log in
ENG
ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ
____________
01010, м. Київ, вул. Московська, 8
УХВАЛА
Іменем України
“29” травня 2008 р. №К-20650/06
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого Степашка О.І.
Суддів Федорова М.О.
Сергейчука О.А.
Ланченко Л.В.
Пилипчук Н.Г.
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова
на постанову Господарського суду Львівської області від 18.01.2006 р.
та ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 03.04.2006 р.
у справі №5/2287-9/396
за позовом Дочірнього підприємства “Туплекс-Захід”
до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова
про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень
ВСТАНОВИВ:
Дочірнє підприємство “Туплекс-Захід” (далі по тексту - позивач, ДП “Туплекс-Захід”) звернулось до Господарського суду Львівської області з позовом до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова (далі по тексту - відповідач, ДПІ у Галицькому районі м. Львова), з врахуванням змін, про скасування податкових повідомлень-рішень від 31.12.2004 р. №0008262320/0/04/23-2/31659034; від 21.03.2005 р. №0008262320/0/04/23-2/31659034; від 02.08.2005 р. №0008262320/3/04/23-2/31659034; від 12.10.2005 р. №0008262320/4/04/23-2/31659034, яким визначено податкові зобов'язання в сумі 11988 грн., в тому числі 7992 грн. основний платіж та 3996 грн. штрафні (фінансові) санкції.
Постановою Господарського суду Львівської області від 18.01.2006 р., яка залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 03.04.2006 р., позовні вимоги ДП “Туплекс-Захід” задоволено; визнано недійсними податкові повідомлення-рішення ДПІ у Галицькому районі м. Львова від 31.12.2004 р. №0008262320/0/04/23-2/31659034; від 21.03.2005 р. №0008262320/0/04/23-2/31659034; від 02.08.2005 р. №0008262320/3/04/23-2/31659034; від 12.10.2005 р. №0008262320/4/04/23-2/31659034 в сумі 11988 грн., в тому числі 7992 грн. основний платіж та 3996 грн. штрафні (фінансові) санкції.
ДПІ у Галицькому районі м. Львова звернулась з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Господарського суду Львівської області від 18.01.2006 р. та ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 03.04.2006 р., і направити справу на новий розгляд посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга ДПІ у Галицькому районі м. Львова не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що ДПІ у Галицькому районі м. Львова прийнято податкові повідомлення-рішення: 1) №008262320/0/04/23-2/31659034 від 31.12.2004 р., за яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем: податок на прибуток усього на суму 11988 грн. 00 коп. в т. ч. 7992,00 грн. платіж, 3996,00 грн. штрафні (фінансові) санкції; 2) №0008262320/1/04/23-2/31659034 від 21.03.2005 р., за яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем: податок на прибуток усього на суму 11988 грн. 00 коп. в т.ч. 7992,00 грн. платіж, 3996,00 грн. штрафні (фінансові) санкції; 3) №0008262320/0/04/23-2/31659034 від 02.08.2005 р., яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем: податок на прибуток усього на суму 11988 грн. 00 коп. в т. ч. 7992,00 грн. платіж, 3996,00 грн. штрафні (фінансові) санкції; 4) №0008262320/4/04/23-2/31659034 від 12.10.2005 р., яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем: податок на прибуток усього на суму 11988 грн. 00 коп. в т. ч. 7992,00 грн. платіж, 3996,00 грн. штрафні (фінансові) санкції.
Зазначені податкові повідомлення-рішення прийнято ДПІ у Галицькому районі м. Львова на підставі акту “Про результати комплексної планової документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства Дочірнім підприємством “ Туплекс-Захід ” ТзОВ “Туплекс-Україна”, за період з 01.11.2001 р. по 01.06.2004 р.” від 28.12.2004 р. №410/23-2/31659034 (далі по тексту - Акт перевірки).
Відповідно до висновків Акту перевірки позивачем в порушення вимог: п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 22.05.1997 р. №283/97-ВР, із внесеними змінами та доповненнями в результаті чого ним зайво включено до складу валових витрат в 2002 році витрати на загальну суму 26640 грн., що призвело до зниження податкового зобов'язання в I кварталі 2002 р. на суму 1380 грн.; в II кварталі 2002 р. - 1980 грн.; в III кварталі 2002 р. - 2106 грн.; в IV кварталі 2002 р. - 2526 грн.
На підставі вказаного акту 31.12.2004 р. ДПІ у Галицькому районі м. Львова прийнято податкове повідомлення-рішення №0008262320/0/04/23-2/31659034, яким згідно п.п. “б” п.п.4.2.2 п.4.2 ст.4 п.п.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000 р.№2181-Ш, із змінами та доповненнями, п.п.5.3.9. п.5.3 ст.5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 22.05.1997 р №238/97-ВР із змінами та доповненнями ДП “Туплекс-Захід” визначено суму податкового зобов'язання за платежем: податок на прибуток в розмірі 11988 грн., де 7992 грн. основний платіж та 3996 грн. штрафні (фінансові) санкції. Позивач оскаржив це податкове повідомлення-рішення в порядку процедури апеляційного узгодження до ДПІ у Галицькому районі м. Львова, ДПІ у м. Львові, ДПА у Львівській області, ДПА України. За результатами розгляду повторної скарги ДПА у Львівській області рішенням від 02.08.2005 р. за №12411/10/7/25-005 висновок ДПІ у Галицькому районі м. Львова в акті перевірки про завищення підприємством збитків за I півріччя 2004 р. на 5338,51 грн. визнала необґрунтованим і недоведеним, а в іншій частині всі скарги залишено без задоволення.
Згідно з п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтвердженні відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що між ДП “Туплекс-Захід” та Приватним підприємствомОСОБА_1. укладено договір від 01.01.2002 р. (далі по тексту - ПП ОСОБА_1.), умовами якого передбачено, що перевізник зобов'язувався надавати замовнику автотранспортні послуги по перевезенню і експедиції вантажів по території України. При цьому облік часу роботи перевізника вівся сторонами і по результатам роботи за місяць оформлявся актами виконаних робіт, які є підставою для проведення розрахунків з перевізником.
В 2002 р. ДП “Туплекс-Захід” включило до складу валових витрат, витрати пов'язані з перевезенням товарно-матеріальних цінностей ППОСОБА_1. в сумі 26640 грн. згідно наданих перевізником актів виконаних робіт та довіреностей отримувачів, які, як встановлено судом першої інстанції.
На підтвердження правомірності віднесення вказаних сум до валових витрат ДП “Туплекс-Захід” було долучено до матеріалів справи належно засвідчені копії договорів купівлі-продажу (від 07.05.2002 р. №1/2002; від 23.08.2002 р. №8/2002; від 01.01.2002 р. №1/2002 р.) матеріальних - цінностей, для перевезення яких було укладено договір 01.01.2002 р.
Згідно п.п.5.1, 5.2 ст.5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 22.05.1997 р №238/97-ВР із змінами та доповненнями валові витрати виробництва та обігу-сума будь-які витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які прибавляються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. До складу валових витрат, включаються суми будь-яких витрат сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, ведення виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених п.п.5.3 - 5.7 цієї статті.
ДПІ у Галицькому районі м. Львова, вважаючи, що ДП “Туплекс-Захід” не мало права віднесення до складу валових витрат витрати за цим договором, оскільки ним не подано при перевірці відповідних товарно-транспортних накладних та будь-яких інших документів, які б підтверджували той факт, що понесені ним витрати по придбанню транспортних послуг пов'язані з веденням господарської діяльності, посилається на п.1 Правил №363, в якому вказано, що товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи. Однак, товарно-транспортна накладна, це не єдиний первинний документ для перевезень і податкового обліку, існують й інші первинні документи при здійсненні перевезень, згідно Правил №363.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками Господарського суду Львівської області та Львівським апеляційним господарським судом, що не слід застосовувати положень таких як: Інструкція про порядок виготовлення, зберігання єдиної первинної транспортної документації для перевезення вантажів автомобільним транспортом та обліку транспортної роботи, затверджена спільним наказом Мінстату та Мінтрансу України від 07.08.1996 р. №228/253, її дія зупинена; спільний наказ Мінстату та Мінтрансу України від 29.12.1995 р. №488/346 “Про затвердження Типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля”, який встановлює форму товарно-транспортної накладної, оскільки він не зареєстрований в Міністерстві юстиції України. Отже, товарно-транспортна накладна не є єдиним документом, що може бути підставою для бухгалтерського обліку зазначених господарських операцій.
Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України, дійшов висновку про те, що судами попередніх інстанції належним чином з'ясовано обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування постанови Господарського суду Львівської області від 18.01.2006 р. та ухвали Львівського апеляційного господарського суду від 03.04.2006 р. у справі №5/2287-9/396 не встановлено.
На підставі викладеного, керуючись ст. 2201 , 223 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова відхилити.
Постанову Господарського суду Львівської області від 18.01.2006 р. та ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 03.04.2006 р. у справі №5/2287-9/396 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами протягом місяця з дня відкриття таких обставин.
