№ 30848270, 08.02.2013, Chernihiv District Administrative Court

Справа № 825/391/13-а

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2013 року м. Чернігів

Чернігівський окружний адміністративний суду складі:

головуючого судді Заяць О.В.,

при секретарі Музика С.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Деснянського відділу Державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції про визнання постанови незаконною та скасування, зобов'язання вчити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Деснянського відділу Державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції (надалі - Деснянський ВДВС), в якому просить: визнати незаконною та скасувати постанову Деснянського відділу Державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції про відкриття виконавчого провадження від 03.01.2013 року ВП №35864973, що відкрито на підставі постанови ВДАІ №130037 від 15.05.2010 року; зобов'язати Деснянський відділ державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції відмовити в відкритті виконавчого провадження за постановою ВДАІ №130037 від 15.05.2010 року.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що в постанові про відкриття виконавчого провадження від 03.01.2013 року ВП №35864973, яке відкрито на підставі постанови ВДАІ №130037 від 15.05.2010 року зазначено, що постанова ВДАІ №130037 від 15.05.2010 року вступила в законну силу (набрала чинності) 25.05.2010 року. Заява про примусове виконання подана 03.01.2013 року. Позивач вважає, що Деснянський ВДВС в порушення вимог чинного законодавства, виніс постанову про відкриття виконавчого провадження, за виконавчим документом строк пред'явлення до виконання якого закінчився.

Позивач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, надав через канцелярію суду клопотання про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та пояснив, що 03.01.2013 року на виконання до відділу надійшов виконавчий документ №130037 виданий 15.05.2010 року ВДАІ м.Чернігова про стягнення з ОСОБА_1 боргу на користь держави в розмірі 510 грн. Виконавчий документ на виконання надійшов з Центрального відділу для подальшого проведення виконавчих дій за місцем проживання боржника. Оскільки постанова №130037 відповідала усім вимогам ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження", виконавчий документ подано за місцем проживання боржника відповідно ст. 20 Закону України "Про виконавче провадження", то у державного виконавця були всі законні підстави для прийняття виконавчого документа до виконання та відкриття виконавчого провадження. Вважає, що підстави для скасування зазначеної постанови відсутні, а тому у задоволенні позовних вимог просить суд відмовити.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи документи, судом встановлено наступне.

03.01.2013 року на підставі постанови №130037, виданої ВДАІ м. Чернігова 15.05.2010 року, та керуючись статтями 17, 19, 20, 25 Закону України "Про виконавче провадження" державним виконавцем Деснянського ВДВС Масловською О.М. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження (а.с. 6). Згідно вказаної постанови підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь держави 510 грн.

Згідно частини 1 статті 11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Частиною 2 статті 11 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 19 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець відкриває виконавче провадження за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.

Виходячи із змісту вищевказаних положень Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець при вчиненні виконавчих дій здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Згідно статті 22 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання в такі строки: посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, - протягом трьох місяців; інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не передбачено законом. Строки, зазначені у частині першій цієї статті, встановлюються для: виконання судових рішень - з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а в разі якщо судове рішення підлягає негайному виконанню, - з наступного дня після його постановлення; виконання рішень комісій по трудових спорах - з дня видачі посвідчення на примусове виконання рішення; інших виконавчих документів з наступного дня після набрання ними юридичної сили, якщо інше не передбачено законом. Рішення про стягнення періодичних платежів (у справах про стягнення аліментів, про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, втратою годувальника тощо) можуть бути пред'явлені для виконання протягом усього періоду, на який присуджені платежі.

Відповідно до частини першої, другої та п'ятої статті 25 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до статті 26 вищезазначеного Закону державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі: пропуску встановленого строку пред'явлення документів до виконання; неподання виконавчого документа, зазначеного у статті 17 цього Закону, та неподання заяви про відкриття виконавчого провадження у випадках, передбачених цим Законом; якщо рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної (юридичної) сили, крім випадків, коли воно у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання; пред'явлення виконавчого документа до органу державної виконавчої служби не за місцем або не за підвідомчістю виконання рішення; якщо не закінчилася відстрочка виконання рішення, надана судом, яким постановлено рішення; невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим статтею 18 цього Закону; якщо виконавчий документ повернуто стягувачу за його заявою, крім виконавчих документів про стягнення аліментів та інших періодичних платежів; наявності інших передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження. Про відмову у відкритті виконавчого провадження державний виконавець виносить постанову протягом трьох робочих днів, а за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - не пізніше наступного робочого дня з дня надходження виконавчого документа і не пізніше наступного дня надсилає її заявникові разом з виконавчим документом. У разі відмови у відкритті виконавчого провадження на підставі пункту 6 частини першої цієї статті державний виконавець роз'яснює заявникові право на звернення до суду чи іншого органу (посадової особи), які видали виконавчий документ, щодо приведення його у відповідність з вимогами статті 18 цього Закону. Постанова державного виконавця про відмову у відкритті виконавчого провадження може бути оскаржена заявником у десятиденний строк з дня її надходження у порядку, встановленому цим Законом.

Судом встановлено, що постанова ВДАІ м. Чернігова №130037 від 15.05.2010 року набрала законної сили 25.05.2010 року. Тобто, трьохмісячний строк пред'явлення вказаної постанови до виконання закінчився ще в 2010 році.

Таким чином, суд приходить до висновку, що постанова про відкриття виконавчого провадження від 03.01.2013 року підлягає скасуванню.

Що стосується позовної вимоги про зобов'язання відповідача відмовити у відкритті виконавчого провадження за постановою ВДАІ №130037 від 15.05.2010 року, то вона не підлягає задоволенню, оскільки суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймаючи замість нього інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень.

Така позиція суду щодо неможливості суду підміняти собою органи владних повноважень, повністю узгоджується із позицією Верховного суду України, викладеною в постанові Пленуму №13 від 24.10.2008 року, згідно з яким, суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймаючи замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень та з позицією Європейського суду з прав людини, який неодноразово зазначав, що завдання суду при здійсненні його контрольної функції полягає не в тому, щоб підміняти органи влади держави, і суд не повинен підміняти думку національних органів будь-якою своєю думкою.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В той же час, згідно з частиною 2 статті 71 цього Кодексу в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За наведених обставин, позовні вимоги ОСОБА_1 до Деснянського відділу Державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції про визнання постанови незаконною та скасування, зобов'язання вчити певні дії підлягають задоволенню частково.

Керуючись статтями 122, 158 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Деснянського відділу Державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції - задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати постанову Деснянського відділу Державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції про відкриття виконавчого провадження від 03.01.2013 року ВП №35864973, що відкрито на підставі постанови ВДАІ №130037 від 15.05.2010 року.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, передбачені статтями 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

СуддяО.В. Заяць