№ 30848486, 15.03.2013, Chernihiv District Administrative Court

Справа № 825/823/13-а

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2013 р. м. Чернігів

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Заяць О.В.,

при секретарі Музика С.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління юстиції у Чернігівській області, третя особа - Бобровицька районна державна адміністрація про скасування постанови та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Головного управління юстиції у Чернігівській області, третя особа - Бобровицька районна державна адміністрація, в якому просить скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження ВП 36199207 від 08.02.2013 року та зобов'язати старшого державного виконавця Сенченко Марію Василівну приступити до вчинення необхідних виконавчих дій для належного виконання постанови Чернігівського окружного адміністративного суду №2а/2570/2012/2012 у відповідності до Закону України «Про виконавче провадження».

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що постановою Чернігівського окружного адміністративного суду №2а/2570/2012/2012 від 26 червня 2012 року було задоволено позов ОСОБА_1 до Бобровицької РДА про зобов'язання розглянути заяву позивачки про надання дозволу на розробку технічної документації по суті, у встановлений законом строк. Постанова суду набрала законної сили 12 липня 2012 року. 25 січня 2013 року було відкрито виконавче провадження. Згідно реєстру виконавчих проваджень, 08 лютого 2013 року, державним виконавцем було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження по факту повного виконання рішення суду. Вважає зазначену постанову незаконною, винесеною передчасно і такою, що підлягає скасуванню.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив задовольнити їх в повному обсязі, посилаючись на обставини, зазначені в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив відмовити в задоволенні позову, надав суду заперечення, в яких зазначив, що 25.01.2013 року на виконання до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області надійшла заява ОСОБА_1 про відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого листа №2а/2570/2012/2012 виданого 21.11.2012 року Чернігівським окружним адміністративним судом про зобов'язання Бобровицьку районну державну адміністрацію Чернігівської області розглянути заяву ОСОБА_1 від 02.04.2012 року про надання дозволу виготовлення технічної документації на приватизацію земельної ділянки площею 12 соток в садовому товаристві "Автомобіліст-1" НОМЕР_1, НОМЕР_2 в порядку та строки, передбачені Земельним кодексом України. 21.01.2013 року державним виконавцем відповідно до статтей 17, 19, 20, 25 Закону України «Про виконавче провадження» відкрито виконавче провадження та надано строк для самостійного виконання рішення суду до 31.01.2013 року. Листом від 31.01.2013 року №01-17/241 боржником повідомлено про виконання рішення суду в добровільному порядку. Заява гр. ОСОБА_1 розглянута на засіданні постійно діючої комісії з вибору ділянок для розміщення об'єктів та інших питань 8 серпня 2012 року, про що стягувача було повідомлено в установленому законом порядку. Положення про постійно діючу комісію з вибору ділянок для розміщення об'єктів та інших питань, що регулюють земельні відносини, затверджено розпорядженням голови районної державної адміністрації від 31.07.2008 року №252. 08.02.2013 року виконавче провадження закінчено згідно пункту 8 статті 49 Закону України «Про виконавче провадження» в зв'язку з фактичним повним виконанням рішення суду згідно з виконавчим документом, копії постанови про закінчення надіслано сторонам виконавчого провадження, виконавчий лист - до Чернігівського окружного адміністративного суду. На підставі вищевикладеного просить суд відмовити в задоволенні позову.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, про день, місце та час судового розгляду повідомлений належним чином, надав заяву про розгляд справи без його участі та зазначив, що проти позову заперечує.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов необхідно задовольнити частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 26.06.2012 року по справі №2а/2570/2012/2012 зобов'язано Бобровицьку районну державну адміністрацію Чернігівської області розглянути заяву ОСОБА_1 від 02.04.2012 року про надання дозволу на виготовлення технічної документації на приватизацію земельної ділянки площею 12 соток в садовому товаристві "Автомобіліст-1" НОМЕР_1, НОМЕР_2 у порядку та строки, передбачені Земельним Кодексом України. Зазначена постанова набрала законної сили (а.с. 17-19).

На підставі виконавчого листа №2а/2570/2012/2012, виданого Чернігівським окружним адміністративним судом 21.11.2012 року (а.с. 38), головним державним виконавцем Ващенко А.В. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження від 25.01.2013 року ВП №36199207 та зобов'язано боржника самостійно виконати рішення суду до 31.01.2013 року (а.с. 8-9).

Листом Бобровицької районної державної адміністрації від 31.01.2013 року №01-17/241 відповідача було повідомлено про виконання рішення суду в добровільному порядку. Заява гр. ОСОБА_1 розглянута на засіданні постійно діючої комісії з вибору ділянок для розміщення об'єктів та інших питань, що регулюють земельні відносини 8 серпня 2012 року (а.с. 41-42).

08.02.2013 року старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області Сенченко М.В. було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження, у зв'язку з фактичним виконанням рішення суду згідно з виконавчим документом (а.с. 10-11).

Надаючи правову оцінку заявленим позовним вимогам, суд приходить до наступного.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закон України "Про виконавче провадження" (далі - Закон).

Відповідно до частини першої статті 1 Закону, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Згідно з частиною 2 статтею 11 Закону, державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Частиною першою статті 17 Закону визначено, що примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. Перелік виконавчих документів, що підлягають примусовому виконанню державною виконавчою службою встановлено частиною другою статті 17 Закону, зокрема, згідно з пунктом 1 частини другої даної статті Закону підлягають примусовому виконанню державною виконавчою службою виконавчі листи, що видаються судами, і накази господарських судів, у тому числі, на підставі рішень третейського суду та рішень Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті і Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті.

Як вбачається з матеріалів справи, заява гр. ОСОБА_1 розглянута на засіданні постійно діючої комісії з вибору ділянок для розміщення об'єктів та інших питань, що регулюють земельні відносини 8 серпня 2012 року.

Відповідно до частини 1 статті 118 ЗК України громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим.

Згідно статті 1 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» виконавчу владу в областях і районах, містах Києві та Севастополі здійснюють місцеві державні адміністрації. Місцева державна адміністрація є місцевим органом виконавчої влади і входить до системи органів виконавчої влади. Місцева державна адміністрація в межах своїх повноважень здійснює виконавчу владу на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, а також реалізує повноваження, делеговані їй відповідною радою.

Статтею 6 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» визначено, що на виконання Конституції України, законів України, актів Президента України, щорічного послання Президента України до Верховної Ради України про внутрішнє і зовнішнє становище України, актів Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, які відповідно до закону забезпечують нормативно-правове регулювання, власних і делегованих повноважень голова місцевої державної адміністрації в межах своїх повноважень видає розпорядження, а керівники структурних підрозділів - накази.

Системний аналіз положень Земельного Кодексу України та Закону України «Про місцеві державні адміністрації» свідчить, що місцеві державні адміністрації при вирішенні питань у галузі земельних відносин, віднесиних Конституцією України та законами України до їхньої компетенції, є суб'єктами владних повноважень, які виконують владні управлінські функції. Як суб'єкт владних повноважень місцеві державні адміністрації вирішують в межах закону питання в галузі земельних відносин.

Посилання відповідача на те, що заява позивачки розглянута на засіданні постійно діючої комісії з вибору ділянок для розміщення об'єктів та інших питань, що регулюють земельні відносини, суд до уваги не приймає, оскільки питання про надання дозволу на виготовлення технічної документації на приватизацію земельної ділянки відноситься до компетенції органу виконавчої влади, в даному випадку до Бобровицької районної державної адміністрації Чернігівської області.

Крім того, як видно з матеріалів справи та встановлено в судовому засіданні, Бобровицькою РДА не розглянуто у спосіб, передбачений законом, заяву гр. ОСОБА_1 від 02.04.2012 року, та не прийнято жодного розпорядження за вказаною заявою.

Таким чином суд приходить до висновку, що заява гр. ОСОБА_1 від 02.04.2012 року про надання дозволу виготовлення технічної документації на приватизацію земельної ділянки площею 12 соток безпосередньо Бобровицькою районною державною адміністрацією не розглянута, а рішення суду не виконано.

Суд враховує, що відповідно до статті 124 Конституції України рішення суду ухвалюється іменем України та є обов'язковим для виконання.

Обов'язкове виконання рішення суду, в тому числі, суб'єктами наділеними владними повноваженнями, покладається також Конвенцією "Про захист прав людини і основоположних свобод", яка ратифікована Законом України від 17.07.1997 року. Отже, її положення є обов'язковими для виконання Україною. Стаття 6 вказаної Конвенції гарантує неухильність виконання рішення суду громадянами, юридичними особами та всіма органами влади України. Тобто, рішення суду, яке набрало законної сили повинно бути виконане, а інші обставини щодо його невиконання суперечать основним принципам права і до уваги судом не беруться. У протилежному випадку буде мати місце порушення принципу юридичної визначеності, що є одним із базових складових принципу верховенства права, визнаного Україною як на рівні Конституції, так і шляхом ратифікації Європейської Конвенції з прав людини.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням зазначеного, позовні вимоги ОСОБА_1 стосовно скасування постанови про закінчення виконавчого провадження ВП 36199207 від 08.02.2013 року підлягають задоволенню.

Що стосується позовної вимоги зобов'язання державного виконавця приступити до вчинення необхідних виконавчих дій для належного виконання рішення суду, то вона не підлягає задоволенню, оскільки суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймаючи замість нього інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень.

Таким чином, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст. ст. 11, 17, 18, 104, 122, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління юстиції у Чернігівській області - задовольнити частково.

Скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження ВП 36199207 від 08.02.2013 року.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, передбачені статтями 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Заяць