log in
ENG
ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ
____________
01010, м. Київ, вул. Московська, 8
УХВАЛА
Іменем України
“31” січня 2008 р. №К-9118/06
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого Степашка О.І.
Суддів Конюшка К.В.
Ланченко Л.В.
Нечитайла О.М.
Пилипчук Н.Г.
розглянувши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Миколаївському районі Миколаївської області
на рішення Господарського суду Миколаївської області від 11.03.2005 р.
та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 17.05.2005 р.
у справі №1/332
за позовом Державного підприємства - Державного південного регіонального селекційно-племінного центру по конярству “Південьконецентр”
до Державної податкової інспекції у Миколаївському районі Миколаївської області
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення
ВСТАНОВИВ:
Державне підприємство - Державний південний регіональний селекційно-племінний центр по конярству “Південьконецентр” (далі по тексту - позивач, ДП “Південьконецентр”) звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовом до Державної податкової інспекції у Миколаївському районі Миколаївської області (далі по тексту - відповідач, ДПІ у Миколаївському районі) про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 17.11.2004 р. №0000281700/1/32141301/15089.
Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 11.03.2005 р., яке залишено без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 17.05.2005 р., позовні вимоги задоволено частково; визнано недійсним податкове повідомлення-рішення ДПІ у Миколаївському районі від 17.11.2004 р. №0000281700/1/32141301/15089 в частині донарахування прибуткового податку з громадян у розмірі 9 575,80 грн. та штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 19 151,60 грн.; в іншій частині позовних вимог відмовлено.
ДПІ у Миколаївському районі звернулась з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Миколаївської області від 11.03.2005 р. та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 17.05.2006 р. та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
Колегія суддів Вищий адміністративний суд України вважає, що касаційна скарга ДПІ у Миколаївському районі не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що 17.11.2004 р. ДПІ у Миколаївському районі прийнято податкове повідомлення-рішення №0000281700/1/32141301/15089, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з прибуткового податку у розмірі 31 306,95 грн., в т.ч. 10 435,65 грн. основного платежу та 20 871,30 грн. штрафних (фінансових) санкцій.
Зазначені податкові повідомлення-рішення прийнято ДПІ у Миколаївському районі на підставі акту “Про результати документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства Державного підприємства - Державного південного регіонального селекційно-племінного центру по конярству “Південьконецентр” код ЄДРПОУ 32141301 за період з 01 липня 2002 року по 30 червня 2004 р.” від 25.10.2004 р. №158/23-15/32141301 (далі по тексту - Акт перевірки).
Відповідно до висновків Акту перевірки позивачем в порушення вимог п. “е” п.п. 4.2.9 п. 4.2 ст. 4 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб”, ст. 8, 12 Декрету Кабінету Міністрів України “Про прибутковий податок з громадян”, ст. 8, 12 Інструкції “Про прибутковий податок з громадян”: 1) не утримувався прибутковий податок з виплаченого доходу, який одержали громадяни за місцем основної роботи за користування особистими мобільними телефонами, оплату за які проводило підприємство; 2) не утримувався прибутковий податок з доходу, виплаченою підприємством громадянам не за місцем основної роботи за закупівлю молока; 3) не утримувався прибутковий податок за виконання робіт працівниками підприємства, розрахунок за які, проводився в натуральному вигляді (овсом); 4) не утримувався прибутковий податок з одержаного доходу не за місцем основної робот за придбані нижче собівартості коней фізичною особою, що призвело до несплати прибуткового податку з доходів громадян на загальну суму у розмірі 10 435,65 грн.
Відповідно до ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України “Про прибутковий податок з громадян” (тут і далі по тексту нормативно-правові акти в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) до сукупного оподатковуваного доходу включаються одержані за місцем основної роботи (служби, навчання) доходи за виконання трудових обов'язків, у тому числі за сумісництвом, за виконання робіт за договорами підряду, а також інші доходи, що утворилися в результаті надання за рахунок коштів підприємств, установ, організацій, фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності своїм працівникам матеріальних i соціальних благ у грошовій i натуральній формі, крім сум виплат, що не включаються до сукупного оподатковуваного доходу, визначених у статті 5 цього Декрету.
Згідно зі ст. 11 Декрету Кабінету Міністрів України “Про прибутковий податок з громадян” оподаткуванню підлягають доходи громадян, одержувані ними від підприємств, установ, організацій i фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності не за місцем основної роботи, в тому числі за сумісництвом, за виконання разових та інших робіт, здійснюваних на основі договорів підряду та інших договорів цивільно-правового характеру, та доходи фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які разом з доходами за місцем основної роботи (служби, навчання) одержують доходи від здійснення підприємницької діяльності.
Частиною 1 ст. 10 Декрету Кабінету Міністрів України “Про прибутковий податок з громадян” встановлено, що підприємства, установи i організації всіх форм власності, фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності після закінчення кожного місяця, але не пізніше строку одержання в установах банків коштів на виплату належних громадянам сум зобов'язані перераховувати до бюджету суми нарахованого i утриманого прибуткового податку за минулий місяць.
Таким чином, Вищий адміністративний суд України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що позивачем безпідставно не утримувався прибутковий податок у розмір 857,85 грн., в т.ч. 1) з виплаченого доходу, який одержали громадяни за місцем основної роботи за користування особистими мобільними телефонами, оплату за які проводило підприємство у розмірі 148,00 грн.; 2) з доходу, виплаченою підприємством громадянам не за місцем основної роботи за закупівлю молока у розмірі 583,60 грн.; 3) за виконання робіт працівниками підприємства, розрахунок за які, проводився в натуральному вигляді (овсом) у розмірі 126,25 грн., а отже позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
В частині нарахування позивачу прибуткового податку у розмірі 9 575,80 грн. з одержаного доходу не за місцем основної робот за придбані нижче собівартості коней фізичною особою Виший адміністративний суд України погоджується з висновками судів попередніх інстанції про те, що коні придбані гр. ОСОБА_1. за договором купівлі-продажу від 26.08.2002 р. на суму у розмірі 16 338,00 грн. не є доходом у розумінні ст. 11 Декрету Кабінету Міністрів України “Про прибутковий податок з громадян”, а отже в цій частині податкове зобов'язання нараховано позивачу посилково.
Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовано обставини справи та дано їм належну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішення Господарського суду Миколаївської області від 11.03.2005 р. та постанови Одеського апеляційного господарського суду від 17.05.2005 р. у справі №1/332 не встановлено.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 221, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Миколаївському районі Миколаївської області залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Миколаївської області від 11.03.2005 р. та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 17.05.2005 р. у справі №1/332 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами протягом місяця з дня відкриття таких обставин.
