№ 31287747, 29.04.2013, Zhytomyr District Administrative Court

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа № 806/2767/13-a

категорія 12.3

29 квітня 2013 р. м. Житомир

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Ракаловича В.М.,

суддів: Літвина О.Т., Чернової Г.В., ,

при секретарі - Степанові П.В.,

з участю позивача, представника відповідачів,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області про визнання дій протиправними та зобов"язання вчинити дії,-

встановив:

У квітні 2013 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом. Просив визнати протиправною відмову Міністерства внутрішніх справ України у призначені і виплаті йому одноразової грошової допомоги у зв'язку з інвалідністю та зобов'язати Міністерство внутрішніх справ України прийняти рішення про призначення виплати йому одноразової грошової допомоги у розмірі 113192 грн. і надіслати його до органу внутрішніх справ, у якому він проходив службу, для проведення виплати. Крім того просив зобов'язати УМВС України в Житомирській області подати до Міністерства внутрішніх справ України висновок щодо можливості проведення йому одноразової грошової допомоги в порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України № 707 від 12 травня 2007 року.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач зазначав, що під час проходження служби в органах внутрішніх справ у березні 1992 року при виконанні службових обов'язків отримав тілесні ушкодження, а після звільнення зі служби йому була встановлена друга група інвалідності у зв'язку із травмою, яка пов'язана з виконанням службових обов'язків. У зв'язку з цим він звернувся до відповідачів з проханням виплатити йому одноразову грошову допомогу, яка передбачена Постановою Кабінету Міністрів № 707 від 12 травня 2007 року. УМВС України в Житомирській області надіслало до МВС України відповідний висновок з матеріалами, проте Міністерство внутрішніх справ України безпідставно відмовило йому у призначенні вказаної допомоги і зазначений висновок повернуло.

У судовому засіданні позивач підтримав свої позовні вимоги, просив їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідачів у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог. У письмових запереченнях представник МВС України посилався на наявність розбіжностей в представлених на розгляд матеріалах щодо обставин отримання травми позивачем та причинного зв'язку між травмою і інвалідністю.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Встановлено, що ОСОБА_1 з грудня 1974 року по лютий 2005 року проходив службу в органах внутрішніх справ.

21 березня 1992 року в період проходження служби в органах внутрішніх справ позивач отримав тілесні ушкодження - черепно-мозкову травму. Травма отримана ним при затриманні злочинця, в справі, за якою останній засуджений до позбавлення волі, ОСОБА_1 був визнаний потерпілим, що підтверджується наявною в справі копією вироку Житомирського райсуду.

Відповідно до висновку службового розслідування за фактом отримання ОСОБА_1 21 березня 1992 року тілесних ушкоджень, травма отримана в період проходження служби при виконання службових обов'язків, пов'язаних із безпосередньою участю в охороні громадського порядку.

Після звільнення ОСОБА_1 з органів внутрішніх справ, 23 липня 2012 року обласною МСЕК було встановлено другу групу інвалідності внаслідок травми, пов'язаної з виконанням службових обов'язків (а.с.-19). Такий висновок МСЕК на даний час є чинним.

Відповідно до ч.6 ст. 23 Закону України "Про міліцію", у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов'язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі до п'ятирічного грошового забезпечення за останньою посадою в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою КМ України №707 від 12.05.2007 року затверджений Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції.

25 вересня 2012 року ОСОБА_1 звернувся до УМВС України в Житомирській області із заявою про виплату йому одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням йому другої групи інвалідності у зв'язку із травмою, пов'язаною з виконанням службових обов'язків.

Як вбачається з матеріалів справи, виконуючи вимоги п.7 названо вище Порядку, УМВС України в Житомирській області подало до МВС України висновок щодо можливості проведення позивачу грошової допомоги в розмірі 113192 грн.

Відповідно до Порядку, МВС у десятиденний строк приймає рішення про призначення виплати і надсилає його разом із документами, зазначеними у пунктах 4 і 5, органу внутрішніх справ, у якому проходив службу працівник міліції, для проведення виплати.

Проте МВС України у лютому 2013 року відмовило ОСОБА_1 у призначенні допомоги, пославшись на ряд розбіжностей у поданих ним документах, а у березні 2013 року таку відмову підтвердило повторно. Така відмова МВС України є протиправною, порушене право позивача підлягає поновленню, оскільки наявні письмові докази, в т.ч. і ті, що були предметом розгляду відповідача, свідчать про наявність підстав для призначення йому одноразової грошової допомоги. Доводи відповідача про наявність розбіжностей в документах, представлених на його розгляд, є надуманими.

За таких обставин, МВС України повинно зажадати від УМВС України в Житомирській області повторної подачі на розгляд висновку і необхідних матеріалів за заявою ОСОБА_1, призначити на їх підставі позивачеві одноразову грошову допомогу, розмір якої правомірно визначений УМВС України в Житомирській області в сумі 113192 грн., виходячи із ступеню втрати працездатності та розміру грошового забезпечення позивача.

Що стосується вимоги позивача до УМВС України в Житомирській області, то вона є безпідставною, оскільки цим відповідачем його права не були порушені. Ним у повному обсязі були виконані вимоги Порядку - висновок для призначення позивачеві одноразової грошової допомоги надсилався до МВС України, і був повернутий з незалежних від нього причин.

Керуючись Постановою Кабінету Міністрів України №707 від 12.05.2007 року, ст.ст. 158-163 КАС України, суд -

постановив:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправною відмову Міністерства внутрішніх справ України у призначені і виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги.

Зобов'язати Міністерство внутрішніх справ України прийняти рішення про призначення виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 у розмірі 113192 грн. і надіслати його до органу внутрішніх справ, у якому ОСОБА_1 проходив службу, для проведення виплати.

В позові до УМВС України в Житомирській області відмовити за безпідставністю.

Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддя В.М. Ракалович

Судді: О.Т. Літвин

Г.В. Чернова

Повний текст постанови виготовлено: 07 травня 2013 р.