Court ruling № 3146345, 17.02.2009, Kyiv Administrative Court of Appeal

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа  № 22-а-10915/08           Головуючий у першій інстанції:ПилипенкоО.Є.

                                                                                                Доповідач: Федорова  Г.Г.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17лютого 2009 року                                                                          м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді:                                                    Федорової Г.Г.

суддів:                                                                          Василенка Я.М.

Ситникова О.Ф.

при секретарі:                                                                Скирді Б.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 листопада 2007 року у справі за заявою Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків до Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» про арешт коштів на рахунках платника податків,-

ВСТАНОВИЛА :

СДПІ у м. Києві по роботі з великими платниками податків звернулась до Окружного адміністративного суду м. Києва із заявою до Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» про арешт коштів на рахунках платника податків.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.11.2007 року в задоволенні заяви відмовлено.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою, заявник подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити заяву СДПІ у м. Києві по роботі з великими платниками податків.

В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції ряду норм матеріального та процесуального права, що на думку апелянта є підставою для скасування постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.11.2007 року.

Заперечуючи проти апеляційної скарги апелянта НАК «Нафтогаз України» просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, оскаржувану постанову суду –без змін.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду доповідача, осіб, які з’явились до суду, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем  пред’явлені вимоги про арешт коштів у розмірі 1791463201,6 на 50 дніврозміщених  на рахунках НАК «Нафтогаз України» відкритих у банківських установах зазначених у заяві.

Начальником СДПІ у м. Києві по роботі з великими платниками податків  Тараном О.В. прийнято рішення  №00004 від 19.11.2007 року про застосування  адміністративного арешту активів  НАК «Нафтогаз України» на підставі  п.п. 9.1.2. п. 9.1. ст.. 9 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами  та державними  цільовими  фондами», у зв’язку з тим, що  НАК «Нафтогаз України» порушує  правила відчуження активів, визначені   в цьому Законі п.8.6. ст..8.

Відмовляючи у задоволенні заяви СДПІ у м. Києві по роботі з великими платникам податків про застосування арешту коштів на рахунках НАК «Нафтогаз України», суд першої інстанції виходив з того, що заявник не довів належними доказами необхідності застосування арешту коштів у розмірі 1791463201, 6 грн на 50 днів. З таким висновком суд апеляційної інстанції погоджується виходячи із наступного.

             Однією із умов застосування адміністративного арешту  активів платника  податків, який порушує правила відчуження активів , визначені пунктом 8.6. ст.. 8                 є наявність в нього податкового боргу.

В заяві податкового органу вказано, що станом на 16.11.2007 року НАК «Нафтогаз України» має податковий борг  у сумі 1791463201, 60 грн., про що свідчить надана позивачем довідка  від 19.11.2007 року № 2030/9/24-025 про стан податкового боргу  НАК «Нафтогаз України»,  а також довідка від 21.11.2007 року № 2071/9/24-025 станом на 10.08.2006 р., тобто на час укладення договорів купівлі – продажу цінних паперів № К-42/2006 та № К-41/2006.

 Слід зазначити, що зазначені довідки видані самим податковим органом за підписом заступника начальника СДПІ в м. Києві  з ВПП Кобєлєва О.І. та не підтверджені іншими належними та допустимими доказами.

 Відповідно до п.1.3 статті 1 Закону України «Про порядок погашення  зобов’язань  платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податковий борг – це  податкове зобов’язання, самостійно узгоджене платником податків  або узгоджене  в адміністративному чи  судовому порядку, але не сплачене  у встановлений строк, а також: пеня, нарахована на суму такого податкового зобов’язання. При цьому узгодження  податкових зобов’язань платників податків  відбувається в порядку , передбаченому статтею 5 Закону України «Про порядок погашення  зобов’язань  платників податків  перед бюджетами  та державними цільовими фондами», шляхом самостійного  або апеляційного  узгодження.

Відповідно до п. 5.1 статті  5 цього Закону  податкове зобов’язання, самостійно  визначене платником податків  у податковій декларації, вважається узгодженим  з дня подання такої податкової декларації.

Згідно до підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону податкове зобов’язання  платника податків, нараховане контролюючим  органом відповідно  до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим  у день отримання  платником податків  податкового повідомлення, за винятком випадків, такого оскарження  рішення податкового органу в адміністративному чи судовому порядку. Днем узгодження  податкового зобов’язання вважається  день отримання платником податків  рішення контролюючого органу, що не підлягає подальшому адміністративному  оскарженню  або в разі  звернення  платника до суду.  

            Таким чином передбаченими законами засобами доказування наявності та розміру податкового боргу є докази подання платником податків податкових декларацій (що визначають податкові зобов’язання, не погашені платником податків), відповідні рішення контролюючих органів та судові рішення, що набрали законної сили. Отже, довідки складені заявником в односторонньому порядку не можуть підтверджувати обставини, що стосуються податкового боргу.

Обґрунтовуючи наявність обставин щодо відчуження НАК «Нафтогаз України» активів, з порушенням вимог, встановлених законом, заявник  посилається на те, що відповідно до акту – приймання векселів  від 04.08.2006 року НАК «Нафтогаз України» передає, а ЗАТ «Вексельно-розрахунковий центр  НАК «Нафтогаз України» приймає векселі загальною номінальною вартістю 25649906,04 грн., емітентом яких є «Запоріжгаз», не зважаючи на те, що активи НАК «Нафтогаз України» перебувають у податковй заставі.

Крім того, податковий орган вказує, що відповідно до акту – прийому передачі векселів від 03.08.2006 р. НАК «Нафтогаз України» передає, а ЗАТ «Вексельно – розрахунковий центр НАК «Нафтогаз України» приймає векселі № 300131215,300131216, загальною номінальною вартістю 20000000,00 грн., емітентом яких є ТОВ КБ «Фінанси та кредит»

Однак на момент укладення договорів купівлі – продажу цінних паперів та передачі векселів згідно з умовами цих договорів , НАК «Нафтогаз України» було отримано дозвіл податкового керуючого від від 04.08.2007 року № 7158/10/24-025 на реалізацію  векселів № 693133557354, 693133557355, 6931358239624, 6931358239625 емітованих ВАТ «Запоріжгаз». Крім того, станом на дату реалізації векселів, а саме 10.08.2006 р. рішенням СДПІ у м. Києві по роботі З ВПП від 04.08.2007 р. № 9/20077720/24-011 векселі № 30013125 та 30013126, емітовані КБ «Фінанси та кредит» були звільнено з – під податкової застави.

  За таких обставин, операції зі вказаними векселями  здійснювалися без будь – яких порушень вимог п.8.6. ст.. 8 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Згідно із ст.. 7 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

   Встановивши фактичні обставини справи та проаналізувавши правові норми, які регулюють спірні правовідносини, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції зроблено правильний висновок щодо відмови у задоволенні позовних вимог СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП.       

  Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 203, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА :

В задоволенні апеляційної скаргиСпеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків –  відмовити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 листопада 2007 року у справі за заявою Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків до Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» про арешт коштів на рахунках платника податків,- залишити без змін.         

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

            Головуючий  суддя:

            Судді: