№ 30833998, 11.03.2013, Zhytomyr District Administrative Court

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа № 2а-4387/09/0670

категорія 5.2

11 березня 2013 р. м. Житомир

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Чернової Г.В. ,

при секретарі - Лукач В.Ю,,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АВС-Віптранс"

до Житомирської митниці за участю прокурора Житомирської області про визнання недійсними податкових повідомлень форми "Р" № 7 від 01.04.2009 року та № 8 від 01.04.2009 року,-

встановив:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просить визнати недійсними податкові повідомлення форми "Р": № 7 від 01.04.2009 року про визначення суми податкового зобов'язання з ввізного мита у сумі 627619,10 грн. та № 8 від 01.04.2009 року про визначення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 2155546,03 грн.

В обґрунтування позову зазначає, що Житомирська митниця безпідставно визначила суму податкового зобов'язання ТОВ "АВС-Віптранс" та надіслала податкові повідомлення форми "Р" № 7 від 01.04.2009 року та № 7 від 01.04.2009 року. Крім того, на думку позивача, Житомирська митниця порушила порядок проведення перевірок фінансово-господарської діяльності підприємства, визначений законодавством. Вважає, що митним органом перевищено повноваження щодо проведення перевірки та винесення оскаржуваних повідомлень, чим порушено законні права ТОВ "АВС-Віптранс".

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі, з підстав викладених в позові та доповненнях до адміністративного позову ( том ІІ а.с. 6-17).

Представники Житомирської митниці в судовому засіданні просили відмовити в задоволенні позовних вимог, з підстав, викладених в письмових запереченнях ( том І а.с. 67-72). Зазначили, що Житомирська митниця діяла у спосіб, на підставі та у межах вимог чинного законодавства. Оскаржувані податкові повідомлення-рішення форми „Р" винесені у зв'язку з порушенням позивачем вимог митного та податкового законодавства, внаслідок чого встановлено заниження товариством податкового зобов'язання зі сплати ввізного мита та податку на додану вартість, сума якого була самостійно визначена контролюючим органом, відповідно до Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", чинному на час виникнення спірних правовідносин.

Прокурор Житомирської області в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні позовних вимог за їх безпідставністю та необґрунтованістю, підтримуючи при цьому позицію митного органу.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, думку прокурора, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що на підстав наказу Житомирської митниці від 19.02.2009 року № 56 проведено перевірку митної вартості, яка заявлялась при митному оформленні товару - "санітарно - технічні вироби" суб'єктом підприємницької діяльності ТОВ "АВС-Віптранс". За результатами перевірки складено акт від 20 березня 2009 року № 7/9/10100000/35795523. Зазначеною перевіркою встановлені порушення вимог статті 267 Митного кодексу України в частині не включення в повному обсязі митної вартості імпортованих товарів, що призвело до недобору митних платежів на загальну суму 1832140,26 грн., а саме: митного збору у розмірі 3363,51 грн., мита 418412,73 грн., ПДВ - у розмірі 1410364,02грн., які підлягають перерахуванню до Державного бюджету України.

На підставі виявлених порушень митним органом винесено податкові повідомлення форми „Р" №7 від 01.04.2009р. про визначення суми податкового зобов'язання з ввізного мита у сумі 627619,10 грн., в тому числі: за основним платежем 418412,73 грн. та 209206,37 грн. нарахованих штрафних санкцій, а також №8 від 01.04.2009 р. про визначення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 155546,03 грн., в тому числі за основним платежем 1410364,02 грн. та 70518,01 грн. за штрафними санкціями.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями, ТОВ "АВС-Віптранс" звернулося зі скаргою до Житомирської митниці, за результатами розгляду якої позивачу було відмовлено. В подальшому товариство звернулося до Державної митної служби України з повторною скаргою, в задоволенні якої також було відмовлено.

Як встановлено з матеріалів справи TOB „АВС-Віптранс" 01 квітня 2008 року уклало контракт № В 001/08 з фірмою Wikand International Corporation, відповідно до якого остання продає, а TOB „АВС-Віптранс" купує санітарно-технічні вироби на умовах СІР Житомир (Інкотермс 90). На виконання умов контракту між позивачем та фірмою Wikand International Corporation були укладені додаткові угоди до контракту, на підставі яких фірмою Wikand International Corporation були виписані та надані TOB „АВС-Віптранс" інвойси, а товариством в свою чергу оформлялись вантажні митні декларації із зазначенням митної вартості товару під час його митного оформлення.

Так, в період з 01.04.08 року по 31.12.08 року TOB „АВС-Віптранс", яке згідно облікової картки було зареєстровано в м. Житомир, по провулку Меблевому, буд.3-а, завезло з Республіки Болгарія на митну територію України та оформило по 65 ВМД в режимі "імпорт-40" "санітарно-технічні вироби". При цьому було задекларовано їх загальну митну вартість на суму 1 889054,12 грн. та сплачено відповідну суму податків і зборів.

З метою встановлення достовірності відомостей, задекларованих позивачем, зокрема щодо митної вартості імпортованих товарів, Житомирською митницею було здійснено запит до митних органів Республіки Болгарія щодо встановлення автентичності документів, поданих під час митного оформлення.

Відповідно до документів, наданих митними органами Республіки Болгарія, встановлено розбіжності між задекларованою митною вартістю імпортованих товарів та реальною ціною, що була виставлена для сплати законом, внаслідок чого виникли сумніви в правильності нарахованої позивачем митної вартості товарів та повноти сплати податків і зборів, які підлягають сплаті при імпорті товарів на митну територію України, а також встановлено факти подання митному органу як підстави для переміщення товару по 17 ВМД підроблених документів, що містять неправдиві дані щодо відправника, отримувача та вартості товарів.

Щодо правомірності здійснення митним органом перевірки митної вартості, яка заявлялась при митному оформленні товару - "санітарно - технічні вироби" суб'єктом підприємницької діяльності ТОВ "АВС - Віптранс" судом встановлено, що при цьому митниця діяла в межах чинного законодавства, з огляду на наступне.

Спірні правовідносини регулюються положеннями Митного кодексу України від 11.07.2002, № 92-IV в редакції, яка діяла на час їх виникнення, Законом України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.00 №2181 -ІІІ.

Так, ч.ч. 1,2 ст. 40 Митного кодексу України передбачено, що митному контролю підлягають усі товари і транспортні засоби, що переміщуються через митний кордон України. Митний контроль передбачає проведення митними органами мінімуму митних процедур, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи. Обсяг таких процедур та порядок їх застосування визначаються відповідно до цього Кодексу, інших нормативно-правових актів, а також міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку.

Відповідно до статті 41 Митного кодексу України однією з форм митного контролю є перевірка митними органами системи звітності та обліку товарів, що перемішуються через митний кордон України, а також своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, які відповідно до законів справляються при переміщенні товарів через митний кордон України.

Крім того, частиною 1 статті 69 Митного кодексу України встановлено, що незалежно від закінчення операцій митного контролю, оформлення та випуску товарів і транспортних засобів митний контроль за ними може здійснюватися, якщо є достатні підстави вважати, що мають місце порушення законодавства України чи міжнародного договору України, укладеного в установленому законом порядку, контроль за виконанням яких покладено законом на митні органи.

Згідно ч. 1 ст. 72 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається після подання митному органу митної декларації, а також усіх необхідних для здійснення митного контролю та оформлення документів, відомостей щодо товарів і транспортних засобів, які підлягають митному оформленню.

Разом з тим, у відповідності до ч. 1 ст. 265 Митного кодексу України митний орган здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів згідно з положеннями цього Кодексу. Такий контроль може здійснюватися в установленому порядку із застосуванням різних форм, у тому числі відповідно до статей 60 і 69 цього Кодексу, після закінчення операцій митного контролю, оформлення та пропуску через митний кордон України товарів і транспортних засобів. Порядок контролю правильності визначення митної вартості товарів після закінчення операції митного контролю, оформлення та пропуску через митний кордон України товарів і транспортних засобів та донарахування обов'язкових платежів визначається Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, основні вимоги до здійснення митними органами контролю за правильністю визначення митної вартості товарів визначені Постановою Кабінету Міністрів України від 09.04.2008р. № 339 "Про затвердження Порядку здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів" (далі - Порядок).

Відповідно до п. 3 Порядку контроль за правильністю визначення митної вартості товарів після закінчення операцій їх митного контролю, митного оформлення та пропуску через митний кордон України здійснюється митним органом відповідно до пункту 5 частини першої статті 41, статей 60 і 69 Митного кодексу України, зокрема, у разі:

1) виникнення обґрунтованого сумніву стосовно достовірності відомостей, що містяться в документах, поданих митному органу для здійснення митного контролю (на підставі письмового розпорядження керівника такого органу або особи, що його заміщує);

2) прийняття митним органом рішення про випуск товарів у вільний обіг згідно із статтею 264 Митного кодексу України на підставі відповідного звернення декларанта у разі виникнення потреби в уточненні заявленої митної вартості товарів, що декларуються;

3) надходження від митних органів іноземних держав інформації про непідтвердження автентичності документів, поданих митному органу України щодо товарів, митне оформлення яких завершено, та недостовірність відомостей, що в них містяться, а також запитів про надання інформації стосовно певних зовнішньоекономічних операцій, які здійснювалися за участю суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності - резидентів України;

Водночас п.4 цього ж Порядку передбачено, що контроль за правильністю визначення митної вартості товарів після завершення операцій їх митного контролю, митного оформлення та пропуску через митний кордон України здійснюється митним органом шляхом:

1) проведення перевірок, у тому числі невиїзних документальних, системи звітності та обліку товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України;

2) надсилання запитів до митних органів іноземних держав, державних органів, установ та організацій для:

встановлення автентичності документів, поданих митному органові України;

перевірки дотримання вимог статті 267 Митного кодексу України;

3) вжиття інших заходів, передбачених Митним кодексом України та іншими законами з питань митної справи.

Крім того, п.п.2.2.1 п. 2.2 ст. 2 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.00 №2181 -ІІІ передбачено, що контролюючі органи мають право здійснювати перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати стосовно тих податків і зборів (обов'язкових платежів), які віднесені до їх компетенції. Цим же Законом встановлено, що митні органи є контролюючими стосовно акцизного збору та податку на додану вартість (з урахуванням випад ків, коли законом обов'язок з їх стягнення або контролю покладається на по даткові органи), ввізного та вивізного мита, інших податків і зборів (обов'язкових платежів), які відповідно до законів справляються при ввезенні ( пересиланні ) товарів і предметів на митну територію України або вивезенні ( пересиланні ) товарів і предметів з митної території України.

Як зазначає Житомирська митниця, TOB „АВС-Віптранс" по місцю реєстрації в м. Житомир, по провулку Меблевому, буд.3-а, був відсутній, його місце знаходження відомо не було, здійснити документальну перевірку по місцю знаходження позивача, пред'явити керівнику підприємства посвідчення на право, проведення перевірки, внести відповідний запис до Журналу реєстрації перевірок та витребувати додаткову інформацію для підтвердження заявленої митної вартості товарів, не представилося можливим та в ході перевірки було встановлено, що дані, зазначені в обліковій картці ТОВ "АВС -Віптранс", зокрема, адреса підприємства, не відповідають дійсності.

Встановлені факти спростовують твердження позивача, зокрема, щодо неповідомлення про проведення Житомирською митницею перевірки фінансово-господарської діяльності товариства та не направлення на адресу товариства запиту про надання необхідних документів, що призвело до порушення прав товариства.

Враховуючи встановлені обставини справи, вбачається, що Житомирською митницею було проведено лише перевірку правильності визначення митної вартості товарів - "санітарно-технічні вироби" шляхом перевірки відомостей, заявлених у деклараціях, з врахуванням відомостей, отриманих від митних органів Болгарії, про що зазначено в акті перевірки від 20.03.2009р №7/9/10100000/35795523. Як було зазначено вище, можливість такої перевірки передбачена Постановою Кабінету Міністрів и від 09.04.2008р. № 339 "Про затвердження Порядку здійснення контролю ильністю визначення митної вартості товарів".

Таким чином, будь-яких порушень чинного законодавства під час здійснення перевірки митним органом товариства з обмеженою відповідальністю „АВС-Віптранс" в частині правильності задекларованої ним митної вартості товарів митницею допущено не було.

Що стосується правомірності винесених Житомирською митницею оскаржуваних податкових повідомлень форми "Р", то судом встановлено наступне:

На виконання вимог п.4 вище зазначеного Порядку № 339 та з метою перевірки дотримання вимог статті 267 Митного кодексу України, Державна митна служба України звернулась із запитом до митних органів Республіки Болгарія.

З відповіді Центрального таможенного управління Республіки Болгарія вбачається, що отримувачем товару по Carnet TIR №№ MX 58118661, DX 58788878, DX 58110562, XZ58114212, RX 58116584, XW 58114027, VX58119331, RX58755501, XH 58147510, YX 58119355, XF 58146759, SX58119307, XX58755733, XH58750271, XK58750272, AX 58769166 та UX 58774316 є "Мандарин" 2004 (Україна).

При цьому, на адресу митниці направлено завірені належним чином документи на 76 арк., в тому числі книжка МДП Carnet TIR, СМR та інвойси. Звідси слідує, що митним органом Республіки Болгарія надані документи, які фактично видавалися під зазначеними номерами та містять достовірну інформацію.

Порівнюючи аналогічні документи, які надавалися до митного оформлення ТОВ „АВС-Віптранс" з документами, наданими митним органом іноземної держави, встановлено, що номери вищезазначених документів, товар та країна відправлення співпадають, проте зазначена ціна в інвойсах значно нижча, що призвело до недобору митних платежів по 65 задекларованих ВМД на загальну суму 1832140,26 грн.

Таким чином, відповідачем в ході проведеної перевірки, з урахуванням документів, отриманих від митних органів Болгарії, було встановлено порушення вимог статті 267 Митного кодексу України в частині не включення в повному обсязі митної вартості імпортованих товарів, визначено митну вартість імпортованого позивачем товару, та відповідно розраховано розмір мита та податку на додану вартість, що мали бути сплачені позивачем.

Стаття 267 Митного кодексу Ураїни передбачає один з метод визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Так, відповідно до зазначенної статті, митною вартістю за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, є вартість операції, тобто ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби відповідно до частини другої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або які повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів на користь продавця та/або на користь продавця через третіх осіб, та/або на пов'язаних з продавцем осіб. Такі платежі можуть бути здійснені прямо або опосередковано шляхом переказу грошей, акредитиву, інкасування або за допомогою інших розрахунків (вексель, передача цінних документів тощо). Термін "ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті" стосується тільки ціни оцінюваних товарів. Дивіденди або інші платежі покупця на користь продавця, не пов'язані з оцінюваними товарами, не є частиною митної вартості. Додавання до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, згідно з цією статтею робляться лише на основі об'єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню.

Водночас, згідно підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" передбачено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі, зокрема, якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.

Разом з тим, відповідно до п.6.1 ст. 6 зазначеного Закону, у разі, коли сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом відповідно до статті 4 цього Закону, такий контролюючий орган надсилає платнику податків податкове повідомлення, в якому зазначаються підстава для такого нарахування, посилання на норму податкового закону, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок податкових зобов'язань, сума податку чи збору (обов'язкового платежу ), належного до сплати, та штрафних санкцій за їх наявності, граничні строки їх погашення, а також попередження про наслідки їх несплати в установлений строк та граничні строки, передбачені законом для оскарження нарахованого податкового зобов'язання ( штрафних санкцій за їх наявності).

Тобто, митниця, як контролюючий орган, вправі надсилати платникам податків податкові повідомлення для узгодження. Порядок підготовки та направлення митними органами податкових повідомлень плат никам податків та Порядок дій митних органів при несвоєчасному погашенні платниками податків податкових зобов'язань врегульовано наказом Державної митної служби України від 11 травня 2006 року N370, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 травня 2006 р. за N 613/12487.

Враховуючи вищевказані положення чинного законодавства, митницею були підготовлені та направлені позивачу податкові повідомлення форми „Р" №7 від 01.04.2009 р. про визначення суми податкового зобов'язання з ввізного мита у сумі 627 619,10 грн., у тому числі 209206,37 грн. нарахованих штрафних санкцій, та №8 від 01.04.2009 р. про визначення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 2 155 546, 03 грн., з врахуванням 705182,01 грн. штрафних санкцій .

Таким чином, в результаті заниження митної вартості товарів у TOB „ABC - Віптранс" виникло податкове зобов'язання по сплаті ввізного мита та податку на додану вартість, сума якого відповідно до Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" була правомірно визначена Житомирською митницею, як контролюючим органом, в оскаржуваних податкових повідомленнях форми "Р".

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що доводи позивача не знайшли свого підтвердження, а оскаржувані податкові повідомлення прийняті відповідачем на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України, а тому відмовляє в задоволенні позовних вимог.

Керуючись Митним кодексом України, Законом України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", ст.ст. 71,86, 158-163, 186, 254 КАС України, -

постановив:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "АВС-Віптранс" до Житомирської митниці про визнання недійсними податкових повідомлень форми "Р" № 7 від 01.04.2009 року про визначення суми податкового зобов'язання з ввізного мита у сумі 627619,10 грн. та № 8 від 01.04.2009 року про визначення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 2155546,03 грн. відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення.

У разі застосування судом ч.3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддя Г.В. Чернова

Повний текст постанови виготовлено: 15 березня 2013 р.