Court ruling № 30814062, 05.04.2013, Lviv Regional Court of Appeal

Справа № 1/1301/11/12 Головуючий у 1 інстанції: Слиш А.Т.

Провадження № 11/783/149/13 Доповідач : Грищук В. О.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Апеляційного суду Львівської області у складі:

головуючого судді Грищука В.О.,

суддів Гаврилова В.М., Пешкова М.І.,

при секретарі Сеньків

за участю прокурора Ковальчука Т.О.,

захисників ОСОБА_1, ОСОБА_2,

засудженого ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні 05 квітня 2013 року у місті Львові апеляції прокурора, який приймав участь в суді першої інстанції Пилипіва В.М., на вирок Бориславського міського суду Львівської області від 9 листопада 2012 року, -

встановила:

цим вироком:

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженця м. Борислава Львівської області, жителя АДРЕСА_1,

раніше не судимого,

визнано винним та засуджено за ч.2 ст.296 КК України на 2 роки 3 місяці позбавлення волі.

За ч.2 ст.121 КК України ОСОБА_5 виправдано за недоведеністю його участі у вчиненні даного злочину.

Відповідно до вимог ст.455 КПК України, зараховано засудженому у строк відбування покарання час тримання під вартою на території іноземної держави, а також час його етапування, а саме з 3 травня 2009 року до 25жовтня 2009 року та з 14 травня 2011 року до 1 червня 2011 року, а також термін перебування під вартою з 2 червня 2011 року та визначено, що на час постановлення вироку засуджений ОСОБА_5 відбув 1 рік 11 місяців і 19 днів призначеного судом покарання.

Запобіжний захід ОСОБА_5 залишено попередній - взяття під варту.

Стягнуто із ОСОБА_5 в користь держави витрати на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_6 у розмірі 520 грн. 90 коп., та ОСОБА_7 520 грн. 90 коп., всього 1041 грн. 80 коп.

Стягнуто із ОСОБА_5 на користь військової частини 3066, р/р 31252272210742, КПКВ 1003020, ККДБ 25010100 ЗКПО 08803558 МФО 821018 ГУ ДКУ у Київській області судові витрати, що складаються з вартості на проведення екстрадиції у розмірі 17 548 грн. 42 коп.

Згідно вироку суду, ОСОБА_5, 15 лютого 2002 року, близько 3 години, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись у приміщенні коридору кафе «Вернісаж» за адресою: м. Борислав, вул. Коваліва 46, в групі осіб з ОСОБА_8, засудженим вироком Бориславського міського суду Львівської області від 12 грудня 2006 року за ст.296 ч.2 КК України, ОСОБА_9 та двома невстановленими слідством особами, матеріали відносно яких виділені в окреме провадження, діючи умисно, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства та проявляючи особливу зухвалість, наніс потерпілому ОСОБА_7 тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми у вигляді забою головного мозку легкого ступеня, поверхневої рани в тім'яній ділянці голови справа, садна в правій скроневій ділянці, на спині носа, на зовнішній поверхні лівого гомілково-ступневого суглобу, на внутрішній поверхні правого гомілко-ступеневого суглобу, на спинкових поверхнях обох китиць, спинці на чолі, в ділянці правої очниці, на лівій вушній раковині, на передній поверхні грудної клітки справа, крововиливи на оликовій верхньої губі, крововиливи під конюктиву правого очного яблука, які згідно висновку судово-медичної експертизи №156 від 18 лютого 2002 року відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що викликали короткочасний розлад здоров'я, а також потерпілому ОСОБА_6 тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми у вигляді забою головного ступеня, садна в ділянці носа, лобовій ділянці, в волосистої частини голови, на лівій вушній раковині, забій зовнішнього носа, які згідно висновку судово-медичної експертизи №155 від 18 лютого 2002 року відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що викликали короткочасний розлад здоров'я.

На вирок суду прокурор подав апеляцію, в якій просить такий скасувати у зв'язку з невідповідністю покарання, призначеного судом, ступеню тяжкості злочину та особі засудженого, постановивши новий вирок, яким ОСОБА_5 призначити покарання за ч.2 ст.121 КК України - 10 років позбавлення волі, за ч.2 ст.296 КК України - 3 роки позбавлення волі. На підставі ст.70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим визначити остаточне покарання - 10 років позбавлення волі.

В мотивах зазначає, що вказаний вирок суду підлягає скасуванню у зв'язку з однобічністю судового слідства, у зв'язку з невідповідністю покарання, призначеного судом, ступеню тяжкості злочину та особі засудженого, що перешкодило суду повно та всебічно розглянути справу і постановити законний, обґрунтований і справедливий вирок.

Хоча в судовому засіданні ОСОБА_5 свою вину по обвинуваченню за ч.2 ст.121 КК України не визнав та повністю заперечив факт завдання умисного тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілого ОСОБА_10, його вина у вчиненні вказаного злочину повністю доводиться зібраними по справі доказами, а саме: показами свідка ОСОБА_11, протоколом ставки віч-на-віч між ОСОБА_12 та ОСОБА_9, протоколом відтворення обстановки і обставин події ОСОБА_12, протоколом відтворення обстановки і обставин події з ОСОБА_6, протоколом відтворення обстановки і обставин події з участю обвинуваченого ОСОБА_5

Крім того, при постановлені даного вироку суд не врахував те, що ОСОБА_5, вчиняючи дані злочини, один з яких за ч.2 ст.121 КК України, перебував у стані алкогольного сп'яніння.

Таким чином, вирок Бориславського міського суду від 09.11.2012 року відносно ОСОБА_13 в частині його засудження за ч.1 ст.121 , ч.2 ст.296 КК України, необхідно скасувати через невідповідність призначеного покарання, тяжкості злочину та особі засудженого.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора Ковальчука Т.О. про задоволення апеляції прокурора, пояснення засудженого ОСОБА_13, виступи захисників ОСОБА_1, ОСОБА_2 на заперечення апеляції, провівши судове слідство у визначеному об'ємі, обговоривши доводи апеляції та вивчивши матеріали кримінальної справи, колегія суддів вважає, що апеляція до задоволення не підлягає.

Висновок суду про доведеність винності ОСОБА_14 у вчиненні зазначених у вироку злочинних дій відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується зібраними та перевіреними в судовому засіданні доказами і є обґрунтованим.

Доведеність винності та правильність кваліфікації дій засудженого ОСОБА_14 за ч.2 ст.296 КК України, не оспорюється.

Щодо висновку суду про недоведеність участі ОСОБА_14 у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст.121 КК України, то він відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується зібраними та перевіреними в судовому засіданні доказами і є обґрунтованим.

На досудовому слідстві, в суді першої інстанції та в апеляційному суді ОСОБА_5 заперечив свою причетність до вчинення злочину передбаченого ч.2 ст.121 КК України, пояснивши, що в ніч з 14 на 15 лютого 2002 року, конфлікту з ОСОБА_10 не мав, та не наносив йому тілесних ушкоджень.

Місцевий суд, проаналізувавши всі зібрані по справі докази в частині обвинувачення ОСОБА_5 за ч.2 ст.121 КК України, дійшов обґрунтованого висновку, що вони викликають сумнів у винуватості підсудного, а сукупність зібраних доказів не дозволяє їх спростувати та зробити беззаперечний висновок про доведеність у вчиненні даного злочину ОСОБА_5 в групі осіб з особою справа відносно якого виділена в окреме провадження.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що крім показань свідка ОСОБА_12, яка на досудовому слідстві неодноразово змінювала свої покази з приводу обставин, що ОСОБА_10 тілесні ушкодження наносили саме ОСОБА_5 та ОСОБА_9 справа відносно якого виділена в окреме провадження, а в суді дані обставини категорично заперечила, будь-яких фактичних даних, на підставі яких можна зробити висновок про винуватість ОСОБА_5 у вчиненні даного злочину, судовим слідством не здобуто.

Колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду, що досудовим слідством не здобуто доказів, які б підтверджували про винуватість ОСОБА_5 у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст.121 КК України.

Крім того, на підставі аналогічних доказів по справі по цьому ж епізоду, вироком Бориславського міського суду Львівської області від 12.05.2004 року (т.2 а.с.279-283) ОСОБА_8 за ч.2 ст.121 КК України засуджено до 8 років позбавлення волі. Ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 12.10.2004 року вказаний вирок залишено без змін, апеляції ОСОБА_8 та його захисника без задоволення. Ухвалою Верховного Суду України від 11.04.2006 року (т.2 а.с.293-294) вирок Бориславського міського суду Львівської області від 12.05.2004 року та ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 12.10.2004 року щодо ОСОБА_8 скасовано. При цьому в ухвалі Верховного Суду України зазначено, що суд не дав належної оцінки показанням засудженого, потерпілих та свідків, не з'ясував причин істотних суперечностей, які містяться в цих доказах.

Внаслідок постановою ст. слідчого СВ Бориславського МВ ГУ МВС України у Львівській області від 7.06.2007 року (т.2 а.с.313) кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_8 за ч.2 ст.121 КК України закрито, в зв'язку з відсутністю в його діях складу злочину передаченого ч.2 ст.121 КК України.

На підставі аналізу всіх зібраних у справі доказів, яким дана належна оцінка відповідно до вимог ст. 67 КПК України, місцевий суд дійшов обґрунтованого висновку про відсутність доказів, які б підтверджували про винуватість ОСОБА_5 у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст.121 КК України.

Як видно із протоколу судового засідання, суд дослідив у справі всі ті обставини, які могли мати значення для прийняття рішення у справі, а тому доводи апеляцій про неповноту та однобічність судового слідства, що не дано оцінки показам свідків є необґрунтованими. Також необґрунтованими є і покликання в апеляції на невідповідність висновків суду, викладених у вироку, фактичним обставинам справи.

При розгляді справи в апеляційному порядку не виявлено допущених істотних порушень кримінально-процесуального чи неправильного застосування кримінального закону, які тягнули б за собою скасування вироку про що порушується питання в апеляції прокурора.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 362, 366 КПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Вирок Бориславського міського суду Львівської області від 9 листопада 2012 року відносно ОСОБА_5 залишити без зміни, а апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції Пилипіва В.М. - без задоволення.

Судді:

Грищук В.О. Гаврилов В.М. Пешков М.І.