Decision № 31056821, 29.04.2013, Khrestivka City Court of Donetsk Oblast (until 25.04.2025 - Kirovsk City Court of Donetsk Oblast)

Справа № 232/875/13-ц

Провадження № 2/232/260/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2013 року м. Кіровське

Кіровський міський суд Донецької області у складі:

головуючого суддіНазаренко Г.В.

при секретаріКрамар В.М.

за участю позивачаОСОБА_1

представника відповідачаОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Шахта «Рассвет-1» про відшкодування моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2013 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Шахта «Рассвет-1». В обґрунтування позову послався на те, що шкідливі та небезпечні умови праці на підприємстві призвели до виникнення у нього професійного захворювання пневмоконіозу: антракосилікатозу, інтерстиціальної форми (1/1 с/с), періферічного Са верхньої долі легеня Т2N2МО, стану після комбінованого лікування, ЛН П ступеню. Згідно висновку МСЕК від 28 квітня 2011 року йому вперше було встановлено 60% професійної працездатності, Ш групу інвалідності. Оскільки втрата працездатності спричинила йому фізичні та моральні страждання, призвела до порушення нормальних соціальних зв»язків, необхідності додавання додаткових зусиль для організації життя, необхідності постійно лікуватися, йому заподіяна моральну шкоду, яку позивач просить відшкодувати йому за рахунок відповідача шляхом стягнення одноразової грошової компенсації в розмірі 60000 грн.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити.

Представник відповідача, діючий на підставі довіреності № Д/10/2013 від 3 квітня 2013 року без обмеження повноважень, позов не визнав і суду пояснив, що позивач здійснював свою трудову діяльність на багатьох підприємствах вугільної промисловості, у тому числі й в ТОВ «Шахта «Рассвет-1», час роботи в якому у відсотковому співвідношенні дорівнює приблизно 5% від його сумарно відпрацьованого трудового стажу. Як зазначено в акті розслідування хронічного професійного захворювання причиною професійного захворювання у позивача стало високе запорошення повітря на ш. «Пролетарська-Крута», по ППП «Гірник», на ш. «Іловайська», на ТОВ «Техресурси», на ш. «Рассвет-1», несприятливий мікроклімат. Професійне захворювання не виникає раптово, а розвивається поступово, а з огляду на медичні документи, надані позивачем суду, симптоми професійного захворювання виникли у нього під час його роботи в ТОВ «Техресурси». Позивач був письмово ознайомлений з умовами праці, можливими негативними наслідками роботи у важких та несприятливих умовах, однак добровільно погодився на них, і, більш того, продовжує працювати, незважаючи на часткову втрату ним професійної працездатності, що спростовує його ствердження про те, що він не може виконувати роботу по дому. Згідно висновку МСЕК позивачу протипоказана робота в підземних умовах, в контакті з пилом, токсичними газами, в несприятливих мікрокліматичних умовах, важка фізична праця, він може працювати на поверхні без зазначення протипоказань, що також свідчить про неспроможність його позиції про неможливість допомоги за господарством. На підставі наведеного просив в задоволенні позову позивачу відмовити.

Заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши письмові докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково.

Судом встановлені такі обставини та відповідні ним правовідносини.

Позивач працює в ТОВ «Шахта «Рассвет-1» в якості прохідника 2 розряду з 1 лютого 2010 року по теперішній час.

Згідно висновку ВЕК КЛПУ „Обласна клінічна лікарня профзахворювань від 1 квітня 2011 року позивачу вперше встановлено професійне захворювання пневмоконіоз: антракосилікатоз, інтерстиціальна форма (1/1 с/с), періферічний Са верхньої долі легеня Т2N2МО, стан після комбінованого лікування, ЛН П ступеню.

Як зазначене в акті розслідування хронічного професійного захворювання від 11 квітня 2011 року, професійне захворювання у позивача виникло через недосконалість виробничих технологічних процесів видобутку вугілля, тривалої роботи в умовах дії шкідливих чинників виробництва: пил, несприятливий мікроклімат.

