Court ruling № 3136557, 30.10.2008, Administrative Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Administrative Court of Ukraine)

ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ

____________

01029, м. Київ, вул. Московська, 8

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

“30” жовтня 2008р. Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого Конюшка К.В.

суддів: Ланченко Л.В.

Пилипчук Н.Г.

Степашка О.І.

Рибченка А.О.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргуДержавної податкової інспекції у Пустомитівському районі Львівської області на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 01.02.2005 року

у справі № 5/2282-12/245

за позовом Львівської державної залізниці

до Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Львівської області

Відділення державного казначейства у Пустомитівському районі Львівської області

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення та стягнення бюджетної заборгованості

В С Т А Н О В И В :

У серпні 2004 року Львівська державна залізниця звернулася до Господарського суду Львівської області з позовом до Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Львівської області, Відділення державного казначейства у Пустомитівському районі Львівської області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення та стягнення бюджетної заборгованості.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Акт перевірки № 260/231/01059874 від 14.10.2003 року, на підставі якого було прийняте податкове повідомлення-рішення № 0002512350/0 від 16.10.2003року, складений з порушенням вимог Інструкції про порядок застосування та стягнення сум штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби, затвердженої наказом ДПА України № 110 від 17.03.2001року.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 26.10.2004 року у справі № 5/2282-12/245, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 01.02.2005 року, позовні вимоги задоволено повністю. Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення № 0002512350/0 від 16.10.2003 року. Стягнуто з Відділення державного казначейства м. Пустомит на користь Львівської державної залізниці 9684, 00 грн.

Не погоджуючись зі вказаними судовими рішеннями, Державна податкова інспекція у Пустомитівському районі Львівської області оскаржила їх в касаційному порядку.

В касаційній скарзі скаржник зазначає про те, що при прийнятті оскаржуваних судових рішень судами порушено норми матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

У запереченнях від 10.11.2006 року № НЗЕ1-10/4023 на касаційну скаргу позивач просив залишити її без задоволення, судові рішення без змін.

Справу розглянуто у попередньому судовому засіданні в установленому ст. 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України порядку.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на таке.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, Державною податковою інспекцією у Пустомитівському районі Львівської області було проведено комплексну документальну перевірку дотримання вимог податкового та валютного законодавства Львівської колійної машинної станції № 125 Львівської державної залізниці за період з 01.07.2001 року по 30.06.2003 року. За результатами проведеної перевірки відповідачем-1 складено Акт № 260/231/01059874 14.10.2003 року (далі Акт перевірки).

За даними Акта перевірки позивачем порушено п.п. 4.1.1 п. 4.1 ст.4; п.п. 5.2.1 п. 5.2. ст.5; п.11.1 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 334/94 ВР від 28.12.1994року, а саме встановлено заниження скоригованого валового доходу, що одержаний не від господарської діяльності залізничного транспорту в сумі 62,6 тис. грн., в тому числі за І півріччя 2003 року - 62,6 тис. грн. Також вказаною перевіркою встановлено заниження валових витрат в сумі 35, 7 тис. грн., оскільки у І півріччі 2003 року до валових витрат підприємства не включено витрати, понесені в І кварталі 2003 року, встановлено заниження суми прибутку до оподаткування на 26900, 00 грн. та податку на прибуток в сумі 8070, 00 грн.

На підставі вказаного Акта перевірки скаржником 16.10.2003 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002512350/0, яким позивачу визначено суму податкового зобовязання з податку на прибуток в сумі 9684, 00 грн., в тому числі основний платіж 8070, 00 грн. та штрафні (фінансові) санкції 1614, 00 грн.

Відповідно до п.13 Інструкції про порядок застосування та стягнення сум штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби, затвердженої наказом ДПА України № 110 від 17.03.2001року (далі Інструкція), факти порушень податкового та іншого законодавства посадова особа органу державної податкової служби оформляє актом перевірки, в якому чітко викладається зміст порушення з обґрунтуванням порушених норм законодавчих актів та вказуються конкретні їх пункти і статті. Такий акт підписується посадовими особами контролюючого органу та підприємства.

Проте, в порушення приписів вказаної Інструкції податковим органом не дотримано встановленої процедури оформлення результатів проведеної перевірки, не висвітлено в повному обсязі виявлених порушень, вказаний Акт не підписано старшим державним податковим ревізором-інспектором Н.Опанасюк, яка здійснювала перевірку. Крім того, в Акті перевірки відсутні посилання на первинні бухгалтерські документи, не наведено кореспонденції рахунків відповідних операцій, що в сукупності могло б підтвердити наявність порушень податкового законодавства та здійснених нарахувань податку на прибуток в обсягах, зазначених в Акті перевірки.

З огляду на викладене, судами попередніх інстанцій вірно встановлено, що відповідачем-1 Акт перевірки було прийнято зі значними порушеннями норм чинного законодавства.

Також судами першої та апеляційної інстанцій обґрунтовано вказано на те, що позивачем платіжними дорученнями № 608 від 23.10.2003 року та № 667 від 14.11.2003 року перераховано на рахунки ВДК м. Пустомити 3684, 00 грн. і 7000, 00 грн. А отже, було погашено суму податкового зобовязання, визначену спірним податковим повідомленням-рішенням у розмірі 9684, 00 грн.

Таким чином, беручи до уваги наведене, судами попередніх інстанцій обґрунтовано визнано недійсним податкове повідомлення-рішення № 0002512350/0 від 16.10.2003 року та стягнуто з Відділення державного казначейства м. Пустомити на користь Львівської державної залізниці 9684, 00 грн.

З огляду на викладене, доводи касаційної скарги не спростовують правильності висновків судів першої та апеляційної інстанцій, зроблених у відповідності з вищевказаними нормами права, а прийняті ними судові рішення є законними та обґрунтованими.

Згідно з ч.3 ст.220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції

У Х В А Л И В :

Відхилити касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Львівської області.

Рішення Господарського суду Львівської області від 26.10.2004р. та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 01.02.2005р. залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена з підстав, у строк та у порядку, визначеними ст.ст. 237 239 КАС України.

Головуючий (підпис)Конюшко К.В.

Судді

(підпис)Ланченко Л.В.

(підпис)

Пилипчук Н.Г.

(підпис)

Рибченко А.О.

(підпис)

Степашко О.І.

З оригіналом згідно

Відповідальний секретар Ликова В.Б.