№ 307643, 30.11.2006, Commercial Court of Sumy Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.11.06

Справа №АС 9/634-06.

За позовом: Управління Пенсійного фонду України в Зарічному районі м.Суми

До відповідача: Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Суми

Про зобов’язання вчинити дії

Суддя ЛУЩИК М.С.

За участю секретаря с/засідання Ю.А.Сітайло

Представники

Від позивача: Супрунов І.Ю.

Від відповідача: Похилько Л.В., доручення від 11.10.06р.

Представники сторін заявили клопотання про недоцільність здійснення фіксації судового процесу технічними засобами, тому відповідно до Розділу VІІ “Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України, хід судового засідання фіксується у протоколі судового засідання.

Суть спору: Позивач просить зобов’язати відповідача вчинити дії по підписанню Акта щомісячної звірки витрат особових справ потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв’язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за липень 2006 р. на суму 178 грн. 28 коп.; визнати суму за Актами такою, що підлягає відшкодуванню.

Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначає, що вимоги позивача щодо відшкодування витрат, пов’язаних з виплатою пенсій по інвалідності особам, які переїхали в Україну та підписання акту щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих є безпідставними, оскільки національне законодавство України не покладає на Фонд обов’язок одночасно здійснювати виплати потерпілим, які виїхали за межі України та потерпілим, які отримали ушкодження здоров’я за її межами і переїхали на постійне місце проживання в Україну.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, дослідивши наявні докази по справі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню повністю, виходячи з наступного:

Статтею 21 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (далі - Закон) передбачено, що Фонд соціального страхування від нещасних випадків (далі - Фонд) фінансує пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсію у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку.

Відповідно до статті 3 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасників Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992р. усі витрати, пов'язані із здійсненням пенсійного забезпечення за цією Угодою несе держава, що надає це пенсійне забезпечення.

Пунктом 5 частини першої статті 24 Закону передбачено, що Фонд зобов'язаний співпрацювати з фондами з інших видів соціального страхування у фінансуванні заходів, пов'язаних з матеріальним забезпеченням та наданням соціальних послуг застрахованим, у кожному конкретному випадку спільно приймаючи рішення щодо того, хто з них братиме участь у фінансуванні цих заходів.

Якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.

Згідно з частиною першою статті 1 Закону України "Про пенсійне забезпечення" громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Стаття 5 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасників Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992р передбачає, що вона поширюється на всі види пенсійного забезпечення громадян, які встановлені законодавством держав - учасниць. Головним органом у системі центральних органів виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики, зокрема у сфері соціального захисту населення, соціального страхування є Міністерство праці та соціальної політики України, яке згідно з п. п. 3, 36, п. 4 Положення про Міністерство праці та соціальної політики України, затвердженого Указом Президента України від 30.08.2000р. № 1035/2000 проводить інформаційно-роз'яснювальну, консультаційну роботу з питань, що входять до його компетенції.

Листом Міністерства праці та соціальної політики від 13.06.2003р. № 03-3/3240-020-11 було надано роз'яснення, що витрати Пенсійного фонду з виплати пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв’язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання громадянам, каліцтво яким заподіяно на підприємствах, розташованих на території країн Співдружності Незалежних Держав, повинні відшкодовуватись Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання України.

27 червня 1989 року Зайченку Вадиму Борисовичу була призначена пенсія по втраті годувальника, що помер внаслідок нещасного випадку на виробництві, яка виплачується позивачем по теперішній час та відшкодовувалась Фондом по червень 2006 року включно.

За липень та серпень 2006р. відповідач відмовився підписати Акти на суму 178 грн. 28 коп., про що свідчать протоколи розбіжностей до Актів, посилаючись, на те, що не розроблений механізм узгодження витрат, пов'язаних з виплатою пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві на території країн колишнього СРСР.

Відповідно до Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України та правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 03.03.2003р. № 5-4 та від 04.03.2003р. № 4 органи Пенсійного фонду щомісяця, до 10 числа місяця, наступного за звітним, разом з відділенням виконавчої дирекції Фонду складають Акт щомісячної звірки витрат особових справ потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв’язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, в якому визначають загальну суму витрат. На підставі Акту узгоджується Довідка про відшкодування, згідно з якою на централізованому рівні до 25 числа місяця, наступного за звітним, Фонд перераховує відповідні кошти Пенсійному фонду.

На підставі вищевикладеного, суд вважає заперечення відповідача необґрунтованими, а вимоги позивача правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративний позов задовольнити повністю.

2.Відділенню виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Суми (40024, м. Суми, вул. Даргомижського, 6; код 24014389) вчинити дії по підписанню Акту щомісячної звірки витрат особових справ потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за липень, серпень 2006р. на суму 178 грн. 28 коп.

3. Визнати суму за Актами такою, що підлягає відшкодуванню.

4. Роз’яснити сторонам, що Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного господарського суду. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

4. Згідно ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не буде подана в строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання, апеляційної скарги постанова, якщо її не було скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

СУДДЯ М.С.ЛУЩИК.

Повний текст постанови підписано 05 грудня 2006 року