0000272301 від 01.02.2013 року та № 0000392220 від 05.03.2013 року, спільне українсько-японське підприємство «Морімото і компанія» у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю оскаржило їх у судовому порядку.

Оцінюючи оскаржені дії та рішення суб`єкта владних повноважень, суд виходить з приписів ч.3 ст.2 КАС України та доходить до висновку про їх протиправність та задоволення позовних вимог спільно українсько-японського підприємства «Морімото і компанія» у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю з наступних підстав.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п.1 ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, відповідачем за результатами зустрічної звірки складений Акт № 43/22-1/24531682 від 18.01.2013 року, але з висновками вказаного акту, на підставі яких прийняті оскаржені податкові повідомлення-рішення, позивач не згодний та подав скарги до податкових органів. Таким чином, обставини зазначені у акті перевірки не є підтвердженими відповідачем, а тому згідно положень ч.2 ст.71 КАС України вказані в акті обставини повинні доводитись відповідачем під час офіційного з`ясування обставин справи на загальних підставах.

Висновки акту ґрунтуються на тому, що на думку відповідача, в ході проведення зустрічної звірки СУЯП «Морімото і компанія» ТОВ документально не підтверджені господарські відносини із платником податків ТОВ «Укрзерногруп», тобто підприємством сформовано податковий кредит від контрагента ризикової категорії за період листопад 2011 року у розмірі 5720 грн., також перевіркою зафіксовано, що валові витрати завищені у загальній сумі 28600 грн., та відповідно встановлено заниження суми податку на прибуток у розмірі 6578 грн.

Однак доводи відповідача про відсутність реальності вчинення господарських операцій між СУЯП «Морімото і компанія» ТОВ та ТОВ «Укрзерногруп», є необґрунтовані, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, СУЯП «Морімото і компанія» ТОВ здійснювало господарські операції з купівлі та подальшого продажу лушпиння та гранул соняшника. З цією ціллю було укладено ряд правочинів: договори купівлі-продажу з ТОВ «АДМ УКРАЇНА» №S-266 від 30.11.2011 року, №S- 267 від 28.12.2011 року, №S-268 від 04.01.2012 року, з ПАТ «АДМ Іллічівськ» № CS-12 від 26.01.2012 року, з ПП «Будмеханізація» № 29-1/11 від 29.11.2011 року, з ТОВ «Фільтр-Сервис» №10/11-11 № 10/11-11 від 10.11.2011 року, з ТОВ «Вторметекспорт» № 1001-7 від 10.01.2012 року, з ТОВ «Укрзеоногруп» №2511 ГП від 25.11.2011 року (а.с. 97-105).

СУЯП «Морімото і компанія» ТОВ укладено контракт № DAP 10.11.2011-1 від 11.11.2011 року з «Астен Групп ЛТД» на поставку гранул паливних з лушпиння соняшнику та деревини паливної у вигляді гранул, товар було експортовано з території України (а.с.76-85).

Поставленні гранули паливні з лушпиння соняшнику були придбанні позивачем у ТОВ «Укрзерногруп» саме за договором № 2511 ГП від 25.11.2011 року (а.с. 104-105) та відображено в митній декларації (а.с. 116-118)

Договори підписані та скріплені печатками повноважними представниками сторін, тобто договори відповідають вимогам статті 207 ЦК України.

Відповідно до ст. 207 Цивільного кодексу України, письмова форма правочину (договору) вважається такою, якщо сторони правочину підписали договір та скріпили його печатками підприємств.

Як вбачається з матеріалів справи гранули паливні з лушпиння соняшнику завантажувалися на складах ТОВ «Укрзерногруп»- Миколаївська область, смт. Криве Озеро вул. Куйбишева, 1, які підприємство орендує у ТОВ «Кривоозерський комбікормовий завод», про що свідчить договір оренди № 5/11 від 01.06.2011 року, додаток №1 від 01.09.2011 року та акти 106-112 приймання передачі складських приміщень та харчових цистерн (а.с.106-112).

Судом встановлено, що транспортування здійснювалось автотранспортним підприємством Nekopol. Відповідно до контракту включалися витрати пов'язані з навантаженням, доставкою товару, вартість митних процедур з оформлення експорту. Послуги перевізника сплачував покупець.

Також судом встановлено, що у СУЯП «Морімото і компанія» ТОВ в наявності та належним чином оформлені всі документи, які підтверджують факт здійснення правочинів між ТОВ «Укрзерногруп» і їх спрямованість на реальне настання обумовлених ними правових наслідків, а саме: податкові накладні № 74 від 25.11.2011 року, №78 від 28.11.2011 року (а.с.114,120), видаткові накладні №РН-0000395 від 26.11.2011 року, № РН-0000399 від 28.11.2011 року (а.с.115,121), довіреність № 1 від 25.11.2011 року (а.с. 124), виписка банку з 01.08.2010 року по 05.02.2013 року (а.с.125).

Згідно з п.201.1. ст.201 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: порядковий номер податкової накладної; дата виписування податкової накладної; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; ціна постачання без урахування податку; ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; вид цивільно-правового договору; код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Таким чином, фактичне виконання умов Договорів сторонами оформлено первинними документами належним чином.

Відповідно до ч.2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно з ч.2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинні документи, тобто податкові, видаткові накладні, рахунки, довіреності, акти виконаних робіт, акти прийому - передачі товарів, робіт, послуг повинні бути оформлені на паперових носіях та при наявності таких обов'язкових реквізитів: назва документа (форми); дата і місце складання; назва підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильності її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Суд вважає за необхідне зазначити, що надані до суду первинні документи складені у відповідності до вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року, тобто відповідають вимогам чинного законодавства щодо надання документу юридичної сили і доказовості.

Згідно з п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

З огляду на вищенаведене, суд доходить висновку, що податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, які є підставою для формування податкового обліку платника податків. Документи, укладені до та під час здійснення правочинів з ТОВ «Укрзерногруп» належним чином складені, викликають зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства, спричиняють реальні зміни майнового стану платника податків. За таких обставин СЯУП «Морімото і компанія» ТОВ правомірно на підставі виданих постачальниками податкових накладних віднесло до складу свого податкового кредиту суми ПДВ по цих накладних, що підтверджується документально.

Разом з тим, в акті перевірки відповідач посилається на відомості, отримані від ДПІ у Солом'янському районі м. Києва, а саме на акт від 31.08.2012 року за №779/22-317 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Укрзерногруп» з питань правильності визначення розміру податкових зобов'язань та правомірності формування податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 01.05.2011 року по 30.04.2012 року у Деклараціях з податку на додану вартість за серпень-жовтень 2012 року.

Однак, з матеріалів справи також вбачається, що Окружним адміністративним судом м. Києва по справі №2а-16288/12/2670 позовні вимоги ТОВ «Укрзерногруп» до ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ДПС про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задоволені (а.с.176-183).

Водночас, суд критично оцінює посилання відповідача на висновки акту від 31.08.2012 року за №779/22-317, якими встановлені порушення з боку ТОВ «Укрзерногруп», з яким хоча пов'язаний взаємовідносинами позивач, але це не може бути підставою для висновків про порушення податкового законодавства, саме СУЯП «Морімото і компанія» ТОВ, оскільки жодним законодавчим актом України не передбачено відповідальність одного суб'єкта господарювання за неналежне ведення господарської діяльності іншим суб'єктом господарювання.

Суд вважає зазначити, що відповідно до умов укладеного договору сторона не несе відповідальність за наслідки господарської діяльності контрагента. На думку суду, чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Зазначене знайшло своє відображення у Постанові Верховного суду України по справі №21-47а10 від 31.01.2011 року, Постанові Верховного суду України по справі №21-573во10 від 01.06.2010 року.

Тому суд не погоджується з висновками Державної податкової інспекції в Овідіопольському районі Одеської області Державної податкової служби про порушення позивачем податкового законодавства по взаємовідносинам із ТОВ «Укрзерногруп», які зроблені відповідачем виключно на підставі акту перевірки ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ДПС від 31.08.2012 року за №779/22-317.

Таким чином, суд вважає необґрунтованими та помилковими висновки податкового органу стосовно прийнятих податкових повідомлень-рішень № 0000272301 від 01.02.2013 року та № 0000392220 від 05.03.2013 року.

Крім того, пунктом 73.3 ст. 73 Податкового кодексу України встановлено, що органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав, а саме в разі проведення зустрічної звірки.

Відповідно до п.73.5 ст. 73 Податкового кодексу України з метою отримання податкової інформації органи державної податкової служби мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платників податків. Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 р. N 1232 затверджений Порядок проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок.

Зустрічна звірка полягає у співставленні даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби, з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій і розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків. Орган державної податкової служби (виконавець), який проводить зустрічну звірку, складає довідку за наявності інформації, для отримання якої надіслано запит органом державної податкової служби (ініціатором), та її документального підтвердження. У разі відсутності запитуваної органом державної податкової служби (ініціатором) інформації орган державної податкової служби (виконавець) надсилає завірений печаткою запит про подання інформації та її документального підтвердження суб'єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом з повідомленням про вручення чи особисто вручає суб'єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку. Пункт 7. За результатами проведеної зустрічної звірки складається довідка, яка підписується суб'єктом господарювання (законним чи уповноваженим представником) і посадовими особами органу державної податкової служби та особисто вручається суб'єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку або надсилається суб'єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом із повідомленням про вручення.

Отже з вказаних норм вбачається, що проведення зустрічних звірок спрямовано на співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Податковому органу надано право складання актів про неможливість проведення зустрічних звірок в разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема, у зв'язку із зняттям з обліку, встановлення відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцемзнаходженням (податковою адресою), в решті випадків податковим законодавством передбачено складання довідок.

Суд зауважує, що відповідно до наказу ДПІ в Овідіопольському районі Одеської області ДПС № 1095 від 24.12.2012 року (а.с.194), посадові особи ДПС мали провести документальну позапланову невиїзну перевірку СЯУП «Морімото і компанія» ТОВ з питань перевірки відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ «Укрзерногруп», однак всупереч наказу була проведена зустрічна звірка, складений акт про неможливість її проведення, але з висновками про порушення позивачем податкового законодавства.

На думку суду, неправомірними є дії податкового органу щодо складання акту від 18.01.2013 року № 43/22-1/24531682 стосовно правильності визначення розміру податкових зобов'язань та правомірності формування податкового кредиту за період з 01.11.2011 року по 30.11.2011 року, замість довідки, як це передбачено діючим законодавством, за результатами якого зроблено висновок про нікчемність правочинів укладених між позивачем та зазначеним контрагентом.

Таким чином дії Державної податкової інспекції в Овідіопольському районі Одеської області Державної податкової служби по складанню акту зустрічної звірки є протиправними, податковий орган за результатами зустрічної звірки зробив неправомірний висновок про заниження податку на додану вартість та податку на прибуток, а тому позовні вимоги в цій частині також належить задовольнити.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 та ч. 1 ст. 70 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Згідно з ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Частиною 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В даному випадку відповідач не надав належних доказів правомірності висновків акту та винесення оскаржуваних податкових повідомлень - рішень, оскільки, як вбачається з наявних письмових доказів, факт вказаних порушень позивачем вимог податкового законодавства не знайшов свого підтвердження при судовому розгляді справи.

Згідно з ч.2 ст.49 КАС України особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Відповідач як суб'єкт владних повноважень або його представник не з'являвся у судові засідання, заперечення на позовну заяву не надав, тим самим проігнорував вимоги позовної заяви, ухвал суду. В той же час, позивачем доведено факт порушення відповідачем положень чинного податкового законодавства України.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, врахувавши ту обставину, що податковим органом проігноровано доведення правомірності своїх дій та рішень, винесених на підставі акту № 43/22-1/24531682 від 18.01.2013 року , з урахуванням вимог встановлених частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, не виходячи за межи позовних вимог, суд дійшов висновку, що адміністративний позов спільного українсько-японського підприємства «Морімото і компанія» у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю підлягає задоволенню.

Згідно з ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Керуючись ст.ст. 94, 158-163 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов спільного українсько-японського підприємства «Морімото і компанія» у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю до Державної податкової інспекції в Овідіопольському районі Одеської області Державної податкової служби - задовольнити.

2. Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції в Овідіопольському районі Одеської області Державної податкової служби по складанню акту зустрічної звірки № 43/22-1/24531682 від 18.01.2013 року.

3.Скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Овідіопольському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби № 0000272301 від 01.02.2013 року та №0000392220 від 05.03.2013 року.

Судові витрати розподілити у відповідності до вимог ст. 94 КАС України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складений та підписаний суддею 28 травня 2013 року.

Суддя Бутенко А.В.

.

.