Decision № 3040771, 16.02.2009, Commercial Court of Lviv Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.02.09 Справа№ 5/353-3/55А

Суддя Н.Березяк при секретарі І. Торська розглянула матеріали справи

За позовом: ПП „Фірма –ЗМП”, м. Львів

До відповідача: ДПІ у Залізничному районі м. Львова

Про скасування податкових повідомлень-рішень

В судове засідання з’явились:

від позивача: не з’явився

від відповідача: Мусійчук А.О. - представник

Представнику відповідача роз’яснено права та обов‘язки, передбачені ст. ст. 49, 51 КАС України.

Суть спору: Подано позов приватним підприємством „Фірма - ЗМП” до Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова про скасування податкових повідомлень –рішень № 0000992300/0/15616/23-0 від 26.05.2006 року, №00009923/2/30209 від 13.10.2006 року та № 0000992300/3/36891 від 14.12.2006 року.

В судовому засіданні позивач позов підтримав, просив задоволити позовні вимоги з мотивів наведених в позовній заяві, матеріалах справи та поясненнях наданих в судовому засіданні.

Відповідач проти позову заперечує з підстав і мотивів наведених в усних поясненнях, наданих в судовому засіданні.

09.02.2009 року в судовому засіданні оголошувалась перерва до 16.02.2009 року.

В судовому засіданні 16.02.2009 року оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Суд заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:

17.05.2006 року ДПІ у Залізничному районі м. Львова проводилась планова виїзна перевірка ПП „Фірма - ЗМП” з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2004 року по 31.12.2005 року.

За результатами перевірки податковою інспекцією було складено акт № 125/23-0/20772271 від 17.05.2006 року та прийнято податкові повідомлення - рішення :

- №0000992300/0/15616/23-0 від 26.05.2006 року, за яким приватному підприємству „Фірма –ЗМП” визначено податкове зобов’язання з податку на прибуток в розмірі 330 556,00 грн. з урахуванням штрафних санкцій.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням приватне підприємство „Фірма –ЗМП” оскаржило його в адміністративному порядку.

В ході апеляційного оскарження податкового повідомлення рішення податковою інспекцією за результатами розгляду скарг прийнято податкові повідомлення-рішення №0000992300/2/30209 від 13.10.2006 року та № 0000992300/3/36891 від 14.12.2006 року.

Не погоджуючись із зазначеними вище податковими повідомленнями-рішеннями ПП „Фірма - ЗМП” оскаржило їх в судовому порядку.

Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд прийшов до висновку, що позов обґрунтований і підлягає до задоволення.

При прийнятті постанови, суд виходив з наступного:

Оскаржувані податкові повідомлення - рішення №0000992300/0/15616/23-0 від 26.05.2006 року, № 0000992300/2/30209 від 13.10.2006 року та № 0000992300/3/36891 від 14.12.2006 року прийняті на підставі акту перевірки № 125/23-0/20772271 від 17.05.2006 року, якими встановлено порушення підприємством п.5.9 ст.5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, а саме - завищення валових витрат за 2004 рік на 139,9 тис.грн., а за 2005 рік на 898,2 тис.грн. в результаті чого податковою інспекцією підприємству донараховано 306180,50 грн. податку на прибуток в тому числі: 242265,00 грн. –основний платіж та 63915,50 грн. штрафних санкцій.

Відповідно до п.5.1 ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” від 28.05.1997 року № 283/97-ВР із змінами та доповненнями, валові витрати виробництва та обігу –сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаються (виготовляються) таким платником податку для її подальшого використання у власній господарській діяльності.

В обґрунтування своїх доводів, відповідач посилається на те, що підприємство вело облік приросту (убутку) балансової вартості незавершеного виробництва не в частині матеріальних затрат, як це передбачено п.5.9 ст.5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, що призвело до завищення валових витрат .

За висновком ДПІ, залишки ТМЦ у незавершеному виробництві станом на 01.01.2004 рік згідно додатку К1/1 Декларації з податку на прибуток підприємства за 2003 рік становлять 0,0 грн., в Декларації за 2004 рік ТМЦ у незавершеному виробництві станом на 01.01.2004 рік становлять –1 661,2 тис. грн. На думку податкової інспекції, підприємством не відображено за 2003 рік приросту незавершеного виробництва в складі валового доходу, а убуток, який виник за рахунок неправильного коригування ТМЦ у залишках незавершеного виробництва безпідставно віднесено до складу валових витрат.

Доводи відповідача не обґрунтовані і не заслуговують на увагу суду.

З метою встановлення повноти та правильності відображення в бухгалтерському та податковому обліку валових витрат підприємства у спірному періоді господарським судом Львівської області матеріали справи № 5/353-3/55А скеровувались для проведення судово-бухгалтерської експертизи.

Як вбачається із Висновку судово-економічної експертизи № 2329 від 03.102008 року Львівським науково-дослідним інститутом судових експертиз встановлено, що заниження підприємством податку на прибуток за 2004 рік на суму 4 670,00 грн. та за 2005 рік на суму 237 595,грн., як це встановлено актом перевірки № 125/23-0/20772271 від 17.05.2006 року, не підтверджується. Крім того, згідно висновку експертом підтверджено дані, які відображені в п.2.2 (Валові витрати) зазначеного акта щодо залишку ТМЦ на складах, МШП станом на 01.01.2004 року, 01.10.2004 року, 01.01.2005 року, 01.04.2005 року, 01.10.2005 року та 01.01.2006 року. В той же час, проведеною судово-економічною експертизою не підтверджено дані, відображені в п.2.1 (Валові доходи) та в п.2.2 (Валові витрати) акта планової документальної перевірки №125/23-0/20772271 від 17.05.2006 року щодо залишку ТМЦ у незавершеному виробництві станом на 01.01.2004 року, 01.10.2004 року, 01.01.2005 року, 01.04.2005 року, 01.10.2005 року та 01.01.2006 року.

Таким чином, проведеною судово-економічною експертизою спростовано доводи відповідача щодо завищення позивачем валових витрат на 139,9 тис.грн. за 2004 рік та на 898,2 тис. грн.. за 2005 рік.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно із вимогами ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на Відповідача, якщо він заперечує проти позову. В порушення зазначеної норми Відповідач не надав суду належних і допустимих доказів правомірності прийняття ним оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, що є підставою для часткового задоволення позовних вимог.

З урахуванням положень чинного законодавства України, практики його застосування найвищою судовою інстанцією України та обставин справи, суд дійшов висновку що позовні вимоги обґрунтовані і підлягають до задоволення.

Враховуючи викладене, керуючись ст.7-9, 14, 17, 69-71, 79, 86,158-163, 167, п.п. 3, 6 Прикінцевих та перехідних положень КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги задоволити.

2. Скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у Залізничному районі м. Львова :

- №0000992300/0/15616/23-0 від 26.05.2006 року, яким позивачу визначено податкове зобов’язання з податку на прибуток в сумі 330 556,00 грн.;

- № 0000992300/2/30209 від 13.10.2006 року, яким позивачу визначено податкове зобов’язання з податку на прибуток в сумі 330 556,00 грн.;

- № 0000992300/3/36891 від 14.12.2006 року, яким позивачу визначено податкове зобов’язання з податку на прибуток в сумі 306 180,50 грн.

3. Постанову може бути оскаржено в порядку, визначеному главою 1 розділу ІV КАС України.

Повний текст Постанови виготовлений та підписаний, в порядку, визначеному ч.3 ст.160 КАС України, 19.02.2009 року.

Суддя