Decision № 30922976, 12.04.2013, Commercial Court of Dnipropetrovsk Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11.04.13р. Справа № 904/2466/13

За позовом Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія", м. Київ

до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Дніпроінмед", м. Дніпропетровськ

про стягнення 12 509, 25 грн.

Суддя Коваленко О.О.

Представники:

від позивача: Іванова О.В., довіреність № 3681 від 14.11.11р.

від відповідача: Миколайчук С.В., довіреність № 181 від 03.01.13р.

СУТЬ СПОРУ:

Розглядається позовна заява приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія", м. Київ - далі по тексту - позивача до приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ДНІПРОІНМЕД", м. Дніпропетровськ - далі по тексту - відповідача про стягнення з відповідача на користь позивача страхового відшкодування в порядку регресу у сумі 12 509,20грн.

Посилаючись на те, що дану справу до суду було доведено з вини саме відповідача, позивач просить суд судові витрати по справі у вигляді 1 720,50грн. судового збору у повному обсязі покласти на відповідача.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 12.02.2011р. між позивачем та Петренком Валерієм Володимировичем було укладено договір добровільного страхування наземних транспортних засобів АЗ № 048-01/0185638/11/СТ від 12.02.2011 року - далі - Договір страхування. Предметом страхування за цим Договором страхування виступають майнові інтереси Петренка В.В., пов'язані з володінням, експлуатацією і розпорядженням транспортним засобом «Mitsubishi Lanser», державний реєстраційний номер АК 9154 ВН - далі за текстом - Застрахований автомобіль, від страхових ризиків.

30.08.2011р. у в м. Сімферополь по вул. Толстого-Гоголя сталася дорожньо-транспортна пригода - зіткнення двох транспортних засобів, а саме: автомобіля марки «Mitsubishi Lanser», державний реєстраційний номер АК 9154 ВН, на момент дорожньо-транспортної пригоди транспортний засіб перебував під керуванням Петренка Валерія Володимировича та автомобіль марки «ВАЗ 2110», державний реєстраційний номер 72700 КР, на момент дорожньо-транспортної пригоди транспортний засіб перебував під керуванням Ніколаєнко Миколи Миколайовича.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди власнику автомобіля «Mitsubishi Lanser», державний реєстраційний номер АК 9154 ВН, була завдана матеріальна шкода розмір якої, згідно звіту № 4346-09/11 від 09.09.2011р., становив - 20 906,95грн. З метою зменшення збитків для розрахунку вартості страхового відшкодування брався до уваги Рахунок № 02/10 від 01.10.2011року і на підставі договору страхування наземних транспортних засобів (АВТОКАСКО) АЗ № 048-01/0185638/11/СТ від 12.02.2011року, згідно з Правилами добровільного страхування засобів наземного транспорту, виплатило власнику транспортного засобу страхове відшкодування в розмірі фактично завданих збитків вирахуванням фізичного зносу замінених складових та безумовної франшизи, а саме - 13 019,25грн. (платіжне доручення № 995 від 30.09.2011р.).

Відповідно до вимог ст.993 Цивільного кодексу України та ст.27 Закону України «Про страхування», до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник, або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

29.08.2012р., в порядку досудового врегулювання спору позивач звернувся до відповідача з Претензійним листом на суму 13 019,25грн. в якому було викладено вимогу про сплату страхового відшкодування, а також до листа було додано необхідні для його розгляду документи. Однак на сьогоднішній день, а ні відповіді на Претензійний лист, а ні вказаної грошової суми від відповідача на рахунок позивача не надходило, що і стало підставою для звернення позивача до суду з даною позовною заявою.

Відповідач у судове засідання з'явився, відзив на позов та витребувані судом документи надав, у відзиві на позов та в судовому засіданні повноважний представник відповідача позовні вимоги позивача не визнає у повному обсязі і просить суд відмовити позивачеві в позові у повному обсязі посилаючись на те, що в порушення вимог ст. 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» водій транспортного засобу у триденний термін письмово не повідомив страховика і не зберіг пошкоджений транспортний засіб.

Крім цього, статтею 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи. Відповідно до Полісу № АВ/4232479 франшиза складає 1 000,00грн., у зв'язку з чим сума страхового відшкодування повинна бути зменшена на 1 000,00грн., тоді як позивач застосував франшизу у сумі 510,00грн.

За результатами розгляду позовної заяви за вих. № 1072 від 20.03.2013р., отриманої судом 28.03.2013р., ухвалою господарського суду було порушено провадження по справі та призначено до слухання на 11.04.2013р.

11.04.2013р. в судове засідання з'явився повноважний представник позивача та повноважний представник відповідача. За результатами судового засідання справу було розглянуто за участю повноважних представників сторін, за наявними в ній матеріалами та оригіналами документів наданих сторонами додатково на вимоги суду в судове засідання в обґрунтування своїх позовних вимог і своїх позовних заперечень. У судовому засіданні, в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення та представників сторін повідомлено про дату складення повного тексту рішення. Фіксація судового процесу технічними засобами не проводилася.

Вивчивши матеріали справи, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

12.02.2011р. між позивачем та Петренком Валерієм Володимировичем було укладено договір добровільного страхування наземних транспортних засобів АЗ № 048-01/0185638/11/СТ від 12.02.2011 року - далі - Договір страхування. Предметом страхування за цим Договором страхування виступають майнові інтереси Петренка В.В., пов'язані з володінням, експлуатацією і розпорядженням транспортним засобом «Mitsubishi Lanser», державний реєстраційний номер АК 9154 ВН - далі за текстом - Застрахований автомобіль, від страхових ризиків, що підтверджується матеріалами справи, оригіналами документів наданих сторонами додатково на вимоги суду в судове засідання та по суті не заперечується повноважними представниками сторін в судовому засіданні.

30.08.2012р. в м. Сімферополь по вул. Толстого-Гоголя сталася дорожньо-транспортна пригода - зіткнення двох транспортних засобів, а саме: автомобіля марки «Mitsubishi Lanser», державний реєстраційний номер АК 9154 ВН, на момент дорожньо-транспортної пригоди транспортний засіб перебував під керуванням Петренка Валерія Володимировича та автомобіль марки «ВАЗ 2110», державний реєстраційний номер 72700 КР, на момент дорожньо-транспортної пригоди транспортний засіб перебував під керуванням Ніколаєнко Миколи Миколайовича, що підтверджується матеріалами справи, оригіналами документів наданих сторонами додатково на вимоги суду в судове засідання та по суті не заперечується повноважними представниками сторін в судовому засіданні, що підтверджується матеріалами справи, оригіналами документів наданих сторонами додатково на вимоги суду в судове засідання та по суті не заперечується повноважними представниками сторін в судовому засіданні.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди власнику автомобіля «Mitsubishi Lanser», державний реєстраційний номер АК 9154 ВН, була завдана матеріальна шкода розмір якої, згідно звіту № 4346-09/11 від 09.09.2011р., становив - 20 906,95грн. З метою зменшення збитків для розрахунку вартості страхового відшкодування брався до уваги Рахунок № 02/10 від 01.10.2011року і на підставі договору страхування наземних транспортних засобів (АВТОКАСКО) АЗ № 048-01/0185638/11/СТ від 12.02.2011р., згідно з Правилами добровільного страхування засобів наземного транспорту, виплатило власнику транспортного засобу страхове відшкодування в розмірі фактично завданих збитків вирахуванням фізичного зносу замінених складових та безумовної франшизи, а саме - 13 019,25грн. (платіжне доручення № 995 від 30.09.2011р.), що підтверджується матеріалами справи, оригіналами документів наданих сторонами додатково на вимоги суду в судове засідання та по суті не заперечується повноважними представниками сторін в судовому засіданні.

Відповідно до вимог ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України «Про страхування», до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник, або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

29.08.2012р., в порядку досудового врегулювання спору позивач звернувся до відповідача з Претензійним листом на суму 13 019,25грн. в якому було викладено вимогу про сплату страхового відшкодування, а також до листа було додано необхідні для його розгляду документи. Однак на сьогоднішній день, ані відповіді на Претензійний лист, ані вказаної грошової суми від відповідача на рахунок позивача не надходило, що і стало підставою для звернення позивача до суду з даною позовною заявою у якій позивач просить суд в примусовому порядку стягнути з відповідача на користь позивача страхове відшкодування в порядку регресу, з урахуванням франшизи, у сумі 12 509,20грн.

Посилаючись на те, що дану справу до суду було доведено з вини саме відповідача, позивач просить суд судові витрати по справі у вигляді 1 720,50грн. у повному обсязі покласти на відповідача.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

У відповідності до ст. ст. 32, 34 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 1187 Цивільного кодексу України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

За ст. 1191 Цивільного кодексу України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи в розмірі виплаченого відшкодування.

Відповідно до ч.2 ст.1192 Цивільного кодексу України, розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно до ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України «Про страхування», до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

В статті 9 Закону України "Про страхування" визначено поняття франшизи, як частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" передбачено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

За п.1 ст.22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (надалі - Закон) при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до ч.1 ст.218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання, отже було порушено право позивача на відшкодування заданих йому збитків.

Дослідивши матеріали справи, оригінали документів наданих сторонами на вимоги суду в судове засідання та заслухавши повноважних представників сторін в судовому засіданні, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача на користь позивача 12 509,25грн. збитків в порядку регресу є обґрунтованими, документально доведеними, такими, що не суперечать чинному законодавству України, але є такими, що підлягають задоволенню частково у сумі 12 019,25грн., оскільки позивачем була врахована франшиза у сумі 510,00грн., тоді як відповідно до наданого відповідачем оригіналу Полісу № АА/6688196 франшиза складає 1 000,00грн., у зв'язку з чим сума страхового відшкодування повинна бути зменшена на 1 000,00грн., тоді як позивач застосував франшизу у сумі 510,00грн.

Заперечення відповідача в частині того, що в порушення вимог ст. 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» водій транспортного засобу у триденний термін письмово не повідомив страховика і не зберіг пошкоджений транспортний засіб, суд не може прийняти до уваги, оскільки документально відповідачем даний факт не було доведено.

Заперечення відповідача, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи. Відповідно до Полісу № АВ/4232479 франшиза складає 1 000,00грн., у зв'язку з чим сума страхового відшкодування повинна бути зменшена на 1 000,00грн., тоді як позивач застосував франшизу у сумі 510,00грн., слід визнати обґрунтованими, документально доведеними, а отже є таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до абз.7 ч.1 ст.49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір при задоволенні позову покладається на відповідача.

З урахуванням абз.7 ч.1 ст.49 Господарського процесуального кодексу України стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 1 720,50грн.

На підставі вищенаведеного та керуючись ст. ст. 993, 1187, 1191, ч. 2 ст. 1192 Цивільного кодексу України, ст. 22 п. 1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст. 27 Закону України «Про страхування»,ст.ст.1,22,33,43,44,49,82-85,87 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ДНІПРОІНМЕД" (49005, м. Дніпропетровськ, вул. Сімферопольська, буд. 21, к. 307; код ЄДРПОУ 21870998) на користь приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" (04080, м. Київ, вул. Фрунзе, 40; код ЄДРПОУ 20602681) 12 019,25грн. (дванадцять тисяч дев'ятнадцять грн. 25 коп.) - основна заборгованість; 1 720,50грн. (одна тисяча сімсот двадцять грн. 50 коп.) - судовий збір, видати наказ.

В решті відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя О.О. Коваленко Повне рішення складено 15.04.13р. Згiдно з оригіналом Помічник судді В.С. Лисаченко