Court ruling № 30397867, 14.03.2013, Administrative Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Administrative Court of Ukraine)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"14" березня 2013 р. м. Київ К-35861/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Степашка О.І.

Суддів Островича С.Е.

Федорова М.О.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Гірничо-переробне підприємство кварцитів «Товкачівський»

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 21.10.2010

у справі № 2а-2761/10/0670

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Гірничо-переробне підприємство кварцитів «Товкачівський»

до Овруцької міжрайонної державної податкової інспекції

про визнання протиправним та скасування рішення

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство «Гірничо-переробне підприємство кварцитів «Товкачівський»(далі по тексту -позивач, ВАТ «Гірничо-переробне підприємство кварцитів «Товкачівський») звернулося до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Овруцької міжрайонної державної податкової інспекції (далі по тексту -відповідач, Овруцька МДПІ) про визнання протиправними та скасування рішень від 01.04.2010 №0000032330/0, від 27.04.2010 №0000032330/1 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 1256,05 грн.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 01.06.2010 позов задоволено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 21.10.2010 рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове рішення, яким в задоволенні позову відмовлено.

В касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем було проведено виїзну планову перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009 по 31.12.2009, за наслідками якої складено акт від 19.03.2010 №105/23-01-01056244.

Перевіркою встановлено порушення ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»від 23.09.1994 №185/94-ВР (із змінами та доповненнями) ВАТ «Гірничо-переробне підприємство кварцитів «Товкачівський»при проведенні розрахунків по експортному контракту №05/07/2008-Э від 11.07.2008, укладеного з іноземним партнером - фірма ENTERPRISES LTD»на експорт кварциту марки ТК 97-80, фр. 25-80 мм. Згідно з пп. 4.1, пп. 4.2, п. 4 вказаного контракту оплата за відвантажену продукцію проводиться в доларах США протягом 180 днів з дати декларування шляхом прямого банківського переказу грошових коштів на валютний рахунок продавця. Датою оплати рахується дата зарахування грошових коштів на валютний рахунок продавця.

В акті перевірки зазначено, що попередньою плановою перевіркою (акт перевірки від 11.03.2009 №129/23-01-01056244) було встановлено, що станом на 01.01.2009 дебіторська заборгованість по вищезазначеному контракту становила 128847,70 дол. США. В перевіряємому періоді на валютний рахунок позивача надійшли від ENTERPRISES LTD»валютні кошти в сумі 128847,70 дол. США, в т.ч. із порушенням термінів розрахунків на 1 день в сумі 42957,00 дол. США.

Відповідно до вантажно-митної декларації від 10.09.2008 №002055 на суму 42957,00 дол. США граничний термін розрахунків настає 09.03.2009. Валютні кошти в сумі 42957,00 дол. США зараховані на валютний розрахунок позивача - 10.03.2009.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» за порушення резидентами строків, передбачених ст. 1 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (митної вартості недопоставленої) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.

За наслідками проведеної перевірки відповідачем прийняте рішення від 01.04.2010 №0000032330/0 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 1256,05 грн. за порушення термінів валютних розрахунків на підставі ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з наступного, з чим помилково не погодився суд касаційної інстанції.

Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 №2181-ІІІ є спеціальним законом з питань оподаткування, що встановлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), перелік яких передбачено Законом України «Про систему оподаткування»від 25.06.1991 №1251-ХІІ, а також: порядок нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення, а податкове повідомлення - це письмове повідомлення контролюючого органу про обов'язок платника податків сплатити суму податкового зобов'язання, визначену контролюючим органом.

Таким чином, даний Закон є спеціальним та регулює визначення податкових зобов'язань зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), перелік яких визначений Законом України «Про систему оподаткування», а також зі сплати штрафних санкцій за порушення податкового законодавства.

Закон України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» не є Законом України з питань оподаткування у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Таким чином, пеня за порушення резидентами термінів, передбачених ст.1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» не передбачена як вид податку або іншого обов'язкового платежу, тому твердження відповідача про те, що зазначена пеня є податковим зобов'язанням не відповідає вимогам чинного законодавства.

Виходячи із змісту ч. 1 ст. 238 Господарського кодексу України санкції, передбачені за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, є адміністративно-господарськими санкціями.

Пеня, стягнення якої передбачено ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» за порушення резидентом термінів, визначених у ст. ст. 1 та 2 цього Закону, належать до адміністративно-господарських санкцій (ст. ст. 239, 241 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 250 Господарського кодексу України, адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Судом першої інстанції зазначено, що з акту перевірки вбачається, порушення термінів здійснення розрахунків з нерезидентами мали місце 10.03.2009, а спірні рішення від 01.04.2010 №0000032330/0 та від 27.04.2010 №0000032330/1 винесені відповідачем з порушенням строків, визначених ст. 250 Господарського кодексу України .

Отже, колегія суддів погоджується із судом першої інстанції, що встановлений законом строк для застосування штрафних санкцій закінчився, у відповідача не було підстав для застосування до позивача пені відповідно до Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що позовні вимоги щодо визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 01.04.2010 №0000032330/0, від 27.04.2010 №0000032330/1 підлягають задоволенню, а зазначені рішення скасуванню.

Отже, постанова Житомирського окружного адміністративного суду від 01.06.2010 прийнята відповідно до вимог чинного законодавства і скасована постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 21.10.2010 помилково.

Відповідно до ст. 226 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалене відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

За вказаних обставин, колегія суддів дійшла висновку про скасування постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 21.10.2010 та залишення в силі постанови Житомирського окружного адміністративного суду від 01.06.2010.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 222, 223, 226, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Гірничо-переробне підприємство кварцитів «Товкачівський»задовольнити.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 21.10.2010 скасувати та залишити в силі постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 01.06.2010.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)О.І. Степашко Судді(підпис)С.Е. Острович (підпис)М.О. Федоров З оригіналом згідно Помічник судді О.Я. Меньшикова