УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"02" квітня 2013 р.
справа № 0870/10315/12
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Семененка Я.В.
суддів: Бишевської Н.А. Добродняк І.Ю
за участю секретаря судового засідання: Шкуропадської В.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу приватного підприємства «Інтерелектро»
на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 20 грудня 2012 року у справі №0870/10315/12 за позовом Державної податкової інспекції у Комунарському районі м.Запоріжжя до приватного підприємства «Інтерелектро» про стягнення податкового боргу,-
в с т а н о в и л :
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 20 грудня 2012 року задоволено позов Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя про стягнення з приватного підприємства «Інтерелектро» податкового боргу у розмірі 5569, 04 грн. Постанова суду мотивована тим, що позивачем надані належні докази, які свідчать про податкову заборгованість ПП «Інтерелектро» у розмірі 5569, 04 грн., яка в добровільному порядку відповідачем не сплачується
Не погодившись з постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неповне з’ясування судом обставин справи, просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову. Апеляційна скарга обґрунтована незгодою з прийнятими ДПІ податковим повідомленням-рішенням про визначення грошового зобов’язання, стягнення якого є предметом спору у справі.
У судове засідання, сторони, які належним чином повідомленні про час та місце розгляду справи, не з’явились, у зв’язку з чим, відповідно до ст..41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювався.
Перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Встановлені обставини справи свідчать про те, що податковий борг, стягнення якого є предметом спору у справі, виник внаслідок наступного.
За результатами перевірки, результати якої оформлено Актом №1454/2305/32726787, ДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 27.09.2011р. №0000992305, яким відповідачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на прибуток у розмірі 4 310,00 грн. (а.с.46). Оскільки, у відповідача обліковувалась переплата у розмірі 366,24грн. та відповідачем було сплачено 3 226,0грн., що підтверджена відомостями особового рахунку платника податків, то заборгованість по цьому податковому повідомленню-рішенню становить 717,76грн. Крім того, відповідачу відповідно до ППР №0000992305 від 27.09.2011 нараховані штрафні санкції у сумі 1 077,50 грн.
Також, відповідачем було самостійно нараховані зобов'язання з податку на прибуток підприємства, а саме подано до ДПІ декларації:
-№9009575869 від 27.10.2011, в якій визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 37,00 грн.;
- №9014674486 від 31.01.2012, в якій визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 157,00 грн.;
- №9023744430 від 03.05.2012, в якій визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 628,00 грн.;
- №9041057144 від 17.07.2012, в якій визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 345,00 грн.
11.09.2012 ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя проведено камеральну перевірку ПП «Інтерелектро» з питання своєчасності сплати узгоджених податкових зобов'язань відповідно до вимог Податкового кодексу України за період з 14.11.2011 по 11.09.2012, за результатами якої складено Акт №1018/151/32726787.
На підставі Акту перевірки №1018/151/32726787 від 11.09.2012 податковим органом 11.09.2012 винесені податкові повідомлення-рішення:
- №0002841502, яким відповідачу нараховано суму штрафних санкцій у розмірі 286,80 грн.;
- №0002851502, яким відповідачу нараховано суму штрафних санкцій у розмірі 4,00 грн..
23.10.2012 відповідачем подано до ДПІ Декларацію з податку на прибуток підприємства №9065489610, в якій визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 252,00грн.
Відповідно до даних облікової картки платника ПП «Інтерелектро» (зворотній бік, скорочена форма) з податку на прибуток підприємств відповідачу була нарахована пеня у розмірі 2 063,98 грн.
Таким чином, правильно встановивши підстави виникнення податкового боргу, суд першої інстанції правильно встановив і розмір такого податкового боргу, який складає 5 569,04грн.
З огляду на доводи апеляційної скарги відповідачем не заперечується розмір податкового боргу та підстави його виникнення. В апеляційній скарзі відповідач лише посилається на неправомірність податкового повідомлення-рішення від 27.09.2011р. №0000992305, яке, на думку заявника апеляційної скарги, прийнято не на підставі та не у спосіб, що передбачені Податковим кодексом України. Такі доводи заявника апеляційної скарги, на думку колегії суддів, не спростовують обґрунтованість висновків суду першої інстанції.
Так, відповідно до п.57.3 ст.57 ПК України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Відповідно до пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Відповідачем не розпочиналася процедура адміністративного та судового оскарження вищезазначеного повідомлення-рішення, у зв’язку з чим сума заборгованості набула статусу податкового боргу.
Отже, з огляду на доводи апеляційної скарги, відповідачем не спростовано висновки суду першої інстанції щодо підстав виникнення податкового боргу та його розміру.
Таким чином, встановивши ті обставини, які свідчать про наявність у відповідача податкового боргу, який у добровільному порядку підприємством не сплачується, та прийнявши до уваги заходи, які вживалися ДПІ щодо погашення податкового боргу (направлення податкової вимоги), суд першої інстанції, враховуючи повноваження ДПІ, які визначено п.95.1 – 95.3 ст.95 ПК України, дійшов правильного висновку про обґрунтованість заявленого позову.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про те, що судом першої інстанції в достатньому обсязі з’ясовано обставини справи та ухвалено законне і обґрунтоване рішення, у зв’язку з чим підстав для його скасування, в межах доводів апеляційної скарги, не існує.
На підставі викладеного, керуючись ст. 198, ст. 200, ст.ст.205, 206 КАС України суд, -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу приватного підприємства «Інтерелектро» залишити без задоволення, а постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 20 грудня 2012 року у справі №0870/1015/12 - без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
(Повний текст ухвали виготовлено 04.04.2013р.)
Головуючий: Я.В. Семененко
Суддя: Н.А. Бишевська
Суддя: І.Ю. Добродняк
The court decision No. 30929245, Dnipropetrovsk Administrative Court of Appeal was adopted on 02.04.2013. The procedural form is Administrative, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find useful information about this court decision. We provide convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database covers the full range of information you need, allowing you to find important information conveniently.
This decision relates to case No. 872/2945/13. Legal Entities, which are mentioned in the text of this judgment: