АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Провадж. №22ц-774/1453/2013 Голов.1-ї інст.Врона А.О....
Категорія 51 Доповідач - Колодяжна Н.Є.
У Х В А Л А
Іменем України
27 березня 2013 року Апеляційний суд Дніпропетровської області в складі :
головуючого -судді- Колодяжної Н.Є.
суддів - Осіяна О.М., Глущенко Н.Г.
при секретарі - Надтока А.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпропетровську цивільну справу за заявою ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні , -
В С Т А Н О В И В:
В апеляційній скарзі заявник просить скасувати додаткове рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 24 жовтня 2012р., яким частково задоволено його заяву,- посилаючись на порушення судом вимог матеріального закону.
ОСОБА_2 просив додатковим рішенням стягнути з ТОВ «Павлоградавтотранс» (до якого він звертався з позовом про поновлення на роботі, стягнення невиплачених сум), на його користь середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у сумі 8141,40грн.
Суд задовольнив вимоги частково у сумі 2099,20грн.
Апеляційний суд вважає додаткове рішення законним, таким, що повинне бути залишене без змін.
У відповідності до вимог ст.117 КЗпПУ - в разі невиплати з вини власника належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст.116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство повинне виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.
Основним рішенням по даній справі (яке не оскаржується) Павлоградського міськрайонного суду від 27.09.2012. позовні вимоги ОСОБА_2 задоволені частково, на його користь з ТОВ «Павлоградавтотранс» стягнуто неоплачені 9 днів додаткової відпустки в сумі 1221, 21грн. та індексацію заробітної плати за весь період роботи в розмірі 477,32грн. Відмовлено у грошових вимогах про стягнення компенсації на оздоровлення-3000грн., незаконно утриманих із зарплати 1000грн., моральної шкоди, оплати за знаходження на лікарняному-1764грн.
Виходячи із положень зазначеної норми закону про право суду визначати розмір відшкодування за час затримки розрахунку в разі часткового задоволення вимог, а також обставин справи, встановлених основним рішенням, щодо несвоєчасного проведення розрахунку при звільненні позивача та необхідності стягнення середнього заробітку за ст.117 КЗпП, а також приймаючи до уваги виконаний місцевим судом у відповідності до вимог закону розрахунок зазначеного відшкодування, апеляційний суд вважає, що визначена цим розрахунком та стягнута судом на користь позивача сума - 2099,20грн. є обгрунтованою і співмірною із грошовими сумами, стягнутими за основним рішенням.
За перелічених обставин не підлягають задоволенню доводи апеляційної скарги про необхідність збільшення стягнутої суми.
Додаткове рішення відповідає вимогам матеріального закону.
Керуючись ст.ст. 307, 308 ЦПК України, апеляційний суд -
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2- відхилити.
Додаткове рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 24 жовтня 2012р. - залишити без змін.
Ухвала чинна з моменту проголошення, може бути оскаржена у касаційному порядку у 20-денний строк.
С У Д Д І
The court decision No. 30488576, Dnipropetrovsk Regional Court of Appeal (Dnipro) was adopted on 08.04.2013. The procedural form is Civil, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find key data about this court decision. We offer convenient and quick access to actual court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database covers the full range of information you need, allowing you to find useful data easily.
This decision relates to case No. 429/7558/12. Firms, which are mentioned in the text of this judgment: