Court ruling № 30457112, 05.04.2013, Commercial Court of Odesa Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________________________

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

"05" квітня 2013 р.

№ 916/2013/583

Суддя Малярчук І.А., розглянувши позовну заяву за вх.№1430/2013 Товариства з обмеженою відповідальністю „Альфа-Текнор”

до відповідачів: 1) Ізмаїльська міська рада

2) Фонд комунального майна Ізмаїльської міської ради

про визнання права власності, про визнання недійсним п.9 Переліку об’єктів комунальної власності Ізмаїльської міської громади

ВСТАНОВИВ:

ТОВ „Альфа-Текнор” звернулось до суду із позовом до Ізмаїльської міської ради, ФКМ Ізмаїльської міської ради, про визнання права власності, про визнання недійсним п.9 Переліку об’єктів комунальної власності Ізмаїльської міської громади, який повертається судом без розгляду з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 ст.56 ГПК України позивач, прокурор чи його заступник зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.

Згідно п.п.2, 3 ч.1 ст.57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів, сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі.

Так, позивачем не додано до позову доказів надсилання копії позову із додатками відповідачам, що також підтверджується актом господарського суду Одеської області №05-11/446/2013 від 04.04.2013р., оскільки подані до позову фіскальні чеки не є такими доказами в розумінні ч.1 ст.56 ГПК України.

Крім того, на підтвердження сплати судового збору за подачу позову позивач надав платіжне доручення №57 від 01.04.2013р. на суму 1720,50 грн.

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України „Про судовий збір” судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно до п.2.2.1. Постанови Пленуму ВГСУ №7 від 21.02.2013р. „Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України” судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, витребування або повернення майна (в тому числі в зв’язку з вимогами, заснованими на приписах частини п’ятої статті 216, статті 1212 Цивільного кодексу України тощо) визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.

Положення ч.3 ст.6 Закону України „Про судовий збір” передбачають, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Згідно до п.п.1, 2 п.2 ч.2 ст.4 Закону України „Про судовий збір”, ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру – 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат”; за подання позовної заяви немайнового характеру – 1 розмір мінімальної заробітної плати.

Отже, з врахуванням ч.1 ст.4 Закону України „Про судовий збір”, ст.8 Закону України „Про Державний бюджет України на 2013 рік” від 06.12.2012р. №5515-VI, та з огляду на заявлення позивачем у позові позовних вимог майнового (визнання права власності) та немайнового (про визнання незаконним Переліку об’єктів комунальної власності) характеру, вони мають бути оплачені судовим збором в сумі 1147 грн. та в сумі, визначеній відповідно до вартості майна, про визнання права на яке заявлено позов, тобто, як зі спору майнового характеру, але не менше ніж 1720,50 грн., однак, згідно платіжного доручення №57 від 01.04.2013р. позивачем оплачено судовий збір на загальну суму 1720,50, отже, в розмірі меншому, ніж передбачено чинним законодавством.

При цьому, судом не приймається до уваги судовий збір, сплачений позивачем за подання до позову заяви про забезпечення позову за платіжним дорученням №57 від 01.04.2013р. на суму 1720,50грн.

До речі, є незрозумілою суду можливість оформлення позивачем оплати судового збору в сумі 1720,50 грн., та в сумі 1720,50 грн. за подання позовної заяви до суду та за вжиття судом заходів до забезпечення позову платіжними дорученнями із ідентичними номерами 57 та датами від 01.04.2013р.

Згідно положень п.п.4, 6 ст.63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі, не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів, у зв’язку з чим позовна заява ТОВ „Альфа-Текнор” підлягає судом поверненню позивачу без розгляду.

Згідно п.2 ч.1 ст.7 Закону України „Про судовий збір” підлягає повреннню платнику судовий збір, сплачений позивачем за подачу позову згідно платіжного доручення №57 від 01.04.2013р. на суму 1720,50грн., та за подання до позову заяви про забезпечення позову згідно платіжного доручення №57 від 01.04.2013р. на суму 1720,50грн., з врахуванням наявності на цих платіжних дорученнях відмітки банківської установи, щодо перерахування до бюджету судового збору.

Керуючись п.п.4, 6 ст. 63, ст.86 Господарського процесуального кодексу України, суддя, -

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву ТОВ „Альфа-Текнор” до Ізмаїльської міської ради, Фонду комунального майна Ізмаїльської міської ради про визнання права власності, про визнання недійсним п.9 Переліку об’єктів комунальної власності Ізмаїльської міської громади повернути позивачу без розгляду.

2. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю „Альфа-Текнор” (68600, Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Леніна, 107, код 20971852) з державного бюджету судовий збір в сумі 3441 (три тисячі чотириста сорок одну) грн., сплачений згідно платіжних доручень №57 від 01.04.2013р.

Додаток: на 29 аркушах, у т.ч. платіжні доручення №57 від 01.04.2013р.

Суддя Малярчук І.А.