Court ruling № 30428495, 28.03.2013, Kherson Regional Court of Appeal

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер провадження №22-ц/791/976/2013 Головуючий в І інстанції Палькова В.М.

Категорія 57 Доповідач: Ігнатенко П.Я.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2013 року березня місяця 28 дня колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:

Головуючого:Стародубця М.П.Суддів:Воронцової Л.П. Ігнатенко П.Я.При секретарі: З участю адвоката:Прохоровій І.С. ОСОБА_5розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Суворовського районного суду м.Херсона від 15 липня 2010 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_8, ОСОБА_9, треті особи: ОСОБА_10 та приватний нотаріус Херсонського міського нотаріального округу ОСОБА_11, про визнання угоди недійсною, -

В С Т А Н О В И Л А:

У квітні 2010 року ОСОБА_7 звернулася до суду з позовом про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири від 23 серпня 2005 року посилаючись на те, що зазначена квартира за адресою: АДРЕСА_1 належала їй на праві приватної власності. В серпні 2005 року, її двоюрідна сестра ОСОБА_10, яка виступає у справі в якості третьої особи, запропонувала їй здійснити обмін квартирами, тобто передати їй однокімнатну квартиру №37, що також знаходиться у вказаному будинку з доплатою 12 тисяч доларів. Перед оформленням договору міни квартирами, у останньої виникли фінансові проблеми. Для отримання банківського кредиту, договір купівлі-продажу спірної квартири був укладений між позивачкою та ОСОБА_8 (дружиною сина ОСОБА_10) з усною домовленістю, що окрім оплати ОСОБА_10 здійснить відчуження квартири №37 на користь позивачки. На час укладання вказаного договору позивачка була впевнена, що кожна із сторін виконає узгоджені між ними умови так як вони перебували в родинних стосунках. Однак в подальшому узгоджені умови виконані не були. Вважає, що дана угода є недійсною, оскільки порушені її права як власника спірної квартири. Просила суд, з подальшим уточненням позовних вимог, поновити їй строки для звернення до суду, визнати спірний договір купівлі-продажу квартири від 23 серпня 2005 року недійсним, визнати за нею право власності на зазначену вище кв.№40 та стягнути з неї на користь відповідачів - подружжя ОСОБА_10 56 812 грн.

Рішенням Суворовського районного суду м. Херсона від 15 липня 2010 року позовні вимоги позивачки задоволені в повному обсязі. Договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, укладений 23 серпня 2005 року між ОСОБА_7 та ОСОБА_8, посвідчений приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу ОСОБА_11, визнано недійсним. За ОСОБА_7 визнано право власності на спірну квартиру. При цьому з неї на користь ОСОБА_8, ОСОБА_9 стягнуто 56 812 грн., отриманих нею при укладанні спірного договору купівлі-продажу. Також з ОСОБА_8, ОСОБА_9 стягнуто солідарно на користь ОСОБА_7 судові витрати в сумі 690 гривень.

Ухвалою судової колегії судової палати з цивільних справ апеляційного суду Херсонської області від 24.11.2010 року, апеляційна скарга ОСОБА_8 відхилена, а рішення суду залишено без змін.

У лютому 2013 року ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу, посилаючись на те, що вона є донькою ОСОБА_8 та, будучи неповнолітньою особою на момент вирішення спору в суді, була зареєстрована і проживала у спірній квартирі, при цьому не була притягнута до участі у справі, як і орган опіки та піклування. Просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким відмовити позивачу у задоволенні позову в повному обсязі.

Представник позивачки ОСОБА_7 -ОСОБА_12, у своїх запереченнях на апеляційну скаргу, наведені в ній доводи, не визнає і вважає що ухвалене рішення вже переглянуте судом апеляційної інстанції, висновки в зазначених судових рішеннях, які набрали законної сили мають преюдиціальне значення. Просила апеляційну скаргу ОСОБА_6 відхилити, а оскаржуване рішення суду залишити без змін.

Представник відповідача ОСОБА_9 та третьої особи ОСОБА_10 -ОСОБА_13 просить не брати до уваги доводи, викладені в апеляційній скарзі та закрити апеляційне провадження у справі, оскільки оскарженим рішенням суду права апелянта не порушено.

Заслухавши суддю-доповідача та осіб, що з'явились у судове засідання, перевіривши законність та обґрунтованість рішення у визначених законом межах, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції правильно встановлено, що ОСОБА_7 на підставі домовленостей між позивачкою та її двоюрідною сестрою ОСОБА_10 і подружжям ОСОБА_10 про багатосторонній договір міни, згідно якого ОСОБА_7 передала у власність подружжю ОСОБА_10 свою трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 за 56812 грн., що еквівалентно 12000 доларів США, хоча ринкова вартість спірної квартири на час продажу складала 24 тисячі 250 доларів США та в подальшому мала отримати від ОСОБА_10 у власність однокімнатну квартиру №37 в тому ж будинку. На виконання домовленостей 23 серпня 2005 року ОСОБА_7 оформила договір купівлі-продажу квартири з ОСОБА_8, яка частково сплатила вартість за рахунок коштів, отриманих нею в кредит в сумі, еквівалентній 10000 доларів США. ОСОБА_7 вселила свого сина в квартиру №37, однак в порушення раніше існуючих домовленостей ця квартира не була переоформлена на позивачку, в зв'язку з виниклим у 2009 році спором з-поміж ОСОБА_8.

Таким чином, укладаючи договір купівлі-продажу трьохкімнатної квартири і отримавши за неї менше половини її вартості, позивачка дійсно діяла під впливом помилки, що має істотне значення.

Враховуючи викладене та оскільки стороною позивача в суді доведено, що спірний договір купівлі-продажу був вчинений під впливом помилки при наявності іншої домовленості щодо прав та обов'язків сторін за угодою, суд обґрунтовано дійшов висновку про недійсність укладеного правочину з заявленої позивачкою підстави, визнав право власності на спірну квартиру за ОСОБА_7 та стягнув з неї суму, зазначену у договорі на користь ОСОБА_8 та ОСОБА_9, з якою той перебував у шлюбі на момент укладення договору.

З наданих апелянтом ОСОБА_6 матеріалів вбачається, що вона є донькою відповідачки ОСОБА_8 та на момент розгляду справи в суді першої інстанції будучи неповнолітньою особою, була зареєстрована у спірній квартирі АДРЕСА_1, яка є предметом оспореного договору.

Посилання ОСОБА_6 на те, що участь органу опіки та піклування і дача ним висновку у справі є обов'язковим, судовою колегією до уваги не приймаються, як позбавлені правового обґрунтування. В даній справі про визнання недійсним договору, в якому апелянт ОСОБА_6 не була стороною, оскарженим рішенням суду позовні вимоги, що безпосередньо стосуються її прав не вирішувались і вказані обставини не дають підстав для скасування рішення суду. При вирішенні даного спору участь органу опіки та піклування не є обов'язковою.

Доводи апелянта щодо порушення оспореним рішенням її житлових прав, судовою колегією до уваги не приймаються та є безпідставними, оскільки виходять за межі заявлених в справі предмету та підстав позову.

Посилання апелянта ОСОБА_6 щодо сплати її матір'ю суми, що перевищує зазначену в договорі, належними та допустимими доказами не підтверджено і не є підставою для скасування рішення суду першої інстанції, оскільки ці обставини не свідчать про порушення її (апелянта) прав, як особи, яка не є учасником правочину.

Суд першої інстанції повно та правильно встановив фактичні обставини справи, дав їм належну оцінку і дійшов обґрунтованого висновку щодо задоволення заявлених позовних вимог ОСОБА_7

Рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права в межах заявлених вимог та на підставі наданих доказів, досліджених в судовому засіданні, в зв'язку з чим колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції.

Апелянтом ОСОБА_6 не надано нових доказів та немає посилань на нові обставини, які б відповідно до вимог ст.. 303 ЦПК України впливали на законність і обґрунтованість прийнятого судом першої інстанції рішення, залишеного без змін судом апеляційної інстанції в результаті апеляційного розгляду справи.

Оскільки порушень норм матеріального і процесуального права, що можуть слугувати підставою для скасування чи зміни судового рішення, колегією суддів не встановлено, то підстав для його скасування немає.

Враховуючи викладене, апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду - залишенню без змін.

Керуючись ст.ст.303, 307,308 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_6, - відхилити.

Рішення Суворовського районного суду м. Херсона від 15 липня 2010 року, залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.

Головуючий:

Судді: