Decision № 3043701, 19.02.2009, Commercial Court of Kirovohrad Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"19" лютого 2009 р.

Справа № 17/4

Господарський суд Кіровоградської області в складі судді С.В. Таран, розглянувши матеріали справи № 17/4

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна компанія "Антал-Індустрія", м. Одеса

до відповідача: корпорації "Система ССБ" (виробниче об'єднання), м.Кіровоград

про стягнення 528 470,85 грн.

Представники:

від позивача - Громадський О.В., довіреність №5 від 23.01.07р., представник;

від відповідача - Іванов С.І., довіреність б/н від 11.11.08 р., представник.

Подано позов товариством з обмеженою відповідальністю "Міжнародна компанія "Антал-Індустрія" (далі- МК "Антал-Індустрія") до об'єднання підприємств «Корпорація «Система ССБ» (далі- корпорація «Система ССБ») про стягнення 425072,25 грн. боргу, 40030,78 грн. пені, 57845,03 грн. інфляційних втрат та 5522,79 грн. 3% річних.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України №14-458 від 21.01.2009 р. (вх.№02-14/1509 від 23.01.2009 р.) вірною назвою відповідача є корпорація «Система ССБ» (виробниче об'єднання), ідентифікаційний код 23235177 (а.с.86).

Відповідач позов заперечив, посилаючись на те, що остаточний розрахунок між замовником та підрядником відповідно до умов додаткової угоди від 18.06.2008 р. до договору №13/04-2007 від 20.04.2007 р. провадиться після закінчення усунення недоліків підрядних робіт та прийняття робіт замовником, проте, за твердженням корпорації "Система ССБ", підрядник не приступив до виконання усунення зроблених ним недоліків (а.с.112-116).

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, оцінивши наявні в матеріалах справи та досліджені в судовому засіданні докази, господарський суд встановив наступне.

20.04.2007 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Міжнародна компанія «Антал-Індустрія» («підрядник») та об"єднанням підприємств «Корпорація «Система ССБ» («замовник») було укладено договір №13/04-2007 (далі- договір №13/04-2007 від 20.04.2007 р.), згідно якого підрядник зобов'язався виконати на власний ризик із власних матеріалів та із матеріалів замовника підрядні роботи, пов'язані з термоізоляцією теплотрас та місткостей (місце виконання робіт: м.Кіровоград, пр-т Промисловий, 1), а замовник- прийняти та оплатити виконані підрядні роботи.

За своєю правовою природою даний договір є договором підряду.

Відповідно до правил статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу.

На виконання умов вказаного договору позивачем було проведено підрядні роботи, що підтверджується актами приймання виконаних робіт форми №КБ-2 за травень 2007 р. на суму 163333,20 грн., за травень 2007 р. на суму 32956,80 грн., за травень 2007 р. на суму 16 357,20 грн., за травень 2007 р. на суму 16593,60 грн., за травень 2007 р. на суму 102871,20 грн., за травень 2007 р. на суму 34418,40 грн., за червень 2007 р. на суму 49796,40 грн., за червень 2007 р. на суму 71382 грн., за жовтень 2007 р. на суму 114520,80 грн., за жовтень 2007 р. на суму 79790,40 грн., за жовтень 2007 р. на суму 398707,20 грн., за листопад 2007р. на суму 76851,60 грн., підписаними представниками сторін без зауважень та скріпленими печатками підприємств (а.с.29-31, 33-34, 36-37, 39-40,42-45, 47-51, 53-54, 57-59,61-62,70-72,74-76). Акт виконаних робіт за жовтень місяць 2007 р. на суму 589926грн. підписаний відповідачем із зауваженнями, проте не скріплений печаткою корпорації «Система ССБ»(а.с.64-68).

Із змісту протоколу спільної наради МК «Антал-Індустрія» та корпорації «Система ССБ» від 14.11.2007 р. (а.с.16) вбачається, що станом на 14.11.2007 р. заборгованість відповідача перед позивачем за виконані підрядні роботи згідно договору №13/04-2007 від 20.11.2007 р. становить 917119,65 грн. При цьому сторонами узгоджено наступний графік погашення заборгованості: до 30.11.2007 р.- 300000грн., до 31.12.2007 р.- 300000 грн., до 31.01.2008 р.- 317119,65 грн., до 31.01.2008 р.- 107952,60 грн.

З урахуванням узгодженого сторонами графіку погашення заборгованості відповідачем в період з 27.11.2007 р. по 06.12.2007 р. перераховано позивачеві 600000 грн. (а.с.19-20).

18.06.2008 р. між позивачем та відповідачем укладено додаткову угоду до договору підряду №13/04-2007 від 20.04.2007 р. (далі- додаткова угода від 18.06.2008 р. до договору №№13/04-2007 від 20.04.2007 р.), за умовами якої сторони дійшли згоди враховуючи наявність допущених підрядником недоліків і недоробок продовжити строки виконання підрядних робіт і встановити термін для їх усунення- 30 днів з моменту підписання додаткової угоди (пункт 1 додаткової угоди від 18.06.2008 р. до договору №13/04-2007 від 20.04.2007 р.).

Зазначеною додатковою угодою було змінено порядок проведення розрахунків. Відповідно до пунктів 3, 4 додаткової угоди від 18.06.2008 р. до договору №13/04-2007 від 20.04.2007 р. кінцевий розрахунок з підрядником замовник проводить після усунення всіх недоліків та недоробок, прийняття робіт замовником і підписання акту виконаних робіт; кінцевий розрахунок з підрядником замовник здійснює шляхом виставлення безвідкличного покритого акредитиву на суму 425072,25 грн.

Докази усунення позивачем всіх недоліків та недоробок, прийняття робіт замовником і підписання відповідного акту виконаних робіт в матеріалах справи відсутні, на вимогу господарському суду - не подано, а тому позовні в частині стягнення 425072,25 грн. заявлені необґрунтовано і задоволенню не підлягають.

Враховуючи викладене, не підлягають задоволенню і похідні позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 40030,78 грн. пені, 5522,79 грн. річних та 57845,03 грн. інфляційних збитків, нарахованих останнім замовнику за несвоєчасну сплату 425072,25 грн. боргу.

При цьому господарським судом враховано, що на момент звернення позивача з позовом до суду пункт 4.2.1 договору №13/04-2007 від 20.04.2007 р., який передбачав відповідальність замовника за прострочення проведення розрахунків у вигляді нарахування пені, було виключено на підставі пункту 4 додаткової угоди від 18.06.2008 р. до договору №13/04-2007 від 20.04.2007 р.

Відповідно до вимог статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені належними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Позивачем не доведено належним чином факт розірвання або визнання недійсним додаткової угоди від 18.06.2008 р. до договору №13/04-2007 від 20.04.2007 р. в передбаченому чинним законодавством порядку. Додана до матеріалів справи копія телеграми відповідачеві від 18.02.2009 р. про відмову позивача від додаткової угоди (а.с.111) не є таким належним доказом в розумінні статті 34 Господарського процесуального кодексу України. В той же час посилання позивача на частини шосту статті 193 Господарського кодексу України, як на правову підставу визнання додаткової угоди розірваною, є неправомірним, оскільки зазначена норма лише передбачає право зобов'язаної сторони відмовитись від виконання зобов'язання.

Витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.

Керуючись статтями 33, 34, 43, 49, 82, 84 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог відмовити.

Згідно частини 3 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

До набрання рішенням законної сили воно може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя

С.В. Таран