ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м.Вінниця
22 квітня 2013 р. Справа № 802/1637/13-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Богоноса Михайла Богдановича,
розглянувши в порядку письмового провадження матеріали справи
за позовом: Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби
до: товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Апекс ЛТД"
про: накладення арешту на кошти та інші цінності
ВСТАНОВИВ :
08.04.2013 року до Вінницького окружного адміністративного суду звернувся позивач - Вінницька об'єднана державна податкова інспекція Вінницької області Державної податкової служби (далі - Вінницька ОДПІ) з адміністративним позовом до відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Апекс ЛТД" (далі - ТОВ "Фірма "Апекс ЛТД"). У позовній заяві позивач просив винести рішення про накладення арешту на кошти та інші цінності ТОВ "Фірма "Апекс ЛТД", що знаходяться на рахунках у банківських установах.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що станом на момент розгляду справи у відповідача існує податковий борг із сплати податку на додану вартість та податку на прибуток, а майно яке б стало джерелом його погашення у відповідача відсутнє, що згідно п.п. 20.1.17 п. 20.1 ст. 20 ПК України є підставою для звернення до суду із позовом про накладення арешту на кошти, які знаходяться на рахунках ТОВ "Фірма "Апекс ЛТД" у банках.
Представником позивача уточнено позовні вимоги (заява вх. № 10046), із урахуванням чого заявлено вимогу про накладення арешту на кошти та інші цінності ТОВ "Фірма "Апекс ЛТД", що знаходяться на рахунках у банківських установах, а саме: р/р 26061050003120 філія АКБ "Укрсоцбанк" м. Вінниця МФО 302010, р/р 26001203841, р/р 26002203841840, р/р 26004203841978, р/р 26005203841643 ПАТ "Марфін банк" МФО 328168 в межах суми податкового боргу в розмірі 8480,68 грн. Разом із цим, представник позивача просив розгляд справи провести без його участі.
Відповідач письмових заперечень на позовну заяву з нормативно-документальним обґрунтуванням суду не надав, в судове засідання не з’явився, повноважного представника не направив, про час, дату та місце судових засідань повідомлявся завчасно та належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 29).
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення справи, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, суд, у відповідності до ч. 6 ст. 128 КАС України, визнав можливим проводити розгляд справи в порядку письмового провадження.
Дослідивши надані у справу докази, надавши їм юридичну оцінку, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
ТОВ "Фірма "Апекс ЛТД" зареєстроване Вінницькою районною державною адміністрацією Вінницької області.
Станом на 01.04.2013 року за відповідачем згідно наявного у матеріалах справи довідки про суму заборгованості числиться податковий борг в сумі 8480,68 грн. (6211,56 грн. борг по сплаті податку на прибуток підприємств, 1117,12 грн податок на додану вартість та 1152,00 грн авансові внески з податку на прибуток) (а.с. 13).
Згідно із п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковим боргом є сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
В силу вимог п. 59.1 ст. 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Пунктом 59.5 статті 59 цього Кодексу передбачено, що в разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.
Згідно із п. 87.1 ст. 87 ПК України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.
Відповідно до п. 88.1, 88.2 ст. 88 ПК України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу, право на яку виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.
Як вбачається із матеріалів справи, майна Товариства, що могло б бути описано у податкову заставу податковим органом не виявлено (а.с 16).
Разом із тим, довідками Державної інспекції сільського господарства у Вінницькій області від 01.03.2013 року (а.с. 14), Державтоінспекції у Вінницькій області від 14.03.2013 року (а.с. 15), інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с.16) підтверджується факт відсутності у відповідача іншого рухомого чи нерухомого майна, яке могло б бути джерелом погашення податкового боргу.
Пунктом 94.1 статті 94 ПК України передбачено, що адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.
Згідно із п.п. 94.4. ст. 94 ПК України арешт може бути накладено органом державної податкової служби на будь-яке майно платника податків, крім коштів на рахунку платника податків. При цьому в силу вимог абзацу 2 п.п. 94.6.2 п. 94.6 ст. 94 ПК України застосування адміністративного арешту коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення органу державної податкової служби до суду.
Відповідно до п.п. 20.1.17 п. 20.1 ст. 20 ПК України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.
З огляду на викладене та враховуючи те, що у ТОВ "Фірма "Апекс ЛТД" відсутнє майно для погашення податкового боргу в сумі 8480,68 грн., що повністю підтверджується належними і допустимими доказами, суд доходить висновку про правомірність звернення Вінницької ОДПІ з адміністративним позовом про накладення арешту на кошти та інші цінності відповідача у зазначених позивачем банківських установах з метою забезпечення виконання ним своїх грошових зобов'язань перед бюджетом.
Також суд звертає увагу на те, що вимога позивача про арешт коштів на конкретно визначених рахунках відповідача у зазначених банках та у визначеній сумі є вимогою, яка ґрунтується на Законі, оскільки підпунктом 20.1.17 пункту 20.1 статті 20 ПК України чітко закріплено право органів державної податкової служби звертатися до суду щодо накладення арешту саме на ті кошти і цінності платника податків, які фактично знаходяться в банку.
Крім того, згідно із п. 7.1, 7.3 Порядку застосування адміністративного арешту майна платника податків, який затверджений наказом Міністерства фінансів України № 1398 від 07.11.2011 року, арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення органу державної податкової служби до суду. Для застосування арешту коштів на рахунку платника податків орган державної податкової служби подає до суду позовну заяву у порядку, передбаченому КАС України.
У свою чергу порядок виконання банками заходів щодо арешту коштів на рахунках клієнтів врегульований Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженою постановою Національного банку України № 22 від 21.01.2004 року.
Так, пунктом 10.1 цієї Інструкції передбачено, що виконання банком арешту коштів, які зберігаються на рахунку клієнта, здійснюється за постановою державного виконавця чи рішенням суду (у тому числі ухвалою, постановою, наказом, виконавчим листом суду) про стягнення коштів або про накладення арешту в порядку, установленому законом.
Згідно із п. 10.2 Інструкції арешт за постановою державного виконавця або за рішенням суду накладається на кошти, що обліковуються за рахунками, відкритими клієнтами в банку, відповідно до нормативно-правових актів Національного банку, що регулюють порядок відкриття та використання рахунків. Арешт на підставі документа про арешт коштів може бути накладений на всі кошти, що є на всіх рахунках клієнта банку, без зазначення конкретної суми, або на суму, що конкретно визначена в цьому документі (п. 10.3 Інструкції).
Отже, змістовний аналіз норм законодавства вказує на те, що арешт коштів (цінностей) платника податків в банку може бути накладений судом виключно на кошти та інші цінності, які фактично знаходяться в банківських установах, а беручи до уваги, що судом встановлено та підтверджено документально суму податкового боргу ТОВ "Фірма "Апекс ЛТД" в розмірі 8480,68 грн., суд приходить до висновку, про наявність підстав для задоволення вимог адміністративного позову та накладення арешту на рахунки ТОВ "Фірма "Апекс ЛТД" в межах суми податкового боргу в розмірі 8480,68 грн.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також враховуючи відсутність витрат позивача, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ :
адміністративний позов задовольнити повністю.
Накласти арешт на кошти та інші цінності товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Апекс ЛТД" (код ЄДРПОУ 20090844), що знаходяться на рахунках у банківських установах, а саме:р/р 26061050003120 філія АКБ "Укрсоцбанк" м. Вінниця МФО 302010, р/р 26001203841, р/р 26002203841840, р/р 26004203841978, р/р 26005203841643 ПАТ "Марфін банк" МФО 328168, в межах суми податкового боргу 8480,68 грн (вісім тисяч чотириста вісімдесят гривень шістдесят вісім коп) .
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Богоніс Михайло Богданович
The court decision No. 30890562, Vinnytsia District Administrative Court was adopted on 22.04.2013. The procedural form is Administrative, and the decision form is . On this page, you will find key information about this court decision. We offer convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database includes the full range of information you need, allowing you to find necessary information easily.
This decision relates to case No. 802/1637/13-а. Legal Entities, which are mentioned in the text of this judgment: