Court ruling № 31250804, 18.05.2013, Zaporizhzhia Regional Court of Appeal

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22ц/778/2045/13 Головуючий у 1 інстанції: Купавська Н.М.

Суддя-доповідач Дзярук М.П.

У Х В А Л А

Іменем України

15 травня 2013 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого Крилової О.В.

Суддів Дзярука М.П.

Трофимової Д.А.

При секретарі Семенчук О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 в особі представника ОСОБА_4 на ухвалу Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 18 лютого 2013 року у справі за заявою ОСОБА_5 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про зобов'язання повернути безпідставно отримані кошти, -

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про зобов'язання повернути безпідставно отримані кошти.

В процесі розгляду справи ОСОБА_5 подав до суду заяву про забезпечення позову, в якій просив вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони вчинити певні дії, а саме: заборонити директору ТОВ «Магістраль-Сервіс» видавати ОСОБА_3 орендну плату за користування земельними ділянками, які належать йому на підставі державних актів на землю серія ЗП №107703 та серія ЗП № 039687.

Ухвалою Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 18 лютого 2013 року заяву ОСОБА_5 про забезпечення позову задоволено.

Заборонено директору ТОВ «Магістраль-Сервіс», що розташоване по вул. Тельмана, 37 в с. Ромашки Мелітопольського району Запорізької області видавати ОСОБА_3, орендну плату за користування земельними ділянками, які належать йому на підставі державних актів на землю серія ЗП №107703 (площею 7,5800 га), цільове призначення земельної ділянки - ведення особистого селянського господарства, серії ЗП № 039687 (площею 5,24 га), цільове призначення земельної ділянки - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Не погоджуючись з ухвалою суду ОСОБА_3 в особі представника ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на незаконність та необґрунтованість ухвали суду, порушення судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання про забезпечення позову.

Сторони в судове засідання не з`явився, хоча належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення щодо часу та місця розгляду справи.

За таких обставин, у відповідності до ч.2 ст. 305 ЦПК України їх неявка не перешкоджає розглядові справи.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю - доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_3 в особі представника ОСОБА_4 підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи заяву позивача суд виходив з того, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду.

Однак, з такими висновками суду погодитись неможливо, оскільки вони не відповідають обставинам справи та вимогам закону.

У відповідності до ст.151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Вказане відображено і в постанові № 9 Пленуму Верховного суду України від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову».

Крім того, в п. 4 зазначеної постанови Пленуму Верховного Суду України зазначено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Проте, наведені вимоги закону та роз'яснення постанови Пленуму Верховного Суду України суд при вирішенні заяви не врахував.

Крім того, подаючи заяву про забезпечення позову позивачем не наведено доказів, яким чином виконання зобов'язань по іншому договору може перешкодити виконання в майбутньому рішення суду, якщо позов таки буде задоволено.

Колегія суддів, з урахуванням викладеного, приходить до висновку, що вжитий захід забезпечення позову порушує законні інтереси інших осіб, щодо можливості користуватися та розпоряджатися власним майном. З врахуванням цього, у суду не було підстав для задоволення заяви про забезпечення позову .

З огляду на зазначене, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала на підставі п.2 ч.1 ст.312 ЦПК України про забезпечення позову забороною іншим особам здійснювати платежі або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали про відмову у накладенні такого виду забезпечення позову.

Керуючись ст. ст. 303,307,312-315,317 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 в особі представника ОСОБА_4 задовольнити.

Ухвалу Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 18 лютого 2013 року скасувати. Постановити ухвалу щодо відмови в задоволені заяви ОСОБА_5 про забезпечення позову.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий:

Судді: