Court ruling № 30936976, 24.04.2013, Commercial Court of Odesa Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________________________

УХВАЛА

"24" квітня 2013 р.

Справа № 5017/62/2012

За заявою товариства з обмеженою відповідальністю „Корпорація Агросинтез” (вх. № 11862/2013 від 11.04.2013р.) про видачу дублікату наказу в порядку, передбаченому ст. 120 ГПК України, по справі, -

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю „Корпорація „Агросинтез”

до відповідача: фермерського господарства „Г.О.Р.”

про стягнення 40 574,82 грн.

В судовому засіданні приймали участь представники сторін:

Від позивача: не з’явився;

Від відповідача: не з’явився.

Рішенням господарського суду Одеської області від 14.03.2012р. по справі № 5017 / 62 / 2012 позов товариства з обмеженою відповідальністю „Корпорація „Агросинтез” було задоволено частково, вирішено стягнути з фермерського господарства „Г.О.Р.” суму основного боргу в розмірі 18 240,00 грн., відсотки за користування товарним кредитом в сумі 280,11 грн., відсотки за неправомірне користування чужими грошовими коштами в сумі 9 384,00 грн., пеню в сумі 811,53 грн., штраф в сумі 11 688,07 грн., судовий збір в сумі 1 602,71 грн., в задоволенні решти позову було відмовлено.

На виконання названого рішення, 30.03.2012р. господарським судом було видано відповідний наказ, який в порядку ст. 116 ГПК України було надіслано на адресу стягувача за даним виконавчим документом та 09.04.2012р. вручено останньому, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення під розписку.

11.04.2013р. товариство з обмеженою відповідальністю „Корпорація „Агросинтез”, посилаючись на втрату наказу господарського суду Одеської області, виданого 30.03.2012р. по справі № 5017 / 62 / 2012, звернулось до суду із заявою (вх. № 11862/2013) про видачу дублікату даного виконавчого документу.

Розглянувши заяву товариства з обмеженою відповідальністю „Корпорація „Агросинтез”, надані останнім на підтвердження своїх доводів докази, суд встановив наступне.

Так, у зв’язку з набранням законної сили рішенням господарського суду Одеської області від 14.03.2012р. по справі № 5017 / 62 / 2012, господарським судом Одеської області 30.03.2012р. був виданий зокрема судовий наказ про стягнення із фермерського господарства „Г.О.Р.” на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Корпорація „Агросинтез” суми основного боргу в розмірі 18 240,00 грн., відсотків за користування товарним кредитом в сумі 280,11 грн., відсотків за неправомірне користування чужими грошовими коштами в сумі 9 384,00 грн., пені в сумі 811,53 грн., штрафу в сумі 11 688,07 грн., судового збору в сумі 1 602,71 грн. Вказаний наказ було надіслано на адресу позивача та вручено останньому 09.04.2012р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, наявним в матеріалах справи.

Згідно з ст. 120 ГПК України у разі втрати наказу господарський суд може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення наказу до виконання. Про видачу дубліката наказу виноситься ухвала. До заяви про видачу дубліката наказу мають бути додані: довідка установи банку, державного виконавця чи органу зв'язку про втрату наказу; при втраті наказу стягувачем - довідка стягувача, підписана керівником чи заступником керівника та головним (старшим) бухгалтером підприємства, організації, що наказ втрачено і до виконання не пред'явлено.

Таким чином, положеннями наведеної статті процесуального закону передбачено дві умови, які свідчать про наявність підстав для видачі дублікату наказу господарським судом: втрата наказу, що має бути підтверджено належними доказами, вичерпний перелік яких викладений у даній статті; відсутність спливу строку, встановленого для пред’явлення виданого наказу до виконання.

На виконання наведених приписів ст. 120 ГПК України товариством з обмеженою відповідальністю „Корпорація „Агросинтез” до заяви про видачу дублікату наказу було додану довідку від 03.04.2013р. за № 04.04.13, підписану директором товариства із відміткою про те, що посада головного бухгалтера не передбачена штатним розкладом, з якої вбачається, що наказ господарського суду Одеської області від 30.03.2012р. по справі № 5017/62/2012 було повернуто органом державної виконавчої служби стягувачеві без виконання та в подальшому було втрачено товариством з обмеженою відповідальністю „Корпорація „Агросинтез” і повторно до примусового виконання не пред’явлено.

З викладеного вбачається, що товариством з обмеженою відповідальністю „Корпорація „Агросинтез” було надано суду належні докази втрати ним наказу господарського суду Одеської області від 30.03.2012р. по справі № 5017 / 62 / 2012.

