Court ruling № 30639898, 09.04.2013, Administrative Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Administrative Court of Ukraine)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"09" квітня 2013 р. м. Київ К/9991/34859/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.

суддів: Голубєвої Г.К.

Шипуліної Т.М.

розглянувши в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Рис України»

на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 05 квітня 2012 року

у справі № 2-а-4421/10/2170

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рис України»

до Чаплинської міжрайонної державної податкової інспекції у Херсонській області

про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2010 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Рис України» (позивач) до Чаплинської міжрайонної державної податкової інспекції у Херсонській області (відповідач) задоволено. Скасовано рішення № 0000212310 від 21 червня 2010 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ «Рис України» витрати із сплати судового збору в розмірі 3,40 грн.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач оскаржив її в апеляційному порядку.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 05 квітня 2012 року апеляційну скаргу Чаплинської МДПІ у Херсонській області задоволено. Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2010 року скасовано. Прийнято нову постанову, якою в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням у справі, позивач оскаржив його в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.

В поданій касаційній скарзі, з посиланням на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права, ставиться питання про скасування постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 05 квітня 2012 року та залишення в силі постанови Херсонського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2010 року.

В запереченні на касаційну скаргу відповідач просить залишити її без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Рис України» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 квітня 2007 року по 31 грудня 2009 року, валютного та іншого законодавства за період з 01 квітня 2007 року по 31 грудня 2009 року, за результатами якої складено акт № 07/2310/33124250 від 09 червня 2010 року.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем прийнято рішення № 0000212310 від 21 червня 2010 року, яким до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 82 400,00 грн.

За результатами адміністративного оскарження, спірне рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій залишено без змін.

Перевіркою встановлено порушення позивачем пункту 2.3 глави 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Положення), з огляду на здійснення оплати на користь Каланчацького комбінату хлібопродуктів за зберігання, перевалку та переробку сільськогосподарської продукції з каси підприємства на підставі видаткового касового ордеру № 45 від 15 травня 2007 року на суму в розмірі 52 000,00 грн.

Скасовуючи постанову суду першої інстанції про задоволення позову, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що строки, передбачені статтею 250 Господарського кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - ГК України), не розповсюджуються на правовідносини, в яких органи державної податкової служби виступають контролюючими органами.

Колегія суддів вважає такий висновок суду апеляційної інстанції неправомірним у зв'язку з наступним.

Відповідно до пункту 2.3 глави 2 Положення гранична сума готівкового розрахунку одного підприємства (підприємця) з іншим підприємством (підприємцем) протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами встановлюється відповідною постановою Правління Національного банку України. Платежі понад зазначену граничну суму проводяться виключно в безготівковій формі.

Пунктом 1 Постанови Національного банку України від 09 лютого 2005 року № 32 «Про встановлення граничної суми готівкового розрахунку» встановлено граничну суму готівкового розрахунку одного підприємства (підприємця) з іншим підприємством (підприємцем) протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами відповідно до пункту 2.3 глави 2 Положення в розмірі 10 000 (десять тисяч) гривень.

Як встановлено судами, факт порушення вимог пункту 2.3 глави 2 Положення ТОВ «Рис України» не заперечується.

Поряд з цим, відповідно до статті 238 ГК України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 239 ГК України органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та у порядку, встановленому законом, можуть застосовувати до суб'єктів господарювання такі адміністративно-господарські санкції як адміністративно-господарський штраф.

Відповідно до частин 1, 2 статті 241 ГК України адміністративно-господарський штраф - це грошова сума, що сплачується суб'єктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності.

Перелік порушень, за які з суб'єкта господарювання стягується штраф, розмір і порядок його стягнення визначаються законами, що регулюють податкові та інші відносини, в яких допущено правопорушення.

Отже, штрафні (фінансові) санкції, застосовані за порушення вимог Положення, за своєю правовою природою є адміністративно-господарськими санкціями.

Статтею 250 ГК України передбачено, що адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Як встановлено, зокрема, судом першої інстанції, порушення позивачем вимог пункту 2.3 глави 2 Положення відбулось при здійсненні ним господарської діяльності 15 травня 2007 року, а тому штрафні (фінансові) санкції в розмірі 82 400,00 грн. застосовано відповідачем до ТОВ «Рис України» рішенням № 0000212310 від 21 червня 2010 року поза межами визначеного статтею 250 ГК України гранично допустимого строку.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд апеляційної інстанції помилково скасував постанову суду першої інстанції, яка є законною та обґрунтованою.

Відповідно до статті 226 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 226, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Рис України» задовольнити.

Скасувати постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 05 квітня 2012 року, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2010 року залишити в силі.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановленими главою 3 розділу IV Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Рибченко А.О.

Судді Голубєва Г.К.

Шипуліна Т.М.