№ 30729985, 17.04.2013, Chernihiv District Administrative Court

Справа № 825/1081/13-а

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2013 року м. Чернігів

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Лобана Д.В.,

при секретарі Романенко Л.Л.,

за участю представників сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Державного підприємства «Чернігівський військовий лісгосп» до Чернігівської міжрайонної державної податкової інспекції Чернігівської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Державне підприємство «Чернігівський військовий лісгосп» (далі - ДП «Чернігівський військовий лісгосп») звернулось до суду з адміністративним позовом про визнання протиправними та скасування повідомлення - рішення Чернігівської міжрайонної державної податкової інспекції Чернігівської області Державної податкової служби (далі - Чернігівська МДПІ) № 0000072200 від 14.03.2013 в частині податкового зобов'язання на суму 269487,72 грн, в тому числі за основним платежем 234491,81 грн, за штрафними санкціями 34995,91 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем, на думку позивача, були порушені вимоги Податкового кодексу України, у зв'язку з чим податковий орган під час перевірки дійшов необґрунтованих висновків, які покладені в основу податкових повідомлень-рішень. Зокрема, висновки про порушення позивачем цивільного та податкового законодавства не обґрунтовані посиланням на конкретні обставини фінансово - господарської діяльності, на первинні документи, зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку. Відповідачем було проведена документальна планова виїзна перевірка ДП «Чернігівський військовий лісгосп» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2009 по 30.09.2012, про що складено акт від № 18/22/24967505 від 29.01.2012 про встановлення порушень, на підставі якого винесено податкове повідомлення - рішення № 0000072200 від 14.03.2013, яким ДП «Чернігівський військовий лісгосп» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств і організацій в сумі 320115,31 грн, в тому числі за основним платежем в сумі 275618,00 грн, за штрафними санкціями - 44497,31 грн. В період з 01.10.2009 по 30.09.2012 ДП «Чернігівський військовий лісгосп» для виконання лісозаготівельних робіт залучало фізичних осіб по договорах підряду, відповідно ст. 837 ЦК України та враховуючи той факт, що для здійснення лісозаготівельних робіт передбачених Проектом ведення лісового господарства ДП Чернігівський військовий лісгосп на 2009 -2019 роки на підприємстві не вистачало штатних робітників (лісорубів). Вказані роботи за висновком відповідача, відповідно до норм часу технологічного процесу, правил охорони праці для працівників лісового господарства та лісової промисловості, не може та немає права виконати одна людина. При складанні договору не враховані вимоги до норм часу та технологічного процесу лісоготівельних робіт. Відповідно до ЦК України зміст правочину не може суперечити актам цивільного законодавства, в зв'язку з чим, на думку відповідача, дані правочини є недійсними. Як наслідок, ДП «Чернігівський військовий лісгосп», відповідно до п. 2.4 положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерством Фінансів України від 24.05.95 № 88, не повинно було приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам. Договори укладені ДП «Чернігівський військовий лісгосп» безпідставно включено до складу витрат вартість робіт по заготівлі деревини позаштатними фізичними особами, внаслідок чого було допущено заниження податку на прибуток.

За основу для прийняття висновків про відсутність факту реального виконання договорів відповідач посилається на порушення «Єдиних норм виробітки та розцінки на лісозаготівельні роботи», затверджених постановою Державного Комітету СРСР по праці і соціальним питанням та секретаріатом ВЦСПС від 24.11.1980 № 346/20-20. Галузевою угодою між державним комітетом лісового господарства України і профспілкою працівників лісового господарства України на 2010 - 2012 роки, зареєстрованою в міністерстві праці та соціальної політики від 29.03.2010 № 3138/0/14-10/18, передбачено перелік діючих збірників норм виробітку, часу, обслуговування, які пропонуються для застосування, але норма на яку посилається відповідач є скасованою (дія цієї норми встановлена до 1994 року). Відповідно до вищевказаної галузевої угоди в період з 01.10.2009 по 30.09.2012 діючими є Норми виробітку, часу та витрат палива на виконання лісозаготівельних робіт К., 2007, затверджені Наказом Державного комітету лісового господарства України № 809 від 28.12.2007 та на виконання п 3.1 Рекомендацій щодо нормування праці в галузях народного господарства затверджених постановою Міністерства праці України № 2 від 19.05.1995 на ДП «Чернігівський військовий лісгосп» наказом по підприємству № 138-К від 02.06.2008 введені в дію Норми виробітку, часу та витрат палива на виконання лісозаготівельних робіт, К., 2007, зокрема, які передбачають виконання лісосічних робіт при застосуванні гідроклина (складом ланки - вальник 6 розряду). Саме викладені вище норми не порушуючи технологічного процесу лісозаготівельних робіт та Правил охорони праці для працівників лісового господарства та лісової промисловості (зокрема п. 15.3.13) передбачають одиночне звалювання дерев (без допомоги помічника вальника). При цьому, визначено наступну норму: при запасі більше 300 м куб на 1 га та середньому об'ємі хлиста 0,75 куб. м може за один день звалювати з одночасним зрізуванням гілок та сучків до 97 куб. м, яка і застосовувалась позивачем при проведенні нарахування витрат цих осіб. Також, відповідач у своїх висновках про відсутність факту реального настання наслідків за правочинами посилається на порушення позивачем «Правил охорони праці для працівників лісового господарства», а саме під час виконання підрядниками роботи, адже особи, з якими укладалися договори підряду, мають відповідні посвідчення, але в ході проведення перевірки дані посвідчення не вимагалися, як і інші документи з техніки безпеки та охорони праці. На думку позивача такі посилання відповідача є хибними оскільки галузь застосування даних Правил поширюється на суб'єкти господарювання, які здійснюють науково-дослідну діяльність, виконують лісовпорядкувальні та вишукувальні роботи, створюють лісові насадження та доглядають за ними, здійснюють захист лісів від шкідників, хвороб та пожеж, ведуть будівництво і експлуатацію лісових доріг, лісосічні, лісотранспортні та лісоскладські роботи, заготівлю живиці та пневого осмолу, лісопиляння та інше первинне перероблення заготовленої деревини, роботи в малій лісохімії. Правила є обов'язковими для виконання роботодавцями та працівниками, а також тимчасово залученими до праці аспірантами, стажерами, студентами і учнями навчальних закладів, які проходять виробничу практику на підприємствах та в організаціях, а також осіб, що підвищують кваліфікацію. Тобто галузь застосування даних правил не поширюється на здійснення зобов'язань відповідно до цивільних договорів. Таким чином, укладання договорів підряду на виконання лісосічних робіт з фізичною особою, що має посвідчення вальника 6-го розряду є законним за наявності умов, встановлених п.п.15.3.8 та 15.3.12 Правил, а саме вальнику дозволяється самостійно звалювати дерева на суцільних рубках з використанням гідроклина чи гідродомкрата, синтетичних чи з деревини твердолистяних порід не менше ніж двох клинків або звалювальної лопатки, якщо дерева звалюються на звільнене від лісу місце, а за межами небезпечної зони працює інший працівник, який спостерігає за робочою вальника. В той же час, відповідно до п. 15.3.12 Правил також дозволяється виконувати одиночне звалювання дерев (без допомоги помічника вальника) під час відносно безпечних погодних умов. Статтею 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити, зокрема, моральним засадам суспільства, а також, що правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Так як наслідки за правочинами (виконання зобов'язань) відбулися, що підтверджується документально, тобто витрати за договорами підтверджені відповідними розрахунковими та іншими первинними документами та належать до витрат операційної діяльності, а також, вказані договори в судовому порядку недійсними не визнавалися, то вищевказані договори підряду є правомірними.

Щодо незаконності укладення договору підряду з ОСОБА_1, то позивач вважає рішення відповідача в частині обґрунтованим враховуючи відсутність у даної особи дозволу на виконання даних робіт, сума заниження податку на прибуток (у зв'язку зі зменшенням витрат на суму 95654,86 грн по послугах ОСОБА_1) складає 22660,47 грн, що підтверджується розрахунком суми донарахувань за результатами документальної планової виїзної перевірки. Також, з розрахунку вбачається, що до суми, оспорюваної позивачем, також входить нарахований відповідачем розмір витрат операційної діяльності за визнаним нікчемним договором, укладеним з ОСОБА_2 за 1 кв. 2011 року в сумі 11578,10 грн. Вказаний розмір доходу на думку позивача був нарахований відповідачем помилково, адже первинні документи для такого нарахування відсутні.

Також, позивач зазначає, що ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на власний ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Частина 2 цієї статті встановлює, що договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові. При цьому частина 3 статті 837 ЦК України зобов'язує підрядника отримати спеціальний дозвіл для виконання окремих видів робіт, встановлених законом. Лісосічні роботи не підпадають під ліцензування в порядку Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» № 1775- III від 01.06.2000, а отже ліцензія не потрібна. Згідно п. 21 Переліку видів робіт з підвищеною небезпекою затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 № 1107, лісосічні роботи, трелювання, транспортування та сплав лісу підпадають під роботи з підвищеною небезпекою. Виконання вказаних робіт відповідно до Порядку видачі дозволів на виконання робіт з підвищеною небезпекою та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 № 1107, виконується юридичними особами та фізичними особами підприємцями відповідних дозволів (п. 6.7 даного Порядку). Пунктом 2 Порядку встановлено, що цей порядок не розповсюджується на військові частини інші установи Міністерства оборони України, за умови не залучення ними найманих працівників. Таким чином, отримання дозволу на виконання робіт з підвищеною небезпекою фізичною особою чинним законодавством не передбачено.

Отже, позивач вважає, що ДП «Чернігівський військовий лісгосп» правомірно сформувало валові витрати по взаємовідносинам з фізичних осіб по договорах підряду, окрім договору підряду укладеного з ОСОБА_1, а тому оскаржуване податкове повідомлення - рішення є протиправним та підлягають скасуванню, в частині податкового зобов'язання на суму 269487,72 грн, в тому числі за основним платежем 234491,81 грн, за штрафними санкціями 34995,91 грн.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, просив його задовольнити в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представники відповідача в судовому засіданні позов не визнали, в його задоволенні просили відмовити в повному обсязі, посилаючись на письмові заперечення, згідно яких Чернігівською МДПІ проведено документальну планову виїзну перевірку ДП «Чернігівський військовий лісгосп» з питання дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2009 по 30.09.2012. За результатами вказаної перевірки відповідачем складено акт від 29.01.2012 № 18/22/24967505, з якого вбачається, що за період з 01.10.2009 по 30.09.2012 ДП «Чернігівський військовий лісгосп» задекларовано податок на прибуток в сумі 1118601,00 грн. В результаті допущених порушень податкового законодавства, перевіркою повноти визначення податку на прибуток за період з 01.10.2009 по 30.09.2012 встановлено його заниження всього в розмірі 275618 грн (з яких платником оскаржується 234 491,8 грн). На підставі акту перевірки винесене податкове повідомлення-рішення № 0000072200 від 14.03.13, яким ДП «Чернігівський військовий лісгосп» визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток 320115,31 грн, в тому числі 275618,00 грн основного платежу, з яких оскаржується 234491,81 грн, 44497,31 грн штрафних санкцій, з яких оскаржується 34 995,91 грн. В ході проведення перевірки ДП «Чернігівській військовий лісгосп» встановлено, що підприємством включено до складу витрат суму винагороди нарахованої позаштатним фізичним особам за послуги рубки лісу за договорами підряду. Оплата труда штатним працівникам проводиться відповідно до єдиних норм виробітки та розцінки на лісозаготівельні роботи, затверджені Держкомітетом СРСР по труду та соціальним питанням та секретаріатом ВЦСПС від 24.11.1980 № 346/20-23, Галузевої угоди між державним комітетом лсового господарства України та профспілкою працівників лісового господарства України на 2010 - 2012 роки, зареєстрованої в міністерстві праці та соціальної політики від 29.03.10 № 3138/0/14-10/18, якою визначено норми виробітку в м куб. на пилко-зміну, норма часу в людино-годинах на 1 м. куб. Тарифі ставки робітників лісогосподарських і лісопромислових підприємств ДП «Чернігівський лісгосп» в розрізі всіх видів лісосічних робіт затверджуються щорічно директором та профспілковою організацією. Відповідно до вищенаведених норм оплати труда складається наряд на виконані роботи на відповідному кварталі, виділі лісової ділянки відповідно до лісового квитка, склад бригади яка працювала на ділянці, визначається фактичний обсяг заготовленої деревини, розцінка в розрізі кожного виду робіт: звалювання дерев; обрізання гілок та сучків; трелювання хлистів на ділові сортименти на дров'яні; зачищення лісосіки відповідно до норм виробітку часу та витрат палива на виконання лісозаготівельних робіт. При цьому, вищевказаними нормами передбачено, що звалювання дерев проводиться складом ланки: вальник лісу 6 розряду та лісорубом 4 розряду. В порушення вимог Правил охорони праці для працівників лісового господарства та лісової промисловості, затверджених наказом Державний комітету України з нагляду за охороною праці від 13.07.2005 № 119, підприємством складено договори підряду з фізичними особами (позаштатними працівниками) на виконання лісосічних робіт, які включають: звалювання дерев; обрізання гілок та сучків; трелювання злистів, розкряжування хлистів, складання деревини, зачищення лісосіки. Вищеперелічені роботи відповідно до норм часу та технологічного процесу, Правил охорони праці для працівників лісового господарства та лісової промисловості не може фізично та не має права виконати одна людина. Оплата за виконані роботи фізичної особи, яка не є штатним працівником підприємства відбувається на підставі акту приймання-здачі робіт по заготівлі деревини на рубках. Аналогічні лісосічні роботи виконуються у складі бригади з 4-5 штатних працівників та оформляються нарядом про виконані роботи, при цьому вартість заготівених робіт 1 м. куб. лісоматеріалів (деревини ділової та дров'яної) значно нижча за вартість заготівлі відповідно акту виконаних робіт позаштатною фізичною особою, яка виконувала аналогічний обсяг робіт самостійно. Таким чином, на думку відповідача, при складанні договорів підряду з фізичними особами не враховано вимоги до норм часу та технологічного процесу лісоповальних робіт, Правил охорони праці для працівників лісового господарства та лісової промисловості. Відповідно до ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Так, вищевказані договори не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, при наявності трудових ресурсів які економічно необхідні для виконання таких робіт, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів, так як одна фізична особа не могла фактично здійснювати господарські операції з урахуванням часу, оперативності проведення операцій, місцезнаходження лісової ділянки. Також, відповідно до штатного розпису підприємства лісозаготівельні роботи на підприємстві виконуються штатними працівниками, які об'єднані в бригади. Станом на 01.10.2009 на підприємстві значилось 230 штатних працівників. Лісорубні роботи на головних рубках проводились трьома бригадами та на рубках догляду працювало чотири бригади. В складі бригади налічується чотири працівника, до робіт з трелювання та складання хлистів долучаються трактористи (10 чоловік за штатним розкладом), які здійснюють роботи на тракторах ДП «Чернігівського військового лісгоспу». Тобто підприємство має достатню кількість штатних працівників для проведення лісозаготівельних робіт.

У зв'язку з вищевикладеним, ДП «Чернігівській військовий лісгосп» безпідставно включено до складу витрат вартість робіт по заготівлі деревини позаштатними фізичними особами, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування у вказаному періоді так як документи, отримані від них не можуть розглядатись в якості належного підтвердження витрат, та, в свою чергу, вважає, що податкове повідомлення - рішення від 14.03.2013 № 0000072200, в частині оскаржуваної суми грошового зобов'язання, прийняте на підставі та у відповідності до норм податкового законодавства, а тому просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, доводи позовної заяви та письмових заперечень, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

ДП «Чернігівській військовий лісгосп» (ідентифікаційний код 24967505) зареєстровано Чернігівською районною державною адміністрацією 18.11.1993 та взято на податковий облік до Чернігівської МДПІ за № 434, також є платником податку на додану вартість, податку на прибуток та інших податків, що підтверджується копією акту перевірки від 29.01.2012 № 18/22/24967505 (а.с. 9-48 т. 1). Ці факти сторонами не заперечуються, а тому у відповідності до ст. 72 КАС України не потребують доказування.

Судом встановлено, що на підставі направлень № № 102, 103, 104 від 10.12.2012, вимог п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 75.1 ст. 75, ст. 77 Податкового кодексу України та відповідно до наказу № 4187 від 29.11.2012 співробітниками Чернігівської МДПІ проведена документальна планова виїзна перевірка ДП «Чернігівській військовий лісгосп» з питання дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2009 по 30.09.2012.

За результатами вказаної перевірки відповідачем складено акт від 29.01.2012 № 18/22/24967505 (а.с. 9-48 т. 1), в якому зафіксовано порушення позивачем:

- п. 1.43 ст. 1, п. 5.1, п. 5.9 ст. 5 Закону України від 28.12.94 № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції Закону України від 22.05.97 № 283/97-ВР, п. 5.1, п. п. 5.2.1 п. 5.2, абз. 4-6 п. п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону від 28.12.94 № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції Закону України № 83/97-ВР від 22.05.97), п. 138.1, п. 138.2, п. 138.5, п. п. ст. 138, п.п. 139.1.9. п. 139.1 ст. 139, п. 146.11. ст. 146 розділу III, Податкового кодексу України від 02.12.10 № 2755 - VI зі змінами та доповненнями, ст. 203, ст.205, ст. 206 -1 Цивільного кодексу України від 16.01.03 № 435-IV зі змінами та доповненнями, п. 22 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", затвердженого наказом Мінфіну України від 31.12.99 № 318, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 28.04. 06 № 415 встановлено заниження ДП «Чернігівський військовий лісгосп» податку на прибуток на загальну суму 275618 грн., в тому числі: за 2010 рік - 99678 грн; І кв. 2011 року - 18651 грн; за 2-4 кв. 2011 року - 97632 грн; за 9 міс. 2012 року - 59657 грн;

- ст. 1 Закону України від 23.09.1994 № 185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» зі змінами і доповненнями;

- пп. 4.2.9 п. 4.2 ст. 4, пп. 4.3.20 п. 4.3 ст. 4, пп. 8.1.1 п. 8.1 ст. 8 , пп. "а" п. 19.2 ст. 19, п.п. 20.3.2 п. 20.3. ст. 20 Закону України №889-IV від 22.05.03, пп. 164.2.2 п. 164.2 ст. 164, п. 177.8 ст. 177, пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164, п. 164.5 ст. 164, пп. 165.1.21 п. 165.1 ст. 165, абз. 2 п. 167.1 ст. 167, п. 168.1.1, пп. 168.1.2 ст. 168, п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями, в результаті чого допущено порушення вимог податкового законодавства під час перевірки питань щодо правильності утримання та своєчасності перерахування податку на доходи фізичних осіб до бюджету в періоді, що перевірявся, на загальну суму - 4168,00 грн;

- п. 3.4 та п. 3.5 Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом ДПА України від 29.09.2003 № 451 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.10.2003 за № 960/8281 та Наказом ДПА України від 24.12.2010 № 1020 «Про затвердження форми Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку та Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2011 за № 46/18784;

- пп. 8.1.2. п. 8.1. ст. 8, пп. «а» п. 19.2. ст. 19 Закону України № 889-IV від 22.05.03 зі змінами та доповненнями, внаслідок чого до бюджету своєчасно не сплачено (перераховано) податок з доходів фізичних осіб у сумі 34927,03 грн, а саме за березень 2010 року - 23806,83 грн; за травень 2010 року - 11120,20 грн.

На підставі зазначеного акту та викладених у ньому порушень Чернігівською МДПІ прийняте податкове повідомлення-рішення від 14.03.2013 № 0000072200 (а.с. 8 т. 1), яким ДП «Чернігівський військовий лісгосп» визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток 320115,31 грн, в тому числі 275618,00 грн основного платежу, з яких оскаржується 234491,81 грн, 44497,31 грн штрафних санкцій, з яких оскаржується 34995,91 грн.

Приймаючи до уваги, що спірні правовідносини виникли до набрання чинності Податковим кодексом України, тобто до 01.01.2011 та продовжили бути у період його дії, суд вважає за необхідне керуватися нормами, чинними на момент виникнення спірних правовідносин, а також чинними на даний час.

Платників податку на прибуток підприємств, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету до набрання чинності Податковим кодексом України, тобто до 01.01.2011 було визначено Законом України від 22.05.1997 № 283/97- ВР «Про оподаткування прибутку підприємств»

Згідно з п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України від 22.05.1997 № 283/97- ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (зі змінами та доповненнями) валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. До складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно п. 138.1 ст. 138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно з п. 138.5 ст. 138 ПК України інші витрати визнаються витратами того звітного періоду, в якому вони були здійснені, згідно з правилами ведення бухгалтерського обліку, з урахуванням наступного: датою здійснення витрат, нарахованих платником податку у вигляді сум податків та зборів, вважається останній день звітного податкового періоду, за який проводиться нарахування податкового зобов'язання з податку та збору; датою визнання та сумою витрат платника податку від здійснення кредитно-депозитних операцій, у тому числі субординованого боргу, є дата визнання процентів (комісійних та інших платежів, пов'язаних зі створенням або придбанням кредитів, вкладів (депозитів) та їх сума, визначені згідно з правилами бухгалтерського обліку; витрати, понесені платником податку, у вигляді благодійних чи інших внесків та/або вартості товарів (робіт, послуг) до неприбуткових організацій, які згідно з нормами цього розділу враховуються для визначення об'єкта оподаткування платника податку, включаються до складу витрат за датою фактичного перерахування таких внесків та/або вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Частиною 1 ст. 9 вказаного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

З матеріалів справи вбачається, що у перевіряємому періоді ДП «Чернігівський військовий лісгосп» для виконання лісозаготівельних робіт залучало фізичних осіб по договорах підряду відповідно ст. 837 ЦК України та враховуючи той факт, що для здійснення лісозаготівельних робіт передбачених Проектом ведення лісового господарства ДП Чернігівський військовий лісгосп на 2009 -2019 роки на підприємстві не вистачало штатних робітників (лісорубів).

Так, 18.01.2010, 03.02.2010, 05.02.2010, 12.02.2010, 26.02.2010, 09.03.2010, 19.04.2010, 30.06.2010, 19.07.2010, 26.07.2010, 06.08.2010, 20.08.2010, 20.09.2010, 15.10.2010, 20.10.2010, 22.10.2010, 01.11.2010, 05.11.2010, 16.11.2010, 25.01.2011, 14.03.2011, 10.05.2011, 31.05.2011, 18.07.2011, 19.07.2011, 26.07.2011, 27.07.2011, 02.08.2011, 16.08.2011, 29.09.2011, 03.10.2011, 09.11.2011, 21.11.2011, 24.01.2012, 01.02.2012, 21.02.2012, 29.02.2012, 06.03.2012, 12.03.2012, 23.05.2012 між ДП «Чернігівський військовий лісгосп» (Замовник) та фізичними особами - ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_1 (Підрядники) було укладено договори підряду № 1 (а.с. 26-27 т. 2), № 2 (а.с. 32-33 т. 2), № 3 (а.с. 36-37 т. 2 ), № 4 (а.с. 44-45 т. 2), № 5 (а.с. 40-41 т. 2), № 8 ( а.с. 48-49 т. 2) № 10 (а.с. 52-53 т. 2), № 8 (а.с. 65-66 т. 2), № 9 (а.с. 69-71 т. 2), № 23 (а.с. 76-78 т. 2), № 10 (а.с. 112-114 т. 1), № 29 (а.с. 222-223 т. 1), № 30 (а.с. 226-228 т. 1), № 33 (а.с. 235-237 т. 1), № 35 (а.с. 240-242 т. 1), № 40 (а.с. 117-119 т. 1), № 46 (а.с. 84-86 т. 2) № 49 (а.с. 95-97 т. 2), № 51 (а.с. 247-249 т. 1), № 53 (а.с. 1-3 т. 2), № 55 (а.с. 56-58 т. 2), № 59 (а.с. 8-10 т. 2), № 61 (а.с. 15-16 т. 2), № 62 (а.с. 101-103 т. 2), № 66 (а.с. 134-136 т. 1), № 77 (а.с. 129-131 т. 1), № 111 (а.с. 139-141 т. 1), № 112 (а.с. 144-146 т. 1), № 113 (а.с. 185-187 т. 1), № 117 (а.с. 180-182 т. 1), № 119 (а.с. 170-172 т. 1), № 122 (а.с. 149-151 т. 1), № 134 (а.с. 194-196 т. 1), № 158 (а.с. 124-126 т. 1), № 159 (а.с. 163-165 т. 1), № 188 (а.с. 206-208 т. 1), № 189 (а.с. 217-219 т. 1), № 192 (а.с. 158-160 т. 1), № 12 (а.с. 93- 95 т. 1), № 17 (а.с. 72-74 т. 1), № 21 (а.с. 79-81 т. 1), № 24 (а.с. 67-69 т. 1), № 25 (а.с. 102-104 т. 1), № 34 (а.с. 62-64 т. 1), № 35 (а.с. 107-109 т. 1), № 65 (а.с. 86-88 т. 1), у відповідності до вимог яких Підрядник зобов'язується виконати на свій власний ризик і своїми силами лісосічні роботи за завданням Замовника, а Замовник зобов'язується прийняти виконану роботу і оплатити її згідно умов вказаних договорів. Замовник доручає, а Підрядник бере на себе виконання наступних видів робіт: піготовчі лісосічні роботи, звалювання дерев, обрізування гілок та сучків, їх збирання і спалювання, розкружування хлистів на ділові сортименти та дрова, складення деревини, зачищення лісосіки від порубних залишків у відповідності до карт технологічного процесу. Всі види робіт виконуються виконуються механізмами, засобами та транспортом Підрядника. Робота вважається після підписання уповноваженими представниками Замовника та Підрядника здавально - приймального акту на здачу лісосіки. Замовник проводить повний розрахунок з Підрядником після завершення всього комплексу лісосічних робіт на підставі здавально - приймального акту.

Усі вищевказані договори підписані директором ДП «Чернігівській військовий лісгосп» та вказаними фізичними особами та скріплено печаткою ДП «Чернігівській військовий лісгосп».

Реальність виконання вказаних договорів підтверджують наступні первинні документи:

- акти приймання - здачі робіт по заготівлі деревини на рубках головного користування за 2010 рік (а.с. 224, 229, 231, 233, 238, 243, 245, 250 т. 1, а.с. 4, 6, 11, 18, 20, 22, 24, 28, 30, 34, 38, 42, 46, 50, 54, 59, 61, 63, 67, 72, 74, 79, 81, 87, 89, 91, 93, 98, 104 т. 2), за 2011 рік (а.с. 115, 120, 122, 127, 132, 137, 142, 147, 152, 154, 156, 161, 166, 168, 173, 178, 183, 188, 190, 192, 197, 199, 201, 205, 209, 211, 213, 215, 220 т. 1), за 9 міс. 2012 року (а.с. 65, 70, 75, 77, 82, 84, 89, 91, 96, 98, 100, 105, 110 т. 1);

- щоденники приймання робіт по заготівлі (вивезенню) лісопродукції за 2010 рік (а.с. 225, 230, 232, 234, 239, 244, 246, 251 т. 1, а.с. 5, 7, 12, 13, 14, 19, 21, 23, 25, 29, 31, 35, 39, 43, 47, 51, 55, 60, 62, 64, 68, 73, 75, 80, 82, 83, 88, 90, 92, 94, 99, 100, 105, 106 т. 2), за 2011 рік (а.с. 116, 121, 123, 128, 133, 138, 143, 148, 153, 155, 157, 162, 167, 169, 174, 179, 184, 189, 191, 193, 198, 200, 202, 205, 210, 212, 214, 216, 221 т. 1), за 9 місяців 2012 року (а.с. 66, 71, 76, 78, 83, 85, 90, 92, 97, 99, 101, 106, 111 т. 1);

- карти технологічного процесу розроблення лісосіки, на підставі яких Підрядник бере на себе виконання робіт за 2010 рік, 2011 рік та 9 місяців 2012 року (а.с. 150- 208 т. 2).

Отже, правовідносини за спірними правочинами в повній мірі відображені в бухгалтерському та податковому обліку позивача.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем було вчинено дії та досягнуто конкретних результатів, які визначають саме поняття господарської операції - факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань та фінансових ресурсів.

Тобто, позивачем дотримано принцип превалювання сутності над формою, який закріплений в ст. 4 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми).

Суд вважає, що будь-які документи мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З наданих позивачем доказів вбачається, що договори мали на меті настання реальних правових наслідків, що обумовлені ними, оскільки товар (роботи/послуги) був переданий, оплата проведена, договори виконано сторонами в повному обсязі.

Що стосується виконання договору підряду, укладеного з ОСОБА_1, то судом приймаються до уваги твердження позивача щодо незаконності укладення договору підряду з ОСОБА_1, враховуючи відсутність у даної особи дозволу на виконання вказаних у договорі робіт.

Також, суд звертає увагу на те, що до суми, оспорюваної позивачем, також входить нарахований відповідачем розмір витрат операційної діяльності за визнаним нікчемним договором, укладеним з ОСОБА_2 за 1 кв. 2011 року в сумі 11578,10 грн. Вказаний розмір доходу нарахований відповідачем помилково, адже первинні документи для такого нарахування відсутні, що підтверджується розрахунком суми донарахувань за результатами документальної планової виїзної перевірки (а.с. 241 т. 2).

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України від 22.05.1997 № 283/97- ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (зі змінами та доповненнями) не включаються до складу валових витрат витрати на виплату винагород або інших видів заохочень пов'язаним з таким платником податку фізичним чи юридичним особам у разі, якщо немає документальних доказів, що таку виплату або заохочення було проведено як компенсацію за фактично надану послугу (відпрацьований час). За наявності зазначених документальних доказів віднесенню до складу валових витрат підлягають фактичні суми виплат (заохочень), але не більші ніж суми, розраховані за звичайними цінами. Не підлягають віднесенню до складу валових витрат суми збитків платника податку, понесених у зв'язку з продажем товарів (робіт, послуг) або їх обміном за цінами, що нижчі за звичайні, пов'язаним з таким платником податку особам. У разі коли сума виплат (заохочень) або її частина пов'язаним фізичним особам не визнаються валовими витратами, така сума (або її частина) є базою для нарахування внесків на соціальні заходи, передбачені пунктом 5.7 цієї статті.

Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

У разі втрати, знищення або зіпсуття зазначених документів, платник податку має право письмово заявити про це податковому органу та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом з поданням розрахунку податкових зобов'язань звітного періоду. Якщо платник податку не подасть у такий строк письмову заяву та не поновить зазначених документів до закінчення податкового періоду, що настає за звітним, непідтверджені відповідними документами витрати не визнаються валовими витратами і на суму недосплаченого податку нараховується пеня у розмірі облікової ставки Національного банку України, збільшеної в 1,2 раза.

Відповідно до пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно із п. 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є постачання товарів (послуг), місце постачання яких розташоване на митній території України.

Відповідно до п. 187.1 статті 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно із п. 188.1 ст.188 Податкового кодексу України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів, крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів, і збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку).

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг.

При цьому, з урахуванням норм статей 44 та 61 Податкового кодексу України саме на контролюючі органи покладається обов'язок контролювати правильність формування даних податкового обліку платників податків, у тому числі щодо правильності складення та достовірності первинних документів.

Як на підставу нікчемності правочинів позивача з фізичними особами відповідач посилається на порушення «Єдиних норм виробітки та розцінки на лісозаготівельні роботи», затверджених постановою Державного Комітету СРСР по праці і соціальним питанням та секретаріатом ВЦСПС від 24.11.1980 № 346/20-20, Галузевої угоди між державним комітетом лсового господарства України та профспілкою працівників лісового господарства України на 2010 - 2012 роки, зареєстровану в міністерстві праці та соціальної політики від 29.03.10 № 3138/0/14-10/18, якою визначено норми виробітку в м куб. на пилко-зміну, норма часу в людино-годинах на 1 м. куб. Тарифі ставки робітників лісогосподарських і лісопромислових підприємств ДП «Чернігівський лісгосп» в розрізі всіх видів лісосічних робіт затверджуються щорічно директором та профспілковою організацією. Відповідно до вищенаведених норм оплати труда складається наряд на виконані роботи на відповідному кварталі, виділі лісової ділянки відповідно до лісового квитка, склад бригади, яка працювала на ділянці, визначається фактичний обсяг заготовленої деревини, розцінка в розрізі кожного виду робіт: звалювання дерев; обрізання гілок та сучків; трелювання хлистів на ділові сортименти на дров'яні; зачищення лісосіки відповідно до норм виробітку часу та витрат палива на виконання лісозаготівельних робіт. При цьому, вищевказаними нормами передбачено, що звалювання дерев проводиться складом ланки: вальник лісу 6 розряду та лісорубом 4 розряду.

Також, відповідач посилається на порушення позивачем «Правил охорони праці для працівників лісового господарства», затверджених наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці № 119 від 13.07.2005, а саме підприємством складено договори підряду з фізичними особами (позаштатними працівниками) на виконання лісосічних робіт, які включають: звалювання дерев; обрізання гілок та сучків; трелювання злистів, розкряжування хлистів, складання деревини, зачищення лісосіки. Вищеперелічені роботи відповідно до норм часу та технологічного процесу, Правил охорони праці для працівників лісового господарства та лісової промисловості не може фізично та не має права виконати одна людина. Оплата за виконані роботи фізичної особи, яка не є штатним працівником підприємства відбувається на підставі акту приймання-здачі робіт по заготівлі деревини на рубках. Аналогічні лісосічні роботи виконуються у складі бригади з 4-5 штатних працівників та оформляються нарядом про виконані роботи, при цьому вартість заготівених робіт 1 м. куб. лісоматеріалів (деревини ділової та дров'яної) значно нижча за вартість заготівлі відповідно акту виконаних робіт позаштатною фізичною особою, яка виконувала аналогічний обсяг робіт самостійно.

Такі посилання відповідача не приймаються судом до уваги, зважаючи на наступне.

У відповідності до Правил охорони праці для працівників лісового господарства та лісової промисловості (далі - Правила), затверджених наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці № 119 від 13.07.2005, лісосічні роботи - це роботи з заготівлі, трелювання та первинного оброблення деревини па лісосіці, додатковій робочій території лісозаготівельних бригад та в зовнішніх зонах безпеки. Лісосічні роботи включають в себе підготовлення територій (п. 15.2. Правил), звалювані дерев бензиномоторними пилками (п. 15.3. Правил), обрубування гілок сучків (п. 15.4. Правил), очищення дерев від гілок та сучків за допомої моторного інструменту (п. 15.5 Правил), розкряжування дерев та деревних хлистів на лісосіках (гі.15.6. Правил), трелювання деревини відповідним транспортом (п.п. 15.7.-15.11. Правил), машинна заготівля деревини (п. 15.12. Правил), заготівля деревної зелені (п. 15.13 Правил.), очищення лісосік (п. 15.14 Правил).

Згідно ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового оборот, вимог розумності та справедливості.

Відповідно листа Головного контроль-ревізійного управління України від 19.12.2008 № 24-18/562, встановлено, що договори з громадянами використання їх праці можуть укладатись за трудовим або цивільно - правовим договором. Відмінністю договорів цивільно-правового характеру від трудових договорів є те, що перші регламентуються Цивільним кодексом України, а другі - Кодексом законів про працю України. Суттю такого виду цивільно-правових відносин як підряду є те, що одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник повинен прийняти й оплатити виконану роботу (особливості укладання та виконання договорів підряду визначені гл. 61 Цивільного кодексу України). Отже, по суті (в юридичному розумінні) трудові відносини між сторонами при укладанні договору підряду не виникають.

Частиною 1 статті 837 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на власний ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Частина 2 цієї статті встановлює, що договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові. При цьому, частина 3 статті 837 ЦК України зобов'язує підрядника отримати спеціальний дозвіл для виконання окремих видів робіт, встановлених законом.

Лісосічні роботи не підпадають під ліцензування в порядку Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» № 1775-III від 01.06.2000, а отже ліцензія не потрібна. Згідно п. 21 Переліку видів робіт з підвищеною небезпекою затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 № 1107, лісосічні роботи, трелювання, транспортування та сплав лісу підпадають під роботи з підвищеною небезпекою.

Пунктом 6.10. Правил встановлено, що організаційне технологічне керівництво роботами в лісі та на лісоскладах повинні здійснювати майстер або інший працівник, які успішно пройшли перевірку знань з безпечного ведення конкретних робіт. Пунктами 15.3.1, 15.3.8 Правил передбачено, що звалювання дерев бензиномоторними пилками на усіх рубках лісу повинно виконуватися постійними працівниками, які пройшли необхідну професійну підготовку відповідно до вимог НПАОП 0.00-4.36-05, а також необхідні інструктажі на підприємстві, освоїли вимоги безпеки на лісосічних роботах. При цьому, лісоруб, що звалює дерева бензиномоторною пилкою (далі - вальник лісу), повинен мати 6-й розряд, а другий лісоруб, який за необхідності йому допомагає (далі - помічник вальника), - 4-й або 5-й, а також вальнику дозволяється самостійно звалювати дерева на суцільних рубках з використанням гідроклина чи гідродомкрата, синтетичних чи з деревини твердолистяних порід не менше ніж двох клинків або звалювальної лопатки, якщо дерева звалюються на звільнене від лісу місце, а за межами небезпечної зони працює інший працівник, який спостерігає за роботою вальника. В той же час, відповідно до п. 15.3.12 Правил одиночне звалювання дерев (без допомоги помічника вальника) дозволяється виконувати під час відносно безпечних погодних умов, а також за швидкості вітру не більше 4,5 м/с або якщо напрямок вітру збігається з напрямком звалювання дерев і має швидкість, що не перевищує значень, наведених у підпункті 15.1.18 цих Правил. Години, коли таке звалювання дозволяється, повинні встановлюватись щоденно керівником лісосічних робіт.

Таким чином, укладання договорів підряду на виконання лісосічних робіт з фізичною особою, що має посвідчення вальника 6-го розряду є законним за наявності умов, встановлених п.п.15.3.8 та 15.3.12 Правил.

Суд звертає увагу на те, що усі фізичні особи, з якими укладалися договори підряду, мають посвідчення вальника 6-го розряду, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями таких посвідчень (а.с. 129, 130 т. 2).

Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що на момент укладення договорів підряду з фізичними особами позивач проявив належну обачність, перевіривши необхідні документи, передбачені для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до Галузевої угоди між державним комітетом лісового господарства України і профспілкою працівників лісового господарства України на 2010 - 2012 роки зареєстрованою в міністерстві праці та соціальної політики від 29.03.2010 № 3138/0/14-10/18 передбачено перелік діючих збірників норм виробітку, часу, обслуговування, які пропонуються для застосування, але ця норма є скасованою (дія цієї норми встановлена до 1994 року).

Судом встановлено, що в період з 01.10.2009 по 30.09.2012 діючими є Норми виробітку, часу та витрат палива на виконання лісозаготівельних робіт К., 2007, затверджені Наказом Державного комітету лісового господарства України № 809 від 28.12.2007 (а.с. 128, зв. бік а.с. 128 т. 2) та на виконання п 3.1 Рекомендацій щодо нормування праці в галузях народного господарства затверджених постановою Міністерства праці України № 2 від 19.05.1995 на ДП «Чернігівський військовий лісгосп» наказом по підприємству № 138-К від 02.06.2008 (а.с. 127 т. 2) введені в дію Норми виробітку, часу та витрат палива на виконання лісозаготівельних робіт, К. 2007, зокрема які передбачають виконання лісосічних робіт при застосуванні гідроклина (складом ланки - вальник 6 розряду). Саме викладені вище норми не порушуючи технологічного процесу лісозаготівельних робіт, Правил охорони праці для працівників лісового господарства та лісової промисловості (зокрема п. 15.3.13) передбачають одиночне звалювання дерев (без допомоги помічника вальника). При цьому, визначено наступну норму: при запасі більше 300 м куб на 1 га та середньому об'ємі хлиста 0,75 куб. м може за один день звалювати з одночасним зрізуванням гілок та сучків до 97 куб. м, яка і застосовувалась при проведенні нарахування витрат цих осіб.

Відповідно до статті 215 Цивільного Кодексу України від 16.01.2003 № 435 (далі - ЦК України) підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин) - у цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Пунктом 1 статті 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити, зокрема, моральним засадам суспільства, пунктом 5 статті 203 ЦК України передбачено, що правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно із статтею 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 203 ЦК України передбачено загальні вимоги, додержання яких є необхідними для чинності правочину. Зокрема зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановлений законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

За змістом ч. 1 ст. 228 ЦК України, правочин спрямований на незаконне заволодіння майном держави, вважається таким, що порушує публічний порядок, а отже, згідно з ч. 2 згаданої статті, є нікчемним.

Частино 1 ст. 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно із ч. 1 ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Умовою для визнання недійсним правочину, який суперечить інтересам держави та суспільства, є встановлення умислу в діях осіб, що уклали такий правочин. При цьому, носіями протиправного умислу юридичних осіб - сторін такого правочину є посадові особи цих юридичних осіб.

Суд вважає за необхідне зазначити, що сам по собі факт допущення, на думку податкового органу, суб'єктом господарювання порушень певних встановлених законом правил господарської діяльності, здійснюваної на підставі певних договорів, не є безумовною підставою для висновку про укладення таких договорів з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства. Юридична відповідальність має здійснюватися на принципі законності, який полягає у тому, що така відповідальність настає за діяння, передбачені законом, та застосовується у спосіб, визначений законом.

Доводи відповідача щодо неможливості здійснення фізичними особами, з якими позивач укладав договори підряду, у зв'язку з не підтвердженням стосовно врахування реального часу здійснення операцій, при наявності трудових ресурсів які економічно необхідні для виконання таких робіт, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів, так як одна фізична особа не могла фактично здійснювати господарські операції з урахуванням часу, оперативності проведення операцій, місцезнаходження лісової ділянки, суд вважає необґрунтованими, оскільки чинним цивільним та господарським законодавством дійсність і реальність договорів не обумовлені наявністю у постачальника (продавця) матеріальних та трудових ресурсів для здійснення такої діяльності.

В свою чергу, судом встановлено, що вищезазначені договори були виконані сторонами в повному обсязі, товар (роботи/послуги) отриманий, сторони претензій один до одного не мають.

Таким чином, надання податковому органу належним чином оформлених всіх первинних документів, передбачених законодавством, є підставою для формування валових витрат.

Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не надано будь-яких доводів та не подано жодних доказів, які б ставили під сумнів реальність виконання вказаних правочинів з отримання позивачем товарів (робіт/послуг), невідповідність цих операцій дійсному економічному змісту, або засвідчили б наявність інших обставин, що підтверджують недобросовісність позивача як платника податків та виключають право на формування валових витрат.

Судом приймаються до уваги пояснення позивача щодо часткового визнання правомірності оскаржуваного податкового повідомлення - рішення з підстав викладених позивачем.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірність свого рішення в частині податкового зобов'язання на суму 269487,72 грн, в тому числі за основним платежем 234491,81 грн, за штрафними санкціями 34995,91 грн.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст. 122, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Державного підприємства «Чернігівський військовий лісгосп», - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Чернігівської міжрайонної державної податкової інспекції Чернігівської області Державної податкової служби від 14.03.2013 № 0000072200 в частині податкового зобов'язання на суму 269487,72 грн, в тому числі за основним платежем 234491,81 грн, за штрафними санкціями 34995,91 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Державного підприємства «Чернігівський військовий лісгосп» судові витрати в сумі 2294 (дві тисячі двісті дев'яносто чотири) грн

Постанова набирає законної сили та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, передбачені статтями 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Д.В. Лобан