№ 31003084, 23.04.2013, Odesa District Administrative Court

Справа № 815/2171/13-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2013 року Одеський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Левчук О.А.,

при секретарі Васіній А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Дар» до Саратської міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0000192200 від 05.12.2012 року за формою «Р» та № 0000192200 від 05.12.2012 року за формою «В4», -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з даним позовом до суду та просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Саратської міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області Державної податкової служби № 0000192200 від 05.12.2012 року за формою «Р» та № 0000192200 від 05.12.2012 року за формою «В4», а також стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби в Одеській області на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Дар» судовий збір в розмірі 2 294 грн. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що перевіркою, проведеною Саратською МДПІ Одеської області ДПС встановлено підтвердження податкового кредиту позивачем належно оформленими податковими накладними, які згідно з актом перевірки № 00248/2200/32272111 від 13.11.2012 року, було проаналізовано відповідачем, достовірність відомостей, зазначених у податкових накладних та у податковій звітності, а також відповідність податкових накладних, отриманих позивачем, не спростовуються в акті перевірки відповідача, а тому, на думку позивача, викладене спростовує висновки відповідача щодо порушення позивачем положень пунктів 201.4, 201.6, 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, а також положень ч. 1 ст. 203, ч. 1 ст. 207, ст. 215, ч. 1 ст. 216, ст. 228 Цивільного кодексу України.

Представник позивача в судовому засіданні адміністративний позов підтримав, просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні з позовом не погодився, проти його задоволення заперечував, в обґрунтування заперечень зазначив, що за результатами перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Дар» з питань підтвердження господарських відносин з платником податків ТОВ «Приємна пропозиція» за період з 01.07.2012 року по 31.07.2012 року, їх реальності та повноти відображення в обліку, посадовими особами Саратської МДПІ Одеської області ДПС встановлено порушення відповідачем вимог Податкового кодексу України, Цивільного кодексу України, у зв'язку з чим зроблено висновок про те, що ТОВ «Агро-Дар» здійснювало операції з фінансово-грошовими потоками відповідно до правочинів з ТОВ «Приємна пропозиція», які укладені в порушення ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України, мають ознаки нікчемності відповідно до ст. ст. 215, 228 Цивільного кодексу України, порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства; порушення пунктів 201.4, 201.6, 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим позивачем за липень 2012 року завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду в сумі 922 грн. та занижено податок на додану вартість на 369437 грн., про що складено акт № 00248/2200/32272111 від 13.11.2012 року, на підставі якого прийнято податкові повідомлення-рішення № 0000192200 від 05.12.2012 року за формою «Р» та № 0000192200 від 05.12.2012 року за формою «В4». На підставі вищевикладеного представник відповідача просить суд у задоволенні позовних вимог позивача відмовити в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

18 грудня 2002 року Татарбунарською районною державною адміністрацією Одеської області проведено державну реєстрацію юридичної особи - товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Дар» (код ЄДРПОУ 32272111) (а.с. 12).

З 21 березня 2003 року ТОВ «Агро-Дар» перебуває на обліку в Татарбунарському відділенні Саратської МДПІ Одеської області ДПС у якості платника податків за № 1190 (а.с. 17).

В період з 24 жовтня 2012 року по 06 листопада 2012 року посадовими особами Саратської міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області Державної податкової служби проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «Агро-Дар» щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ «Приємна пропозиція» за період з 01.07.2012 року по 31.07.2012 року, їх реальності та повноти відображення в обліку, за результатами якої складено акт № 00248/2200/32272111 від 13.11.2012 року (а.с. 18-24).

У висновку акту № 00248/2200/32272111 від 13.11.2012 року зазначено, що ТОВ «Агро-Дар» відповідно до даних звітності підприємства з ПДВ, системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту здійснювало операції з фінансово - грошовими потоками відповідно правочинів, які укладені в порушення ч. 1 ст. 203 ЦК України, їх зміст суперечить зокрема інтересам держави і суспільства, суперечить і моральним засадам суспільства. Зазначені правочини не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними (п. 5 ст. 203 ЦК України). Недодержання в момент вчинення правочину сторонами цієї вимоги є підставою недійсності правочину. Відповідно до частини 1 ст. 203, ст. 215, ст. 228 Цивільного кодексу України, зазначені правочини мають ознаки нікчемності та є нікчемними - в силу припису закону. Правочини укладені ТОВ «Приємна пропозиція» з TOB «Агро-Дар», порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені удавано з метою приховування сплати податків третіх осіб. Перевіркою встановлено відсутність поставок товарів та укладення угод з метою настання реальних наслідків, у зв'язку з тим, що угоди поставки є нікчемними, нікчемний правочин є недійсним в силу закону, такий нікчемний правочин не створює інших юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. В даному випадку відсутні як база, так і об'єкт оподаткування податком на додану вартість. В порушення пунктів 201.4, 201.6 та абзацу 1 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України № 2755-УІ від 02 грудня 2012 року (із змінами та доповненнями), та частини 1 статті 203, частини 1 статті 207, статті 215, частини 1 статті 216, статті 228 Цивільного Кодексу України від 16.01.2003 р. № 435-ІУ (із змінами та доповненнями), підприємством за липень місяць 2012 року завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду в сумі 922 грн. та занижено податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету в сумі 369 437 грн.

На підставі акту № 00248/2200/32272111 від 13.11.2012 року Саратською МДПІ Одеської області ДПС прийнято податкові повідомлення-рішення № 0000192200 від 05.12.2012 року за формою «Р», яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 369 437 грн. за основним платежем та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 184 718, 5 грн., та № 0000192200 від 05.12.2012 року за формою «В4», яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за липень 2012 року на 922 грн. (а.с. 25, 26).

Відповідно до п. 185.1. ст. 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; ввезення товарів на митну територію України; вивезення товарів за межі митної території України; постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Пунктами 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно до п. п. 201.1, 201.4, 201.6, 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим. Податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця. Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Судом встановлено, що товариством з обмеженою відповідальністю «Агро-Дар» (Покупець) та товариством з обмеженою відповідальністю «Приємна пропозиція» (Постачальник) 01.07.2012 року укладено договори поставки № 1, №2, № 3, № 4 від 01.07.2012 року, відповідно до умов яких Постачальник зобов'язується поставити, а Покупець прийняти та оплатити на умовах дійсного договору - стікер, плівку 20*500, плівку поліетиленову термопосадну, картонний кут, виноградний кіл, гофролоток 0310*0230*0320, гофролоток 0278*0260*0330, оброблений пиломатеріал, надалі - Товар (а.с. 41- 44).

На виконання умов вказаних договорів товариством з обмеженою відповідальністю «Приємна пропозиція» (Постачальник) поставлено товариству з обмеженою відповідальністю «Агро-Дар» (Покупець) Товар, що підтверджується наявними в матеріалах справи належним чином оформленими видатковими накладними, товарно-транспортними накладними, та видано товариству з обмеженою відповідальністю «Агро-Дар» податкові накладні (а.с. 45-121, 122-160).

Зазначений Товар, отриманий ТОВ «Агро-Дар» за договорами поставки № 1, №2, № 3, № 4 від 01.07.2012 року на склад Татарбунари (а.с. 161-172).

Суми податку на додану вартість за податковими накладними, отриманими ТОВ «Агро-Дар» від ТОВ «Приємна пропозиція», включено позивачем до податкового кредиту липня місяця 2012 року, відображені у реєстрі отриманих податкових накладжних, які відповідають даним додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість та даним декларації з ПДВ за липень місяць 2012 року в сумі ПДВ 370 358, 59 грн. Вказані обставини також встановлені і в акті № 00248/2200/32272111 від 13.11.2012 року.

Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги те, що податкова накладна є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, суд вважає, що висновки Саратської МДПІ Одеської області Державної податкової служби про порушення ТОВ «Агро-Дар» вимог п.п. 201.4, 201.6, 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України є безпідставними, оскільки, як встановлено судом, та не заперечується у акті перевірки № 00248/2200/32272111 від 13.11.2012 року, позивачем правомірно включено до складу податкового кредиту суми ПДВ на підставі податкових накладних, отриманих ТОВ «Агро-Дар» від ТОВ «Приємна пропозиція» за договорами поставки № 1, №2, № 3, № 4 від 01.07.2012 року.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача в акті перевірки в обґрунтування висновків про порушення позивачем податкового законодавства та вимог Цивільного кодексу України, на дані акту ДПІ в Печерському районі міста Києва № 3796/22-9/37264435 від 20.09.2012 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Приємна пропозиція», код за ЄДРПОУ 37264435, щодо підтвердження господарських відносин з суб'єктами господарювання за липень 2012 року, оскільки ці обставини стосуються не позивача, а його контрагента. Жодною нормою діючого законодавства не передбачено обов`язку платника податків контролювати сплату своїм контрагентом до бюджету податків та ведення ними бухгалтерського та податкового обліку. Контроль за дотриманням платниками податків податкового законодавства та своєчасну сплату ними податків здійснює податкова служба.

Відповідно до статі 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно статі 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ч.1 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно статті 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Відповідно до ст. 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсним правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Судом встановлено, що ТОВ «Агро-Дар» та ТОВ «Приємна пропозиція» в момент вчинення укладених між ними договорів поставки № 1, № 2, № 3, № 4 від 01.07.2012 року дотримано вимоги ст. 203 Цивільного кодексу України, оскільки виконано умови, укладених між ними договорів, що на думку суду свідчить про чинність зазначених договорів та необґрунтованість висновків перевіряючих про порушення ТОВ «Агро-Дар» вимог частини 1 статті 203, частини 1 статті 207, статті 215, частини 1 статті 216, статті 228 Цивільного Кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених позивачем з ТОВ «Приємна пропозиція».

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що податкові повідомлення-рішення № 0000192200 від 05.12.2012 року за формою «Р» та № 0000192200 від 05.12.2012 року за формою «В4» прийнято Саратською МДПІ Одеської області Державної податкової служби неправомірно, а тому вони підлягають скасуванню.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.

За таких обставин, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, на підставі наданих сторонами доказів, з урахуванням встановлених у судовому засіданні фактів, суд дійшов до висновку, що адміністративний позов ТОВ «Агро-Дар» підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Згідно до платіжного доручення № 183 від 14 березня 2013 року позивачем сплачено судовий збір за подання до адміністративного суду даної позовної заяви в розмірі 2294, 00 грн. Враховуючи викладене, відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України суд дійшов до висновку, що слід стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби в Одеській області на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Дар» судовий збір в розмірі 2 294 грн..

Керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 86, 94, 159 - 163, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Саратської міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області Державної податкової служби № 0000192200 від 05.12.2012 року за формою «Р» та № 0000192200 від 05.12.2012 року за формою «В4».

Стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби в Одеській області на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Дар» судовий збір в розмірі 2 294 грн.

Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд у строки та в порядку встановлені ст. 186 КАС України.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому статтею 254 КАС України.

Повний текст постанови складено та підписано 23 квітня 2013 року.

Суддя /підпис/ О.А. Левчук