Court ruling № 3096972, 25.09.2008, Administrative Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Administrative Court of Ukraine)

                       К-9904/06 ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

25 вересня 2008 року                                                                                                м. Київ

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючого –  Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Брайка А.І., Карася О.В., Усенко Є.А.,

розглянула в порядку письмового провадження касаційну скаргу ДПІ у Личаківському районі м. Львова на рішення Господарського суду Львівської області від 27.01.2005 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 01.06.2005 року по справі № 5/3381-19/414 за позовом ТОВ «Магнат» до ДПІ у Личаківському районі м. Львова про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень.

Заслухавши доповідь судді  Шипуліної Т.М., перевіривши доводи касаційних скарг щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія:

В С Т А Н О В И Л А :

Рішенням Господарського суду Львівської області від 27.01.2005 року, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 01.06.2005 року, позовні вимоги ТОВ «Магнат» до ДПІ у Личаківському районі м. Львова задоволено, визнано недійсними податкові повідомлення-рішення від 27.08.2004 року № 0001482340/0/13528 та № 0001492340/0/13527.

Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, відповідач 14.07.2005 року звернувся з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, який своєю ухвалою від 14.11.2005 року на підставі розділу VIIПрикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України направив її до Вищого адміністративного суду України.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 12.04.2007 року касаційна скарга прийнята до провадження суду, по ній відкрито касаційне провадження.

В касаційній скарзі ДПІ у Личаківському районі м. Львова просить скасувати судові рішення та постановити нове – про відмову в задоволені позову посилаючись на порушення судами норм матеріального та порушення норм процесуального права.

На підставі досліджених в судовому засіданні з дотриманням норм процесуального права доказів, судами було встановлено, що підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень № 0001482340/0/13528 від 27.08.2004 року та № 0001492340/0/13527 від 27.08.2004 року, якими позивачу донараховано 59296,00 грн. податку на додану вартість,  та накладено штрафні санкції у розмірі 11859,20грн. стали результати позапланової перевірки ТОВ «Магнат» з питань відшкодування з бюджету податку на додану вартість за червень 2004 року, які були відображенні в акті № 3553/23-4/23883373 від 20.08.2004 року.

Зокрема, в зазначеному акті вказується на завищення позивачем суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на суму 29558,00 грн. за ставкою 20% та виявлено завищення заекспортним відшкодуванням у розмірі 44617,00грн., що є порушенням п.4.1 ст.4, п.п.6.1.1. п.6.1, п.п. 6.2.1. п.6.2. ст.6 Закону України «Про податок на додану вартість».

В той же час судами було встановлено, що ТОВ «Магнат» на виконання умов зовнішньоекономічного контракту № 11/2004 від 25.02.2004року купівлі – продажу товарів, укладеного з іноземною фірмою – Компанією «HighrockPropertiesLtd» (Ізраїль), 30.06.2004 року було відвантажено товар на умовах СРТ станція Дашогуз (Туркменістан), що підтверджується належним чином оформленою вантажною митною декларацією № 200030006/4/009335 від 30.06.2004 року.

Відповідно до п.п.6.2.1 п.6.2 ст.6 Закону України «Про податок на додану вартість», податок за нульовою ставкою обчислюється щодо операцій з продажу товарів, які було вивезено (експортовано) платником податку за межі митної території України. Товари вважаються вивезеними (експортованими) платником податку за межі митної території України в разі, якщо їх вивезення (експортування) засвідчено належно оформленою митною вантажною декларацією.

Згідно з п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України «Про вдосконалення механізму відшкодування бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за операціями з експорту продукції», для відшкодування бюджетної заборгованості з податку на додану вартість платник податку, який здійснив операцію з вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України (експорт), подає разом з іншими передбаченими законодавством документами оригінал п’ятого основного аркуша («примірник для декларанта») вантажної митної декларації форми МД-2 (МД-3), що є її складовою частиною оформленого митним органом під час здійснення митного оформлення експорту товарів, на якому цим митним органом за зверненням платника податку вчиняється напис про фактичне вивезення експортованих товарів за межі митної території України, згадане засвідчується підписом відповідальної посадової особи і гербовою печаткою митного органу.

Такий напис вчиняється митним органом, який здійснював митне оформлення експорту товарів, виключно після одержання з митного органу, розташованого на митному кордоні України і через який здійснювалося вивезення товарів, офіційного повідомлення про фактичне вивезення товарів у повному обсязі за межі митної території України.

Відповідно до п. 7 Порядку підтвердження відомостей про фактичне вивезення товарів за межі митної території України, за відсутності зауважень та на підставі підтвердження фактичного вивезення товарів за межі митної території України в повному обсязі, який одержано від митного органу, через який здійснювалося вивезення товарів, митним органом на п’ятому основному аркуші («примірник для декларанта») ВМД форми МД-2 (МД-3) вчиняється запис «Задекларовані в цій ВМД товари вивезено за межі митної території України в повному обсязі», проставляється дата фактичного вивезення.

Надана позивачем вантажна митна декларація форми МД-2 № 200030006/4/009335 від 30.06.2004 рокумістить напис про вивезення товару за межі митної території України у повному обсязі, а також підпис відповідальної особи (начальника Західної регіональної митниці), засвідчений відбитком гербової печатки митниці, отже є належно оформленою, свідчить про вивезення (експорту) платником податку товарів за межі митної території України.

Факт експорту товару через митний кордон України в зоні діяльності Куп’янської митниці по ВМД № 200030006/4/009335 від 30.06.2004 року також підтверджується листом начальника Куп’янської митниці № 07/1-2332 від 21.04.2005 року.

Датою виникнення податкових зобов’язань з продажу товарів (робіт, послуг) на підставі п.п. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 зазначеного Закону вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, а в разі продажу товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти – дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої – дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) – дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

З огляду на зазначене, суди дійшли обґрунтованого висновку, що позивачем законно було включено податкові зобов’язання за проведеною експортною операцією в декларацію ПДВ за червень 2004 року, визначивши їх за нульовою ставкою відвантаження товару, з яким пов’язується момент виникнення податкового зобов’язання.

Разом з податковою декларацією з податку на додану вартість за червень 2004 року позивачем було подано розрахунок експортного відшкодування та документи, передбачені п.8.1. ст.8 Закону України «Про податок на додану вартість».

Згідно з вимогами п.8.4 ст.8 зазначеного Закону, експортному відшкодуванню підлягає відсоток податкового кредиту податкового періоду, що має дорівнювати частці обсягів продажу товарів (робіт, послуг) у зальному обсязі оподатковуваних операцій з продажу товарів (робіт, послуг) такого податкового періоду.

За даними податкової декларації з ПДВ, загальний обсяг продажу за звітний період складає 1250864 грн. Позивачем у звітному періоді було проведено одну експортну операцію на загальну суму 667354грн. За даними розрахунку експортного відшкодування за червень 2004 року та випискою з валютного рахунку позивача від 09.06.2004 року обсяг фактично отриманої валютної виручки складав 338194 грн.

Таким чином, обґрунтованим є висновок попередніх інстанцій, що позивачем було вірно розраховано відсоток податкового кредиту, що підлягає експортному відшкодуванню у розмірі 44617,00 грн. та віднесено залишок суми ПДВ у розмірі 29558,00 грн., що підлягає відшкодуванню шляхом зменшення податкових зобов’язань платника протягом трьох наступних звітних періодів.

Відповідно до ч.1 ст.224 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення – без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень та вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст.210, 220, 222, ст. 224,  231 та ч.5 ст.254  КАС України, колегія –

У Х В А Л И Л А:

Касаційну скаргу ДПІ у Личаківському районі м. Львова залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Львівської області від 27.01.2005 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 01.06.2005 року – без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня  відкриття таких обставин.

Головуючий:/підпис/________Шипуліна Т.М.Судді:/підписи/________Бившева Л.І.________Брайко А.І.________Карась О.В.________Усенко Є.А.З оригіналом згідно.

Відповідальний секретар: