ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
05.03.09
Справа № 16/82-09.
за позовом Комунального підприємства «Виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства»
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Конотопський цегельний завод «Рост», м.Конотоп
про стягнення 3300 грн.65 коп.
СУДДЯ Моїсеєнко В.М.
За участю представників сторін:
Від позивача: Проценко Я.Ю. ( довіреність № 140-г від 02.02.2009р.)
Від відповідача: не з’явився
Суть спору: позивач просить стягнути з відповідача 3300 грн.65 коп. заборгованості відповідно до договору про надання послуг централізованого постачання холодної води і водовідведення № 41 від 14.12.2005р., в т.ч. 2932 грн.25 коп. основної заборгованості та 368 грн.40 коп. пені.
Представник відповідача в судове засідання не з’явився, відзив на позов не подав, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, тому справа розглядається за наявними в ній матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд встановив:
14.12.2005р. між позивачем та відповідачем був укладений договір про надання послуг централізованого постачання холодної води і водовідведення № 41, за умовами якого позивач зобов’язується забезпечити відповідача питною водою, а відповідач зобов‘язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах , передбачених договором.
П.19 вищезазначеного договору передбачено, що рахунки чи інші платіжні документи підлягають оплаті споживачем ( відповідачем) в триденний термін після їх пред’явлення виконавцем ( позивачем).
Однак, як свідчать матеріали справи, відповідач умови договору не виконав і не в повному обсязі сплатив вартість послуг з 01.05.2008р. по 31.12.2008р., внаслідок чого станом на 31.12.2008р. борг відповідача перед позивачем становив 2932 грн.25 коп.
Відповідно до ст. 23 Закону України « Про питну воду» та п.26 договору № 41 від 25.12.2005р. в жовтні 2008р. відповідача було відключено від водопровідної мережі до повного погашення боргу, про що свідчить акт від 11.08.2008р.
Відповідно до ст. 530 ЦК України, 06.11.2008р. позивач направив відповідачу претензію №26-п з вимогою про погашення 2932 грн.25 коп. боргу.
Стаття 530 ЦК України передбачає, що якщо у зобов‘язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), а якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред‘явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-якій час. Боржник повинен виконати такий обов‘язок у семиденний строк від дня пред‘явлення вимоги, якщо обов‘язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Але, відповідач розрахунки з позивачем по договору не провів, тому позивач був вимушений звернутися до суду з вимогою про стягнення заборгованості.
Відповідно до п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання на лежним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутно сті конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином і відповідно до умов договору. Не виконуючи належним чином свої зобов’язання, відповідач порушив вимоги ст. 526 ЦК України - допустив прострочення грошового зобов’язання.
Відповідачем не подано ні доказів сплати боргу, ні аргументованих заперечень проти вимог позивача, тому позовні вимоги щодо стягнення 2932 грн.25 коп. основного боргу суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню на підставі ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України.
Крім цього, позивачем заявлені вимоги по стягненню пені у розмірі 368 грн.40 коп. за період з 01.05.2008р. по 01.12.2008р.
Відповідальність відповідача за несвоєчасне виконання зобов‘язання у вигляді стягнення пені передбачена п. 20 договору від 14.12.2005р. № 41 (у разі несвоєчасної оплати рахунків споживач сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ ї за кожен день прострочення платежу).
Оскільки, права позивача щодо стягнення з відповідача пені в сумі 368 грн.40 коп. передбачені умовами договору, пеня нарахована в межах строку позовної давності, з урахуванням вимог Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, тому позовні вимоги в зазначеній частині також є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. ст. 549-552 Цивільного Кодексу України.
Згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу понесені позивачем покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, –
В И Р І Ш И В :
1.Позов задовольнити повністю.
2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю « Конотопський цегельний завод «Рост» (41600, м.Конотоп, вул. Ген.Тхора, 152, код 33683307) на користь Комунального підприємства «Виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства» ( 41600, м.Конотоп, вул. Ген.Тхора,31, код 03352716) 2932 грн.25 коп. основного боргу, 368 грн.40 коп. пені,102 грон.00 коп. витрат по держмиту, 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
СУДДЯ В.М.МОЇСЕЄНКО
Повний текст рішення підписано 05.03.2009р.
The court decision No. 3087874, Commercial Court of Sumy Oblast was adopted on 05.03.2009. The procedural form is Economic, and the decision form is Decision. On this page, you will find key information about this court decision. We provide convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database covers the full range of information you need, allowing you to find important information quickly.
This decision relates to case No. 16/82-09. Legal Entities, which are mentioned in the text of this judgment: