Court ruling № 3096984, 30.10.2008, Administrative Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Administrative Court of Ukraine)

К-27444/06 ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 жовтня 2008 року м. Київ

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючого Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Костенка М.І., Федорова М.О., Усенко Є.А.,

при секретарі: Євтушевському В.М.,

за участю представників:

від позивача Зеленської О.В.,

від відповідача Яцишиної І.О.,

розглянула у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ЗАТ «Центральне» на постанову Господарського суду м. Києва від 07.04.2006 року та ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 11.07.2006 року по справі № 29/427-А за позовом ЗАТ «Центральне» до ДПІ у Соломянському районі м. Києва про визнання недійсним рішення.

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., пояснення осіб, які зявились в судове засідання, перевіривши доводи касаційних скарг щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія:

В С Т А Н О В И Л А :

Постановою Господарського суду м. Києва від 07.04.2006 року, залишеним без змін ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.07.2006 року, в задоволенні позовних вимог ЗАТ «Центральне» до ДПІ у Соломянському районі м. Києва про визнання недійсним рішення відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеними рішеннями, позивач 06.08.2006 року звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 07.08.2007 року касаційна скарга прийнята до провадження суду, по ній відкрито касаційне провадження.

В касаційній скарзі ЗАТ «Центральне» просить скасувати судові рішення та постановити нове про задоволення позову посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права.

Касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а судові рішення без змін з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій на підставі досліджених з дотриманням норм процесуального права доказів було встановлено, що підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення за №34-2611/0 від 13.05.2005р., яким позивачувизначено суму податкового зобовязання з податку на прибуток у розмірі 9221940 грн. (з них: основний платіж 5123300 грн., штрафні санкції 4098640 грн.) стали результати невиїзної документальної перевірки правильності обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку на прибуток ЗАТ «Центральне» при взаємовідносинах з ТОВ «Торгові мережі» за період з 01.07.2004р. по 30.09.2004р., які були закріплені в акті за №15/2611/30116818 від 11.05.2005 року.

Зокрема, в зазначеному акті відповідач зазначає про порушення позивачем вимог п.п.7.6.3 та абзацу другого п.п.7.6.1 п.7.6 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме, ЗАТ «Центральне» не отримувало балансових збитків або прибутків від операцій з корпоративними правами, що виражені в інших ніж цінні папери формах, а здійснювало тільки інвестування грошових коштів у вигляді прямої інвестиції як внесок до статурного фонду ТОВ «Торгові мережі» в обмін на корпоративні права, які замість участі в обліку операцій з корпоративними правами позивачем неправомірно віднесено до «витрат» від операцій з цінними паперами та деривативами та відображено в рядку 1.2, податкової декларації з податку на прибуток підприємства, за 9 місяців 2004р., в сумі 20500000,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, з протоколу № 2 зборів учасників (засновників) ТОВ «Торгові мережі» від 13.09.2004р., зборами вирішено збільшити статутний фонд товариства до 20520500 грн. за рахунок додаткового грошового внеску до статутного фонду учасником ЗАТ «Центральне» у розмірі 20 500 000 грн.

13.09.2004р. між позивачем та АТ «БАНК «ВЕЛЕС» було укладено договір купівлі-продажу цінних паперів № КВ 37/2004, за умовами якого ЗАТ «Центральне» продало, а АТ «БАНК «ВЕЛЕС» (в інтересах інших субєктів господарювання) придбало цінні папери на загальну суму 24401786,50 грн.

Платіжним доручення № 5 від 17 .09.2004р. позивач перерахував ТОВ «Торгові мережі» 20500000 грн. з призначенням платежу «внесок до статутного фонду згідно протоколу зборів учасників №2 від 13.09.04р.».

04.11.2004р. ЗАТ «Центральне» подало до ДПІ у Соломянському районі м. Києва декларацію з податку на прибуток підприємства за три квартали 2004р. разом із додатком КЗ до рядка 01.4 декларації, в якому позивачем визначено показники витрат звітного періоду у розмірі 23761900,00 грн.

ЗАТ «Центральне» до вказаної суми витрат звітного періоду за результатами операцій з цінними паперами, корпоративними правами та деривативами віднесено 20500000 грн., сплачених як внесок до статутного фонду ТОВ «Торгові мережі».

Згідно з положеннями п.п.7.6.1 п.7.6 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» платник податку веде окремий податковий облік фінансових результатів операцій з цінними паперами (у тому числі іпотечними сертифікатами участі, іпотечними сертифікатами з фіксованою дохідністю та сертифікатами фондів операцій з нерухомістю) і деривативами у розрізі окремих видів цінних паперів, а також фондових та товарних деривативів.

При цьому облік операцій з акціями ведеться разом з іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами.

Якщо протягом звітного періоду витрати на придбання кожного з окремих видів цінних паперів, а також деривативів, понесені (нараховані) платником податку, перевищують доходи, отримані (нараховані) від продажу (відчуження) цінних паперів або деривативів такого ж виду протягом такого звітного періоду, відємний фінансовий результат переноситься на зменшення фінансових результатів від операцій з цінними паперами або деривативами такого ж виду майбутніх звітних періодів у порядку, визначеному статтею 6 цього Закону.

Якщо протягом звітного періоду доходи від продажу кожного з окремих видів цінних паперів, а також деривативів, отримані (нараховані) платником податку, перевищують витрати, понесені (нараховані) платником податку внаслідок придбання цінних паперів або деривативів такого ж виду протягом такого звітного періоду (з урахуванням від'ємного фінансового результату від операцій з цінними паперами чи деривативами такого ж, виду минулих періодів), прибуток включається до складу валових доходів такого платника податку за результатами такого звітного періоду.

Усі інші витрати та доходи такого платника податку, крім витрат та доходів за операціями з цінними паперами (корпоративними правами) та деривативами, визначеними цим підпунктом, беруть участь у визначенні обєкта оподаткування такого платника податку на загальних умовах, встановлених цим Законом.

Норми цього пункту не поширюються на операції з емісії корпоративних правабо інших цінних паперів, що здійснюються платником податку, а також з їх зворотного викупу або погашення таким платником податку.

Відповідно до п.п.7.6.2 п.7.6 ст.7 зазначеного Закону, норми цього пункту поширюються на платників податку торгівців цінними паперами та деривативами, а також на будь-яких інших платників податку, які здійснюють операції з торгівлі цінними паперами чи деривативами.

Те саме стосується обліку операцій таких платників податку з придбання або продажу корпоративних прав, відмінних від акцій.

Згідно із визначенням, наведеним в п.п.7.6.3 п.7.6 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» витрати це сума коштів або вартість майна, сплачена (нарахована) платником податку продавцю цінних паперів та деривативів як компенсація їх вартості. До складу витрат включається також сума будь-якої заборгованості покупця, яка виникає у звязку з таким придбанням.

Підпунктом 7.6.5 пункту 7.6 статті 7 цього Закону встановлено, що норми цього пункту поширюються також на визначення балансових збитків або прибутків, отриманих платником податку від операцій з корпоративними правами, що виражені в інших, ніж цінні папери, формах.

Корпоративні права, згідно із визначенням, закріпленим в п.1.8 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», це право власності на статутний фонд (капітал) юридичної особи або його частку (пай), включаючи права на управління, отримання відповідної частки прибутку такої юридичної особи, а також активів у разі її ліквідації відповідно до чинного законодавства, незалежно від того, чи створена така юридична особа у формі господарського товариства, підприємства, заснованого на власності однієї юридичної або фізичної особи, або в інших організаційно-правових формах.

Інвестицією відповідно до п.1.28 ст.1 зазначеного Закону є господарська операція, яка передбачає придбання основних фондів нематеріальних активів, корпоративних прав та цінних паперів в обмін на кошти або майно. Інвестиції поділяються на капітальні, фінансові та реінвестиції. Пряма інвестиція господарська операція, яка передбачає внесення коштів або майна до статутного фонду юридичної особи в обмін на корпоративні права, емітовані такою юридичною особою.

Пунктом 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» визначено, що валові витрати виробництва та обігу (далі валові витрати) сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

З огляду на зазначені норми законодавства, чинного на момент спірних правовідносин та враховуючи встановлені по справі обставини, можна зробити висновок, що позивачем було здійснено саме пряму інвестицію внесено кошти у розмірі 20 500 000 грн. до статутного фонду ТОВ «Торгові мережі» в обмін на корпоративні права, емітовані такою юридичною особою, тобто на поворотній основі, а не продані як товар продавцем, а тому віднесення позивачем суми коштів, сплачених як внесок до статутного фонду до складу «витрат» за операціями з цінними паперами і деривативами обґрунтовано визнано судами попередніх інстанцій неправомірним.

Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.

Відповідно до ч.1 ст.224 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст. 210, 220, 221, 224, 231 та ч.5 ст.254 КАС України, колегія

У Х В А Л И Л А:

Касаційну скаргу ЗАТ «Центральне» залишити без задоволення, а постанову Господарського суду м. Києва від 07.04.2006 року та ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 11.07.2006 року без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня їх відкриття.

Головуючий:/підпис/________Шипуліна Т.М.Судді:/підписи/________Бившева Л.І.________Костенко М.І.________Федоров М.О.________Усенко Є.А.З оригіналом згідно.

Відповідальний секретар:

К-27444/06 ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(вступна та резолютивна частини)

30 жовтня 2008 року м. Київ

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючого Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Костенка М.І., Федорова М.О., Усенко Є.А.,

при секретарі: Євтушевському В.М.,

за участю представників:

від позивача Зеленської О.В.,

від відповідача Яцишиної І.О.,

розглянула у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ЗАТ «Центральне» на постанову Господарського суду м. Києва від 07.04.2006 року та ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 11.07.2006 року по справі № 29/427-А за позовом ЗАТ «Центральне» до ДПІ у Соломянському районі м. Києва про визнання недійсним рішення.

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., пояснення осіб, які зявились в судове засідання, перевіривши доводи касаційних скарг щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія, в порядку ч.3 ст.160 КАС України та керуючись ст.ст. 210, 220, 221, 224, 231 та ч.5 ст.254 КАС України, колегія

У Х В А Л И Л А:

Касаційну скаргу ЗАТ «Центральне» залишити без задоволення, а постанову Господарського суду м. Києва від 07.04.2006 року та ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 11.07.2006 року без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня їх відкриття.

Головуючий:/підпис/________Шипуліна Т.М.Судді:/підписи/________Бившева Л.І.________Костенко М.І.________Федоров М.О.________Усенко Є.А.З оригіналом згідно.

Відповідальний секретар: