Court ruling № 30557012, 06.03.2013, Leninskyi District Court of Sevastopol City

Справа № 2703/12966/2012

Провадження № 2/764/327/2013

Категория 18

УХВАЛА

06 березня 2013 року Ленінський районний суд м. Севастополя в складі:

головуючого судді Рубан М.В.,

при секретарі Бурчуладзе С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Севастополі заяву представника позивача ПАТ Банк «Фінанси та Кредит» про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно у цивільній справі №2703/12966/2012 за позовом Публічного акціонерного товариства Банк Фінанси та Кредит до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення штрафу за порушення умов іпотечного договору,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідачів штраф за договором іпотеки в розмірі 775579, 23 грн. у зв'язку з невиконанням обов'язку за договором іпотеки в частині страхування заставного майна.

В судовому засіданні представник позивача звернулась до суду із заявою про забезпечення позовних вимог шляхом накладення арешту на майно, належне на праві власності ОСОБА_2, а саме: на приміщення площею 94,0 кв.м., розташоване за адресою: м. Севастополь, вул. В. Морська, 43; нерухоме майно, розташоване за адресою: м. Севастополь, вул. І. Голубця, 108; нерухоме майно, розташоване за адресою: м. Севастополь, вул. Одеська, 29,блок 3,4; нерухоме майно, розташоване за адресою: м. Севастополь, пр. Гер. Сталінграда, 65; автомобіль марки «Mercedes-Benz S 350», державний номер НОМЕР_1.

Представник відповідача ОСОБА_1 в судовому засіданні заперечувала проти задоволення цього клопотання, пояснив, що на все майно відповідача ОСОБА_1 накладено арешт під час розгляду справи про стягнення заборгованості за кредитним договором, виконання якого також забезпечено вказаним договором іпотеки.

Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні також заперечувала проти задоволення цього клопотання, пояснив, що вимоги позивача вже забезпечені договором іпотеки, а майновий поручитель відповідає лише в межах вартості заставного майна.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, вивчивши заяву позивача про забезпечення позову, матеріали цивільної справи, вважає її не підлягаючою задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ст. 151 ч.3 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо неприйняття заходів забезпечення може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, вимоги позивача полягають у стягненні суми штрафу в розмірі 775579, 23 грн.

Згідно з ч.3 ст. 152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Представник позивача просить забезпечити позов шляхом накладення арешту на приміщення площею 94,0 кв.м., розташоване за адресою: м. Севастополь, вул. В. Морська, 43; нерухоме майно, розташоване за адресою: м. Севастополь, вул. І. Голубця, 108; нерухоме майно, розташоване за адресою: м. Севастополь, вул. Одеська, 29,блок 3,4; нерухоме майно, розташоване за адресою: м. Севастополь, пр. Гер. Сталінграда, 65; автомобіль марки «Mercedes-Benz S 350», державний номер НОМЕР_1. Однак в матеріалах справи відсутні відомості щодо вартості вказаного майна, що зумовило б накладення арешту на переличене майно, виходячи з принципу співмірності видів забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, 14.05.2007 року між ПАТ Банк Фінанси та кредит та ОСОБА_1, ОСОБА_2 укладено Іпотечний договір № 877, згідно умові якого відповідачі, як співвласники майна, передали позивачу в іпотеку нежитлові приміщення торгівлі та послуг з № I-28 по № I-51, загальною площею 1718,10 кв.м, розташовані за адресою: м. Севастополь, пр. Ген. Острякова, б.192-Б. При цьому ОСОБА_2 виступає майновим поручителем позичальника ОСОБА_1 за кредитним договором № 322/07-К-ВКЛ від 14.05.2007 року.

Відповідно до ст.7 ЗУ "Про іпотеку" за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

Якщо інше не встановлено законом або іпотечним договором, іпотекою також забезпечуються вимоги іпотекодержателя щодо відшкодування:

витрат, пов'язаних з пред'явленням вимоги за основним зобов'язанням і зверненням стягнення на предмет іпотеки;

витрат на утримання і збереження предмета іпотеки;

витрат на страхування предмета іпотеки;

збитків, завданих порушенням основного зобов'язання чи умов іпотечного договору.

Відповідно до ст.11 ЗУ "Про іпотеку" майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання виключно в межах вартості предмета іпотеки.

У п.23 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають кредитних правовідносин" від 30.03.2012 року № 5 також зазначено, що при вирішенні спорів за участю майнових поручителів суди мають виходити з того, що відповідно до статті 11 Закону України «Про заставу», статей 1, 11 Закону України «Про іпотеку» майновий поручитель є заставодавцем або іпотекодавцем. Відповідно до статті 546 ЦК застава (іпотека) та порука є різними видами забезпечення, тому норми, що регулюють поруку (статті 553559 ЦК) не застосовуються до правовідносин кредитора з майновим поручителем, оскільки він відповідає перед заставо/іпотекодержателем за виконання боржником основного зобовязання винятково в межах вартості предмета застави/іпотеки.

Враховуючи, що вимоги банку забезпечені іпотекою, а вимоги позивача полягають у стягненні штрафу у зв'язку з невиконанням іпотечного договору, суд доходить висновку, що заява представника позивача про накладення арешту на майно відповідача ОСОБА_2, якій є майновим поручителем позичальника ОСОБА_1, є необґрунтованою.

За таких обставин суд доходить висновку, що заява позивача про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, яке зареєстроване на праві власності за відповідачем у справі ОСОБА_2, не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 151-153 ЦПК України, суддя

У Х В А Л И В:

В задоволенні заяви представника позивача ПАТ Банк «Фінанси та Кредит» про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, належне на праві власності ОСОБА_2, а саме: приміщення площею 94,0 кв.м., розташоване за адресою: м. Севастополь, вул. В. Морська, 43; нерухоме майно, розташоване за адресою: м. Севастополь, вул. І. Голубця, 108; нерухоме майно, розташоване за адресою: м. Севастополь, вул. Одеська, 29,блок 3,4; нерухоме майно, розташоване за адресою: м. Севастополь, пр. Гер. Сталінграда, 65; автомобіль марки «Mercedes-Benz S 350», державний номер НОМЕР_1 відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: