Court ruling № 304693, 12.12.2006, Sevastopol Commercial Court of Appeals

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

07 грудня 2006 року

Справа № 2-22/12415-2006А

Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Голика В.С.,

суддів Градової О.Г.,

Фенько Т.П.,

секретар судового засідання Льговська Ю.М.

за участю представників сторін:

позивача:Куциков Микола Борисович, довіреність № 1 від 19.09.06;

відповідача: Рибалко Юрій Леонідович, довіреність № 6515/9/10 від 05.04.06, розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Сімферополі в Автономній Республіці Крим на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Яковлєв С.В.) від 12.10.2006 у справі № 2-22/12415-2006А

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Пром-Сервіс-Термінал" (вул. Самокіша, 30,Сімферополь,95000)

до Державної податкової інспекції у місті Сімферополі в Автономній Республіці Крим (вул. М. Залки, 1/9,Сімферополь,95053)

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

За результатами додаткової позапланової невиїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю "Пром-Сервіс-Термінал" з питань взаємовідносин з: товариством з обмеженою відповідальністю "Татнафта-Крим", товариством з обмеженою відповідальністю ТД "НК "Альянс-Крим", приватним підприємством "Ойлмаркет" та правомірності віднесення сум податку на додану вартисть до податкового кредиту за грудень 2005 р. та січень 2006 р. (акт перевірки № 3649/23-4/33071230 від 14.06.2006) податковим органом прийнято податкове повідомлення –рішення №0008262301/0 від 27.07.2006 про зменшення платнику податків бюджетного відшкодування по податку на додану вартість за січень 2006 року у розмірі 10184,00 грн.

Відповідно результатів перевірки на думку податкового органу позивачем в порушення вимог п. 1.8 статті 1, п. п. 7.4.1 п. 7.4, п. п. 7.7.10 п. 7.7 статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість”, завищено бюджетне відшкодуванню на 10184,00 грн. Відповідач вважає, що позивач має право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість лише у тій сумі, яку його постачальники фактично (грошовими коштами) сплатили у звітному періоді до бюджету.

Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим від 12.10.2006 у справі №2-22/12415-2006А (суддя Яковлєв С.В.) позов задоволено, вищеназване рішення податкового органу визнане нечинним.

При прийнятті постанови суд першої інстанції визнав безпідставними доводи податкового органу про порушення позивачем вимог Закону України „Про податок на додану вартість”.

Так, суд першої інстанції дійшов висновку, що стаття 7 Закону України „Про податок на додану вартість”, яка регламентує порядок визначення суми бюджетного відшкодування, не ставить таке визначення в залежність від фактичної сплати грошима у бюджет податку на додану вартість постачальниками.

Державна податкова інспекція у місті Сімферополі в Автономній Республіці Крим оскаржує постанову суду першої інстанції у зв’язку з порушенням судом норм матеріального права.

Так, на думку відповідача, у товариства з обмеженою відповідальністю "Пром-Сервіс-Термінал” відсутнє право на податковий кредит у частині не сплати постачальником податку на додану вартість до Державного бюджету, а відповідно і на бюджетне відшкодування, у зв’язку з чим, суд першої інстанції дійшов необґрунтовано висновку про задоволено позовних вимог без урахування конкретних обставин справи та системного застосування норм Закону України „Про податок на додану вартість”.

Доводи відповідача також мотивовані іншими підставами викладеними у апеляційній скарзі, котрі не мають значення для розгляду справи.

Судова колегія розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, апеляційну скаргу визнає такою, що не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Відповідно до п. п. 7.4.1 статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість”, податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1. статті 6 та статтею 8-1 цього Закону протягом такого звітного періоду у зв’язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Таким чином законотворень відносить до податкового кредиту при придбанні товарів (робіт, послуг) суми сплачені покупцем продавцю товарів (робіт, послуг), та не відносить в залежність податковий кредит від виконання продавцем податкового зобов’язання, а саме п. п. 7.3.1 статті 7 вищеназваного Закону.

Відповідно до п. п . 7.5.1 статті 7 Закону україни „Про податок на додану вартість”, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій; або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг); або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Як вбачається із матеріалів справи, та пояснень представників сторін відповідач не заперечує проти здійснення позивачем розрахунків за придбані товари та отримання податкової накладної.

Таким чином, доводи відповідача про те, що Закон України „Про податок на додану вартість” податковий кредит (бюджетне відшкодування) ставить в залежність від виконання продавцем податкового зобов’язання, визнаються судовою колегією безпідставними.

При даних обставинах судова колегія не знаходить правових підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції.

Керуючись статтями 195, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Сімферополі в Автономній Республіці Крим залишити без задоволення.

2. Постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 12.10.2006 у справі № 2-22/12415-2006А залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її оголошення, може бути оскаржена протягом одного місяця безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя В.С. Голик

Судді О.Г. Градова

Т.П. Фенько