№ 30893168, 17.04.2013, Vinnytsia District Administrative Court

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

17 квітня 2013 р. Справа № 2а/0270/2790/12

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Бошкової Юлії Миколаївни,

за участю:

секретаря судового засідання: Мельника Віктора Сергійовича

представників позивача: Бойко Д.А., Шкуропат Я.О.,

представників відповідача: Волощука В.О., Волкотруб І.В., Зинки Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницький агрегатний завод"

до: Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби

про: визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень

ВСТАНОВИВ :

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Вінницький агрегатний завод» (надалі позивач, ТОВ «Вінницький агрегатний завод») з адміністративним позовом до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби (надалі відповідач, Вінницька ОДПІ) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на безпідставність та необґрунтованість прийнятих Вінницькою ОДПІ податкових повідомлень - рішень №0000282340 від 02.02.2011 року та №0000522310 від 04.04.2012 року на підставі акту перевірки №116/23/34964131 від 17.01.2012 року.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали повністю та просили суд їх задовольнити. Крім того, додатково пояснили, що з висновком податкового органу щодо заниження товариством податку на прибуток погоджуються частково, проте вважають, що ревізорами-інспекторами не враховано ряд первинних документів, які свідчать про заниження розміру валових витрат, а отже про завищення задекларованого платником розміру об'єкту оподаткування. Відповідні первинні документи підтверджують факт придбання у ТОВ "АДМ" алюмінієвих сплавів на загальну суму 2995211,63 грн., які використовуються підприємством у виробничій діяльності, тому відповідно до п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" повинні включатися до складу валових витрат.

Щодо порушення товариством Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні, затвердженого Постановою правління Національного банку України від 15.12.2004 року № 637 представники позивача зазначили, що оприбуткування готівки, отриманої від реалізації продуктів харчування, відбувалось шляхом занесення фіскальних звітних чеків до книг обліку розрахункових операцій відповідно до вимог чинного законодавства, що, в свою чергу, не зобов'язує підприємство, яке використовує РРО, дублювати обороти книги обліку розрахункових операцій в касовій книзі.

Представники відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнали, долучили до матеріалів справи письмові заперечення та просили суд відмовити у задоволені адміністративного позову. Крім того, додаткового зазначили, що при перевірці формування валових витрат посадовими особами було встановлено завищення товариством задекларованого платником розміру об'єкту оподаткування та порушення товариством Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні, затвердженого Постановою правління Національного банку України від 15.12.2004 року № 637, а саме: при реалізації продуктів харчування в їдальні підприємства за готівкові кошти із застосуванням РРО готівка не відображалась у касовій книзі підприємства.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази в їх сукупності, суд, встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Вінницький агрегатний завод» зареєстроване як юридична особа від 26.02.2007 року виконавчим комітетом Вінницької міської ради Вінницької області, що підтверджується довідкою АА №235843 від 10.02.2011 року з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (а.с.20).

З 28.11.2011 року по 10.01.2012 року посадовими особами Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби проводилась позапланова виїзна перевірка ТОВ «Вінницький агрегатний завод» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2010 року по 30.09.2011 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2010 року по 30.09.2011 року, по податку на додану вартість за період з 01.04.2010 року по 30.09.2011 року.

За результатами проведеної перевірки Вінницькою ОДПІ складено акт перевірки № 116/23/34964131 від 17.01.2012р. (а.с.21-42).

В ході проведення перевірки ТОВ «Вінницький агрегатний завод» Вінницькою ОДПІ встановлено порушення, а саме:

1) пп.11.3.1, п. 4.1 п. 11.3 пп.4.1.6 п. 4.1 ст. 4, ст. 11, п.3.1 ст 3, пп. 1.22.1 п. 1.22 ст. 1, п. 5.9 ст. 5, пп. 5.7.1, пп. 5.3.9 пп. 5.2.5, пп. 5.2.10, п. 5.2, п. 5.3, п. 5.7, ст. 5, пп. 8.7.1 п. 8.7 ст. 8 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.97 в результаті чого занижено податок на прибуток за період з 01.04.2010 року по 31.03.2011 року у сумі 420280 грн., у тому числі:

- за 3 квартал 2010 року в сумі134631 грн.;

- за 4 квартал 2010 р. в сумі 191615 грн.;

- за 1 квартал 2011 року в сумі 94044 грн.

пп. 138.5.2 п. 138.5 ст. 138, пп. 135.5.5 п. 135.5 ст. 135, п.п. 138.8.2 п. 138.8 ст. 138, пп. 138.10.6 пп. 138.10.4 п. 138.10 ст. 138 ПКУ, в результаті чого занижено податок на прибуток за період з 01.04.2011 року по 30.09.2011 року в сумі 296082 грн., у тому числі за 2-3 квартал 2011 року в сумі 296082 грн.

2) п.2.6, 3.1, 3.3, 4.2 Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні, затвердженого Постановою правління Національного банку України від 15.12.2004 року № 637, а саме : при реалізації продуктів харчування в їдальні підприємства за готівкові кошти із застосуванням РРО готівка на підставі фіскальних звітних чеків (Z-звітів) у дні одержання готівкових коштів не проведена в касовій книзі підприємства, тобто така готівка не оприбуткована в касі підприємства своєчасно.

Загальна сума готівкових коштів не оприбуткованих ( не своєчасно оприбуткованих) в касі підприємства TOB «ВАЗ» за період, що перевіряється відповідно контрольних стрічок РРО, фіскальних звітних чеків (Z-звітів) РРО, щомісячних звітів про використання РРО та КОРО форми № ЗВР-1, що подавались до ДПІ у м. Вінниці, становить 22172,80 грн.

На підставі акта №116/23/34964131 від 17.01.2012 року податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення форми "С" № 0000282340 від 02.12.2012 року, яким позивачу нараховане грошове зобов'язання в сумі 110 864,00 грн. та податкове повідомлення-рішення форми "Р" № 0000172310 від 02.02.2012 року, яким позивачу нараховане грошове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 797 925,00 грн. з них: за основним платежем -716 362,00 грн. та за штрафними санкціями - 81 563,00 грн. (а.с.43, 44).

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ТОВ «Вінницький агрегатний завод» подало до ДПС у Вінницькій області скаргу за вих. № 255/6 від 08.02.2012 року (а.с. 48-53).

Рішенням про результати розгляду первинної скарги ДПС у Вінницькій області № 3975/10/10-009 від 23.03.2012 року первину скаргу залишено без задоволення, а податкове повідомлення - рішення №0000282340 від 02.02.2012 року - без змін, та збільшує на 8178,00 грн. суму за штрафними санкціями по податку на прибуток, визначеному у податковому повідомлені - рішенні № 0000172310 від 02.02.2012 року. (а.с. 54-61).

Не погоджуючись з рішенням державної податкової служби у Вінницькій області щодо розгляду первинної скарги на податкове повідомлення - рішення, ТОВ «Вінницький агрегатний завод» звернулось до Державної податкової служби України із аналогічною скаргою.

За наслідками адміністративного оскарження рішення, що є предметом розгляду у даній адміністративній справі, скарга залишена без задоволення, а рішення - без змін (а.с.71-78).

Не погодившись із прийнятим рішенням відповідача, ТОВ «Вінницький агрегатний завод» звернулось до суду за захистом своїх прав та інтересів.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість та достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову з огляду на таке.

Порядок формування валових витрат передбачений Законом України "Про оприбуткування підприємств" та Податковим кодексом України в залежності від перевіряємого періоду.

Згідно п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (далі - Закон) встановлено, що під терміном "валові витрати виробництва та обігу" - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 цього Закону встановлено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці.

Згідно з абзацом четвертим пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

В свою чергу, аналогічні норми передбачені п. 138.2 ст. 138 та пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України. Згідно яких витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. Не включаються до складу валових витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Як свідчать матеріали справи (акт виїзної документальної перевірки від 17.01.2012 року № 116/23/34964131) за результатами проведеної перевірки податковим органом збільшено валові доходи за період з 01.04.2010 року по 31.03.2011 року в сумі 971021 грн., за період з 01.04.2011 року по 30.09.2011 року в сумі 512400 грн., оскільки перевіркою не враховано у складі валових витрат 742811 грн. за період 01.04.2010 року по 31.03.2011 року та 774912 грн. за період з 01.04.2011 року по 30.09.2011 року.

Так, на думку позивача, під час проведення перевірки податковим органом не враховано у складі валових витрат факт придбання товариством у ТОВ "АДМ" алюмінієвих сплавів, що використовуються підприємством в основній виробничій діяльності, на загальну суму 2995211,63 грн.

В ході розгляду справи по суті представниками позивача було заявлене клопотання про призначення судово-бухгалтерської експертизи, яке мотивоване тим, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення, прийняті на підставі акту перевірки, суперечать наданим до перевірки документам бухгалтерського та податкового обліку.

Розглянувши подане клопотання, з метою повного та всебічного дослідження наданих у справу доказів та прийняття законного рішення, ухвалою суду від 27.07.2012 року заявлене клопотання задоволено та призначено у даній справі судов-економічну експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.

На розгляд судової економічної експертизи поставлено наступні запитання:

- Яку суму витрат на придбання товарів, робіт (послуг) понесло в третьому кварталі 2010 року товариство з обмеженою відповідальністю "Вінницький агрегатний завод"?

- Яка сума витрат на придбання товарів, робіт (послуг) за третій квартал 2010 року зазначена ревізорами - інспекторами в акті планової виїзної перевірки від 17.01.2012 року № 116/23/34964131?

- Яка сума розбіжностей між фактичними витратами підтвердженими первинними документами та понесеними товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницький агрегатний завод" за третій квартал 2010 року та даними зазначеними в акті перевірки?

- Не врахування яких господарських операцій, підтверджених первинними документами, при визначенні витрат на придбання товарів, робіт (послуг), призвело до виникнення даних розбіжностей?

27.02.2013 року на адресу суду надійшов висновок судово-економічної експертизи за № 8133/8134/12-45 від 24.01.2013 року.

Згідно висновку експертизи по першому питанню: фактичні витрати на придбання товарів, робіт (послуг) складають 10 631 270,67 грн. (без врахування в складі валових витрат оборотів по кредиту рахунку 372 на суму 115 217,55 грн. та документів, оформлених з порушеннями, на суму 315 472,72 грн.).

По другому питанню: сума витрат на придбання товарів, робіт (послуг), зазначена ревізорами - інспекторами в акті позапланової перевірки від 17.01.2012 року № 116/23/34964131, складає 8 070 224 грн.

На третє та четверте питання експерт відповіді не надає, оскільки витрати на придбання товарів, робіт (послуг) в частині оборотів по кредиту рахунку 372 в підсумку за ІІІ квартал 2010 року документально підтвердити не видається за можливе.

Проте, суд звертає увагу, що з врахуванням наданих відповідей на перше та друге питання видно, що різниця між даними, встановленими експертом, та даними, встановленими ревізорами - інспекторами, складає 2 561 046,67 грн.

Слід також зазначити, що неможливість надати відповіді на третє та четверте питання у зв'язку з не підтвердженням відповідними документами витрати на придбання товарів, робіт (послуг) в частині оборотів по кредиту рахунку 372, не впливають на правильність висновків експерта по першому питанню, оскільки вони не входять до встановленої суми.

Таким чином, здійснивши системний аналіз діючого на момент виникнення спірних правовідносин законодавства та наданих у справу доказів, суд дійшов висновку, що встановлена висновком експерта розбіжність в сумі 2 561 046,67 грн., яка не врахована податковим органом до складу валових витрат, в результаті чого товариству збільшено суму грошового зобов'язання, в свою чергу, суттєво вплинула при обчисленні суми грошового зобов'язання та штрафних санкцій.

Отже, враховуючи вищезазначене, висновки податкового органу, що позивачем порушено пп.11.3.1, п. 4.1 п. 11.3 пп.4.1.6 п. 4.1 ст. 4, ст. 11, п.3.1 ст. 3, пп. 1.22.1 п. 1.22 ст. 1, п. 5.9 ст. 5, пп. 5.7.1, пп. 5.3.9 пп. 5.2.5, пп. 5.2.10, п. 5.2, п. 5.3, п. 5.7, ст. 5, пп. 8.7.1 п. 8.7 ст. 8 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.97, в результаті чого занижено податок на прибуток за період з 01.04.2010 року по 31.03.2011 року у сумі 420280 грн., у тому числі:

- за 3 квартал 2010 року в сумі134631 грн.;

- за 4 квартал 2010 р. в сумі 191615 грн.;

- за 1 квартал 2011 року в сумі 94044 грн.

пп. 138.5.2 п. 138.5 ст. 138, пп. 135.5.5 п. 135.5 ст. 135, п.п. 138.8.2 п. 138.8 ст. 138, пп. 138.10.6 пп. 138.10.4 п. 138.10 ст. 138 ПКУ, в результаті чого занижено податок на прибуток за період з 01.04.2011 року по 30.09.2011 року в сумі 296082 грн., у тому числі за 2-3 квартал 2011 року в сумі 296082 грн., являються протиправними та такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства України.

Наслідком встановлення судом невідповідності частини рішення суб'єкта владних повноважень вимогам чинного законодавства є визнання такого акта частково протиправним, при умові, що цю частину може бути ідентифіковано (виокремлено, названо) та що без неї оспорюваний акт в іншій частині (частинах) не втрачає свою цілісність, значення. Зокрема, частково протиправним можна визнати якусь частину, пункт, речення рішення або рішення в частині нарахування певної суми окремого виду податку чи збору, накладення штрафних (фінансових) санкцій в якійсь сумі. В даному випадку, суд вважає, що невірно нараховану суму податкового зобов'язання не можливо виокремити, тому податкове повідомлення-рішення № 0000172310 від 02.02.2012 року підлягає скасуванню.

Щодо висновків податкового органу про порушення ТОВ «Вінницький агрегатний завод» п.2.6, 3.1, 3.3, 4.2 Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні, затвердженого Постановою правління Національного банку України від 15.12.2004 року № 637, а саме : при реалізації продуктів харчування в їдальні підприємства за готівкові кошти із застосуванням РРО готівка на підставі фіскальних звітних чеків (Z-звітів) у дні одержання готівкових коштів не проведена в касовій книзі підприємства, тобто така готівка не оприбуткована в касі підприємства своєчасно, суд виходив з наступного.

Абзацом першим пункту 2.6 "Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні", затвердженого постановою Національного банку України від 15 грудня 2004 року №637, визначено, що уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

Згідно з абзацом третім пункту 2.6 вказаного Положення у разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням реєстратора розрахункових операцій або використанням розрахункових книжок оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків реєстратора розрахункових операцій (даних розрахункової книжки).

Відповідно п. 2.6 Положення уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися. Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів. У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК). Підприємствам, яким Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" надано право проводити розрахунки готівкою із споживачами без використання РРО та РК і специфіка функціонування яких унеможливлює оформлення ними кожної операції касовим ордером (продаж проїзних і перевізних документів; білетів державних лотерей; квитків на відвідування культурно-спортивних і видовищних закладів тощо), дозволяється оприбутковувати готівку наприкінці робочого дня за сукупністю операцій у цілому за робочий день з оформленням касовими документами і відображенням у відповідній книзі обліку. Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.

Згідно п. 4.2 Положення усі надходження і видачу готівки в національній валюті підприємства відображають у касовій книзі. Кожне підприємство (юридична особа), що має касу, веде одну касову книгу для обліку операцій з готівкою в національній валюті (без урахування кас відокремлених підрозділів). Відокремлені підрозділи підприємств, які проводять операції з приймання готівки за продану продукцію (товари, роботи, послуги) з оформленням її прибутковим касовим ордером, а також з видачі готівки на виплати, пов'язані з оплатою праці, виробничі (господарські) потреби, інші операції з оформленням їх видатковими касовими ордерами і відомостями, ведуть касову книгу. Відокремлені підрозділи підприємств, страхові агенти, брокери, розповсюджувачі лотерей, які здійснюють готівкові розрахунки із застосуванням РРО або РК та веденням КОРО, але не проводять операцій з приймання (видачі) готівки за касовими ордерами, а також підприємці касової книги не ведуть. Аркуші касової книги мають бути пронумеровані, прошнуровані та скріплені відбитком печатки підприємства (юридичної особи). Кількість аркушів у касовій книзі засвідчується підписами керівника і головного бухгалтера підприємства (юридичної особи). Записи в касовій книзі здійснюються у двох примірниках (через копіювальний папір) чорнилом темного кольору чорнильною або кульковою ручкою. Перші примірники, що є невідривною частиною аркуша касової книги - "Вкладні аркуші касової книги", залишаються в касовій книзі. Другі примірники, що є відривною частиною аркуша касової книги - "Звіт касира", є документом, за яким касири звітують щодо руху грошей у касі. Перші і другі примірники мають однакові номери. Виправлення в касовій книзі, як правило, не допускаються. Якщо виправлення зроблені, то вони засвідчуються підписами касира, а також головного бухгалтера або особи, що його заміщує.

Відповідно до пункту 1.1 даного Положення книга обліку - касова книга, книга обліку доходів і витрат, книга обліку прийнятих та виданих касиром грошей або книга обліку розрахункових операцій; книга обліку доходів і витрат - документ установленої форми, що застосовується відповідно до законодавства України для відображення руху готівки.

Судом встановлено, що на момент перевірки підприємством використовувалось РРО, які відповідним чином зареєстровані, опломбовані та переведені у фіскальний режим роботи. Крім того, до РРО використовуються книги обліку розрахункових операцій, зареєстровані відповідно до вимог чинного законодавства, що не заперечується представниками відповідача та зазначено у акті перевірки.

Пунктом 7.5 Порядку реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок, затвердженого Наказом ДПА України від 01.12.2000р. №614 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.02.2001 № 106/5297 встановлено, що використання книги ОРО, зареєстрованої на РРО, передбачає, зокрема, наявність книги обліку розрахункових операцій (ОРО) на місці проведення розрахунків, де встановлено РРО; підклеювання фіскальних звітних чеків на відповідних сторінках книги ОРО.

Як зазначено в акті перевірки №116/23/34964131 від 17.01.2012 року ТОВ "Вінницький агрегатний завод" до реєстраторів розрахункових операцій використовувались книги обліку розрахункових операцій №022801061р/1/8858, дата реєстрації 22.06.2010 року та №0228009344р/2/18616 дата реєстрації 29.10.2010 року.

Також зазначено, що порушень вимог Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" перевіркою не встановлено.

Крім того суд зазначає, що оприбуткування готівки підприємства, отриманої від реалізації продуктів харчування, відбувалось шляхом занесення фіскальних звітних чеків до книг обліку розрахункових операцій, відповідно до Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні.

Пунктом 7.5 Порядку реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок, затвердженого Наказом ДПА України від 01.12.2000р. №614 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.02.2001 № 106/5297, встановлено, що використання книги ОРО, зареєстрованої на РРО, передбачає, зокрема, наявність книги обліку розрахункових операцій (КОРО) на місці проведення розрахунків, де встановлено РРО; підклеювання фіскальних звітних чеків на відповідних сторінках книги ОРО.

Виходячи з аналізу вищевикладених норм матеріального права та встановлених обставин справи суд зазначає, що жодна норма податкового законодавства не визначає, що підприємство, яке використовує РРО, зобов'язано дублювати обороти книги обліку розрахункових операцій в касовій книзі підприємства.

Тому, враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що висновки податкового органу про те, що при реалізації продуктів харчування в їдальні підприємства за готівкові кошти із застосуванням РРО готівка на підставі фіскальних звітних чеків (Z-звітів) у дні одержання готівкових коштів не проведена в касовій книзі підприємства, тобто така готівка не оприбуткована в касі підприємства своєчасно, є безпідставними та таким, що не відповідають дійсності та нормам діючого законодавства, отже податкове повідомлення-рішення № 0000282340 від 02.02.2012 року є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо правомірності винесення податкового повідомлення-рішення № 0000522310 від 04.04.2012 року, яким до товариства застосовано штрафні санкції в сумі 8178 грн., суд зазначає наступне.

Як видно з розрахунку фінансових санкцій (штрафів), передбачених ст. 123 ПК України за порушення законодавства по податку на прибуток ТОВ "Вінницький агрегатний завод" (а.с. 202) штрафна санкція в сумі 8178 грн. донарахована товариству по податку на прибуток підприємств за І квартал 2011 року.

Відповідно до п. 7 підрозділу 10 Податкового кодексу України штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення.

Отже, з наведеного випливає, що податковим органам всупереч вимог діючого законодавства неправомірно нараховано штрафні санкції за порушення, вчинені у зазначений період, зокрема, І квартал 2011 року.

В силу ч. 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд також бере до уваги, що згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони зокрема: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

У ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відтак, представником відповідача не було надано суду достатньо належних доказів, які б свідчили про наявність виявлених та зафіксованих у відповідному акті порушень чинного законодавства України та, як наслідок, про правомірність збільшення податкового зобов'язання на підставі даного акту та застосування штрафних санкцій.

Суд вважає, що заявлені позовні вимоги є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам, встановленим у справі, підтверджуються належними, достовірними та допустимими доказами, дослідженими у судовому засіданні за участю присутніх учасників процесу, а тому підлягають задоволенню з розподілом судових витрат відповідно до ст. 94 КАС України.

Відповідно до ч.1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Так, згідно платіжного доручення № 2473 від 12.06.2012 року ТОВ "Вінницький агрегатний завод" сплатило 2188 грн. судового збору за подачу адміністративного суду.

Відповідно до рахунку Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України загальна ціна за проведення експертизи складає 16666,67 грн. та ПДВ в сумі 3333,33 грн., що дорівнює 20000 грн.

Згідно платіжного доручення № 116 від 24.10.2012 року ТОВ "Вінницький агрегатний завод" сплатило 20000 грн. за проведення експертизи.

Отже, враховуючи те, що судові витрати, зокрема, судовий збір та витрати, пов'язані з проведенням експертизи, документально підтверджені оригіналами платіжних доручень, які містяться в матеріалах адміністративної справи, суд стягнення їх на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення № 0000282340 від 02.02.2012 року, № 0000172310 від 02.02.2012 року, № 0000522310 від 04.04.2012 року, прийняті на підставі акту про результати планової виїзної перевірки № 116/23/3496131 від 17.01.2012 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницький агрегатний завод" (адреса місцезнаходження: 21100, м. Вінниця, вул. Острозького, 3, поштова адреса: м. Вінниця, вул. Кірова, 16 Б, р/р 26006010069582 в ПАТ "ВТБ Банк", МФО 321767) судові витрати в сумі 22188 грн. (двадцять дві тисячі сто вісімдесят вісім) шляхом їх безспірного списання органами Державної казначейської служби України з рахунків Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Бошкова Юлія Миколаївна