№ 312432, 11.12.2006, Commercial Court of Khmelnytskyi Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 79-57-10, факс 79-58-82

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"11" грудня 2006 р. Справа №4/6043-А

за позовом Прокурора Славутського міжрайонного в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Славутському районі та місті Славута Хмельницької області м. Славута

до Закритеого акціонерного товариства "Славутська суконна фабрика" м. Славута

про стягнення 35856,15 грн.

Суддя Баула Л.П. Секретар судового засідання Хомчак І.В.

Представники сторін:

позивача - Вознійчук О.П. –за довіреністю №2530/01 від 1.11.2006 р.

відповідача - Кравчук З.М. голова правління

за участю прокурора відділу облпрокуратури Ільчука Ю.Ф.

Суть спору:

прокурор в інтересах позивача звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість по сплаті страхових внесків в розмірі 36856,63 , що утворилась за червень - липень 2006р..В підтвердження позовних вимог подав копії розрахунків сум страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, які подавались відповідачем до Пенсійного фонду України, вимоги на стягнення заборгованості, картки особового рахунку платника, розрахунок заборгованості.

Відповідач письмових пояснень суду не подав. Заявлений позов визнає.

Розглядом наданих матеріалів справи встановлено :

Закрите акціонерне товариство „Славутська суконна фабрика” є юридичною особою, згідно ст.

ст. 1,14 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування“ зареєстрована як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

У відповідача станом на 1.09.2006р. утворилась заборгованість до Пенсійного фонду України по страхових внесках на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування в розмірі 36856,63 грн. за червень - липень 2006р., що підтверджується розрахунком сум страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за червень - липень 2006р., які подавались відповідачем до Пенсійного фонду України, карткою особового рахунку платника, розрахунком заборгованості.

Позивачем, відповідно до вимог Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” виставлена відповідачу вимоги від 04.08.2006р. та від 1.09.2006р. про сплату заборгованості, які відповідачу 14.08.2006 р. та 19.09.2006 р. вручені.

Оскільки заборгованість до Пенсійного фонду України в сумі 36856,63 грн. в добровільному порядку відповідачем не сплачена, позивачем подано позов до суду.

Досліджуючи надані докази, оцінюючи їх в сукупності, до уваги приймається наступне.

Відповідно ст.1 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” (надалі –Закону), страхувальники - це роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону сплачують страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування; страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону.

Відповідно до п. 1 ст. 14 Закону страхувальниками є роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб-суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.

Згідно п.6 ст.17 вказаного Закону платник страхових внесків зобов’язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Нормами ст. 106 зазначеного Закону передбачено, що у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків страхувальники зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею. Суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків і стягуються з нарахуванням пені та штрафних санкцій.

Територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки.

У разі, якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення.

На підтвердження позовних вимог позивачем надано необхідні докази про наявність заборгованості відповідача та вжиття заходів її стягнення з врахуванням вимог Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”.

Судом враховується, що відповідачем у поданому розрахунку сум страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за липень 2006р. самостійно визначались розміри страхових внесків, вимога про сплату заборгованості в установленому законом порядку не оскаржувалась та не скасована.

За таких обставин, позовні вимоги обґрунтовані, підтвердженні матеріалами справи, відповідають чинному законодавству та підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.6, 14, 71, 86, 94, 104, 158-163, 167, 254-259, п.п.3,6-7 Розділу 7 „Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Позов Славутського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України в Славутському районі та м. Славута до ЗАТ „Славутська суконна фабрика” про стягнення 36856,63 грн. заборгованості по страхових внесках задоволити.

Стягнути із Закритого акціонерного товариства „Славутська суконна фабрика” м. Славута вул. Кірова, 1 (код ЄДРПОУ 00307081) на користь управління Пенсійного фонду України в Славутському районі та м. Славута ( м. Славута вул. Дзержинського, 2 код ЄДРПОУ 14149763) 36856,63 грн. (тридцять шість тисяч вісімсот п’ятдесят шість гривень 63 коп.) заборгованості по страхових внесках.

Згідно ст.ст. 185-186 КАСУ сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку Постанову повністю або частково. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня проголошення, апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Подаються до Житомирського апеляційного господарського суду через суд першої інстанції.

Згідно ст. 254 КАСУ Постанова, якщо інше не встановлено КАСУ, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Л.П. Баула

Віддрук. 5 прим. :

1 - до справи,

2 - позивачу,

3 - відповідачу.

4-5- прокуратурі