Court ruling № 30639657, 21.03.2013, Administrative Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Administrative Court of Ukraine)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"21" березня 2013 р. м. Київ К-38018/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Степашка О.І.

Суддів Островича С.Е.

Федорова М.О.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційне об'єднання «Кисень»

на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 04.11.2010

у справі №2-а-983/10/1670

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційне об'єднання «Кисень»

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області

про визнання протиправними податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційне об'єднання «Кисень» (далі по тексту - позивач, ТОВ ВКО «Кисень») звернулося до суду з вимогами про скасування податкових повідомлень-рішень від Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області (далі по тексту - відповідач, Кременчуцька ОДПІ).

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 17.06.2010 позов задоволено.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 04.11.2010 скасовано рішення суду першої інстанції та прийнято нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

В касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем було проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства в період з 01.01.2007 по 30.06.2009, валютного та іншого законодавства в період з 01.01.2007 по 30.06.2009, за результатами якої складно акт від 07.10.2009 №5392/23-109/21045691.

В акті перевірки зазначено порушення позивачем вимог пункту 4.1 статті 4 та підпункту 5.1.17 пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого позивачем було занижено податок на додану вартість на загальну суму 136429,00 грн.

На підставі висновку акта перевірки відповідачем було винесене податкове повідомлення-рішення від 20.10.2009 №0000212301/0/3312 про визначення позивачу суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 138179,00 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 69090,00 грн., всього на суму 2072169,00 грн.

Крім цього, за наслідками проведеної виїзної позапланової перевірки ТОВ ВКО «Кисень» з питань оскарження донарахування за період з 01 січня 2007 року по 30 червня 2009 року відповідачем було складено акт від 23.12.2009 №6444/23-109/21045691, за висновками якого позивачу донараховано податкове зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 27285,00 грн., в тому числі: 13642,00 грн. основний платіж, 40927,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції, що зумовило прийняття податкового повідомлення-рішення від 20.01.2010 №0000012301/1/103.

Підставою прийняття такого рішення відповідачем зазначено порушення позивачем вимог п. 4.1 ст 4 та пп. 5.1.17 п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про податок на додану вартість» внаслідок невірного арифметичного визначення розміру донарахованого податкового зобов'язання в ході проведення перевірки у вересні 2009 року.

Відмовляючи у задоволенні позову суд апеляційної інстанції виходив з наступного з чим погоджується суд касаційної інстанції.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем були укладені договори купівлі-продажу та проведено реалізацію основних засобів згідно договорів купівлі-продажу, а саме: земельних ділянок на загальну суму 818571,55 грн., без нарахування та сплати ПДВ.

Зокрема, згідно договору купівлі-продажу частини земельної ділянки несільськогосподарського призначення від 28.05.2008, посвідченого приватним нотаріусом Комсомольського міського нотаріального округу ОСОБА_1, ТОВ ВКО «Кисень» частини земельної ділянки площею 0,1866 га на суму 127354,50 грн., без ПДВ.

Відповідно до укладеного договору купівлі-продажу частини земельної ділянки несільськогосподарського призначення від 28.05.2008, посвідченого приватним нотаріусом Комсомольського міського нотаріального округу ОСОБА_1, зареєстрованого в реєстрі 28.05.2008 за № 4474, частину земельної ділянки площею 0,1856 га на суму 126672,00 грн., без ПДВ.

Згідно договору купівлі-продажу частини земельної ділянки несільськогосподарського призначення від 28.05.2008, посвідченого приватним нотаріусом Комсомольського міського нотаріального округу ОСОБА_1, зареєстрованого в реєстрі 28.05.2008 за №4480, частину земельної ділянки площею 0,1710 га на суму 116707,50 грн., без ПДВ.

Також, за умовами договору купівлі-продажу частини земельної ділянки несільськогосподарського призначення від 28.05.2008, посвідченого приватним нотаріусом Комсомольського міського нотаріального округу ОСОБА_1, зареєстрованого в реєстрі за №4468 28.05.2008, частину земельної ділянки площею 0,6699 га на суму 447837,55 грн., без ПДВ.

При цьому, 20.05.2008 позивачем було здійснено реалізацію нежитлових будівель, що розташовані на земельних ділянках відчужених 28.05.2008 на загальну суму 630612,00 грн., в тому числі ПДВ 105102,00 грн.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 120 Земельного кодексу України (чинної на час укладення договору купівлі-продажу від 10.10.2007) до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором. Якщо договором про відчуження житлового будинку, будівлі або споруди розмір земельної ділянки не визначено, до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою, та на частину земельної ділянки, яка необхідна для їх обслуговування. Якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, наданій у користування, то в разі їх відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.

Аналогічна норма містилася на час укладення договору купівлі-продажу і в ст. 377 ЦК України.

Підпунктом 5.1.17 п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачені виключення з загального правила оподаткування операцій з продажу товарів (робіт, послуг), встановленого загальними нормами Закону України «Про податок на додану вартість», а саме: звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з поставки (продажу, передачі) земельних ділянок, земельних паїв, крім тих, що знаходяться під об'єктами нерухомого майна та включаються до їх вартості відповідно до законодавства.

Згідно приписів зазначеної норми, звільнення від оподаткування податком на додану вартість відбувається лише в разі відчуження земельної ділянки, як окремого об'єкта, яка не знаходиться під об'єктами нерухомого майна, до вартості якого включається вартості такої земельної ділянки відповідно до законодавства.

Колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що вартість відчужених позивачем 28.05.2008 земельних ділянок мала входити до вартості відчужених 20.05.2008 об'єктів нерухомості і відповідно включена до бази оподаткування податку на додану вартість.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судом апеляційної інстанції належним чином з'ясовані обставини справи та надано їм правильну юридичну оцінку. Порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б призвести до зміни чи скасування рішення суду апеляційної інстанції не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 222, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційне об'єднання «Кисень» залишити без задоволення.

Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 04.11.2010 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)О.І. Степашко Судді(підпис)С.Е. Острович (підпис)М.О. Федоров З оригіналом згідно Помічник судді О.Я. Меньшикова