Court ruling № 31461113, 20.05.2013, Kherson Regional Court of Appeal

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №22-ц/791/1204/2013 Головуючий в І інстанції: Дригваль В.М. Категорія: 5 Доповідач: Вейтас І.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2013 року травня місяця 20 дня колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Херсонської області в складі:

Головуючого:Вейтас І.В. Суддів:Цуканової І.В. Склярської І.В. при секретарі: Сікорі О.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Просто Фінанс" на заочне рішення Високопільського районного суду Херсонської області від 04 січня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_5 до товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Просто Фінанс" про захист прав споживача, -

ВСТАНОВИЛА:

У вересні 2012 року ОСОБА_5 звернувся до суду з вказаним позовом посилаючись на те, що він для отримання 40000 гривень на купівлю вживаного автомобіля 17 серпня 2011 року уклав з відповідачем договір №000248 про надання системи адміністративних послуг для придбання товару. На виконання умов договору ним сплачено на рахунок відповідача з вересня місяця 2011 року по травень 2012 року щомісячні платежі на загальну суму 6666,70 грн. та 2144 грн. адміністративних витрат, але грошей так і не отримав. Вважаючи, що договір №000248 від 17.08.2011 року, не відповідає його інтересам, вводить в оману щодо можливості задоволення потреб шляхом надання вказаних у договорі послуг, є нечесною підприємницькою практикою, несправедливим та не відповідає чинному законодавству, в тому числі, Закону України «Про захист прав споживачів», з урахуванням зроблених в ході розгляду справи уточнень просив суд встановити, що договір №000248 від 17.08.2011 року, є нечесною підприємницькою практикою з боку товариства, як такий, що вводить споживача в оману, оскільки заснований на принципах утворення, експлуатації, сприяння розвитку пірамідальних схем, заборонених п.7 ч.3 ст.19 Закону «Про захист прав споживачів»і в силу положення закону є нікчемним., стягнути з ТОВ «Компанія Просто Фінанс» за нікчемним правочином подвійний розмір збитків на суму 17621,40 грн. та моральну шкоду в сумі 10000 грн.

Заочним рішенням Високопільського районного суду Херсонської області від 04 січня 2013 року позов задоволено частково.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Просто Фінанс» м. Миколаїв МФО 380537 ЄДРПОУ 37585555 ( юридична адреса м.Миколаїв вул. Чкалова буд.№30-А-) на користь ОСОБА_5 грошові кошти в сумі 8810 (Вісім тисяч вісімсот десять) грн. 70 коп., сплачені за нікчемним правочином.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Просто Фінанс» на користь держави судовий збір в сумі 214,70 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовлено за необґрунтованістю.

У січні 2013 року товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія Просто Фінанс» подана до суду заява про перегляд заочного рішення суду, яка ухвалою суду від 25.02.2013 року залишена без задоволення.

В апеляційній скарзі товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія Просто Фінанс» просить рішення суду скасувати і ухвалити нове, яким відмовити в задовольнити позовних вимог, зазначаючи про те, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи та нормам матеріального права.

У письмових запереченнях на апеляційну скаргу ОСОБА_5 її доводів не визнав, рішення суду просить залишити без змін.

Заслухавши доповідача, представників апелянта, які підтримали апеляційну скаргу, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах визначених ст.303ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Відповідно до ч.1,п.7ч.3,ч.6 ст.19 Закону України «Про захист прав споживачів» нечесна підприємницька діяльність забороняється. Нечесна підприємницька практика включає будь - яку діяльність (дії або бездіяльність), що вводить споживача в оману або є агресивною.

Забороняються як такі, що вводять в оману: утворення, експлуатація або сприяння розвитку пірамідальних схем, коли споживач сплачує за можливість одержання компенсації, яка надається за рахунок залучення інших споживачів до такої схеми, а не за рахунок продажу або споживання продукції. Правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики, є недійсними.

Судом встановлено, що 17 серпня 2011 року між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія Просто Фінанс» укладено договір про надання послуг предметом, якого є надання позивачу послуг на придбання товару через ТОВ «Компанія Просто Фінанс».

Відповідно до положень цього договору, ТОВ «Компанія Просто Фінанс» на свій розсуд від свого імені формує групу учасників програми та оформлює учасника програми у відповідну групу; має право: на власний розсуд від свого імені переводити учасника програми з однієї групи до іншої, об'єднувати групи, діяти на свій власний розсуд в інтересах учасника програми.

Пунктом 2.1.1 договору вказаної угоди передбачено обов'язки позивача, зокрема: учасник програми зобов'язується, своєчасно, щомісячно сплачувати Загальний платіж, який включає Чистий платіж, за рахунок якого Учасник програми доручає Адміністратору формувати Фонд Групи та здійснювати в інтересах Учасника Програми перерахування грошових коштів через банківські установи в рахунок вартості Товару, передачу якого у власність Учасника Програми організовує Адміністратор, а також адміністративні витрати, що є платою за послуги Адміністратора.

З п. 4.6 договору №000248, при розірванні договору в 5-денний термін, товариство відшкодовує учаснику 85% внесеного реєстраційного платежу. В інших випадках при розірванні договору з ініціативи учасника, гроші повертаються йому тільки в сумі чистих платежів та через 60 днів після закриття групи. Разом з тим, при розірванні договору відповідачем не передбачено будь-яких негативних наслідків чи штрафних санкцій у порівнянні з позивачем.

З умов Програми «Просто Фінанс» прослідковується, як порядок проведення асигнаційних заходів у кожній групі, так і порядок розподілу товарів між учасниками, а також надання права на отримання товару, за змістом яких вбачається, що рішення про передачу позивачу товару залежить лише від волі відповідача, який сам на власний розсуд приймає таке рішення.

Процедура прийняття такого рішення є непрозорою, а інформація щодо результатів проведення як асигнаційних заходів, так і механізму накопичення коштів кожним із учасників щодо результатів проведених конкурсів та осіб, які отримали право на товар є конфіденційною і не може бути перевірена позивачем.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що діяльність товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Просто Фінанс» вводить споживача в оману і є такою, що суперечить положенням ч.1,п.7ч.3,ч.6ст.19 Закону України «Про захист прав споживачів», оскільки програма «Просто Фінанс» формується виключно на кошти її учасників, без залучення коштів самого товариства, при цьому позивач сплачує відповідачу не за одержання товару чи послуги, а за можливість одержання права на купівлю товару, яке надається не за рахунок відповідача, а за рахунок залучення коштів інших споживачів, і їх коштів до такої схеми, право отримати товар позивачем залежить від розміру фонду і внесення коштів іншими учасниками програми.

Таким чином, суд першої інстанції правомірно встановив, що укладений договір є нікчемним, обґрунтовано стягнув з відповідача на користь позивача сплачені ним за даним правочином грошові кошти в сумі 8810 грн. 70 коп.

Висновки суду відповідають обставинам справи в межах наданих сторонами доказів та нормам матеріального права, які регулюють спірні правовідносини.

Доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на законі, доказах і як, такі, що висновки суду не спростовують підлягають відхиленню.

Позбавленні правового обґрунтування доводи апелянта про те, що товариство здійснює свою діяльність, що передбачена чинним законодавством, зокрема Законом України за №3462-YI від 30.06.2011 року «Про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання ринків фінансових послуг», доповнено перелік фінансових послуг, послугою з адміністрування придбання товарів в групах, оскільки на час укладення спірного договору і на час розгляду справи в судах відповідачем не надано відповідно до вимог ст.ст.5,7, 34 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» доказів того, що товариство включено до державного реєстру фінансових установ, з правом надання фінансової послуги з адміністрування придбання товарів в групах та має відповідну ліцензію.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалено з дотримання норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування чи зміні не має.

Рішення суду в частині відмови в задоволені решти позовних вимог, в силу принципу диспозитивності, не перевірялось колегією суддів, так як ніким не оскаржувалось.

На підставі викладеного, керуючись, ст.ст.303,307,308,315ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Просто Фінанс" відхилити.

Заочне рішення Високопільського районного суду Херсонської області від 04 січня 2013 року залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили негайно з дня її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий:

Судді: