Decision № 30756592, 17.04.2013, Commercial Court of Dnipropetrovsk Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11.04.13р. Справа № 904/1779/13-гЗа позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АІС АЗЧ Маркет", м. Київ

до Публічного акціонерного товариства "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат", м. Марганець Дніпропетровської області

про стягнення 137 400 грн. 08 коп.

Суддя Рудь І.А.

Представники:

від позивача: Ковалик В.В., довір. від 02.01.13р.;

від відповідача: Кот М.І., довір. № 30/1127 від 22.10.12р.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АІС АЗЧ Маркет" звернулося до господарського суду з позовом, у якому просить стягнути з Публічного акціонерного товариства "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат" заборгованість за поставлений товар у розмірі 137 400 грн. 08 коп., з яких: 127 079 грн. 95 коп. - основний борг, 1 681 грн. 63 коп. - 3% річних, 8 385 грн. 19 коп. - пеня, 254 грн. 03 коп. - інфляційні втрати.

Позовні вимоги обґрунтовує порушенням відповідачем своїх зобов'язань за договором поставки № 306 від 18.05.2012р.

Відповідач позовні вимоги не визнав, у відзиві на позов зазначив, що в порушення п. 3.4 Договору позивач разом з товаром не передав відповідачу оригінал рахунку-фактури, у зв'язку із чим, відповідно до умов 4.7 Договору, строк оплати поставленого товару не настав. Просив в позові відмовити.

Відповідно до ст. 77 ГПК України, у судовому засіданні оголошувалися перерви з 26.03.13р. по 04.04.13р., з 04.04.13р. по 11.04.13р.

В порядку ст. 85 ГПК України, у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

встановив:

18.05.12р. між позивачем (постачальник) та відповідачем (покупець) укладено договір поставки № 306 (надалі - Договір), відповідно до умов якого, в редакції протоколу узгодження розбіжностей, постачальник зобов'язався передати у власність покупця товар, повне найменування якого, марка, вид, сорт, вказується в специфікаціях (додатках) до Договору, які є його невід'ємною частиною, а покупець зобов'язався прийняти вказаний товар в порядку і на умовах, передбаченим даним договором (п. 1.1 Договору).

Відповідно до п. 3.4 Договору разом с товаром, але не пізніше дати поставки товару постачальник надає покупцеві наступні документи, складені на українській мові: рахунок-фактура (оригінал); видаткова накладна (оригінал); товарно-транспортна накладна (у разі поставки товару автомобільним транспортом постачальника, оригінал); залізнична накладна (у разі поставки товару залізничним транспортом, оригінал); сертифікат якості виробника товару тощо.

Порядок оплати та форма розрахунків вказуються сторонами в Специфікаціях (додатках) до цього Договору (п. 4.6 Договору).

У випадку, якщо сторони, у порядку, визначеному п. 4.6 Договору, встановили термін оплати - після моменту поставки, покупець проводить оплату за товар після надання постачальником документів, зазначених в п.п. 3.4, 3.9 Договору. При простроченні надання документів, зазначених в п.п. 3.4, 3.9 Договору, термін оплати збільшується на термін прострочення надання документів (п. 4.7 Договору).

На виконання умов Договору позивач 20.07.12р. поставив покупцю товар належної якості, узгоджений сторонами в Специфікаціях № 1 та № 2 від 18.05.12р. до Договору, на загальну суму 127 079 грн. 95 коп., який був прийнятий відповідачем, що підтверджується видатковою накладною № Днп-002206 від 20.07.2012р.

Згідно п. 4 Специфікацій, сторони узгодили, що розрахунок за поставлену продукцію здійснюється протягом 25 банківських днів з моменту передачі права власності на товар покупцю на підставі рахунку, накладної та податкової накладної, оформленої згідно до ст. ст. 187, 201 Податкового кодексу України.

Відповідач в порушення умов Договору свої зобов'язання по повній та своєчасній оплаті вартості поставленої продукції не здійснив, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість в розмірі вартості поставленого товару в сумі 127 079 грн. 95 коп.

Позивач неодноразово звертався до відповідача із листами та претензіями про сплату вказаної заборгованості (лист. № 2708 від 27.08.12р., претензія № 2808 від 28.08.12р., претензія № 1112 від 11.12.12р.), які залишені відповідачем без задоволення.

Із посиланням на положення ст. 625 Цивільного кодексу України, позивач нарахував додатково до суми основного боргу та вимагає стягнути з відповідача суму 1 681 грн. 63 коп. 3 % річних за період з 23.08.12р. по 30.01.13р. та інфляційні втрати в розмірі 254 грн. 03 коп. за вказаний період.

Відповідно до п. 9.6 Договору, у випадку порушення покупцем строку оплати товару, передбаченого п. 4.6 Договору, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості, що підлягає сплаті за кожен день прострочення.

На підставі п. 9.6 Договору позивач нарахував додатково до суми основного боргу та вимагає стягнути з відповідача пеню в розмірі 8 385 грн. 19 коп. за період з 23.08.12р. по 30.01.13р.

Заборгованість відповідача підтверджується: Договором з додатками, копіями видаткової накладної, рахунку-фактури тощо.

На час розгляду справи доказів погашення заборгованості відповідача перед позивачем не надано.

Дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відносини, що виникли між сторонами по справі на підставі Договору поставки товару, є господарськими зобов'язаннями, тому, згідно положень ст.ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

У відповідності до ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона -постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно до приписів ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, цивільні та господарські зобов'язання мають бути виконані належним чином і у встановлений договором строк, а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, крім випадків, передбачених законом.

В силу положень ст.ст. 9, 16, 549-551, 611, 625 Цивільного кодексу України та ст.ст. 20, 216-220 та 230-232 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку передбачених Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими законами і договором, а держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов'язку в натурі, стягнення збитків та застосування штрафних санкцій.

Господарський суд не знаходить підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача 3% річних в сумі 1 681 грн. 63 коп., 8 385 грн. 19 коп. пені та 254 грн. 03 коп. інфляційних втрат, з огляду на наступне.

Як зазначалося, за умовами п. 4.7 Договору, у випадку, якщо сторони, у порядку, визначеному п. 4.6 Договору, встановили термін оплати - після моменту поставки, покупець проводить оплату за товар після надання постачальником документів, зазначених в п.п. 3.4, 3.9 Договору. При простроченні надання документів, зазначених в п.п. 3.4, 3.9 Договору, термін оплати збільшується на термін прострочення надання документів.

Як встановлено судом, в матеріалах справи наявні копії чеку „Укрпошти", опису вкладення від 19.01.13р. та поштового повідомлення, згідно із якими відповідач отримав оригінал рахунку-фактури № Днп-007773 від 20.07.12р. лише 28.01.13р.

Таким чином, строк оплати за отриманий товар, з урахуванням умов Специфікацій № 1, № 2 від 18.05.12р.. настав 05.03.2013р.

За наведених обставин, у позивача відсутні підстави для нарахування відповідачу 3% річних, інфляційних втрат та пені за прострочення оплати поставленого товару, у зв'язку із чим вимога ТОВ „АІС АЗЧ Маркет" щодо стягнення з відповідача 3% річних в сумі 1 681 грн. 63 коп., 8 385 грн. 19 коп. пені та 254 грн. 03 коп. інфляційних втрат задоволенню не підлягає.

Одночасно, в матеріалах справи наявні докази на підтвердження поставки позивачем товару та прийняття його повноважним представником відповідача, про що свідчить видаткова накладна № Днп-002206 від 20.07.12р. (а.с. 21), факт отримання товару відповідачем не заперечується, у зв'язку із чим вимога позивача про стягнення з відповідача вартості поставленого товару в сумі 127 079 грн. 95 коп. обґрунтована, підтверджена належними доказами та підлягає задоволенню.

Відповідно ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 4, 32, 33, 36, 43, 45, 49, 75, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат" (53400, Дніпропетровська область, м. Марганець, вул. Радянська, 62, код ЄДРПОУ 00190911) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АІС АЗЧ Маркет" (04073, м. Київ, пров. Балтійський, 20, код ЄДРПОУ 33100549) 127 079 грн. 95 коп. (сто двадцять сім тисяч сімдесят дев'ять грн. 95 коп.) основного боргу, 2 541 грн. 60 коп. (дві тисячі п'ятсот сорок одну грн. 60 коп.) витрат по сплаті судового збору.

В решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя І.А. Рудь Повне рішення складено -15.04.13р.