Decision № 31441402, 17.04.2013, Shevchenkivskyi District Court of Kharkiv City (until 25.04.2025 - Dzerzhynskyi District Court of Kharkiv City)

Справа № 2011/16668/12

2/638/1003/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

17.04.2013 р. Дзержинський районний суд м. Харкова в складі головуючого судді Шестака О. І., при секретарі Демченко I. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, приватного акціонерного товариства «Страхова Компанія «Лафорт» про відшкодування шкоди, заподіяної джерелом підвищеної небезпеки, -

встановив:

22 жовтня 2012 р. ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, заподіяної джерелом підвищеної небезпеки, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що відповідач, 03.08.2012 р. керуючи автомобілем НОМЕР_1, на регульованому перехресті пр. Правди і пр. Леніна скоїв зіткнення з автомобілем позивача марки Лексус IS-250, д.н. НОМЕР_2, чим спричинив моральну та матеріальну шкоду останньому; при цьому, позивач зазначив, що 31.08.2012 р. Дзержинським районним судом м. Харкова була винесена постанова по справi № 2011/13184/12, якою встановлено факт правопорушення, особу правопорушника i його вину. ОСОБА_2 було притягнуто до адміністративної вiдповiдальностi. Посилаючись на ст. 1166 Цивільного кодекса, яка передбачає, що шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала, позивач просив стягнути з ОСОБА_2 на його користь суму в розмірі 42 310, 93 грн. Також позивач зазначив, що внаслідок протиправних дій відповідача йому була завдана моральна шкода, яку він оцінив 17 000 грн.

05.02.2013 р. представник позивача, ОСОБА_3 подав заяву про залучення ПрАТ «Страхова компанія «Лафорт» в якості співвідповідача, в котрій зазначив, що дізнавшись про те, що ОСОБА_2 застрахував цивільну відповідальність в ПрАТ «Страхова компанія «Лафорт», ним було надіслано вимогу до останньої про відшкодування завданих відповідачем збитків, проте страхова компанія відшкодування в передбачені законом строки не здійснила, чим порушила права позивача. В зв'язку із залученням ПрАТ «Страхова компанія «Лафорт» в якості співвідповідача позивачем була подана уточнена позовна заява, в котрій останній просив: стягнути солідарно із ОСОБА_2 та ПрАТ «Страхова компанія «Лафорт» на користь ОСОБА_1 36707,80 грн. в якості відшкодування майнової шкоди; стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 спричинену втрату товарної вартості автомобіля в розмірі 4903,13 грн., 700 грн.,- як вартість проведеного автотоварознавчого дослідження, а також 17 000 грн.,- в якості відшкодування моральної шкоди.

21.03.2013 р. представником позивача, ОСОБА_3 була подана заява про залишення позова ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ПрАТ «Страхова компанія «Лафорт» в частині позовних вимог до ОСОБА_2 без розгляду, про що суд постановив відповідну ухвалу. У даній заяві зазначалося, що відповідач, ОСОБА_2, в позасудовому порядку сплатив позивачеві суму в розмірі 4903,13 грн. у рахунок відшкодування спричиненої втрати товарної вартості автомобіля, 700 грн. - у рахунок витрат на проведення автотоварознавчого дослідження, 2000 грн. - як половину вартості витрат позивача на правову допомогу, 296,55 грн. - як половину вартості сплаченого позивачем судового збору, а також 1600,32 грн. в рахунок вiдшкодування моральної шкоди.

На судове засідання, призначене на 17.04.2013 р. відповідач, ПрАТ «Страхова компанія «Лафорт», не з'явився.

Від представника позивача, ОСОБА_4 надійшла заява, в котрій останній просив розглядати справу без участі сторони позивача, а в разі неявки відповідача, - перейти до заочного розгляду справи.

В зв'язку із повторною неявкою відповідача, повідомленого про час та дату судового засідання належним чином, суд ухвалює заочне рішення на пiдставi наявних в справi доказiв, що відповiдає положенням ч. 1 ст. 224 ЦПК України.

Суд, дослідивши надані докази, вважає, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

03.08.2012 р., ОСОБА_2, керуючи автомобілем Renault Symbol, д.н. НОМЕР_1, на регульованому перехресті пр. Правди і пр. Леніна скоїв зіткнення з автомобілем позивача марки Лексус IS-250, д.н. НОМЕР_2.

31.08.2012 р. Дзержинським районним судом м. Харкова була винесена постанова, якою ОСОБА_2 було визнано виним в скоєннi правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Відповідно до полісу № АВ/6297516, ОСОБА_2 застрахував свою цивільну відповідальність в ПрАТ «Страхова компанія «Лафорт».

17.10.2012 р. представник позивача звернувся до ПрАТ «Страхова компанія «Лафорт» із листом, в якому зазначив про страховий випадок та надав відповідні докази останнього. У відповіді на даний лист від 29.10.2012 р., ПрАТ «Страхова компанія «Лафорт» повідомила про прийняття рішення щодо виплати страхового відшкодування.

Висновком експертного автотоварознавчого дослідження №000020/2012 від 29.08.2012 р. було визначено, що матеріальна шкода, спричинена автомобілю ОСОБА_1 становить 41610,93 грн.,- з яких: 36707,80 грн. - вартість вiдновлювального ремонта, 4903,13 грн. - величина втрати автомобілем товарної вартості.

27.02.2013 р. представником позивача було подано заяву про залишення позову ОСОБА_1 в частині позовних вимог до ОСОБА_2 без задоволення, оскiльки ОСОБА_2 в позасудовому порядку вiдшкодував спричиненi позивачу витрати в розмiрi 4903,13 грн., - в рахунок вiдшкодування спричинених втрат товарної вартостi автомобiля; 1600,32 грн., - в рахунок вiдшкодування моральної шкоди, а також, - 700 грн. - в рахунок витрат на проведення автотоварознавчого дослiдження; 2000 грн., як половину вартостi витрат на правову допомогу; 296,55 грн., як половину вартостi сплаченого позивачем судового збора.

Ухвалою Дзержинського районного суда м. Харкова вiд 08.04.2013 р. позовнi вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про вiдшкодування шкоди, заподiяної джерелом пiдвищеної небезпеки було видiлено в окреме провадження i залишено без розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Стаття 979 ЦК України визначає, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Судом встановлено, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 була застрахована полісом № АВ/6297516. Страховиком у даному полісі виступало ПрАТ «Страхова компанія «Лафорт».

Не зважаючи на письмове повiдомлення про прийняття рiшення про виплату ОСОБА_1 страхового вiдшкодування, ПрАТ «Страхова компанія «Лафорт» досi цього не зробила.

Виходячи з викладеного, суд приходить до висновку, що позовна вимога позивача про стягнення з відповідача суми страхового відшкодування в розмірі 36707,80 грн., знайшла своє доведення в судовому засіданні, є такою, що ґрунтується на вимогах чинного законодавства, а тому підлягає задоволенню.

Також, у відповідності до положень статті 88 ЦПК, з урахуванням заяви представника позивача від 21.03.2013 р. з відповідача підлягає присудженню половина вартості судових витрат, а саме: 296,55 грн.,- половину вартості за сплачений позивачем судовий збір, і 2000 грн. - половину витрат позивача на правову допомогу, яка надавалася відповідно до договору №07/01-12 від 10.10.2012р.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 16, 525, 526, 979, 988, 989, 990, 1166, 1187, 1188 ЦК України, ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.ст. 10, 11, 60, 88, 208, 209, 213-215, 217- 218, 223, 224 ЦПК України, суд -

вирiшив:

Позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Лафорт» задовольнити в повному обсязі.

Стягнути із Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Лафорт» на користь ОСОБА_1суму відшкодування майнової шкоди в розмірі 36707, 80 грн., суму сплаченого судового збору у розмірі 295,55 грн., витрати на правову допомогу у розмірі 2000 грн.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суда Харківської області через Дзержинський районний суд міста Харкова протягом десяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Головуючий суддя