За висновком МСЕК позивачу вперше встановлено втрату професійної працездатності за професійним захворюванням 28 квітня 2011 року в розмірі 60%, Ш група інвалідності на строк до 1 травня 2012 року. Згідно висновку МСЕК від 26 квітня 2012 року позивачу повторно встановлено 60% втрати професійної працездатності, Ш група інвалідності безстроково, визначена потреба у санаторно-курортному, медикаментозному лікуванні.

Згідно ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає зокрема у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв»язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров»я.

Правовідносини сторін регулюються статтею 273-1 КЗпП України, за якою відшкодування власником або уповноваженим ним органом працівникові моральної шкоди провадиться тоді, коли порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв»язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Моральна шкода відшкодовується працівникові безпосередньо роботодавцем за таких умов: наявності факту порушення роботодавцем законних прав працівника; у разі виникнення у працівника моральних страждань або втрати нормальних життєвих зв»язків, або виникнення необхідності для працівника додаткових зусиль для організації свого життя; за наявності причинного зв»язку між попередніми умовами.

Згідно з роз»ясненнями, даними в п.13 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 року № 4 зі змінами, внесеними постановою Пленуму Верховного Суду України від 25 травня 2001 року № 5, відповідно до ст.273-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, зокрема виконання робіт у небезпечних для життя і здоров»я умовах, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв»язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов»язок відшкодування моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Відповідно до ч.1 ст.153 КЗпП України на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці, забезпечення яких частиною 2 указаної статті цього Кодексу покладено на власника або уповноважений ним орган.

Судом установлено, що позивач працює у Товаристві з обмеженою відповідальністю «Шахта «Рассвет-1», яке створене для підземного видобутку вугілля, і умови праці під землею є небезпечними та шкідливими. Втрата професійної працездатності позивача настала внаслідок професійного захворювання, отже роботодавець не забезпечив створення нешкідливих не небезпечних умов праці.

Відповідно до ст.57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги та заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для справи.

Факт спричинення моральної шкоди позивачу, яка полягає в душевних стражданнях, яких він зазнав і зазнає у зв»язку з ушкодженням здоров»я, пов»язаним із виконанням трудових обов»язків, неможливість його відновлення, порушенні нормальних життєвих зв»язків внаслідок неможливості продовжувати активне життя, обмеженням умов праці, у судовому засіданні доведений дослідженими письмовими доказами по справі: копіями трудової книжки, акту розслідування хронічного професійного захворювання, акту санітарно-епідеміологічного обстеження об»єкта, санітарно-гігієнічної характеристики умов праці, довідок МСЕК, витягами з історії хвороби, висновку медичної установи, витягом з амбулаторної картки хворого.

Доводи представника відповідача про те, що позивач працював і на інших підприємствах вугільної промисловості, був попереджений про наявність шкідливих факторів, наслідки їх впливу на здоров»я, не можуть вплинути на висновку суду, оскільки стійка втрата працездатності встановлена позивачу під час роботи у відповідача.

При встановленні розміру грошового відшкодування моральної шкоди, завданої позивачу, суд виходить з принципів розумності та справедливості, враховує фактичні обставини справи: тяжкість ушкодження здоров»я, глибину, характер і тривалість страждань, наявність вимушених змін у його життєвих стосунках, потребу в медикаментозному та санаторно-курортному лікуванні, протипоказання щодо характеру та умов праці, вік позивача.

З урахуванням конкретних обставин справи, суд вважає, що сума, яку просить стягнути позивач, надмірна, і визначає розмір грошової компенсації за спричинену моральну шкоду в 18000 грн.

Відповідно до ч.3 ст.88 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача в дохід держави судові витрати, що складаються з судового збору, так як позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від їх сплати.

Відповідно до ст.23 ЦК України, ст. ст.153, 237-1 КЗпП України, керуючись ст. ст.60, 88, 213-215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Шахта «Рассвет-1» на користь ОСОБА_1 на відшкодування моральної шкоди, завданої професійним захворюванням та його наслідками, 18000 (вісімнадцять тисяч) гривень.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Шахта «Рассвет-1» в дохід держави судовий збір в розмірі 114 (ста чотирнадцяти) гривень 70 копійок.

В іншій частині позову відмовити за необґрунтованістю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Апеляційного суду Донецької області через Кіровський міський суд Донецької області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

СуддяГ.В. Назаренко