Court ruling № 31310152, 16.05.2013, Lviv Administrative Court of Appeal

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2013 року Справа № 9104/29973/12

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Глушка І.В.

суддів: Большакової О.О.,Макарика В.Я.,

за участю секретаря судового засідання: Ігнатович Ю.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Логістичний парк "Міжнародний " на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 27.01.2012 р. про закриття провадження по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Логістичний парк "Міжнародний " до Державної податкової інспекції у Сихівському районі міста Львова про визнання дій неправомірними,-

встановив:

03.01.2012 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Логістичний парк "Міжнародний" звернувся з позовом до відповідача - Державної податкової інспекції у Сихівському районі м.Львова про визнання протиправними дій щодо визнання та визначення в акті перевірки від 14.12.2011р. № 4806/23-209/35898348 нікчемними правочинів, завищення податкових зобов'язань з податку на додану вартість, завищення податкового кредиту з податку на додану вартість.

Представником відповідача подано клопотання про закриття провадження у справі. В обґрунтування заявленого клопотання відповідач посилається на те, що справа не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки акт перевірки не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні приписів КАС України, тому не спричиняє виникнення будь-яких прав і обов'язків осіб чи суб'єктів владних повноважень, а отже й не породжує правовідносин, що можуть бути предметом спору. В обгрунтування правильності такого правозастосування покликається також на ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 31.10.2011р. у справі № 8779/11/9104, в якій наведено цю правову позицію.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 27.01.2012 р. клопотання представника відповідача задоволено. Провадження у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Логістичний парк "Міжнародний" до Державної податкової інспекції у Сихівському районі м.Львова про визнання протиправними дій щодо визнання та визначення в акті перевірки від 14.12.2011р. № 4806/23-209/35898348 нікчемними правочинів, завищення податкових зобов'язань з податку на додану вартість, завищення податкового кредиту з податку на додану вартість - закрито.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що акт перевірки не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні приписів КАС України, оскільки не спричиняє виникнення будь-яких прав і обов'язків осіб чи суб'єктів владних повноважень, а отже й не породжує правовідносин, що можуть бути предметом спору.

Не погоджуючись із ухвалою суду позивач оскаржив її в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржувана ухвала прийнята з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову, якою направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач зазначає, що об'єктом захисту у справі № 2а-61/12/1370 є інтерес апелянта, який полягає у прагненні до користування матеріальними і нематеріальними благами, зокрема правами, які виникли з договорів поставки, укладених з контрагентами. Оскільки ці договори є первинними документами, на підставі яких було сформовано валові доходи та витрати, податкові зобов'язання, а також сума податкового кредиту з податку на додану вартість, їх оцінка з боку податкового органу, як нікчемних, свідчить про невизнання прав, які випливають з вищенаведених договорів, а отже породжують спірність, правову невизначеність як у відносинах між сторонами договорів, так і у податкових правовідносинах. Вищевказані інтереси позивача виникли з передбачених законом підстав, а тому можуть бути самостійним об'єктом судового захисту.

Крім того, Законом не заборонено звертатися до суду із вимогами про визнання протиправними дій, які полягають у формулюванні висновків Акту перевірки. Та обставина, що Акт перевірки чи його висновки не є рішеннями суб'єкта владних повноважень, не означає, що такі не можуть порушувати права чи інтереси позивача, а отже й не виключає їх судового захисту.

За наслідками перевірки ДПІ у Сихівському районі міста Львова не виносила податкового повідомлення-рішення, яке позивач міг би оскаржити. ТзОВ «Логістичний парк «Міжнародний» не має іншого способу захисту порушених прав та інтересів, окрім, як оскаржувати неправомірні дії податкового органу. За умов невинесення податкового повідомлення-рішення, об'єктом судового контролю повинні бути дії податкового органу. Інше розуміння призвело б до порушення конституційної норми про поширення юрисдикції суду на всі правовідносини.

Таким чином, між сторонами у справі є публічно-правовий спір щодо правомірності дій органу державної податкової служби під час оформлення результатів перевірки та відображення їх в Акті перевірки. ТзОВ «Логістичний парк «Міжнародний» вважає свої інтереси порушеними і бажає їх захистити. Вирішення спору не віднесено законом до юрисдикції інших судів, а тому справа належить до юрисдикції адміністративного суду і повинна розглядатися по суті позовних вимог.

В судове засідання сторони не з'явились, хоча були повідомлені належним чином про час та місце розгляду справи у суді, а тому суд вважає за можливе розглянути справу без їх участі та відповідно до вимог ч. 1 ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювати.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу апелянта слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 2 КАС України - завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно ч.2 ст 2 КАС України - до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією ( 254к/96-ВР ) чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

В силу вимог п.1 ч.2 ст.17 КАС України - юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Так, як вбачається із матеріалів справи, заявлені позовні вимоги за своєю суттю є вимогами про спростування висновків контролюючого органу, викладених в акті перевірки, з метою створення правових передумов для оскарження винесеного за результатами такої перевірки рішення, тобто вимогами про оскарження акту перевірки ДПІ у Сихівському районі м. Львова.

Відповідно до п. 3 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства", затвердженого наказом ДПА України від 22 грудня 2010 року №984 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 року за №34/18/772, результати документальних перевірок оформлюються у формі акта або довідки. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт, а у разі відсутності порушень - довідка.

В свою чергу, акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

З аналізу наведеної вище норми слідує, що акт перевірки є лише засобом документування, в той час, коли предметом оскарження в адміністративному суді є юридичні наслідки (застосовані наслідки), що безпосередньо випливають з результатів перевірки.

Крім того, п. 86.7 ст. 86 Податкового кодексу України передбачено, що у разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами та даними, викладеними в акті перевірки, вони мають право подати свої заперечення протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта.

Враховуючи наведені правові норми, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, викладеному в оскаржуваній ухвалі від 27.01.2012 року про те, що акт перевірки не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні приписів КАС України, оскільки не спричиняє виникнення будь-яких прав і обов'язків осіб чи суб'єктів владних повноважень, а отже й не породжує правовідносин, що можуть бути предметом спору.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають в державі.

Підсумовуючи наведене, суд апеляційної інстанції вважає, що відсутність правовідносин виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту і суд не повинен розглядати справу в тому разі, якщо пред'явленні позивачем вимоги не випливають із певних правовідносин, а отже не підпадають під судову юрисдикцію.

З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про наявність підстав для закриття провадження у справі відповідно до п.1 ч.1 ст.157 КАС України.

Керуючись ст.ст.157, 160, ст.ст. 195, 196, 199, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд, -

ухвалив:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Логістичний парк "Міжнародний" залишити без задоволення, а ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 27.01.2012 р. про закриття провадження по справі № 2а-61/12/1370 - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий: І.В. Глушко

Судді: О.О. Большакова

В.Я. Макарик