Decision № 31375813, 21.05.2013, Commercial Court of Zhytomyr Oblast

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

від "21" травня 2013 р. Справа № 906/645/13

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Соловей Л.А. ,

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, адвокат;

від відповідача: не з'явився;

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (с.Пряжів, Житомирський район, Житомирська область)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дарна" (смт.Романів, Житомирська область)

про стягнення 400200,00грн.

Позивачем пред'явлено позов про стягнення з відповідача заборгованості, яка виникла внаслідок неповернення відповідачем наданої йому фінансової допомоги у розмірі 400200,00грн. Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на те, що згідно договору від 05.09.2011р. він надав відповідачу безвітсоткову фінансову допомогу у розмірі 482100,00грн., яку останній в повному обсязі не повернув.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві. На виконання вимог ухвали суду від 30.04.2013р. надав платіжні доручення, які підтверджують надання відповідачу фінансової допомоги у розмірі 482100,00грн. (а.с.33-35).

Відповідач в судове засідання не з'явився. В адресованому господарському суду письмовому відзиві на позовну заяву відповідач позовні вимоги визнає в повному обсязі та просить здійснювати розгляд справи за відсутності повноважного представника (а.с.16). Також на виконання вимог ухвали суду від 30.04.2013р. надав акт звірки взаєморозрахунків станом на 16.05.2013р., підписаний повноважними представниками сторін, з якого вбачається, що відповідач визнав наявність боргу перед позивачем на суму 400200,00грн. (а.с.17).

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 05 вересня 2011 року між ФОП ОСОБА_2 (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дарна" (відповідач) укладено договір про надання безвітсоткової поворотної фінансової допомоги (а.с.8), за умовами якого позивач зобов'язався надати позичальнику на строк до дванадцяти місяців безвітсоткову допомогу за рахунок власних або залучених коштів, які позичальник використовує на роботи з відновлення виробництва та придбання основних засобів, які необхідні для цього (п.1.1 договору).

Пунктом 1.3 договору встановлено, що підприємець надає допомогу позичальникові у дводенний строк після звернення позичальника про необхідність залучення коштів для потреб виконання розділу 1 цього договору.

Відповідно до п. 5.1 договору, позичальник повертає допомогу на протязі дванадцяти календарних місяців з для отримання першого траншу.

На виконання умов договору від 05.09.2011р. позивач перерахував ТОВ "Дарна" фінансову допомогу в розмірі 482100,00грн., що підтверджується платіжними дорученнями №12 від 10.10.11р., №9 від 10.08.2012р., №5 від 14.12.2012р., №1 від 18.06.2012р., №10 від 06.09.2011р., №11 від 10.10.2011р. (а.с.33-35).

Проте, відповідач зобов'язання щодо повернення фінансової допомоги у визначені договором строки виконав частково, повернувши позивачу 81900,00грн. (а.с.11).

Внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов'язань за останнім утворилась заборгованість у розмірі 400200,00грн.

Позивач направляв на адресу відповідача вимогу від 01.03.2013р., в якій просив терміново погасити заборгованість у розмірі 400200,00грн. Проте відповідач відповідних оплат не здійснив (а.с.12).

За вказаних обставин, позивач звернувся до господарського суду Житомирської області з позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості по договору про надання безвітсоткової поворотної фінансової допомоги.

Суд вважає обґрунтованими позовні вимоги щодо стягнення заборгованості за поставлений товар у розмірі 400200,00грн., з огляду на наступне:

Згідно положень статей 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають, зокрема з договору.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Між позивачем та відповідачем виникло майново-господарське зобов'язання, в силу якого відповідач повинен повернути кошти отримані на підставі договору від 05.09.2011р., а позивач має право вимагати від відповідача виконання його обов'язку.

Спірні правовідносини, які виникли між сторонами, за своєю правовою природою є відносинами позики.

Відповідно до ст.1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (ч.1 ст. 1049 Цивільного кодексу України).

Статтею 1050 Цивільного кодексу України встановлено, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як вже зазначалось, пунктом 5.1 договору визначено, що позичальник повертає допомогу на протязі дванадцяти календарних місяців з для отримання першого траншу.

Відповідач своє зобов'язання належним чином не виконав (в матеріалах справи відсутні докази, що свідчать про протилежне), кошти, отримані на підставі договору про надання безвітсоткової поворотної фінансової допомоги в повному обсязі не повернув. Наявність заборгованості в сумі 400200,00грн. (станом на 20.05.2013р.) не заперечується відповідачем, що вбачається із акту звірки розрахунків, підписаного представниками обох сторін (а.с.17).

Слід також зазначити, що в матеріалах справи міститься відзив на позовну заяву, підписаний ліквідатором ТОВ "Дарна".

Як вбачається зі спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, отриманого на запит суду, станом на дату ухвалення судового рішення Товариство з обмеженою відповідальністю "Дарна" як юридична особа не є припиненою, а лише знаходиться в стадії припинення підприємницької діяльності, що не є тотожними поняттями (а.с.39-40).

З огляду на те, що у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відсутній запис про припинення юридичної особи ТОВ "Дарна", суд приходить до висновку, що цивільна правоздатність відповідача не припинена, у зв'язку з чим, ТОВ "Дарна" може бути учасником судового процесу на загальних підставах.

Враховуючи, що відповідач в порушення умов договору від 05.09.2011р. кошти в повному обсязі не повернув, суд вважає вимогу позивача про стягнення з відповідача 400200,00грн. заборгованості обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна особа повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач в письмовому відзиві суму заборгованості визнав (а.с.16).

Враховуючи викладене, господарський суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, заявлені відповідно до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, наявними в матеріалах справи та підлягають задоволенню на суму 400200,00грн. заборгованості .

Судовий збір покладається на відповідача, оскільки він спонукав позивача звернутись з позовом до суду.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дарна" (Житомирська область, смт.Романів, вул.Заводська, 18/2, код 31727512)

на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 ((АДРЕСА_1, код НОМЕР_1)

- 400200,00грн. боргу;

- 8004,00грн. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення.

Суддя Соловей Л.А.

Віддрукувати: 2 прим.

1- в справу

2- відповідачу (рек. з повід.)