Decision № 31330862, 21.05.2013, Commercial Court of Volyn Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21 травня 2013 р. Справа № 903/476/13

Господарський суд Волинської області, розглянувши матеріали по справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛГА-Логістик»

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

про стягнення 9 838, 17 грн.

Суддя Слупко В.Л.

за участю представників сторін:

від позивача: н/з

від відповідача: н/з

Суть спору: позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ОЛГА-Логістик» просить стягнути з підприємця ОСОБА_1 9 838, 17 грн., в тому числі 9 027, 92 грн. заборгованості за поставлений впродовж червня - серпня 2012 року товар згідно договору поставки №1697 від 28.10.2011р., 675, 22 грн. - пені, нарахованої в межах 6-ти місячного строку прострочення, а також 135, 03 грн. - 3% річних за користування чужими коштами.

20.05.2013р. від позивача надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності його представника.

Відповідач - ОСОБА_1 на вимогу суду пояснень не надала, в судове засідання не з'явилась.

Ухвала суду про порушення провадження у справі від 08.05.2013 року, яка була направлена відповідачу на дві адреси зазначені в позовній заяві: АДРЕСА_3 повернулася суду з відміткою поштових відділень про відсутність за місцем проживання (м.Луцьк) та «неповна адреса» (м.Київ).

Однак, як вбачається із договору поставки зазначені позивачем адреси відповідачки відповідають тим, що вказані ОСОБА_1 в договорі (а.с. 10).

Згідно надісланого позивачем витягу з ЄДР станом на 24.04.2013р. місце проживання ФОП ОСОБА_1 - АДРЕСА_2.

Пунктом 3.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» визначено, що у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Ст. 75 ГПК України передбачає право суду на розгляд справи за наявними в ній матеріалами у разі неподання відповідачем відзиву та витребуваних господарським судом документів.

Дослідивши надані позивачем докази суд встановив наступне.

На виконання умов договору поставки продукції від 28.10.2011р. №1697, укладеного між ТзОВ «ОЛГА-Логістик» та ФОП ОСОБА_1, відповідач протягом червня - серпня 2012 року отримала від позивача товар на загальну суму 9 027, 92 грн., що підтверджується товарно - транспортними накладними: №СРЦ -017315 від 20.06.2012р., №СРЦ - 018340 від 28.06.2012р., №СРЦ-019979 від 12.07.2012р., №СРЦ-021671 від 27.07.2012р., №СРЦ-022242 від 02.08.2012р., №СРЦ-023779 від 14.08.2012р. (а.с. 12-17).

Згідно п.3.3. договору поставки покупець зобов'язаний оплачувати кожну партію переданого постачальником товару протягом семи календарних днів з моменту передачі такої партії товару.

Як вбачається з позовної заяви, ФОП ОСОБА_1 належним чином не виконувались умови договору, нею неоплачений поставлений товар, що призвело до порушення умов передбачених п.3.3. даного договору.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Відповідно до ч.2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж.

П. 1 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Враховуючи вищевикладене, вимога позивача щодо стягнення з відповідача суми боргу у розмірі 9 027, 92 грн. є обґрунтованою та підтвердженою, тому підлягає задоволенню.

Відповідно п. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

П. 5.3. договору встановлено, що у випадку несвоєчасної оплати поставленої партії товару, покупець зобов'язаний сплатити на користь постачальника пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості партії товару за кожний день прострочення.

Ст.1, ст.3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» визначено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Ст. 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищенаведеного, суд приходить до висновку, що позивачем правомірно нараховано пеню у сумі 675, 22 грн. в межах 6-ти місячного строку прострочення та 135, 03 грн. - 3 % річних, що підлягають стягненню з відповідача.

Оскільки спір до розгляду суду доведено з вини відповідача, то на нього також слід віднести витрати позивача по сплаті судового збору в сумі 1 720, 50 грн. відповідно до ст. 49 ГПК України.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 75, 84-85 ГПК України господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛГА-Логістик» (м.Київ-1, вул. Софіївка, 10-А, код ЄДРПОУ 36001805) 9 027, 92 грн. - заборгованості, 675, 22 грн. - пені, 135, 03 грн. - 3% річних за користування чужими коштами, 1 720, 50 грн. - понесених витрат по сплаті судового збору.

Повне рішення

складено 22.05.2013р.

Суддя В. Л. Слупко