Court ruling № 31054422, 09.04.2013, Administrative Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Administrative Court of Ukraine)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"09" квітня 2013 р. м. Київ К/9991/52756/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.

Суддів: Вербицька О.В., Лосєва А.М.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Антарес-Буд»

на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2011р. та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 26 липня 2011р.

у справі №2а-4838/10/1470

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Антарес-Буд»

до Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва

про скасування податкового повідомлення-рішення, -

встановив:

Позивач звернувся до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовом, в якому поставлено питання про скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва від 08.07.2010р. №0000053500/0.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2011р., залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 26 липня 2011р., у задоволенні позовних вимог було відмовлено.

Не погодившись з висновками судів попередніх інстанцій, позивач звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування судами норм матеріального права, ставить питання про скасування постанови суду першої інстанції, ухвали суду апеляційної інстанції та прийняття у справі нового рішення про задоволення позову.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено попередніми судовим інстанціями, контролюючим органом було проведено позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2007р. по 31.03.2010р., про що складено акт від 30.06.2010р. №2357/35-10/31159868.

Висновками зазначеного акта перевірки встановлено порушення п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме, заниженні ПДВ в періоді, що перевірявся, на загальну суму 89268грн. Зазначені висновки обґрунтовано тим, що свідоцтво платника ПДВ у ПП «ПЛАНЕТАБУД-3» від 27.05.2007р. №100055118 було анульоване згідно акту ДПІ у Корабельному районі м. Миколаєва від 14.08.2008р. №14/29-033, а ПП «Верона Буд» зареєстрована на підставну особу.

За наслідками перевірки прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 08.07.2010р. №0000053500/0, яким визначено зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 89268грн. та застосовано штрафні санкції в розмірі 44634грн.

Так, під час судового розгляду справи в суді першої інстанції в якості свідка було допитано керівника та засновника ПП «Верона Буд» - ОСОБА_1, яка підтвердила ті обставини, що зареєструвала підприємство ПП «Верона Буд» на своє ім'я на прохання іншої фізичної особи, однак фактичного керування підприємством або будь-якого планування його діяльності не здійснювала. На підприємстві були відсутні будь-які інші працівники, управлінський або технічний персонал; будівельні ліцензії, дозволи або сертифікати не отримувались; у підприємства були відсутні складські, торгівельні, виробничі та інші приміщення; відсутня також будь-яка матеріально технічна або інструментальна база притаманна будівельним підприємствам.

Крім того, на підставі постанови господарського суду Миколаївській області від 29.07.2008р. у справі №16/470/08р. свідоцтво платника ПДВ стосовно ПП «ПЛАНЕТАБУД-3» від 27.05.2007р. №100055118 було анульоване згідно акту ДПІ у Корабельному районі м. Миколаєва від 14.08.2008р. №14/29-033. Датою анулювання реєстрації платника ПДВ є дата реєстрації платником ПДВ.

Разом з тим, відповідно до п.п.7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому ст.9 цього Закону.

Згідно з пунктами 2 і 5 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997р. №165 (в редакції чинній на час правовідносин), податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник ПДВ та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника ПДВ. Податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, і вказаною у пункті 2 даного Порядку.

Так, п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачено, що датою виникнення податкових зобов'язань з продажу товарів вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій що сталася раніше:

- або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів, що підлягають продажу, а у разі пре товарів за готівкові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку;

- або дата відвантаження товарів.

Згідно із п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна є підставою для нарахування податкового кредиту.

Крім того слід зазначити, ст. 203 Цивільного кодексу України обумовлено, що правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків.

Згідно з ч.1 ст.215 Цивільного кодексу України недодержання в момент вчинення правочину сторонами вимог щодо реального настання правових наслідків є підставою недійсності правочину. Відповідно до ч.2 ст.210 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом. У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Таким чином, укладені позивачем правочини з ПП «Планетабуд 32» та ПП «Верона буд» не були спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, що в свою чергу суперечить вимогам ст.203 ЦК України.

Отже, оскільки відповідно до п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку зв'язку з придбанням товарів (послуг), що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а також враховуючи відсутність підтвердження реальності здійснення таких правочинів, висновок податкового органу про неправомірність врахування позивачем у складі податкового кредиту податкових накладних, виписаних ПП «Планетабуд-3» та ПП «Верона Буд» є обґрунтованим.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду.

За таких обставин, судами першої та апеляційної інстанцій, виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Антарес-Буд» - залишити без задоволення.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2011 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 26 липня 2011 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ____ Н.Є. Маринчак

Судді: ____ О.В. Вербицька

____ А.М. Лосєв