КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 22-а-10133/08 Головуючий у першій інстанції:Фесюра М.В.
Суддя-доповідач: Романчук О.М.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
18 лютого 2009року. м. Київ.
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого: Романчук О.М.,
Суддів: Усенка В.Г.,
Малиніна В.В.,
при секретарі: Джуринській Н.В.
розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м.Чернігові на постанову Господарського суду Чернiгiвської областiвід 22 листопада 2007 року у справі за адміністративним позовом Дочірнього підприємства Відкритого акціонерного товариства енергопостачальної компанії «Чернігівобленерго» - Фірми «Універсалмаркет» до Державної податкової інспекції у м.Чернігові про визнання недійсними податкових повідомлень- рішень, -
В С Т А Н О В И В :
Постановою Господарського суду Чернiгiвської областiвід 22 листопада 2007 року позовні вимоги задоволено повністю.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач- Державна податкова інспекція у м.Чернігові - подали апеляційну скаргу, якою просили суд скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову.
Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав
Державною податковою інспекцією у м.Чернігові було проведено планову виїзну перевірку Дочірнього підприємства Відкритого акціонерного товариства енергопостачальної компанії «Чернігівобленерго» - «Універсалмаркет» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.01.04 по 31.12.06 р.р., на основі якої було складено Акт про результати перевірки № 547/23/30449718 від 11.06.2007 року.
На підставі Акта перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0003052320/0 від 16.06.2007 року, яким позивачу було нараховано податкові зобов`язання в розмірі 640 грн. основного платежу та 320 грн. штрафних санкцій.
За результатами адміністративного оскарження відповідачем були прийняті рішення про залишення скарг позивача без задоволення, а податкового повідомлення рішення № 0003052320/0 від 16.06.2007 року – без змін, та були прийняті податкові повідомлення-рішення № № 0003052320/1 від 12.07.2007 року та № 0003052320/2 від 11.09.2007 року.
Як вбачається з матеріалів справи, підставою для нарахування податкових зобов`язань стали податкові накладні, які позивач отримав від контрагента (продавця) без зазначення юридичної адреси продавця на ній.
У відповідності до п.п 7.4.5 п. 7.4. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (далі - Закон №168/97), не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
Як вбачається з матеріалів справи, право на податковий кредит позивача підтверджено податковими накладними, що знаходяться в матеріалах справи.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відсутність декількох реквізитів у виданих податкових накладних не є суттєвим порушенням та не позбавляє права платника податку права на податковий кредит. Так, відповідно до норм Закону № 168/97 виключно не підтвердженість податковими накладними позбавляє платника податку права на включення сум до складу податкового кредиту.
Крім того, вищенаведений висновок підтверджується положеннями п.5 наказу Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997р. № 165 «Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення» , відповідно до якого - податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у пункті 2 даного Порядку
Посилання відповідача на норми абз.2 п.п. 7.2.6 п.7.2. ст. 7 Закону №168/97 щодо необхідності позивача у разі порушення продавцем порядку виписування податкової накладної на вимогу покупця згідно з пунктом 7.2.6 цього Закону звернутися до кінця поточного податкового періоду з відповідною заявою до органу державної податкової служби за своїм місцезнаходженням, до якої додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують придбання товарів (робіт, послуг), що є підставою для включення до податкового кредиту суми податку на додану вартість, сплачену у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) колегією суддів не беруться до уваги.
Так, вищенаведеним абзацом передбачено право позивача, а не обов`язок, крім того положення наказу Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997р. № 165 не передбачають прямих норм, які б визнавали податкову накладну недійсною у випадку незазначення одного з реквізитів.
На основі вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
А тому, у відповідності до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду – без змін.
Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України суд,
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Чернігові залишити без задоволення, а постанову Господарського суду Чернiгiвської областiвід 22 листопада 2007 року – без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.
Головуючий суддя
Судді:
The court decision No. 3135707, Kyiv Administrative Court of Appeal was adopted on 18.02.2009. The procedural form is Administrative, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find key data about this court decision. We offer convenient and quick access to actual court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database includes the full range of information you need, allowing you to find necessary data quickly.
This decision relates to case No. 22-а-10133/08. Companies, which are mentioned in the text of this judgment: