Справа № 825/21/13-а
ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 лютого 2013 року Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючої судді - Кашпур О.В.
при секретарі - Крук О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові, справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Брус-Майстер" до Чернігівської міжрайонної державної податкової інспекції Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-
В С Т А Н О В И В:
Позивач 08.01.2013 року звернувся до суду з позовом до Чернігівської міжрайонної державної податкової інспекції Державної податкової служби і просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення: № 0000582340 від 17.12.2012 року, яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за період 1 півріччя 2012 року у розмірі 121 308,00 грн.; № 0000572340 від 17.12.2012 року, яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за період 2-4 квартал 2011 року у розмірі 233 154,00 грн.; № 0000562340 від 17.12.2012 року, яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за період 4 квартал 2010 року у розмірі 1 805 351,00 грн.; № 0000552340 від 17.12.2012 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток у розмірі 307 407,00 грн. (256 486,00 грн. за основним платежем, 50 921,00 грн. за штрафними санкціями); також стягнути з Чернігівської МДПІ на користь ТОВ «БРУС МАЙСТЕР» судові витрати по справі. Свої позовні вимоги мотивує тим, що при визначенні валових витрат та валового доходу, що приймають участь у оподаткуванні податком на прибуток позивачем було дотримано вимоги Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» і Податкового кодексу України, тому неправомірним є зменшення суми від'ємного значення цього податку та донарахування такого податку, а відтак податкові повідомлення-рішення Чернігівської МДПІ є протиправними та підлягають скасуванню
Представники позивача в судовому засіданні підтримали позовні вимоги в повному обсязі.
Представники відповідача позовні вимоги не визнали та зазначили, що податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі та в межах чинного податкового законодавства, а позивачем було порушено вимоги Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та Податкового кодексу України під час формування валових витрат та валових доходів підприємства. Враховуючи наведене, відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав:
В судовому засіданні було встановлено, що працівникам Чернігівської МДПІ проведено планову виїзну перевірку ТОВ "Брус-Майстер" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010р. по 30.06.2012р.
За результатами перевірки складено акт № 170/22/34090453 від 03.12.2012р.
Перевіркою було встановлено порушення п. 1.43 ст. 1, п. 5.1, п. п. 5.2.1 п. 5.2, абз. 4-6 п. п. 5.3.9 п. 5.3, п. 5.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п. 138.1, п. 138.2, п. 138.5, п. п. 138.10.5. п. 138.10 ст. 138, п.п. 139.1.9. п. 139.1 ст. 139, п. 141.1. ст. 141,п.150.1 ст. 150 Податкового кодексу України, ч. 2 ст. 793, ст. 220 Цивільного кодексу України, п. 8, п. 9 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 «Запаси» затверджених Наказом Мінфіну України від 10.10.99 р. №246 зі змінами та доповненнями, п. 22 Положення (стандарту бухгалтерського обліку 16 "Витрати", затвердженого Наказом Мінфіну України від 31.12.99 р. №318, п. 4 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 31 "Фінансові витрати", затверджених Наказом Міністерства фінансів України від 28.04. 06 №415, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 256486,00 грн., в тому числі:
за 2010 рік - на 184471,00 грн.;
за 2011 рік - на 62410,00 грн.;
за I півріччя - на 9605,00 грн.;
та завищено від'ємне значення об'єкту оподаткування податком на прибуток в періоді, що перевірявся:
за 210 рік - на 1805351,00 грн.,;
за 2011 рік - на 233154,00 грн.;
за I півріччя 2012 року - на 121308,00 грн.
На підставі акту перевірки Чернігівською МДПІ було винесено податкові повідомлення-рішення:
№ 0000582340 від 17.12.2012 року, яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за період 1 півріччя 2012 року у розмірі 121 308,00 грн.
№ 0000572340 від 17.12.2012 року, яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за період 2-4 квартал 2011 року у розмірі 233 154,00 грн.;
№ 0000562340 від 17.12.2012 року, яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за період 4 квартал 2010 року у розмірі 1805351,00 грн.;
№ 0000552340 від 17.12.2012 року збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток у розмірі 307407,00 грн. (256486,00 грн. за основним платежем, 50921,00 грн. за штрафними санкціями).
Перевіркою відображених у рядку 01 Декларацій «Доходи що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування» показників за період з 01.07.2010 р. по 30.06.2012 р. у загальній сумі 9 237 451 грн. встановлено, що на формування цих показників мали вплив:
доходи від реалізації готової продукції лісопильного та стругального виробництв (вироби з деревини - брус різних розмірів, доска полова різних розмірів, вагонка, дверні блоки тощо), доходи від послуг з розпиловки та сушки пиломатеріалу (рядок 02 Декларації з податку на прибуток "Дохід від операційної діяльності");
доходи від реалізації іноземної валюти - позитивна різниця між доходом від продажу і балансовою вартістю іноземної валюти, доходи від операційних та неопераційних курсових різниць, доходи від списання кредиторської заборгованості, умовні проценти нараховані на суму поворотної фінансової допомоги, отриманої від платників податку на прибуток і не поверненої на кінець звітного періоду, доходи від операцій оренди (ряд.03 Декларації з податку на прибуток "Інші доходи")
В акті перевірки зазначено, що проведеною перевіркою відображеного показника за період з 01.07.2010 р. по 30.06.2012 р. в сумі 9237451,00 грн. на підставі таких документів оборотно-сальдових відомостей, регістрів бухгалтерського обліку по рахунках 361 "Розрахунки з покупцями послуг", 371 "Розрахунки за виданими авансами", 681 „Розрахунки за виданими авансами", 732 "Відсотки одержані", 713 "Дохід від операційної оренди активів", 714 "Дохід від операційної курсової різниці", 717 "Дохід від списання кредиторської заборгованості", 718 "Дохід від безоплатно отриманих активів", 744 "Дохід від неопераційної курсової різниці", первинних бухгалтерських документів встановлено заниження задекларованих суб'єктом господарювання показників у рядку 01 Декларацій „Доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування" всього в сумі 1061605,00 грн., у тому числі за 3 квартал 2010 року у сумі 847262,00 грн., за 4 квартал 2010 року в сумі 1061605,00 грн.
1) Проведеною перевіркою відображеного показника у рядку 02 Декларацій „Доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування" за період з 01.07.2010 р. по 30.06.2012 р. в сумі 4669711,00 грн. на підставі оборотно-сальдових відомостей, регістрів бухгалтерського обліку по рахунках 361 "Розрахунки з покупцями послуг", 371 "Розрахунки за виданими авансами", 681 „Розрахунки за виданими авансами", первинних бухгалтерських документів тощо, встановлено заниження ТОВ „Брус Майстр" задекларованих показників на 1061605,00 грн.
2) Проведеною перевіркою відображеного показника у рядку 03 Декларацій „ Інші доходи" за період з 01.07.2010 р. по 30.06.2012 р. в сумі 5467697,00 грн. на підставі оборотно-сальдових відомостей, регістрів бухгалтерського обліку по рахунках 732 "Відсотки одержані", 713 "Дохід від операційної оренди активів", 714 "Дохід від операційної курсової різниці", 717 "Дохід від списання кредиторської заборгованості", 718 "Дохід від безоплатно отриманих активів", 744 "Дохід від неопераційної курсової різниці", первинних бухгалтерських документів встановлено заниження задекларованих суб'єктом показників на 1061605,00 грн.
ТОВ "Брус Майстер" до Чернігівської МДПІ подані уточнюючі декларації з податку на прибуток за 9 місяців 2010 року (від 26.09.12 № 9007127442) та за 2010 рік (від 26.09.12 № 9007127412). В пояснюювальній записці до поданої уточнюючої декларації з податку на прибуток підприємства за 9 місяців 2010 року (вх. №1897/10 від 27.09.2012 р.) та в пояснюючій записці до поданої декларації із податку на прибуток підприємства за 2010 рік (вх. 1898/10 від 27.09.2012 р.) ТОВ "Брус Майстер" надано розшифровку доходів та витрат, заявлених підприємством у вказаних уточнюючих деклараціях. В пояснюючих записках ТОВ "Брус Майстер" зазначає, що до складу доходів за 9 місяців 2010 року та за 2010 рік підприємством віднесено приріст балансової вартості запасів в розмірі 336215,0 грн. та 609167,00 грн. відповідно.
Перевіркою відображених у рядку 03 уточнюючих Декларацій значень показників „приріст балансової вартості запасів" за період з 01.07.2010 р. по 31.12.2010 р. у загальній сумі 609167,00 грн. встановлено, що при визначенні приросту/убутку запасів ТОВ "Брус Майстер" застосовувався метод вартості запасів перших за часом надходжень (ФІФО) - оцінки убутку запасів, які обліковуються на бухгалтерських рахунках: 201 "Сировина і матеріали", 203 "Паливо", 205 "Будівельні матеріали", 207 "Запасні частин". 20У "Інші матеріали", 22 "Малоцінні та швидкозношувальні предмети", 28 "Товари", 26 "Готова продукція".
Проведеною перевіркою відображеного показника за 3 квартал 2010 року в сумі 336 215 грн., за 4 квартал 2010 року в сумі 609 167 грн. встановлено заниження задекларованих суб'єктом господарювання показників рядка 01.2 Декларацій «приріст балансової вартості запасів»:
за 3 квартал 2010 року в сумі 847 262 грн.,
за 4 квартал 2010 року в сумі 1 061 605,0 грн.
Перевіркою встановлено, що ТОВ "Брус Майстер" в порушення вимог п.5.9 ст.5 Закону України № 334 при визначенні приросту (убутку) запасів завищено розмір матеріальної частини, тобто частини матеріальних ресурсів, які приймали участь в процесі виробництва та використані для виготовлення готової продукції підприємства станом на 01.01.2010 р., станом на 30.09.2010 р. та станом на 31.12.2010 р.
Також Чернігівською МДПІ в акті перевірки зазначено, що в ході перевірки встановлено, що підприємство не враховувало при визначенні матеріальної частини в готовій продукції використану електричну електроенергію на виробництво даної продукції.
Таким чином, Чернігівська МДПФІ суперечить власним висновкам акту перевірки одночасно зазначаючи, що позивачем завищено матеріальну складову готової продукції та заниження такої матеріальної частини.
Згідно із п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що діяв в 2010 році, валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Відповідно до п. 5.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів (далі - запасів) на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат згідно з цим Законом (за винятком тих, що отримані безкоштовно).
Вартість запасів оплачених, але не отриманих (не оприбуткованих) платником податку - покупцем, до приросту запасів не включається.
Вартість запасів оплачених, але не відвантажених (не знятих з обліку) платником податку - продавцем, до убутку запасів не включається.
У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду перевищує їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових доходів платника податку у такому звітному періоді.
У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду є меншою за їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових витрат платника податку у такому звітному періоді. Стаття 5.3.9
Відповідно до пункту 8 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 "Запаси", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20 жовтня 1999 р. N 246 придбані (отримані) або вироблені запаси зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю.
У пункті 9 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 "Запаси" наведено складові, з яких складається первісна вартість запасів, що придбані за плату, зокрема суми, що сплачуються згідно з договором постачальнику (продавцю), за вирахуванням непрямих податків; суми непрямих податків у зв'язку з придбанням запасів, які не відшкодовуються підприємству; транспортно-заготівельні витрати; інші витрати, які безпосередньо пов'язані з придбанням запасів і доведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання у запланованих цілях. До таких витрат, зокрема, належать прямі матеріальні витрати, прямі витрати на оплату праці, інші прямі витрати підприємства на доопрацювання і підвищення якісно технічних характеристик запасів.
Отже, вартість придбаних (отриманих) запасів включає витрати, які безпосередньо пов'язані з придбанням (створенням) запасів та доведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання у запланованих цілях.
Згідно із п. 22 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 1999 р. N 318 до складу елемента "Матеріальні затрати" включається вартість витрачених у виробництві (крім продукту власного виробництва): сировини й основних матеріалів; купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів; палива й енергії; будівельних матеріалів; запасних частин; тари й тарних матеріалів; допоміжних та інших матеріалів.
Враховуючи наведені норми суд приходить до висновку, що складовою частиною витрат на придбання залишків готової продукції - запасів включається складова матеріальних витрат - витрати на придбання електроенергії, що була використана під час виробництва такої продукції.
В судове засідання позивачем було надано розрахунки матеріальної частини в складі готової продукції станом на 01.01.2010 року, 01.07.2010 року, 01.10.2010 року, 01.01.2011 року, згідно з якими ТОВ «Брус Майстр» до складу витрат на виготовлення запасів було включено витрати на придбання електроенергії. Таким чином, суд вважає, що висновки Чернігівської МДПІ про не включення позивачем до складу приросту балансової вартості запасів за 3-й 4-й квартали 2010 року витрат на придбання електроенергії, що використовувалась у виробництві готової продукції є безпідставним, а відтак висновки про заниження ТОВ «Брус Майстр» задекларованих показників рядка 01.2 Декларацій «приріст балансової вартості запасів»: за 3 квартал 2010 року в сумі 847 262 грн., за 4 квартал 2010 року в сумі 1 061 605,0 грн., що призвело до заниження розміру доходів підприємства, що приймає участь у визначенні об'єкта оподаткування є протиправними.
Чернігівською МДПІ було проведено перевірку відображених у рядку 04. Декларації „витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування " показників за період з 01.07.2010 р. по 30.06.2012 р. у загальній сумі 13 512 945 грн., якою встановлено, що ТОВ „Брус Майстер" здійснював операції з формування витрат, пов'язаних з виготовленням виробів з деревини (брусу різних розмірів, доски полової різних розмірів, вагонки, дверних блоків тощо), послугами з розпиловки та сушки пиломатеріалу, та інших операційних витрат товариства - адміністративних витрат, витрат на збут, фінансових витрат.
Проведеною перевіркою відображеного показника за перевіряємий період в сумі 13512945,00 грн. на підставі первинних бухгалтерських документів, оборотно-сальдових відомостей по бухгалтерських рахунках встановлено завищення задекларованих суб'єктом господарювання показників у рядку 04" «витрати що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування» в порушення вимог п. 1.32 ст.1 п. 5.1, п. п. 5.2.1 п. 5.2, п. п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п. 138.1, п. 138.2, п. 138.5, п. п. 138.10.5. п. 138.10 ст. 138, п. 141.1. ст. 141 п. 150.1 ст. 150. Податкового кодексу України, ст.220, ч. 2 ст.793 Цивільного Кодексу України, пункту 4 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 31 "Фінансові витрати", затверджених наказом Міністерства фінансів України від 28.04.06 №415 ТОВ "Брус Майстер" встановлено завищення задекларованих суб'єктом господарювання показників у рядку 04 Декларацій „витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування " на 4 029 053,00 грн., в т.ч. :
за 2 півріччя 2010 року в сумі 1 481 628,00 грн.;
за І квартал 2011 року в сумі 1 540 758,00 грн. ;
за 2-4 квартали 2011 року в суму 740 758,00 грн.;
за 1 півріччя 2012 р. в сумі 265 909,00 грн..
Проведеною перевіркою відображеного показника у рядку 06 Декларацій «Інші витрати» за період з 01.07.2010 р. по 30.06.2012 р. в сумі 11568138 грн. на підставі первинних бухгалтерських документів, оборотно-сальдових відомостей по бухгалтерських рахунках 951 "Відсотки за кредит", 949 "Інші витрати операційної діяльності ", 92 "Адміністративних витрат", 974 "Втрати від неопераційних курсових різниць", 945 "Втрати від операційної курсової різниці", 201 "Сировина і матеріали", 203 "Паливо", 205 "Будівельні матеріали", 207 ''Запасні частини", 209 "Інші матеріали", 22 "Малоцінні та швидкозношувальні предмети", 23 "Виробництво", 26 "Готова продукція", 28 "Товари", 685 "Розрахунки з іншими кредиторами", 684 "Розрахунки з нарахованими відсотками" встановлено завищення задекларованих суб'єктом господарювання показників у рядку 04" «витрати що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування» на 4 029 053,00 грн., в т.ч. по періодах:
за 2 півріччя 2010 року в сумі 1481628,00 грн.;
за І квартал 2011 року в сумі 1 540 758,00 грн. ;
за 2-4 квартали 2011 року в суму 740 758,00 грн.;
за І півріччя 2012 р. в сумі 265 909,00 грн.
Перевіркою показників, відображених у рядку 06.5 (0.6) Декларації "від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) року (від'ємне значення рядка 07 Податкової декларації за попередній звітний (податковий) рік)" за період з 01.0.2010 р. по 30.06.2012 р. у сумі 1 162 487 грн., встановлено, що на формування цього показника мало вплив віднесення підприємством до даного рядка від'ємного значення, що виникло за результатами діяльності підприємства в 1 кварталі 2011 року.
Проведеною перевіркою відображеного показника встановлено завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду в сумі 740 758,00 грн.: за 2 квартал 2011 року, за 2-3 квартали 2011 року, за 2-4 квартал 2011 року на порушення п. 150.1 ст. 150. Податкового кодексу України.
Відповідно до п. 5.1. ст. 5 Закону України Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що діяв в 2010 році, валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таки.
Підпунктом 5.2.1. пункту 5.2. статті 5 цього Закону зазначено, що до складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.
Відповідно до п.п. 5.2.7 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат включаються суми витрат, не враховані у минулих податкових періодах у зв'язку з допущенням помилок та виявлених у звітному податковому періоді у розрахунку податкового зобов'язання.
Згідно з абзацами 4-6 підпункту 5.3.9. пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
У разі втрати, знищення або зіпсуття зазначених документів, платник податку має право письмово заявити про це податковому органу та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом з поданням розрахунку податкових зобов'язань звітного періоду. Якщо платник податку не подасть у такий строк письмову заяву та не поновить зазначених документів до закінчення податкового періоду, що настає за звітним, непідтверджені відповідними документами витрати не визнаються валовими витратами і на суму недосплаченого податку нараховується пеня у розмірі облікової ставки Національного банку України, збільшеної в 1,2 раза.
Якщо платник податку поновить зазначені документи у наступних періодах, підтверджені витрати (з урахуванням сплаченої пені) включаються до валових витрат податкового періоду, на який припадає таке поновлення.
Відповідно до пункту 138.1. статті 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із:
витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті:
інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу;
крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.
Пунктом 138.2. статті 138 ПК України передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
Згідно із п. 138.11 ст. 138 ПК України до складу витрат включаються суми витрат, не враховані в минулих податкових періодах у зв'язку з допущенням помилок та виявлені у звітному податковому періоді в розрахунку податкового зобов'язання.
Зазначені в цьому пункті витрати, здійснені в минулі звітні роки, відображаються у складі інших витрат, а ті, які здійснені у звітному податковому році, - у складі витрат відповідної групи (собівартості реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, загальновиробничих витрат, адміністративних витрат тощо).
Відповідно до підпункту 139.1.9. пункту 139.1 статті 139 не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
У разі втрати, знищення або зіпсуття зазначених документів платник податку має право письмово заявити про це органу державної податкової служби та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом із поданням розрахунку податкових зобов'язань за звітний податковий період. Платник податків зобов'язаний відновити втрачені, знищені або зіпсовані документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження такої заяви до органу державної податкової служби, митного органу.
Якщо платник податку поновить зазначені документи в наступних податкових періодах, підтверджені витрати включаються до витрат за податковий період, на який припадає таке поновлення.
Перевіркою встановлено, що ТОВ "Брус Майстер", відповідно до поданих до Чернігівської МДПІ уточнюючих декларацій з податку на прибуток за 9 місяців 2010 року (від 26.09.2012 року № 9007127442) та за 2010 рік (від 26.09.2012 року № 9007127412), а також пояснюючих записок до уточнюючих декларацій з податку на прибуток підприємства за 9 місяців 2010 року, за 2010 рік до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, віднесено суму коригувань валових витрат - 1 000 000,00 грн., як самостійно виявлені підприємством помилки за результатами минулих податкових періодів.
Чернігівська МДПІ наполягає на тому, що зазначена сума не підлягає включенню до складу валових витрат ТОВ «Брус Майстер» через те, що вона не підтверджена відповідними бухгалтерськими документами, однак суд не погоджується з такими висновками відповідача, оскільки згідно з актом «Про результати планової виїзної перевірки ТОВ «Брус Майстер» з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2008 року по 30.06.2010 року», складеним Чернігівською МДПІ 08.10.2010 року за № 222/23/34090453 встановлено, що ТОВ «Брус Майстер» не було завищено валові витрати за період з 01.07.2008 року по 30.06.2010 року, однак позивачем помилково не було внесено суму 1 000 000,00 грн. до податкових декларацій за цей період, уточнюючими розрахунками від 26.09.2012 року позивачем самостійно виправлено зазначену помилку. Таким чином, суд приходить до висновку, що Чернігівською МДПІ самостійно в акті перевірки було визначено правомірність формування позивачем валових витрат з врахуванням суми 1 000 000,00 грн. в першому півріччі 2010 року та було досліджено відповідні документи, що підтверджують віднесення цієї суми до складу витрат підприємства, а тому висновки Чернігівської МДПІ про завищення позивачем показника витрати, що впливають на визначення об'єкт оподаткування, є необґрунтованими та протиправними.
Чернігівською МДПІ в акті перевірки ТОВ «Брус Майстер» № 170/22/34090453 від 03.12.2012р зазначено, що підприємством (згідно уточнюючих розрахунків від 26.09.2012 року № 9007127442 та № 9007127412) до складу витрат, які враховуються при визначенні об'єкту оподаткування включені суми, як інші витрати в таких періодах:
за 3 квартал 2010 року - 293 499 грн.;
за 2 півріччя 2010 рік - 857 575 грн.
Перевіркою встановлено, що на підставі первинних бухгалтерських документів (видаткових накладних, банківських виписок тощо), головної книги за 2010 рік, регістрів бухгалтерського обліку: оборотно-сальдових відомостей по рахунках 951 «Відсотки за кредит», 949 «Інші витрати операційної діяльності», 92 «Адміністративних витрат», 974 «Втрати від не операційних курсових різниць», 945 «Втрати від операційної курсової різниці», 201 «Сировина і матеріали», 203 «Паливо», 205 «Будівельні матеріали», 207 «Запасні частини», 209 «Інші матеріали», 22 «Малоцінні та швидкозношувальні предмети», 685 «Розрахунки з іншими кредиторами», 684 «Розрахунки з нарахованими відсотками», встановлено, що до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкту оподаткування, та які понесені підприємством у зв'язку із здійсненням ним господарської діяльності, повинні бути віднесені витрати в таких розмірах: за 3 квартал 2010 року - 117 334,67 грн.; за 2 півріччя 2010 року - 392 430,84 грн.
Враховуючи вищевикладене, відповідач дійшов висновку, про те що ТОВ «Брус Майстер» в порушення вимог п.138.5, п.п.138.10.5 п.138.10 ст. 138 ПКУ, п.4 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 31 «Фінансові витрати», затверджених Наказом Міністерства фінансів України від 28.04.06 № 415, до складу інших витрат Уточнюючих декларацій з податку на прибуток за 9 місяців 2010 року та за 2010 рік віднесені витрати у розмірі 176164,33 грн. по нарахованим ТОВ «Комерційний банк «Дельта» (Публічне акціонерне товариство «Дельта банк») код 34047020 до 01.07.2010р. процентах за користуванням кредитними коштами, отриманими у вказаному банку відповідно Договору кредитної лінії від 17.09.08р. №BKJI-938/l в межах відновлювальної кредитної лінії з максимальним лімітом заборгованості 1 500 000,00 грн. зі сплатою 19% річних з кінцевим терміном погашення 16.09.2013 року. Отже, підприємством завищено розмір витрат, що враховуються при визначенні об'єкту оподаткування податком на прибуток на 176164,33 грн. в тому числі за 3й квартал 2010 року на 176164,33 грн., за 4-й квартал на 176164,33 грн.
Згідно із п. 5.1 ст. 5 Закону України валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Підпунктом 5.2.1. пункту 5.2. статті 5 цього Закону зазначено, що до складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.
Відповідно до п.п. 5.2.7 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат включаються суми витрат, не враховані у минулих податкових періодах у зв'язку з допущенням помилок та виявлених у звітному податковому періоді у розрахунку податкового зобов'язання.
Згідно з абзацами 4-6 підпункту 5.3.9. пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Пунктом 5.5 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачено, що до складу валових витрат відносяться будь-які витрати, пов'язані з виплатою або нарахуванням процентів за борговими зобов'язаннями (у тому числі за будь-якими кредитами, депозитами) протягом звітного періоду, якщо такі виплати або нарахування здійснюються у зв'язку з веденням господарської діяльності платника податку.
Відповідно до пункту 138.1. статті 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із:
витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті:
інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу;
крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.
Пунктом 138.2. статті 138 ПК України передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
Згідно з підпунктом 138.5.2 п. 138.5 статті 138 ПК України інші витрати визнаються витратами того звітного періоду, в якому вони були здійснені, згідно з правилами ведення бухгалтерського обліку, з урахуванням наступного:
датою збільшення витрат платника податку від здійснення кредитно-депозитних операцій, у тому числі субординованого боргу, є дата визнання процентів (комісійних та інших платежів, пов'язаних зі створенням або придбанням кредитів, вкладів (депозитів), визначена згідно з правилами бухгалтерського обліку.
Відповідно до підпункту 138.10.5. пункту 138.10 статті 138 ПКУ до складу інших витрат включаються: фінансові витрати, до яких належать витрати на нарахування процентів (за користування кредитами та позиками, за випущеними облігаціями та фінансовою орендою) та інші витрати підприємства в межах норм, встановлених цим Кодексом, пов'язані із запозиченнями (крім фінансових витрат, які включені до собівартості кваліфікаційних активів відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку).
Згідно із п. 138.11 ст. 138 ПК України до складу витрат включаються суми витрат, не враховані в минулих податкових періодах у зв'язку з допущенням помилок та виявлені у звітному податковому періоді в розрахунку податкового зобов'язання.
Пунктом 4 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 31 "Фінансові витрати", затверджених наказом Міністерства фінансів України від 28.04.06 №415 було передбачено, що Фінансові витрати визнаються витратами того звітного періоду, в якому вони були нараховані, окрім випадку, коли облікова політика підприємства передбачає капіталізацію фінансових витрат, пов'язаних зі створенням кваліфікаційного активу.
Пунктом 4 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 31 "Фінансові витрати", затверджених наказом Міністерства фінансів України від 28.04.06 №415, в редакції Наказу Міністерства фінансів України від 24.09.2010 р. N 1085, фінансові витрати визнаються суб'єктами малого підприємництва - юридичними особами, представництвами іноземних суб'єктів господарської діяльності та юридичними особами, що не займаються підприємницькою діяльністю (крім бюджетних установ), витратами того звітного періоду, за який вони були нараховані (визнані зобов'язаннями);
Із вищевикладеного виходить, що фінансовими витратами підприємства є витрати на нарахування процентів (за користування кредитами та позиками) протягом звітного періоду, якщо такі виплати або нарахування здійснюються у зв'язку з веденням господарської діяльності платника податку. Право на нарахування таких витрат виникає у платника податку в тому податковому періоді, в якому вони нараховані, тобто якщо проценти за користування кредитом нараховані протягом 2010 року то вони підлягають зарахуванню до складу валових витрат відповідно 2010 року.
Податковий кодекс України і Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачає можливість формування валових витрат з врахуванням фінансових витрат, які повинні бути підтверджені відповідними бухгалтерськими документами, тому суд вважає, що оскільки на момент здійснення господарської операції - нарахування відсотків за користування кредитом - банком не були надані позивачу первинні документи, (виписки банку по кредитних рахунках), тому на той момент у позивача були відсутні підстави для формування валових витрат. Однак, податковим законодавством передбачено можливість корегування внесених до податкової декларації показників, що і було зроблено позивачем в уточнюючих розрахунках, а тому суд приходить до висновку про правомірність та обґрунтованість формування ТОВ «Брус Майстер» валових витрат з врахуванням фінансових витрат за 3-4 квартали 2010 року в сумі 176164,33 грн.
Крім того,в акті перевірки зазначено, що сума 176164,33 грн. є витратами підприємства по договору кредитної лінії від 17.09.2008р. №ВКЛ-938/1 в межах відновлювальної кредитної лінії з максимальним лімітом заборгованості 1500000,00 грн. зі сплатою 19% річних з кінцевим терміном погашення 16.09.2013р., укладеного між позивачем та ТОВ «Комерційний банк «Дельта», однак як свідчать виписки банку про нарахування відсотків за період з 01.07.2010р. по 30.06.2012р., картки бухгалтерського рахунку 6841 «Розрахунки з нарахованими відсотками», оборотно-сальдові відомості по бухгалтерських рахунках 951, 6841,501 ТОВ «Комерційний банк «Дельта» не фігурує як кредитор. Сума в розмірі 176164,33 грн. - це банківські відсотки та комісії за кредитними договорами з ЧФ АКБ «Укрсоцбанк».
Також в ході проведеної перевірки на підставі первинних бухгалтерських документів (видаткових накладних, банківських виписок тощо), головної книги за 2010 рік, регістрів бухгалтерського обліку: оборотно-сальдових відомостей по рахунках 951 «Відсотки за кредит», 949 «Інші витрати операційної діяльності», 92 «Адміністративних витрат», 974 «Втрати від не операційних курсових різниць», 945 «Втрати від операційної курсової різниці», 201 «Сировина і матеріали», 203 «Паливо», 205 «Будівельні матеріали», 207 «Запасні частини», 209 «Інші матеріали», 22 «Малоцінні та швидкозношувальні предмети», 685 «Розрахунки з іншими кредиторами», 684 «Розрахунки з нарахованими відсотками», встановлено, що до складу «інших витрат» віднесені витрати на загальну суму 288979,83 грн., що не підтверджені розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення та зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського та податкового обліку, в тому числі за 2 півріччя 2010 року.
Відповідно до п.п. 7.3.2-7.3.5 п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» витрати, понесені (нараховані) платником податку в іноземній валюті протягом звітного періоду у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до валових витрат такого платника податку, визначаються у сумі, що має дорівнювати балансовій вартості такої іноземної валюти, визначеної згідно із положеннями підпунктів 7.3.1, 7.3.4, 7.3.6 цієї статті, і не підлягають перерахуванню у зв'язку із зміною обмінного курсу гривні протягом такого звітного періоду.
Балансова вартість заборгованості, основна сума якої (без процентів, комісій та винагород) виражена в іноземній валюті, відображається у податковому обліку платника податку шляхом перерахунку її суми в гривні за офіційним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на дату її оприбуткування (виникнення).
У разі продажу (погашення) заборгованості (її частини), вираженої в іноземній валюті, протягом звітного періоду її балансова вартість визначається шляхом перерахунку суми такої заборгованості (її частини) в гривні за офіційним валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на дату такого продажу (погашення).
Непогашена протягом звітного періоду заборгованість, виражена в іноземній валюті, розглядається умовно проданою (погашеною) в останній день звітного періоду за офіційним валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на такий день. При цьому балансова вартість такої заборгованості у наступному звітному періоді визначається на підставі такого перерахунку.
У разі продажу (погашення) заборгованості (її частини), визначеного абзацом другим цього підпункту, або умовного продажу (погашення) заборгованості, визначеного абзацом третім цього підпункту, платник податку повинен визнати прибуток або збиток від такої операції, що розраховується як різниця між балансовою вартістю такої заборгованості (її частини) на початок звітного періоду чи на дату її оприбуткування (виникнення), залежно від того, яка подія сталася пізніше, та балансовою вартістю такої заборгованості (її частини) на дату її продажу (погашення). При цьому прибуток, отриманий внаслідок такого перерахунку, збільшує валові доходи платника податку - кредитора та валові витрати платника податку - дебітора, а збиток, отриманий внаслідок такого перерахунку, збільшує валові витрати платника податку - кредитора та валові доходи платника податку - дебітора податкового періоду, протягом якого відбувся такий продаж (погашення).
У такому ж порядку підлягає перерахунку балансова вартість іноземної валюти, отриманої як аванс або виручка чи внаслідок проведення будь-яких інших операцій (включаючи прямі чи портфельні інвестиції), яка обліковується на банківських рахунках платника податку або у його касі на дату закінчення звітного періоду.
Для цілей цього підпункту під терміном "заборгованість" розуміються:
основна сума (непогашена частина основної суми) фінансового кредиту, депозиту (вкладу);
сума процентів, нарахованих на таку основну суму фінансового кредиту, депозиту (вкладу), строк оплати яких минув на дату закінчення звітного періоду;
вартість (непогашена частина вартості) об'єкта фінансового лізингу;
платежі за такий об'єкт фінансового лізингу, строк оплати яких минув на дату закінчення звітного періоду;
балансова вартість цінних паперів, що засвідчують відносини боргу, а також товарних чи фондових деривативів, якщо інше не встановлено нормами цього Закону.
У разі купівлі іноземної валюти за гривні валові витрати або валові доходи платника податку не змінюються. Сума гривень, сплачена платником податку у зв'язку з такою купівлею (без урахування комісійних або вартості інших послуг осіб, що здійснюють конверсійні (обмінні) операції за дорученням платника податку), вважається балансовою вартістю такої іноземної валюти.
У разі купівлі однієї іноземної валюти за іншу іноземну валюту балансова вартість придбаної іноземної валюти визначається на рівні балансової вартості іноземної валюти, що була продана.
У разі продажу іноземної валюти за гривні валові доходи платника податку збільшуються на суму гривень, отриманих від покупця у зв'язку з таким продажем, а валові витрати такого платника податку збільшуються на суму балансової вартості такої іноземної валюти.
Як зазначено в акті перевірки, ТОВ «Брус Майстер» під час формування доходів, що впливають на визначення розміру об'єкта оподаткування включено доходи від реалізації іноземної валюти - позитивна різниця між доходом від продажу і балансовою вартістю іноземної валюти, доходи від операційних та неопераційних курсових різниць, доходи від списання кредиторської заборгованості, умовні проценти нараховані на суму поворотної фінансової допомоги, отриманої від платників податку на прибуток і не поверненої на кінець звітного періоду, доходи від операцій оренди (ряд.03 Декларації з податку на прибуток "Інші доходи").
Як свідчать наведені вище норми Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» включення доходів від реалізації іноземної валюти - позитивна різниця між доходом від продажу і балансовою вартістю іноземної валюти, доходи від операційних та неопераційних курсових різниць до складу валових доходів є правомірним. Також правомірним є включення до складу валових витрат, витрат, що виникають від реалізації іноземної валюти, витрати від операційних та неопераційних курсових різниць. Документами, що підтверджують наявність таких витрат є первинні бухгалтерських документи (видаткові накладні, банківські виписки тощо), головна книга за 2010 рік, регістри бухгалтерського обліку: оборотно-сальдові відомості по рахунках 951 «Відсотки за кредит», 949 «Інші витрати операційної діяльності», 92 «Адміністративних витрат», 974 «Втрати від не операційних курсових різниць», 945 «Втрати від операційної курсової різниці», 201 «Сировина і матеріали», 203 «Паливо», 205 «Будівельні матеріали», 207 «Запасні частини», 209 «Інші матеріали», 22 «Малоцінні та швидкозношувальні предмети», 685 «Розрахунки з іншими кредиторами», 684 «Розрахунки з нарахованими відсотками», які були досліджені в межах проведеної перевірки, про що зазначено в акті перевірки, а тому винсовки Чернігівської МДПІ про непідтверджені сить інших витрат відповідними документами є безпідставним та не ґрунтується на чинному податковому законодавстві.
В ході проведення перевірки Чернігівською МДПІ було встановлено порушення позивачем вимог абз. 4-6 підпункту 5.3.9. пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п. 138.1.9, п. 138.2 ст. 138 ПК України, ч. 2 ст. 793, ст. 220 ЦКУкраїни, а саме ТОВ "Брус Майстер" до складу витрат, що враховуються при визначенні податку на прибуток за 2010 рік, неправомірно віднесені витрати в розмірі 16483,98 грн. з оренди частини приміщення загальною площею 64,13 кв.м. за період з 01.07.2010 р. по 31.12.2012 р. відповідно нотаріально непосвідченого договору суборенди від 01.12.2008 р. №19 , У зв'язку із зазначеним, підприємством завищено розмір витрат на 16483,98 грн. за 2 півріччя 2010 року, в т.ч.: за 3 квартал 2010 року - 8 241,99 грн; за 4 квартал 2010 року - 8 241,99 грн.
Перевіркою встановлено, що між ТОВ "Брус Майстер" та суб'єктом господарської діяльності - фізичною особою ОСОБА_1 був укладений договір суборенди приміщення від 01.12.2008 р. №19. відповідно до п. 3.1 договору (а.с. 209-213) об'єкт, що суборендується, передається суборендарю після підписання цього договору з 01.01.2009 року, на підставі акта приймання-здачі об'єкта суборенди, підписаного повноважними представниками сторін.
Строк дії договору до 31.12.09 р. Відповідно в п. 4.3. даного договору після закінчення строку в разі відсутності заперечень з боку орендаря або суборендодавця, якщо суборендар продовжує користуватися об'єктом суборенди, договір вважається поновленим на тих самих умовах і на той строк, який був раніше встановлений у договорі.
Згідно із п. 5.1 ст. 5 Закону України валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Підпунктом 5.2.1. пункту 5.2. статті 5 цього Закону зазначено, що до складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.
Відповідно до абз. 4-6 підпункту 5.3.9. пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Відповідно до пункту 138.1. статті 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із:
витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті:
інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу;
крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.
Пунктом 138.2. статті 138 ПК України передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
Згідно із статтею 793 Цивільного Кодексу України договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) укладається у письмовій формі.
Договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) строком на три роки і більше підлягає нотаріальному посвідченню.
Таким чином, виходячи з аналізу норм Цивільного кодексу України та договору суборенди приміщення, суд доходить висновку, що зазначений договір не підлягає нотаріальному посвідченню, оскільки віну укладений строком менше ніж три роки і тільки вважається продовженим на термін після 2009 року. Крім того, в перевіряємому періоді, з 01.07.2010 року по 30.06.2012 року не минув строк в три роки, що зобов'язувалоб ТОВ «Брус Майстер» посвідчити нотаріально договір суборенди приміщення № 19 від 01.12.2008 р.
Таким чином, суд приходить до висновку, що віднесення витрат по цьому договору до складу валових витрат позивача є правомірним та не суперечить вимогам чинного законодавства.
Проведеною перевіркою показників відображених у рядку 06.3 (06.4) Декларації «фінансові витрати відповідно до п.п. 138.10.5 п. 138.10 ст. 138 Податкового кодексу України» за період з 01.01.2012 р. по 30.06.2012 р. в сумі 1008560,00 грн., встановлено завищення задекларованих суб'єктом господарювання показників у рядку 06.4 Декларацій „фінансові витрати" за II півріччя 2012 року на 265 909 грн., в т.ч.: за 1 квартал 2012 року - на 265 909 грн., за 1 півріччя 2012 - 265 909 грн.
Перевіркою встановлено, що підприємством до складу фінансових витрат (рядок 06.3) декларацій з податку на прибуток віднесені суми по нарахованих процентах в розмірі 265909,46 грн. за користування кредитними коштами відповідно до договору кредитної лінії від 18.08.09 №ВКЛ-938/2, укладеного з ТОВ «Комерційний банк «Дельта» в межах відновлювальної кредитної лінії з максимальним лімітом заборгованості 10 000 000 доларів США зі сплатою 9% річних, використання яких в господарській діяльності підприємства не встановлено.
Відповідно до пункту 138.1. статті 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із:
витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті:
інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу;
крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.
Пунктом 138.2. статті 138 ПК України передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
Згідно з підпунктом 138.5.2 п. 138.5 статті 138 ПК України інші витрати визнаються витратами того звітного періоду, в якому вони були здійснені, згідно з правилами ведення бухгалтерського обліку, з урахуванням наступного:
датою збільшення витрат платника податку від здійснення кредитно-депозитних операцій, у тому числі субординованого боргу, є дата визнання процентів (комісійних та інших платежів, пов'язаних зі створенням або придбанням кредитів, вкладів (депозитів), визначена згідно з правилами бухгалтерського обліку.
Відповідно до підпункту 138.10.5. пункту 138.10 статті 138 ПКУ до складу інших витрат включаються: фінансові витрати, до яких належать витрати на нарахування процентів (за користування кредитами та позиками, за випущеними облігаціями та фінансовою орендою) та інші витрати підприємства в межах норм, встановлених цим Кодексом, пов'язані із запозиченнями (крім фінансових витрат, які включені до собівартості кваліфікаційних активів відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку).
Згідно з пунктом 141.1 статті 141 ПКУ до складу витрат включаються будь-які витрати, пов'язані з нарахуванням процентів за борговими зобов'язаннями (в тому числі за будь-якими кредитами, позиками, депозитами, крім фінансових витрат, включених до собівартості кваліфікаційних активів відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку) протягом звітного періоду, якщо такі нарахування здійснюються у зв'язку з провадженням господарської діяльності платника податку.
На підтвердження використання у власній господарській діяльності коштів, отриманих за договором кредитної лінії від 18.08.09 №ВКЛ-938/2, укладеного з ТОВ «Комерційний банк «Дельта» в межах відновлювальної кредитної лінії з максимальним лімітом заборгованості 10 000 000 доларів США зі сплатою 9% річних позивачем надано договір банківського вкладу від 30.12.2009 року №Д-938/02 (а.с.186-187), укладений з ТОВ «Комерційний банк «Дельта» (Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк») на суму 10 000 000 доларів США (дохід за відсотками відображений та податок на прибуток сплачений, відповідно до Декларацій на прибуток підприємств за перше півріччя 2010 року та 2010 рік).
В подальшому кошти були направлені на виконання зобов'язань ТОВ «Брус Майстер» за зовнішньоекономічними контрактами, зокрема: договір купівлі-продажу №GR-23/03/11 від 23.03.2011 року з компанією «Гренсон Трейдинг Лимитед» (а.с. 189-191); договір купівлі-продажу № GR -25/01/11 від 25.01.2011 року з компанією «Чесборд Холдингс Лимитед» (а.с. 192-194). Перерахування коштів зазначеним контрагентам посвідчується копіями платіжних доручень № 22 від 28.01.2011 року (а.с. 195), № 24 від 23.03.2011 року (а.с. 196).
Зазначене свідчить про використання отриманих за кредитним договором коштів у власній господарській діяльності позивача, а саме використання цих коштів для отримання прибутку за договором банківського вкладу та для закупівлі продукції у третіх осіб з подальшою реалізацією та отримання економічного результату від таких господарських операцій. Враховуючи наведене, суд вважає, що Податковий кодекс передбачає порядок віднесення фінансових витрат на погашення відсотків за користування кредитом до складу валових витрат підприємства, якщо такі фінансові витрат здійснюються у зв'язку з провадженням господарської діяльності платника податку.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що ТОВ «Брус Майстер» правомірно з дотриманням вимог Податкового кодексу України включено до складу валових витрат підприємства фінансові витрати підприємства, здійснені ним у зв'язку з провадженням господарської діяльності, направлені на погашення відсотків за користування кредитом.
В акті перевірки Чернігівської МДПІ № 170/22/34090453 від 03.12.2012р. зазначено, що документальною позаплановою виїзною перевіркою ТОВ "Брус Майстер" з питання дотримання вимог податкового законодавства при визначенні податку на прибуток за 1 квартал 2011 року, за 2 квартал 2011 року та за 2 - 3 квартали 2011 року (акт від 03.09.12 р. № 102/22/34090453) визначено, що:
в порушення вимог п.5.1, п. п. 5.2.1 п. 5.2, п. п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" встановлено включення до рядка Декларації „інші витрати звичайної діяльності та інші операційні витрати" суму витрат, що не підтверджені первинними бухгалтерськими документами на загальну суму 800 000,0 грн.
в порушення п. 150.1 ст.150. п.3 підрозділу 4 розділу XX Податкового кодексу України, встановлено завищення розміру "від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду" (рядки 06.5, 06.6) в сумі 740758,00 грн. за 2 квартал 2011 року та в сумі 740758,00 грн. за 2-3 квартали 2011 року
Тому, враховуючи результати документальної позапланової перевірки підприємства (акт від 03.09.12 р. № 102/22/34090453), даною плановою перевіркою встановлено, що в порушення вимог п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств", п. 150.1 ст.150. Податкового кодексу України ТОВ "Брус Майстер" завищено:
значення рядка Декларації „інші витрати звичайної діяльності та інші операційні витрати" за 1 квартал 2011 року на суму витрат в розмірі 800 000,0 грн., що не підтвердженні первинними бухгалтерськими документами (відповідними, розрахунковими, платіжними та іншими документами), обов'язковість ведення та зберігання, яких передбачена правилами ведення бухгалтерського та податкового обліку
значення рядка 06.5 (0.6) Декларації "від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду" в сумі 740758,00 грн. за 2 - 4 квартали 2011 року.
Як встановлено в судовому засіданні, Чернігівською МДПІ було винесено податкове повідомлення-рішення від 17.09.2012 року: № 0000412340, яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 740758,00 грн., № 000382340, яким ТОВ «Брус Майстер» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на 133897,00 грн., № 0000402340, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 1540758,00 грн.
ТОВ «Брус Майстер» було оскаржено зазначені повідомлення-рішення до Державної податкової служби в Чернігівській області (скарга на податкові повідомлення-рішення а.с. 89-95).
Підпунктом 5.2.1. пункту 5.2. статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» зазначено, що до складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.
Згідно з абзацами 4-6 підпункту 5.3.9. пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Пунктом 5.5 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачено, що до складу валових витрат відносяться будь-які витрати, пов'язані з виплатою або нарахуванням процентів за борговими зобов'язаннями (у тому числі за будь-якими кредитами, депозитами) протягом звітного періоду, якщо такі виплати або нарахування здійснюються у зв'язку з веденням господарської діяльності платника податку.
Відповідно до п. 150.1 ст. 150 ПК України якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.
Виходячи із цих норм податкового законодавства позивач має право на формування валових витрат за рахунок віднесення до них витрат на погашення відсотків банку за кредитним договором і якщо в результаті розрахунку об'єкту оподаткування з врахуванням цих витрат його значення буде від'ємним, то позивач має право на формування від'ємного значення наступних податкових періодів з врахуванням такого від'ємного значення за 1 квартал податкового року наростаючим підсумком. Позивач наполягає на правомірності включення суми в розмірі 740 758 грн. до складу валових витрат в 1 кварталі 2011 року, що призвело до збитковості підприємства за результатами 2-4 кварталів 2011 року, оскільки в січні 2012 року ТОВ «Комерційний банк «Дельта» зменшив раніше нараховані, але не сплачені банківські комісії за договором кредитної лінії від 18.08.09 №ВКЛ-938/2 укладеного позивачем з ТОВ «Комерційний банк «Дельта» (Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк»). ТОВ «Брус Майстер» був задекларований дохід на суму банківських комісій раніше віднесених до складу витрат в розмірі 518 552,00 грн. Таким чином, при знятті зі складу витрат банківських відсотків та комісій за договором кредитної лінії від 18.08.09 №ВКЛ-938/2 мають бути зняті зі складу інших доходів (рядок 03 Декларації та рядок 01) за 1 квартал 2012 року та 1 півріччя 2012 року доходи в сумі 518552,00 грн.
Враховуючи наведене, а саме, те що визначення позивачу одного і того самого порушення вимог п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств", п. 150.1 ст.150. Податкового кодексу України Чернігівською МДПІ повторно є протиправним, а також те, що позивачем оскаржено податкові повідомлення-рішення, винесені за висновками акту перевірки від 03.09.2012 р. № 102/22/34090453, суд вважає, що висновки Чернігівської МДПІ про неправомірність віднесення до складу валових витрат підприємства за 1 квартал 2011 року на суму 800 000,00 грн., та до від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду в сумі 740758,00 грн. Крім того і Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» і Податковий кодекс України передбачають можливість віднесення таких сум до валових витрат і як наслідок до від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Всупереч наведеним вимогам відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірності прийнятих ним податкових повідомлень-рішень.
Враховуючи все вищевикладене, суд приходить до висновку, що ТОВ «Брус Майстер» правомірно на підставі вимог Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», Податкового кодексу України сформовано валові витрати та валові доходи за період 01.07.2010 року по 30.06.2012 року, та як наслідок правильно визначено об'єкт оподаткування, а тому податкові повідомлення-рішення Чернігівської МДПІ № 0000582340, № 0000572340, № 0000562340, № 0000552340 від 17.12.2012 року є протиправними та порушують права позивача, таким чином позовні вимоги про визнання їх протиправними та скасування підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Керуючись ст.160-163 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Позов задовольнити в повному обсязі.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Чернігівської міжрайонної державної податкової інспекції Державної податкової служби № 0000582340, № 0000572340, № 0000562340, № 0000552340 від 17.12.2012 року.
Стягнути з Державного бюджету України 2268 грн. 00 коп. судових витрат на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Брус-Майстер".
Постанова набирає законної сили та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, передбачені статтями 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
СуддяО.В. Кашпур
The court decision No. 30848294, Chernihiv District Administrative Court was adopted on 14.02.2013. The procedural form is Administrative, and the decision form is . On this page, you will find essential information about this court decision. We offer convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database covers the full range of information you need, allowing you to find useful information easily.
This decision relates to case No. 825/21/13-а. Companies, which are mentioned in the text of this judgment: