Court ruling № 3065653, 12.03.2008, Administrative Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Administrative Court of Ukraine)

                                                                                                                                                                                К/С  № К-20249/06

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ  

                                                       УХВАЛА

                                               ІМЕНЕМ УКРАЇНИ                             

12.03.2008 р.                                                                                              м. Київ

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого судді Пилипчук Н.Г.

суддів                       Ланченко Л.В.

              Нечитайла О.М.

                                  Маринчак Н.Є.    

                                Шипуліної Т.М.

за участю представників

позивача:      Козуб В.А.

відповідача: Єсіної О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Харкова

на постанову Господарського суду Харківської області від 09.02.2006 р.

та ухвалу Харківського  апеляційного господарського суду від 18.04.2006 р.

у справі № АС-13/465-05

за позовом Підприємства «Харківська виправна колонія № 43» Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Харківській області

до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Харкова

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -

                                       ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду Харківської області від 09.02.2006 р., залишеною без змін Харківським апеляційним господарським судом від 18.04.2006 р., позов задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Харкова № 0003862310/0 від 06.12.2004р. Стягнуто з Державного бюджету на користь Підприємства «Харківська виправна колонія № 43» 85,00 грн. державного мита та 118,00 грн. судових витрат.

ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Харкова подала касаційну скаргу, якою просить скасувати вказані судові рішення та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, а саме: ст. 58, п. 1 ч. 2 ст. 129 Конституції України та ст. 5-7 Кодексу адміністративного судочинства України. Наголошує на тому, що суд розглянув позов про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, однак з цього самого спору та між цими ж сторонами є рішення Господарського суду Харківської області від 27.04.2005р. у справі № А-04/72-05 та ухвала Господарського суду Харківської області від 15.06.2005р. у справі № А-04/234-05. Зазначає про порушення судами вимог розділу 7 прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, ст. 27, 28 цього ж Кодексу,  Господарського процесуального кодексу України, також Закону України «Про плату за землю», наголошуючи на обов’язку позивача сплачувати земельний податок в силу відсутності законодавчих пільг, порушення ст. 14 Закону України «Про систему оподаткування».  

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягаєзадоволенню.  

Судами попередніх інстанцій встановлено, що актом планової документальної перевірки № 1188/23-086880885 від 06.12.2004р. з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2003р. по 30.09.2004 р., на підставі якого прийнято спірне податкове повідомлення-рішення № 0003862310/0 від 06.12.2004р. про визначення Підприємству «Харківська виправна трудова колонія № 43» (ідентифікаційний код 08680885) податкового зобов’язання із плати за землю у сумі 100932,12 грн. та штрафних санкцій у розмірі 98475,64грн., зафіксовано порушення позивачем вимог ст. 14 Закону України «Про плату за землю». Це порушення, на думку податкової інспекції, полягало в тому, що Харківська виправна колонія № 43 згідно даних державного земельного кадастру від 20.06.2003р. має в своєму розпорядженні земельну ділянку, площею 33426 кв.м. Станом на 30.11.2004 р. Кабінетом Міністрів України не був затверджений перелік органів і установ виконання покарання із визначеним розміром земельних ділянок, які відповідно до ст. 75 Закону України «Про Державний бюджет на 2004 рік» звільняються від сплати земельного податку, а тому, підприємство повинно було нарахувати земельний податок за 2004 рік на площу, зайняту виробничим сектором, у загальному розмірі 100932,13 грн.

Суд касаційної інстанції не вбачає порушень судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, на які посилається податкова інспекція у касаційній скарзі, та вважає, що судом повно встановлені обставини у справі, яким надана правильна правова оцінка на підставі законодавства, яке врегульовує спірні відносини.

 Як було достовірно встановлено судами попередніх інстанцій, згідно даних державного земельного кадастру, виданих юридичній особі – землекористувачу (ідентифікаційний код ЄДРПОУ № 08564558), тобто Харківській виправній колонії № 43, яка є самостійним господарюючим суб’єктом, вона є землекористувачем виробничого сектору, площею 33426 кв.м.

Позивач – Підприємство «Харківська виправна колонія № 43» управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Харківській області є іншим господарюючим суб’єктом (ідентифікаційний код ЄДРПОУ  08680885), яке не є суб’єктом плати за вказану земельну ділянку, землекористувачем якої є Харківська виправна колонія № 43 ідентифікаційний код ЄДРПОУ № 08564558.

Покладання на позивача обов’язку здійснювати плату за землю за земельну ділянку, яка згідно даних державного земельного кадастру перебуває у користуванні іншої юридичної особи, є таким, що не ґрунтується на приписах Закону України «Про плату за землю» від 03.07.1992 р. № 2535-XII.

Відповідно до ст. 15 вказаного закону власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. 

З огляду на те, що земельна ділянка не передавалися у власність чи на праві користування позивачеві, документи, які б посвідчували таке право  позивачеві не видавалися, позивач у спірний період не був суб’єктом плати за вказану земельну ділянку у розумінні ст. ст. 2, 5 Закону України "Про плату за землю", що свідчить про відсутність правових підстав у податкового органу для нарахування земельного податку за вказаною земельною ділянкою.

Оскільки позивач не був у спірний період суб’єктом плати за спірну земельну ділянку, суд касаційної інстанції відхиляє доводи податкової інспекції, викладені у касаційній скарзі, щодо обов’язку позивача сплатити земельний податок за спірний період.

Посилаючись на відсутність у судів процесуальних підстав розглядати даний позов у зв’язку з існуванням судових рішень по іншій справі, предметом яких є це ж саме спірне податкове повідомлення-рішення, податкова інспекція не враховує, що провадження в адміністративній справі у справі № АС-13/465-05 за даним позовом було відкрито 21.12.2005 р. за наслідками постановленої Харківським апеляційним господарським судом ухвали від 05.12.2005 р. у справі № АС-03/447-05, якою скасовано ухвалу Господарського суду Харківської області від 05.12.2005 р. про закриття провадження у справі № АС-03/447-05, а справу направлено до Господарського суду Харківської області для продовження розгляду. При цьому, суд апеляційної інстанції в ухвалі від 05.12.2005 р. виходив з того, що у справі № А-04/72-05 предметом розгляду був той же самий спір про визнання недійсними податкове повідомлення-рішення № 0003862310/0 ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Харкова від 06.12.2004р., який розглядався між тими ж самими сторонами, що й по даній справі, але підстави для визнання спірного повідомлення-рішення інші, які не розглядалися господарським судом при вирішенні справи № А-04/72-05.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції, -

                                                 УХВАЛИВ :

           Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Харкова залишити без задоволення, а постанову Господарського суду Харківської області від 09.02.2006 р. та ухвалу Харківського  апеляційного господарського суду від 18.04.2006 р. – без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття обставин, які можуть бути підставою для провадження за винятковими обставинами.

Головуючий суддя                            Н.Г. Пилипчук

судді                                                 Л.В. Ланченко

                   О.М. Нечитайло

                    Н.Є. Маринчак

Т.М. Шипуліна