Decision № 3042684, 12.02.2009, Commercial Court of Mykolaiv Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" лютого 2009 р. Справа № 17/689/08

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області,

головуючий суддя Коваль С.М.,

при секретарі Бєловій А.І.,

з участю представників сторін:

від позивача –Ханін Д.С., довіреність № 4 від 12.02.2009 року;

від відповідача –не з’явились;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 17/676/08

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Бестгроссер», м. Миколаїв, вул. Новозаводська, 1,

До приватного підприємства «Універсам «Старий вокзал», м. Миколаїв, вул. Декабристів, 71,

про: стягнення заборгованості за договором поставки № 624 від 02.03.2006 року,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Бестгроссер»(надалі - позивач) звернулося до господарського суду з позовом до приватного підприємства «Універсам «Старий вокзал»(надалі - відповідач) про стягнення заборгованості за договором поставки № 624 від 02.03.2006 року.

Позивач обгрунтовує позовні вимоги наступним:

02 березня 2006 року між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки продуктів харчування № 624.

За умовами вказаного договору постачальник передає за накладними у власність покупця продукти харчування, а покупець зобов'язаний розрахуватися за одержаний товар протягом 14 календарних днів з моменту їх одержання шляхом перерахування грошових коштів на рахунок постачальника або внесенням грошей в касу останнього. Право власності на товар переходить від постачальника до покупця з моменту передачі товару та підписання накладної про отримання товару представниками покупця.

За видатковою накладною № 12600 від 17 травня 2006 року відповідач отримав від позивача продукти харчування на суму 188 грн. 52 коп., а за видатковою накладною № 13504 від 24.05.2006 року відповідач отримав від нашого підприємства продукти харчування на суму 177 грн. 65 коп., що підтверджується підписами представників відповідача, скріплених печаткою ПП «Універсам «Старий вокзал».

Всього за вказаними видатковими накладними відповідачу передано товару на суму 366 грн. 17 коп., однак до цього часу не здійснено оплату за одержані продукти харчування.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Враховуючи, що строк оплати одержаних відповідачем продуктів харчування закінчився 08 червня 2006 року, сума боргу з урахуванням індексу інфляції складає 556 грн. 34 коп.

Крім того, позивачем нараховано 3 % річних, які в даному випадку складають 21 грн. 91 коп. виходячи з наступного розрахунку:

Згідно п. 7.2. договору поставки № 624 від 02.03.2006 року передбачена відповідальність покупця перед постачальником за порушення строків оплати одержаних продуктів харчування у вигляді сплати неустойки (пені) в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочення, що складає 91 грн. 24 коп.

Відповідач, повідомлений належним чином про час та місце судового засідання, у судове засідання не з‘явився, відзив на позов не надав. Про день, час і місце розгляду справи всі учасники процесу були належним чином повідомлені, але відповідач в судове засідання не з'явився та не скористався своїм правом на участь в розгляді справи. Таким чином, в порядку ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного:

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, є його порушенням.

Відповідно до ст. 629 Договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України визначено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання, а згідно ч. 2 ст. 218 учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Таким чином, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 49, 80, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Бестгроссер»задовольнити повністю.

2. Стягнути з приватного підприємства «Універсам «Старий вокзал»(ідентифікаційний код 3312256, м. Миколаїв, вул. Декабристів, № 71) заборгованість у розмірі 366 грн. 17 коп., збитки від інфляції в розмірі 190 грн. 17 коп., 3% річних в розмірі 21 грн. 91 коп., пеню в розмірі 91 грн. 24 коп., держмито в сумі 102 грн. та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Бестгроссер»(ідентифікаційний код 33730548, м. Миколаїв, вул. Новозаводська, 1)

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текс рішення складено 17.02.2009 року.

Суддя