Відповідно до ст. 22 Закону України „Про виконавче провадження” (з наступними змінами та доповненнями) встановлюється річний строк для пред’явлення наказів господарських судів до примусового виконання, який розраховується з дати набрання рішенням суду, на виконання якого видається відповідний виконавчий документ, законної сили.

З урахуванням викладеного, для пред’явлення до примусового виконання наказу господарського суду Одеської області від 30.03.2012р. по справі № 5017 / 62 / 2012 встановлювався річний строк, який мав сплинути 30.03.2013р.

В той же час, як вбачається із матеріалів справи, а саме із листа Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області від 28.03.2013р. за № 092-2126/7668-09-22-299, на підставі п. 2 ст. 47 Закону України „Про виконавче провадження” державним виконавцем Ананьївського районного управління юстиції Одеської області було винесено постанову про повернення наказу господарського суду Одеської області від 30.03.2012р. по справі № 5017/62/2012 стягувачеві – товариству з обмеженою відповідальністю „Корпорація Агросинтез”.

В силу положень п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України „Про виконавче провадження” виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а, здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Згідно зі ст. 23 Закону України „Про виконавче провадження” строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі зокрема пред'явленням виконавчого документа до виконання. Після переривання строку пред'явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується. У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред'явлення виконавчого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв'язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, - з моменту закінчення дії відповідної заборони.

Приймаючи до уваги наведені положення законодавства, а також враховуючи той факт, що наказ господарського суду Одеської області від 30.03.2012р. по справі № 5017/62/2012 було повернуто стягувачеві у зв’язку із відсутністю у боржника майна, на яке може бути звернуто стягнення, про що органом державної виконавчої служби 28.12.2012р. було винесено постанову, відповідно до положень ст. 23 Закону України „Про виконавче провадження” мало місце переривання строку пред’явлення цього виконавчого документу до примусового виконання, після чого строк пред’явлення наказу суду до виконання встановлюється з моменту повернення виконавчого документу стягувачеві, тобто з 28.12.2012р.

Таким чином, наказ господарського суду Одеської області від 30.03.2012р. по справі № 5017 / 62 / 2012 може бути пред’явлений до примусового виконання в строк до 28.12.2013р. включно. Отже позивач звернувся до суду із заявою про видачу дублікату вищезазначеного наказу в межах строку пред’явлення даного документу до примусового виконання.

Враховуючи той факт, що товариство з обмеженою відповідальністю „Корпорація „Агросинтез” звернулось до господарського суду Одеської області із заявою про видачу дублікату наказу в межах строку, встановленого для пред’явлення його до виконання, а також приймаючи до уваги, що заявником належними та допустимими доказами доведено суду втрату цього наказу, господарський суд доходить висновку щодо обґрунтованості заяви товариства з обмеженою відповідальністю „Корпорація „Агросинтез” (вх. № 11862/2013 від 11.04.2013р.) та наявності підстав для видачі заявнику дублікату наказу господарського суду Одеської області від 30.03.2012р. по справі № 5017 / 62 / 2012 про стягнення із фермерського господарства „Г.О.Р.” на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Корпорація „Агросинтез” суми основного боргу в розмірі 18 240,00 грн., відсотків за користування товарним кредитом в сумі 280,11 грн., відсотків за неправомірне користування чужими грошовими коштами в сумі 9 384,00 грн., пені в сумі 811,53 грн., штрафу в сумі 11 688,07 грн., судового збору в сумі 1 602,71 грн. відповідно до ст. 120 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 86, 120 ГПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

1. Заяву товариства з обмеженою відповідальністю „Корпорація „Агросинтез” (вх. № 11862/2013 від 11.04.2013р.) про видачу дублікату наказу господарського суду Одеської області від 30.03.2012р. по справі № 5017 / 62 / 2012 – задовольнити.

2. Видати товариству з обмеженою відповідальністю „Корпорація „Агросинтез” дублікат наказу від 30.03.2012р. по справі № 5017 / 62 / 2012 про стягнення із фермерського господарства „Г.О.Р.” на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Корпорація „Агросинтез” суми основного боргу в розмірі 18 240,00 грн., відсотків за користування товарним кредитом в сумі 280,11 грн., відсотків за неправомірне користування чужими грошовими коштами в сумі 9 384,00 грн., пені в сумі 811,53 грн., штрафу в сумі 11 688,07 грн., судового збору в сумі 1 602,71 грн.

Відповідно до ст. 106, 111-13 ГПК України ухвалу про видачу дубліката наказу може бути оскаржено в апеляційному та касаційному порядку.

Суддя С.П. Желєзна