№ 30719921, 02.04.2013, Zaporizhzhia District Administrative Court

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 808/1969/13-а

02 квітня 2013 року 16год. 45хв. м. Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Дуляницької С.М., за участю секретаря судового засідання Федорук І.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Бочаров А.В.

відповідача: представник Радова С.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Ітелком"

до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення рішення , -ВСТАНОВИВ :

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Ітелком" - звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення - рішення від 04.02.2013 № 0000122212, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 8167,00 грн.

В обґрунтування заявленого позову позивач зазначає, що позивач мав правовідносини з ТОВ "Буд Ворк" на підставі договору підряду № 1/БМР від 20.07.2009 року, за умовами якого ТОВ "Буд Ворк" виконував для позивача роботи з будівництва телекомунікаційних мереж. Роботи виконувалися з використанням матеріалів позивача. Виконання робіт підтверджено належним чином оформленими актами приймання передачі виконаних робіт, розрахунки між сторонами проведено, що підтверджується платіжними дорученнями; ТОВ "Буд Ворк" виписано позивачу податкові накладні, на підставі яких позивачем сформовано податковий кредит. Залучення позивачем до будівництва телекомунікаційних мереж ТОВ "Буд Ворк" було зумовлено тим, що позивач не мав ліцензії на виконання таких робіт. Будь-які факти взаємовідносин ТОВ "Буд Ворк" з іншими контрагентами жодним чином не впливають на взаємовідносини між ТОВ "Ітелком" та ТОВ "Буд Ворк". Твердження відповідача про відсутність факту здійснення господарської операції є безпідставними та не ґрунтуються на доказах. Представник позивача в судовому засіданні пояснив, що позивачем правомірно сформовано податковий кредит по господарських операціях з ТОВ "Буд Ворк", просив позов задовольнити повністю та скасувати спірне податкове повідомлення-рішення.

Відповідач подав письмові заперечення проти позову. Представник відповідача в судовому засіданні надав пояснення, що співпадають з позицією, викладеною в запереченнях. Зокрема вказав, що в ході перевірки встановлено порушення позивачем вимог податкового законодавства, що призвело до завищення від'ємного значення з податку на додану вартість. Відповідачем не заперечується той факт, що роботи з будівництва телекомунікаційних мереж були виконані, однак відповідач заперечує, що такі роботи виконані Товариством з обмеженою відповідальністю "Буд Ворк", а відтак, формування позивачем податкового кредиту по господарських операціях з ТОВ "Буд Ворк", які не відбулися, є неправомірним. Просив у задоволенні позову відмовити повністю.

Розглянувши позовну заяву, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані сторонами письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити повністю. При цьому суд виходив з такого.

Державною податковою інспекцією в Ленінському районі м.Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Ітелком" з питань дотримання діючого податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ "Глобал - Нет" за травень 2011 року та ТОВ "Буд Ворк" за серпень, грудень 2009 року та січень 2010 року та з питань включення до складу валових витрат за 2009 рік, 1 квартал 2010 року та до складу витрат за 1-2 квартали 2011 року, результати якої оформлено актом від 19.12.2012 № 3276/22-12/36576450 (а.с.43-60).

В мотивувальній частині акту перевірки зазначається, що позивачем, в порушення пп.7.4.1, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", безпідставно віднесено суму ПДВ до складу податкового кредиту по господарських операціях з ТОВ «Буд Ворк» за серпень, грудень 2009 року та січень 2010 року, що призвело до завищення податкового кредиту на загальну суму 22347,94 грн., у тому числі: за серпень 2009 року на суму 4166,67 грн., за грудень 2009 року на суму 10014,60 грн., за січень 2010 року на суму 8166,67 грн. (а.с.59).

Порушення, встановлені актом перевірки, стали підставою для винесення податкового повідомлення - рішення від 04.02.2013 №000012212, яким позивачу, з врахуванням строків давності (1095 днів), зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за січень 2010 року в розмірі 8167,00 грн. (а.с.61).

Зважаючи, що оскаржуваним рішенням позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за січень 2010 року, судом дається оцінка господарським операціям позивача з ТОВ "Буд Ворк" лише за період, що має вплив на винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Вказане податкове повідомлення-рішення ґрунтується на висновках акту перевірки від 19.12.2012 № 3276/22-12/36576450, згідно яких позивачем неправомірно було віднесено до податкового кредиту січня 2010 року суми ПДВ в розмірі 8166,67 грн. по податковій накладній, виданій ТОВ «Буд Ворк», в зв'язку з чим завищено суму податкового кредиту та від'ємне значення з податку на додану вартість.

Суд погоджується з висновками акту перевірки та відповідачем та зазначає, що позивачем не доведено правомірність віднесення до податкового кредиту січня 2010 року суми ПДВ по податковій накладній, виданій ТОВ «Буд Ворк», виходячи з наступного.

Так, відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", який був чинний на час виникнення спірних правовідносин, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактової) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 с. 6 та статтею 8-1 цього закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового переводу.

Згідно з пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", який був чинний на час виникнення спірних правовідносин, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку і оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів.

Підпунктом 7.2.1. Закону України "Про податок на додану вартість", що був чинний на час виникнення спірних правовідносин, передбачено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну.

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту) (пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону).

При цьому п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7 даного Закону передбачає, крім визначених судом обов'язкових підстав виникнення у платника податку права на податковий кредит, ще наявність такої підстави, як наявність здійснення робіт (послуг). Так, згідно з п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). Тобто, здійснення робіт (послуг) є необхідною передумовою правомірності формування податкового кредиту.

Отже, підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, видана платником податку.

Між тим, суд зазначає, що наявність податкових накладних дійсно є обов'язковою обставиною для визначення правильності формування податкового кредиту, але не вичерпною, оскільки визначальною умовою для віднесення сум ПДВ на підставі податкових накладних до податкового кредиту є реальність господарських операцій, яка підтверджується первинними документами, оформленими належним чином.

Судом встановлено, що між позивачем (замовник) та ТОВ "Буд Ворк" (підрядчик) 20.07.2009 року укладено договір № 1/БМР, предметом якого є виконання робіт з будівництва телекомунікаційних мереж на підставі матеріалів замовника (а.с.62-65). Відповідно до п. 1.4 вказаного договору, характер, строки, місце виконання та вимоги до конкретної роботи встановлюються сторонами у додатках до даного Договору, які становлять його невід'ємну частину. Розділ 2 договору передбачає, що Замовник зобов'язується: повідомити про готовність майданчиків для виконання робіт по монтажу кінцевих пристроїв телекомунікаційних мереж; оплачувати виконані підрядчиком роботи на підставі підписаних сторонами Актів приймання-здачі виконаних робіт (п. 2.1.1, 2.1.3); Підрядчик зобов'язується виконувати прокладку і монтаж телекомунікаційних мереж згідно схем, погоджених з Замовником. Терміни виконання робіт: 15 діб від дати підписання сторонами відповідних Додатків до даного Договору (п. 2.2.1). Пункт 5.1 Договору передбачає, що оплату за фактично виконані роботи Замовник здійснює протягом п'яти банківських днів з дати підписання сторонами Акта прийому-здачі виконаних робіт шляхом банківського грошового переводу на розрахунковий рахунок Підрядчика у розмірі виконаних робіт, визначеному в Акті прийому-здачі виконаних робіт. Вартість робіт визначається на момент підписання сторонами Акту прийому-здачі виконаних робіт на підставі фактичного обсягу виконаних робіт (п. 5.3 Договору).

На виконання вказаного договору (за спірний період) позивачем надані: договірна ціна на будівництво телекомунікаційної мережі від 15.01.2010 (а.с.207), локальний кошторис від 15.01.2010 (а.с.208-209), банківська виписка (а.с.210), податкова накладна від 21.01.2010 № 79 на загальну суму 49000,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 8166,67 грн.) (а.с.211), акт приймання-передачі виконаних робіт по будівництву субмагістральної оптоволоконної мережі (а.с.224), акт приймання-передачі матеріалів (а.с.162), акт приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів (а.с.225), копія схеми телекомунікаційних мереж (а.с.180).

З наданого акту приймання-передачі виконаних робіт № 7 (а.с.177, 224) вбачається, що позивачу було надано роботи: здійснено монтаж субмагістральної оптоволоконної мережі з використанням матеріалів замовника згідно акту № 6. Загальна вартість робіт: 49000,80 грн.

Пунктом 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704, визначено, що первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Між тим, акт приймання-передачі виконаних робіт з будівництва субмагістральної оптоволоконної мережі не містить конкретизації виконаних робіт. Такий акт містить лише загальне зазначення: «здійснено монтаж субмагістральної оптоволоконної мережі з використанням матеріалів замовника згідно акту № 6» та вартість, проте не розкриває, які саме роботи виконувалися ТОВ «Буд Ворк» при здійсненні монтажу мережі. Отже, суті та змісту наданих послуг акт приймання-передачі виконаних робіт не містить, в акті також не зазначено місце його складання, а тому такий документ не може підтверджувати факт отримання робіт від ТОВ «Буд Ворк» та їх зв'язок з господарською діяльністю позивача. А відтак, суд не може визнати зазначені акти належними і допустимими доказами фактичного проведення господарських операцій, оскільки в таких актах наявні дефекти форми, змісту, котрі в силу ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ст.44 Податкового кодексу України, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.

Крім того, позивачем не надано суду доказів, що між позивачем та ТОВ «Буд Ворк» підписувалися додатки до договору від 20.07.2009 року про встановлення характеру, строків, місця виконання та вимог до конкретної роботи (як того вимагає п. 1.4 Договору від 20.07.2009 року); не надано доказів повідомлення замовником підрядчика про готовність майданчиків для виконання робіт по монтажу кінцевих пристроїв телекомунікаційних мереж (як того вимагає п. 2.1.1 Договору від 20.07.2009 року); не надано доказів погодження схем для прокладки і монтажу телекомунікаційних мереж (як того вимагає п. 2.2.1 Договору від 20.07.2009 року).

Поряд з обумовленим, договором від 20.07.2009 року передбачено, що оплата за фактично виконані роботи здійснюється протягом 5 банківських днів з дати підписання сторонами Акта приймання-здачі виконаних робіт (п. 5.1, п. 2.1.3 Договору від 20.07.2009 року). Як встановлено в ході судового справи, акт приймання-передачі виконаних робіт між сторонами підписано 31.03.2010 року, однак оплату позивач здійснив 21.01.2010 (а.с.210), податкова накладна виписана 21.01.2010 року, тобто, ще до підписання Акта приймання-здачі виконаних робіт. При цьому, договором від 20.07.2009 року здійснення передоплати не передбачено.

Крім того суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що для здійснення робіт з будівництва субмагістральної оптоволоконної мережі необхідні трудові ресурси. Ухвалою про відкриття провадження позивача було зобов'язано надати відомості про осіб, які від імені ТОВ «Буд Ворк» виконували роботи для позивача. Однак, позивачем такі відомості суду не надано. А відтак, в ході судового розгляду справи не здобуто доказів, що роботи з будівництва субмагістральної оптоволоконної мережі для позивача виконувало саме ТОВ «Буд Ворк».

Наявність податкових накладних без проведення реальної операції не може спричиняти будь-які пов'язані з цим правові наслідки, в тому числі щодо формування податкового кредиту з податку на додану вартість.

Отже, враховуючи вищенаведене суд приходить до висновку, що надані позивачем документи не підтверджують фактичного надання ТОВ «Буд Ворк» позивачу робіт з монтажу субмагістральної оптоволоконної мережі за вказаним вище договором, а тому не можуть бути підставою для формування податкового кредиту за спірними господарськими операціями.

А відтак, податкове повідомлення-рішення від 04 лютого 2013 року № 0000122212 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 8167,00 гривень є правомірним.

Судові витрати, відповідно до ст. 94 КАС України, на користь позивача не присуджуються.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Ітелком" до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя С.М.Дуляницька