№ 3146474, 09.01.2009, Kyiv Administrative Court of Appeal

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

09січня 2009 року                                                                        м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складіколегії суддів:

Головуючого судді                        Горбань Т.І.

Суддів:                                            Мамчура Я.С.

Попович О.В.                                                          

при секретарі                                             Лисенко М.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Чернігівської міської санітарно-епідеміологічної станції на постанову Господарського суду Чернігівської області від 29 березня 2007 року у справі за адміністративним позовом Чернігівської міської санітарно-епідеміологічної станції до Державної інспекції з контролю за цінами в Чернігівській області про визнання нечинним рішення,

В С Т А Н О В И В :

Позивач Чернігівська міська санітарно-епідеміологічна станція звернулася до суду з адміністративним позовом до  Державної інспекції з контролю за цінами в Чернігівській області про визнання недійсним рішення № 62 від  28.11.06 року про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін, яким з позивача вилучено до Державного бюджету необґрунтовано одержану виручку у розмірі 66433, 68 грн. та стягнуто штраф у двократному розмірі необґрунтовано одержаної виручки в сумі 132868, 36 грн. 

Постановою Господарського суду Чернігівської області від 29 березня 2007 року позов задоволено частково, визнано частково нечинним рішення № 62 про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін від 28.11.06 р. в частині вилучення у Чернігівської міської санітарно - епідеміологічної станції в доход Державного бюджету 13675,71 грн. необґрунтовано отриманої виручки та 27351,42 грн. штрафу. Стягнуто з Державного бюджету України  на користь Чернігівської міської санітарно-епідеміологічної станції 0,70 грн. судового збору. У іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, позивач Чернігівська міська санітарно-епідеміологічна станція подала  апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову та постановити нову, якою визнати частково нечинним рішення Державної інспекції з контролю за цінами в Чернігівській області про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін № 62 від 28.11.2006 року в частині вилучення у Чернігівської міської санітарно-епідеміологічної станції виручки у розмірі 63921,27 грн. та застосування штрафу у розмірі 127842,54 грн., стягнути з Державного бюджету на користь позивача 3,27 грн. державного мита та 4811 грн. витрат на правову допомогу, посилаючись на те, що вищевказана постанова винесена з неправильним застосуванням  норм матеріального права та всупереч нормам процесуального права, без перевірки в повному обсязі обґрунтованості   вимог позивача, не встановивши всіх обставин справи.

Заслухавши суддю-доповідача, представників апелянтів, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи  з наступного.

Відповідно до ст. 202 КАС України суд апеляційної інстанції підставами для скасування постанови  або ухвали суду  першої інстанції  та ухвалення нового рішення  є: 1) неповне з»ясування  судом обставин, що мають значення для справи;2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої  інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність  висновків суду обставинам справи;4) порушення норм  матеріального  або процесуального права, що призвело до неправильного  вирішення справи або питання.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Так, суд першої інстанції, встановив, що відповідачем була проведена перевірка Чернігівської міської СЕС, за наслідками якої складений акт № 004937 від 13.11.2006р. Як зазначено в акті перевірки, позивач за період з 01.12.2005р. по 11.05.2006р. в порушення вимог постанови Кабінету Міністрів України від 27.08.2003р. №1351 при наданні платних послуг до фіксованих розмірів тарифів, встановлених вищевказаною постановою нарахував непередбачені законодавством націнки в розмірі 20%, внаслідок чого сума необгрунтовано одержаної виручки склала 50245,56 грн.

Крім того, за період з 11.05.2006р. до 01.11.2006р. позивач в порушення вимог постанови Кабінету Міністрів України від 11.05.2006р. № 662 застосував тарифи в завищених розмірах, внаслідок чого сума необгрунтовано отриманої виручки склала 16188,12 грн.

Відповідно до ч.1ст. 14 Закону України „Про ціни та ціноутворення" вся необгрунтовано одержана сума виручки в результаті порушення державної дисципліни цін підлягає вилученню в доход відповідного бюджету незалежно від підпорядкованості підприємства, організації. Крім того, в позабюджетні фонди стягується штраф у подвійному розмірі необгрунтовано одержаної суми виручки.

На підставі даного акта відповідачем було прийнято рішення № 62 від 28.11.2006р. про застосування економічних санкцій та вилучення до державного бюджету необгрунтовано одержаної виручки у розмірі 66433,68 грн. та стягнення до бюджету штрафу у двократному розмірі необгрунтовано одержаної виручки в сумі 132868,36 грн.

Суд першої інстанції прийшов до висновку, що спірне рішення в частині вилучення у позивача за період з 01.12.2005р. по 11.05.2006р. необгрунтовано одержаної виручки в сумі 50245,56 грн. та застосування штрафу у подвійному розмірі від цієї суми відповідає вимогам чинного законодавства, а тому у цій частині позову слід відмовити, посилаючись на  те, що відповідно ст. 13 Закону України "Про ціни і ціноутворення" та Положення про Державну інспекцію з контролю за цінами , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.12.2000р. №1819 на відповідача покладені контрольно - наглядові функції з питань додержання центральними та місцевими органами виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями вимог щодо формування, встановлення та застосування цін і тарифів. У зв"язку з цим відповідачу надано право проводити перевірки документів, пов'язаних з формуванням, встановленням і застосуванням цін, тарифів на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форми власності, а також одержувати необхідні довідки, приймати рішення про застосування до суб'єктів підприємницької діяльності передбачених чинним законодавством економічних санкцій за порушення порядку встановлення і застосування цін.

Законом України „Про забезпечення санітарного і епідемічного благополуччя населення" Кабінету Міністрів України надано право визначати перелік та тарифи на платні послуги, які надаються закладами санітарно - епідеміологічної служби.

Постановою Кабінету Міністрів України від 15.10.2002р. № 1544 затверджений Перелік робіт і послуг у сфері забезпечення санітарного і епідемічного благополуччя населення, які виконуються і надаються за плату, а постановою Кабінету Міністрів України від 27.08.2003р. №1351 затверджено Тарифи (прейскуранти) на роботи і послуги , що виконуються за плату установами та закладами державної санітарно - епідеміологічної служби.

Відповідно до затверджених Кабінетом Міністрів тарифів на послуги, що надаються за плату закладами санітарно - епідеміологічної служби, податок на додану вартість в розмірі 20% окремим рядком понад тариф не виділено. Таким чином, вказаний податок було включено до складу тарифів і останні визначались з урахуванням ПДВ. Кабінет Міністрів змін до діючих тарифів в період з 01.12.2005р. по 11.05.2006р. не вносив та не затверджував регульованих тарифів на платні послуги в інших розмірах, ніж ті, що передбачені в постанові від 27.08.2003р. № 1351.

Згідно   порядку   ціноутворення,   що   діяв   у   вказаному   періоді, регульовані  тарифи  були  встановлені  з  врахуванням  кінцевої вартості послуг для споживача, тому включають в себе податок на додану вартість.

Суд апеляційної інстанції погоджується з даним висновком суду першої інстанції відповідно до  вищенаведеного.

Відносно правомірності спірного рішення в частині вилучення за період з 11.05.2006р. до 01.11.2006р. необгрунтовано отриманої виручки в сумі 16188,12 грн. та застосування подвійного розміру штрафу судом  першої інстанції встановлено наступне.

11.05.2006р. Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 662 „Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 15.10.2002р. № 1544 "Про затвердження переліку робіт і послуг у сфері забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення, які виконуються і надаються за плату" і від 27 серпня 2003 p. N1351 "Про затвердження тарифів(прейскурантів) на роботи і послуги, що виконуються і надаються за плату установами та закладами державної санітарно-епідеміологічної служби" (далі - Постанова - 662).

Вказана постанова була оприлюднена в газеті „Урядовий кур'єр" 31.05.2006р.

Пунктом 5 Указу Президента України „Про порядок офіційного оприлюднення нормативно-правових актів та набрання ними чинності" № 503/97   від   10.06.1997р.   встановлено,   що   нормативно-правові    акти Кабінету Міністрів України набирають чинності з моменту їх прийняття, якщо більш пізній строк набрання ними чинності не передбачено в цих актах. Акти Кабінету Міністрів України, які визначають права і обов'язки громадян, набирають чинності не раніше дня їх опублікування в офіційних друкованих виданнях. Відповідно до п.1 цього Указу офіційним друкованим виданням є, зокрема, газета „Урядовий кур'єр". Постановою - 662 був змінений перелік послуг та робіт у сфері санітарного та епідеміологічного благополуччя населення та знижені тарифи.

Відповідач дійшов до помилкового висновку про те, що вказана постанова не впливає на права та обов'язки громадян з наступних підстав.

Статтями 4,5 Закону України „Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення", на виконання якого Урядом встановлений перелік робіт та послуг і тарифи за їх виконання, визначені права та обов'язки громадян у цій сфері.

Закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права і обов'язки громадян, не доведені до відома населення у порядку, встановленому законом, є нечинними.

На підставі викладеного Постанова - 662 набрала чинності саме з дня її опублікування, тобто з 31.05.2006р.

Отже, позивач мав право застосовувати тарифи в період з 11.05.2006р. по 30.05.2006р. включно у розмірі, встановленому попередньою постановою Кабінету Міністрів України № 1351 від 27.08.2003р.

Відповідач, в свою чергу, внаслідок помилкового визначення часу набрання чинності Постановою - 662, незаконно визначив як необгрунтовано отриману виручку за вказаний період суму коштів, які були отримані позивачем за надані послуги відповідно до попередньої постанови. Згідно з даними акта перевірки з додатками до нього та розрахунком відповідача від 29.03.07 виручка за період з 11 по 30.05.2006р. становить 13675,71 грн.

За таких обставин спірне рішення, на думку суду  першої інстанції, підлягає визнанню частково нечинним в частині вилучення у Чернігівської районної санітарно -епідеміологічної станції виручки у розмірі 13675,71 грн. та застосування штрафу у подвійному розмірі в сумі 27351,42 грн. як таке, що не відповідає ст.57 Конституції України та ст.14 Закону України „Про ціни та ціноутворення".

Колегія cуддів  не погоджується з висновком суду першої інстанції в цій частині з огляду на наступне.

Постановою Кабінету Міністрів України № 662 від 11 травня 2006р. "Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 15 жовтня 2002 р. №1544 і від 27 серпня 2003 р. №1351", були змінені тарифи (прейскуранти) на роботи і послуги, що виконуються і надаються за плату установами та закладами державної санітарно-епідеміологічної служби, при цьому, як свідчить аналіз цих тарифів, їх зміна була здійснена у бік зменшення. В зв'язку з чим відповідач при перевірці прийшов до висновку, що позивачем було необгрунтовано завищена вартість послуг, що надавалися.

Відповідно до ст. 5 Указу Президента України від 10.06.97р. №503/97 "Про порядок офіційного оприлюднення нормативно-правових актів та набрання ними чинності", в редакції яка діяла станом на 11.05.06р., нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України набирають чинності з моменту їх прийняття, якщо більш пізній строк набрання ними чинності не передбачено в цих актах. Акти Кабінету Міністрів України, які визначають права і обов'язки громадян, набирають чинності не раніше дня їх опублікування в офіційних друкованих виданнях.

В тексті постанови Кабінету Міністрів України від 11.05.06р. № 662 відсутнє зазначення про набрання чинності даним актом. Аналіз даної постанови показує, що цією постановою змінюються діючі тарифи на послуги, що надаються санітарно-епідеміологічними станціями, і в ній не міститься будь-яких приписів, що стосуються прав та обов'язків громадян, а тому твердження позивача, що після прийняття даної постанови було звужено перелік послуг, які можуть надаватися громадянам, в зв'язку з чим вона стосується прав та обов'язків громадян, судом обґрунтовано до уваги не прийнято.

Враховуючи вищевказане, колегія cуддів  вважає, що постанова Кабінету Міністрів України від 11.05.06 № 662 "Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 15 жовтня 2002 р. №1544 і від 27 серпня 2003 р. №1351" набрала чинності саме з 11.05.06р.

Відповідач  правомірно визначив як необгрунтовано отриману виручку за вказаний період суму коштів, які були отримані позивачем за надані послуги відповідно до вказаної  ви щепостанови. Згідно з даними акта перевірки з додатками до нього та розрахунком відповідача від 29.03.07 виручка за період з 11 по 30.05.2006р. становить 13675,71 грн.

За таких обставин висновок першої інстанції, що спірне рішення підлягає визнанню частково нечинним в частині вилучення у Чернігівської районної санітарно -епідеміологічної станції виручки у розмірі 13675,71 грн. та застосування штрафу у подвійному розмірі в сумі 27351,42 грн. як таке, що не відповідає ст.57 Конституції України та ст.14 Закону України „Про ціни та ціноутворення", є помилковим.

Оскільки  постанова суду в цій частині прийнята з порушенням норм матеріального права, що в цій частині призвело до неправильного  вирішення справи , то апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, постанова Господарського суду Чернігівської області від 29 березня 2007 року підлягає  скасуванню у частині  визнання частково недійсним рішення № 62 про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни  цін від 28.211.2006 року в частині вилучення у Чернігівської міської санітарно – епідеміологічної станції в доход державного бюджету 13675, 71 грн. необґрунтовано отриманої виручки та 27351, 421 грн. штрафу та у частині стягнення з Державного бюджету України на користь Чернігівської міської санітарно – епідеміологічної станції 0, 70 грн. судового збору, в іншій частині постанову Господарського суду Чернігівської області від 29 березня 2007 року слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 202, 205, 207 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Чернігівської міської санітарно-епідеміологічної станції задовольнити частково,  а постанову Господарського суду Чернігівської області від 29 березня 2007 року скасувати у частині  визнання частково недійсним рішення № 62 про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни  цін від 28.11.2006 року в частині вилучення у Чернігівської міської санітарно – епідеміологічної станції в доход Державного бюджету 13675, 71 грн. необґрунтовано отриманої виручки та 27351, 42 грн. штрафу та у частині стягнення з Державного бюджету України на користь Чернігівської міської санітарно – епідеміологічної станції, м. Чернігів, вул. Кирпоноса, 30, код 02006136, ( п/р 35213001000474 в УДК Чернігівської області), 0, 70 грн. судового збору.

Прийняти в скасованій  частині нову  постанову, якою  у задоволенні адміністративного позову  Чернігівської міської санітарно-епідеміологічної станції до Державної інспекції з контролю за цінами в Чернігівській області про визнання нечинним рішення №62 про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни  цін від 28.11.2006 року в частині вилучення у Чернігівської міської санітарно – епідеміологічної станції в доход Державного бюджету 13675, 71 грн. необґрунтовано отриманої виручки та 27351, 42 грн. штрафу ,  відмовити повністю.

В решті  постанову Господарського суду Чернігівської  області від 29 березня 2007 року  залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.

Головуючий суддя

Судді:

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

 (вступна та резолютивна частина)

09січня 2009 року                                                                          м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складіколегії суддів:

Головуючого судді              Горбань Т.І.

Суддів:                                            Мамчура Я.С.

Попович О.В.                                                

при секретарі                                   Лисенко М.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Чернігівської міської санітарно-епідеміологічної станції на постанову Господарського суду Чернігівської області від 29 березня 2007 року у справі за адміністративним позовом Чернігівської міської санітарно-епідеміологічної станції до Державної інспекції з контролю за цінами в Чернігівській області про визнання нечинним рішення,

Керуючись ст.ст. 160, 198, 202, 205, 207 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Чернігівської міської санітарно-епідеміологічної станції задовольнити частково,  а постанову Господарського суду Чернігівської області від 29 березня 2007 року скасувати у частині  визнання частково недійсним рішення № 62 про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни  цін від 28.11.2006 року в частині вилучення у Чернігівської міської санітарно – епідеміологічної станції в доход Державного бюджету 13675, 71 грн. необґрунтовано отриманої виручки та 27351, 42 грн. штрафу та у частині стягнення з Державного бюджету України на користь Чернігівської міської санітарно – епідеміологічної станції, м. Чернігів, вул. Кирпоноса, 30, код 02006136, ( п/р 35213001000474 в УДК Чернігівської області), 0, 70 грн. судового збору.

Прийняти в скасованій  частині нову  постанову, якою  у задоволенні адміністративного позову  Чернігівської міської санітарно-епідеміологічної станції до Державної інспекції з контролю за цінами в Чернігівській області про визнання нечинним рішення №62 про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни  цін від 28.11.2006 року в частині вилучення у Чернігівської міської санітарно – епідеміологічної станції в доход Державного бюджету 13675, 71 грн. необґрунтовано отриманої виручки та 27351, 42 грн. штрафу,  відмовити повністю.

В решті  постанову Господарського суду Чернігівської  області від 29 березня 2007 року  залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.

Головуючий суддя

Судді: