Decision № 30484192, 08.04.2013, Commercial Court of Dnipropetrovsk Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

02.04.13р. Справа № 904/1179/13-г

За позовомВідкритого акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь", м. Запоріжжя до відповідача -1Державного підприємства "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ відповідача -2Публічного акціонерного товариства "Авдіївський коксохімічний завод", м. Авдіївка, Донецька область про стягнення 1113,94 грн. Суддя Єременко А.В.Представники:

Від позивача:не з'явився;Від відповідача-1:Шляєв І.В., дов. № 81 від 01.01.2013р.;Від відповідача-2:не з'явивсяСУТЬ СПОРУ:

Відкрите акціонерне товариство "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" звернулось до господарського суду з позовом до Державного підприємства "Придніпровська залізниця" про стягнення збитків, заподіяних несхоронним перевезенням вантажу, у сумі 1113,94 грн.

Позовні вимоги наведені з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 29.03.2013р.

Позовні вимоги мотивовані тим, що комерційним актом АА № 048302/1405 від 28.10.2012р. встановлена нестача вантажу масою 4900 кг. Позивач визначив вартість нестачі вантажу з урахуванням природної норми втрати вантажу - 2 % та його ціни на підставі виставленого продавцем вантажу рахунку-фактури №СФ-2/10-39м від 31.10.2012р., яка становить 1113,94 грн. та є збитками позивача. За доводами позивача, у випадку, якщо нестача вантажу утворилася під час перевезення вантажу, відповідальність за її нестачу покладається на залізницю.

Відповідач-1 проти позову заперечує та вказує на те, що відповідальність за нестачу вантажу повинен нести відправник, який не виконав вимоги ст. 31 Статуту залізниць України, пунктів 5 та 6 Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу, не підготував вагон до перевезення вантажу дрібної фракції, не вжив заходів, що виключають втрату вантажу на шляху прямування.

Ухвалою господарського суду від 28.02.2012р. залучено до участі у справі в якості відповідача-2 відправника вантажу - Публічне акціонерне товариство "Авдіївський коксохімічний завод".

Відповідач-2 до судового засідання не з'явився, відзив та витребувані судом документи не надав. Господарський суд щодо відповідача-2 вважає за можливе розглянути справу за наявними у справі матеріалами (ст. 75 ГПК України), оскільки відповідач-2 був повідомлений про час та місце судового засідання, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

29.03.2013р. позивачем до суду подане клопотання про розгляд справи без участі представника позивача.

В судовому засіданні 02.04.2013 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача-1, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

25.10.2012р. Публічне акціонерне товариство "Авдіївський коксохімічний завод" (вантажовідправник) здало для перевезення на станції Авдіївка Донецької залізниці у вагоні № 63480107 вантаж - дріб'язок коксовий, у вологому стані, завантажений навалом, загальна маса вантажу - 50450 кг, для доставки його одержувачу - Відкритому акціонерному товариству "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь", станція і залізниця призначення - Запоріжжя-Ліве Придніпровської залізниці, що підтверджується залізничною накладною №48012470.

28.10.2012р. вантаж прибув на станцію Запоріжжя-Ліве Придніпровської залізниці. В цю ж дату на станції Запоріжжя-Ліве Придніпровської залізниці складено акт про технічний стан вагона (контейнера) № 243.

В акті №243 про технічний стан вагону (контейнера) від 28.10.2012р. вказано, що вагон № 63480107 технічно справний, наведені висновки про можливість втрати, псування вантажу: нещільне прилягання кришок 1-х, 6-х люків з обох боків до армувальних листів хребтової балки, маються зазори 20-40х1-2 см, зазори по станції закладені ганчір'ям. На деталях вагону сліди просипання вантажу, що перевозився. Відправник до навантаження бачити міг, але не вжив заходів, що виключають втрату вантажу на шляху прямування.

Також, 28.10.2012р. на станції Запоріжжя-Ліве Придніпровської залізниці складено комерційний акт АА №048302/1405. Відповідно до комерційного акту при комісійному переважуванні вагону № 63480107 встановлено: по документу значиться тара 20200 кг, нетто 50450 кг. Фактично виявилось брутто 65750 кг, тара з документа 20200 кг, нетто 45500 кг, тобто менше документа на 4900 кг. Порушене маркування над 1,2,6,7 люками, мається поглиблення діаметром 100 на 80 см кожне. На деталях вагону №63480107 маються сліди від раніше просипаного вантажу. В технічному відношенні вагон справний. Нещільне прилягання кришок 1-х, 6-х люків з обох боків до армувальних листів хребтової балки, маються зазори довжиною 20-40 см, шириною 1-2 см. Зазор зсередини закладений папером, зовні закладений ганчір'ям.

За розрахунком позивача вартість виявленої недостачі вантажу у кількості 4900 кг з урахуванням визначеної на підставі п. 27 Правил видачі вантажів норми недостачі 2% маси, зазначеної в перевізному документі, та ціни вугілля згідно рахунку-фактури СФ-2/10-39м від 31.10.2012р., виставленого продавцем вантажу - ТОВ "Метінвест Холдінг" покупцю - ВАТ "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь", яка становить 920,00 грн. за 1 тонну без ПДВ, складає 1113,94 грн.

Недостача одержаного позивачем вантажу, вартість якого становить 1113,94 грн., і є причиною спору.

Правовідносини з перевезення вантажів врегульовані главою 64 Цивільного кодексу України, главою 32 Господарського кодексу України.

Також, як зазначено в статтях 908 Цивільного кодексу України, 307 Господарського кодексу України, умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами та правилами.

Відповідно до ст. 307 Господарського кодексу України, положення якої кореспондуються із положеннями ст. 909 Цивільного кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Перевізник відповідає за збереження вантажу з моменту прийняття його до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини (ст. 924 Цивільного кодексу України).

У разі втрати або нестачі вантажу за заподіяну при його перевезенні шкоду перевізник відповідає в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає (ч. 3 ст. 314 ГК України).

В силу ч. 1 ст. 314 ГК України перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини.

Відповідно до ст. 105 Статуту залізниць України залізниці, вантажовідправники, вантажоодержувачі, пасажири, транспортні, експедиторські і посередницькі організації та особи, які виступають від імені вантажовідправника і вантажоодержувача, несуть матеріальну відповідальність за перевезення у межах і розмірах, передбачених цим Статутом та окремими договорами.

За загальним правилом, встановленим ст. 110 Статуту залізниць України, залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству.

За незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, багажу, вантажобагажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин (ст. 113 Статуту залізниць України).

Згідно зі ст. 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Як вбачається з комерційного акту АА №048302/1405 від 28.10.2012р., вагон № 63480107, у якому перевозився вантаж, технічно справний, навантаження вантажу здійснено відправником (відповідачем-2), порушене маркування над 1,2,6,7 люками, мається поглиблення діаметром 100 на 80 см кожне, на деталях вагону маються сліди від раніше просипаного вантажу, нещільне прилягання кришок 1-х, 6-х люків з обох боків до армувальних листів хребтової балки, маються зазори довжиною 20-40 см, шириною 1-2 см.

Відповідно до ч. 2 ст. 314 ГК України у транспортних кодексах чи статутах можуть бути передбачені випадки, коли доведення вини перевізника у втраті, нестачі або пошкодженні вантажу покладається на одержувача або відправника.

За ст. 31 Статуту залізниць України залізниця зобов'язана подавати під завантаження справні, придатні для перевезення відповідного вантажу, очищені від залишків вантажу, сміття, реквізиту, а у необхідних випадках - продезінфіковані вагони та контейнери. Придатність рухомого складу для перевезення вантажу в комерційному відношенні визначається: вагонів - відправником, якщо завантаження здійснюється його засобами, або залізницею, якщо завантаження здійснюється засобами залізниці.

В силу положень ч. 1 ст. 917 ЦК України відправник вантажу має право відмовитися від наданого транспортного засобу, якщо він є непридатним для перевезення цього вантажу.

Частина 3 ст. 32 Статуту залізниць України передбачає, що відправник зобов'язаний підготувати вантаж з урахуванням його схоронності під час транспортування і здійснювати навантаження з виконанням Технічних умов.

Пунктом 5 Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 20.08.2001р. № 542, передбачено, що перед навантаженням вантажів, які містять дрібні фракції, відправник зобов'язаний пересвідчитися, що перевезення у наданому вагоні не призведе до втрати вантажу. Якщо втрата можлива через конструктивні зазори, відправник зобов'язаний вжити додаткових заходів щодо їх ущільнення. Також, у разі навантаження у вагони відкритого типу вантажів, які містять дрібні фракції, відправник повинен вжити заходів щодо запобігання видуванню або просипанню дрібних часток вантажу під час перевезення.

Отже, зазначені вище правові норми розрізняють поняття технічна справність вагону та придатність вагону для перевезення певного вантажу (придатність вагону у комерційному відношенні), а придатність вагону для перевезення певного вантажу (придатність вагону у комерційному відношенні) визначається залізницею або відправником в залежності від того, хто з них здійснює завантаження.

Комерційний акт АА №048302/1405 від 28.10.2012р. містить посилання на завантаження вантажу засобами відправника. Актом про технічний стан вагону № 243 від 28.10.2012р. встановлено нещільне прилягання кришок 1-х, 6-х люків з обох боків до армувальних листів хребтової балки, маються зазори 20-40х1-2 см. Втім зазначено, що вантажовідправник бачити міг, але не вжив заходів, що виключають втрату вантажу на шляху прямування.

Відповідач-2, як вантажовідправник, не скористався правом на відмову від навантаження у вагон № 63480107, наявні зазори не усунув (доказів не надано).

Окрім того, як вбачається з пам`ятки №7695 про забирання вагонів (Форма ГУ-45), складеній 25.10.2012р. на ст. Авдіївка Донецької залізниці, вагон №63480107 був переданий ПАТ "Авдіївський коксохімічний завод" з вантажем, що надійшов на його адресу та завантажений ним, тобто порожній вагон, за технічну справність якого відповідає залізниця, останньою не надавався.

При цьому, суд також враховує, що відповідно до ст. 114 Статуту залізниць України залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, зокрема, за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі. Недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.

Вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу (ст. 115 Статуту залізниць України).

Рахунок або інший документ відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу до матеріалів справи не надано.

Враховуючи встановлені вище обставини справи, наведені положення законодавства, суд не вбачає підстав покласти відповідальність за недостачу вантажу на залізницю (відповідача-1).

Позовні вимоги до Державного підприємства "Придніпровська залізниця" заявлені неправомірно та не підлягають задоволенню.

З огляду на те, що позивач позовні вимоги Публічному акціонерному товариству "Авдіївський коксохімічний завод" не пред'явив, позов не підлягає задоволенню повністю.

Судові витрати по справі на підставі ст. 49 ГПК України слід покласти на позивача, оскільки в позові відмовлено.

На підставі наведеного та керуючись ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

В позові відмовити.

Судові витрати по справі покласти на позивача.

Суддя А.В.Єременко